82593 (688500), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Після ознайомлення з робочим місцем експерт перевіряє представлені замовником спеціальні прилади, інструменти, інвентар і обладнання.

Потім експерт починає огляд приміщення, де зберігається експертна продукція і товар. При цьому він повинен звернути увагу на такі моменти:

- чи правильно складований товар;

- яка температура і вологість в приміщенні (перевірка температури і во­логості проводиться по термометру і психрометру); які товари знаходяться по сусідству з товаром, який буде експортуватися;

- в якому стані тара, чи не порушена і чи правильно проведене паку­вання, чи є і як нанесене товарне, вантажне і спеціальне маркування і т.і.

У подальшому експерт проводить експертне дослідження самої продукції і товару, по якому замовник бажає отримати його заключення. Експертне дослідження повинно проводитись по тих показниках, по яких виникли суперечки між отримувачем і постачальником. Однак, якщо у процесі експертизи будуть виявлені недоліки (дефекти в продукції або товарі, визначення яких не входило в завдання експерта, але наявність яких має суттєве значення, то експерт повинен відобразити їх в актах.

Експертна оцінка. Загальні положення

Це найважливіша складова частина основного етапу. При проведенні експертизи експерт керується інструкцією про проведення експертизи та іншими нормативними документами.

Експертиза проводиться особисто експертом або групою експертів. При проведенні експертизи всі результати експертної оцінки та інша інформація, необхідна для складання акту експертизи, записується експертом в робочий зошит.

Як правило, при експертній оцінці використовують номенклатуру показни­ків, регламентованих стандартами, або ТУ. Тому після визначення дійсних значень показників якості, експерт встановлює їх відповідність регламенто­ваним значенням або зразкам, еталонам.

Порядок проведення експертизи кількості товарних місць та/або товару

Кількісна експертиза - оцінка кількісних характеристик товару експер­тами при неможливості використання вимірювальних методів та/або необ­хідності підтвердження достовірності результатів вимірювань незалежною стороною.

Призначенням кількісної товарознавчої експертизи є визначення кіль­кості товару в товарній партії та/або кількісних характеристик їх одиничних екземплярів або комплексних пакувальних одиниць. Найбільш розповсюд­жена сфера використання кількісної експертизи - приймання товарів за кіль­кістю у випадках виникнення розбіжностей між постачальником і отримува­чем, при значних відхиленнях між кількістю, вказаною в товарно-супровід­них документах, і кількістю, встановленою при вимірюванні у отримувача.

3. ЗАКЛЮЧНИЙ ЕТАП

Документальне оформлення результатів експертизи

Це один з найбільш відповідальних етапів, в якому підводяться підсумки раніше проведеної роботи. Метою цього етапу є аналіз і оцінка отриманих результатів, а також їх документальне оформлення.

Недостатність, недостовірність результатів і нечіткість їх аргументації можуть поставити під сумнів правильно проведену експертну оцінку.

Результати експертизи можуть бути оформлені у вигляді акта експертизи, протоколу дегустації, або в іншій формі. Для оформлення результатів екс­пертизи використовують бланки спеціальної форми, які можуть бути зат­верджені керівником вищої експертної організації. В акті повинні бути відо­бражені всі необхідні дані про асортимент, кількісні і якісні характеристики об'єкта експертизи. Ці дані повинні мати можливість перевірятись, тобто при призначенні повторної експертизи вони повинні бути підтверджені з урахуванням визначеної похибки.

Акт експертизи або заключення повинні складатися з трьох основних частин:

- загальної (протокольної);

- констатуючої;

- заключної.

Результати експертиз кількох партій товару, проведених за одним наря­дом в одного замовника, експерт оформляє окремими актами. У пунктах загальної (протокольної) частини акту експерт вказує дані, які відповідають найменуванню пункту. При відсутності необхідних даних по конкретному пункту він не заповнюється, про що в констатуючій частині акту робиться відповідний запис.

У констатуючій частині акта експертизи повинні бути: опис (хід вивчення) пред'явлених документів; аргументовано викладені методи і фактично вста­новлені результати експертизи (огляд та/або дослідження об'єкта експер­тизи, проведених розрахунків і т.д.), проставлені дати, а при необхідності і години початку і закінчення експертної оцінки (перевірки товару).

Констатуюча частина підписується експертами і представниками органі­зацій, які беруть участь у проведенні експертизи. При незгоді останніх із змістом цієї частини вони повинні підписати його із посиланням на особисту думку, яка додається до акта експертизи. У випадку відмови пред­ставників від підпису і дачі особистої думки експерт має право оформити акт експертизи без їх підписів, зробив про це відповідний запис в акті.

Загальну і констатуючу частини експертизи перевіряють представники зацікавлених сторін, які присутні при експертизі. Якщо при перевірці вони виявляють помилки або щось не зрозуміле, то вони мають право вимагати від експерта їх виправлення. У подальшому експерт не має права вносити зміни без згоди цих осіб в загальну констатуючу частину.

Заключення за результатами експертизи експерт оформляє самостійно. При цьому зацікавлені сторони не повинні бути присутніми, щоб не впли­вати на об'єктивність експерта. При оформленні заключення пред'явля­ються вимоги: об'єктивність, достовірність і обґрунтованість. Експерт пови­нен проаналізувати і об'єктивно оцінити результати експертизи, дати аргу­ментацію проведеної оцінки, що обумовлює достовірність заключення. У заключенні експерт повинен відповісти на поставлені завдання, сформулю­вати висновки.

При оформленні заключення, експерт повинен вказати: найменування до­кументів, дату і номер їх затвердження, якщо в ході експертизи ці докумен­ти були використанні. У заключенні враховують як результати проведених експертом досліджень, так і результати, отримані у випробувальній лабора­торії. При цьому експерт повинен перевірити достовірність результатів дос­ліджень шляхом встановлення наявності у випробувальній лабораторії акре­дитації в конкретній сфері, а також проведення лабораторних досліджень арбітражними або іншими прийнятими методами.

Протокол випробувань, якщо вони проводились, є невід'ємною частиною акта експертизи.

Підписується заключення тільки експертом або групою експертів, які проводять експертизу. Зацікавлені сторони акт експертизи не підписують, так як в протилежному випадку оформлений акт буде регламентувати не як акт експертизи, а як акт комісії. Це пояснюється сутністю експертизи як оцінки, яка проводилась незацікавленими суб'єктами.

Типова помилка недосвідчених експертів заключається в тому, що вони складають заключення в присутності і при участі зацікавлених сторін, дають підписувати їм акт. Варто врахувати, що зацікавлені сторони можуть підписувати лише загальну і констатуючу частини акта в підтвердження згоди з вказаними в них даними.

Заключення експерта.

Заключення експертів є документом, який підтверджує об'єктивність достовірність експертної оцінки, яка проведена незацікавленою стороною Ці документи призначені:

- для проведення остаточного приймання товарів за кількістю і якістю;

- для подолання суперечностей між зацікавленими сторонами прі розбіжності даних за кількістю і якістю отриманих фактично і вказаних ї документах;

- для підтвердження встановлених вимог;

- для об'єктивної оцінки нових товарів;

- для встановлення коефіцієнтів вагомості та інших показників, при визначенні яких відсутні об'єктивні методи оцінки.

Заключення повинно бути складено експертом коротко, конкретно обґрунтовано, виходячи з безперечних і об'єктивних даних. Чіткості викладення попереджає в подальшому необхідність додаткових пояснень експерта. Заключення повинно кореспондуватись з констатуючою частиною акта експертизи

1.2. Вимоги до якості ковбасних виробів

Вимоги до якості ковбасних виробів нормуються ГОСТом 16290-86. Ковбасні вироби повинні відповідати стандарту за рецептурою та технології виготовлення.

Ковбасні вироби класифікують:

по виду виробу - на варені, полукопчені, копчені ( сирокопчені і варено-копчені ), сосиски і сардельки, фаршировані, ліверні, сальтисони, кров'яні, паштети, холодці;

по виду м^, яса-на говяжі, свинячі, баранячі, кінські, із м'яса інших тварин і птиць, а також із суміші яловичини або інших видів м'яса зі свининою і салом;

по складу сировини - на м'ясні, субпродуктові, кров'яні;

по якості сировини -на вищий, 1,2 і 3-й сорту;

по виду оболонки - в оболонках природних і штучних і без оболонки;

по малюнку фаршу на розрізі - з однорідною структурою і з додаваннямнням шматочків сала, крупно здрібненої м'язової і жирової тканин;

по призначенню - на ковбаси для широкого вжитку , для дієтичного і дитячого харчування.

Якість ковбасних виробів перевіряється за органолептичними та фізико-хімічними показниками якості.

За органолептичними показниками ковбасні вироби повинні відповідати таким вимогам:

Смак і аромат – притаманний ковбасним виробам, чітко виражений.

Форма - прямі або злегка зігнуті форми батона довжиною до 50 см із різноманітною кількістю перев'язок, а також у виді каблучок.

Зовнішній вигляд- батони з чистою, сухою поверхнею, без плям, злипів, ушкоджень оболонки, напливів фаршу.

Консистенція-для варених ковбас - щільна, для полукопчених і сирокопчених - пружна.

Вид на розтині - фарш рівномірно перемішаний, колір фаршу від рожевого до темно- червоного, без сірих плям і пустот.

За фізико-хімічними показниками ковбаса повинна відповідати вимогам, вказаним в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3. Фізико-хімічні показники ковбасних виробів.

Примітка:

Вимоги ставляться до упаковки, транспортування, маркування та зберігання.

Ковбасні вироби упаковують у деревяні ящики по ГОСТ 11354-82, полімерні, алюмінієві або в тару з інших матеріалів.

Тара для ковбас повинна бути чистою, сухою, без цвілі і стороннього запаху.

Маса брутто не повинна перевищувати 30 кг.

• Маркування наноситься на одну з сторін транспортної тари,фарбою за допомогою штампа, трафарету або наклеювання ярлика з указівкою: найменування підприємства-виготовлювача, його підпорядкованості і товарного знака; найменування і сорту ковбаси;

• дати виготовлення; маси брутто, нетто, тари; позначення дійсного стандарту.

Аналогічний ярлик вкладають у тару.

Ковбасні вироби випускають ваговими або упакованими в коробки масою нетто не більш 2 кг.

Кожна картонна коробка повинна мати етикетку з указівкою:

Характеристики

Список файлов курсовой работы