43263 (687335), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

So great a sum of sums, yet canst not live?

For having traffic with thyself alone,

Thou of thyself thy sweet self dost deceive.

Then how, when nature calls thee to be gone,

What acceptable audit canst thou leave?

Thy unused beauty must be tomb'd with thee,

Which, used, lives th' executor to be.

Сонет 5

For never-resting time leads summer on

To hideous winter and confounds him there;

Sap cheque'd with frost and lusty leaves quite gone,

Beauty o'ersnow'd and bareness every where:

Сонет 6

Then let not winter's ragged hand deface

In thee thy summer, ere thou be distill'd:

Make sweet some vial; treasure thou some place

With beauty's treasure, ere it be self-kill'd.

Сонет 7

Yet mortal looks adore his beauty still,

Attending on his golden pilgrimage;

В 4 сонеті Шекспір конвертує слово beauty у прикметник beauteous, що має те сама значення, що й beautiful. Тут Шекспір застосовує гру слів, такий собі каламбур beauteous niggard.

Then, beauteous niggard, why dost thou abuse

The bounteous largess given thee to give?

Profitless usurer, why dost thou use

So great a sum of sums, yet canst not live?

Таке ж саме значення beauty можна простежити у цьому уривку:

Then, were not summer's distillation left,

A liquid prisoner pent in walls of glass,

Beauty's effect with beauty were bereft,

Nor it nor no remembrance what it was:

У цих строках Шекспір використовує повтор: Beauty's effect with beauty were bereft. У цьому випадку лексема beauty використовується, щоб показати швидкоплинність краси, те, що вона не вічна. Він створює це за допомогою гри слів. Під фразою with beauty Шекспір розуміє «з легкістю». І знову beauty отримує у Шекспіра новий відтінок значення.

Save that my soul's imaginary sight

Presents thy shadow to my sightless view,

Which, like a jewel hung in ghastly night,

Makes black night beauteous and her old face new.

У цих рядках beautious отримує інше семантичне значення «пречудовий», «відмінний». Так само як і тут:

Why didst thou promise such a beauteous day,

And make me travel forth without my cloak,

To let base clouds o'ertake me in my way,

Hiding thy bravery in their rotten smoke?

Those petty wrongs that liberty commits,

When I am sometime absent from thy heart,

Thy beauty and thy years full well befits,

For still temptation follows where thou art.

У 41 сонеті Шекспір вживає слово beauty для узагальнення образу, де мається на увазі «зовнішній вигляд» герою. Тобто beauty набуває у Шекспіра нового значення, «зовнішність».

Також, говорячи про зовнішній вигляд, Шекспір вживає слово beauty у 77 сонеті:

Thy glass will show thee how thy beauties wear,

Thy dial how thy precious minutes waste;

У 54 сонеті Шекспір застосовує іменник beauty і відразу ж конвертує його у прикметник beauteous, що також створює гру слів:

O, how much more doth beauty beauteous seem

By that sweet ornament which truth doth give!

Завдяки повторенню та конверсійному словотворенню у цьому відривку Шекспір доносить думку, що краса не справжня без правди. В даному випадку словотворення виконує конструктивну функцію, допомагаючи точніше та яскравіше донести зміст висловлювання.

Розглядаючи 106 сонет, можна підмітити такі особливості вживання слова beauty та його деривату beautiful:

When in the chronicle of wasted time

I see descriptions of the fairest wights,

And beauty making beautiful old rhyme

In praise of ladies dead and lovely knights,

У цьому прикладі повторення And beauty making beautiful old rhyme основано на використанні однорідних членів речення, що робить зрозумілим зміст вірша, виходячи з контексту.

У 95 сонеті Шекспір також вживає слово beauty:

How sweet and lovely dost thou make the shame

Which, like a canker in the fragrant rose,

Doth spot the beauty of thy budding name!

O, in what sweets dost thou thy sins enclose!

Тут можна побачити, що beauty забарвлено новим значенням, а саме «чистота», «правдивість». З контексту видно, що тут автор говорить про незаплямоване ім’я.

Простеживши вживання словотвірного гнізда beauty, тобто його похідні, можна сказати, що воно вживається У Шекспіра дуже часто та несе дуже різноманітні значення. Найчастіше ці слова емоційно забарвлені та виконують експресивну функцію. Часто Шекспір конвертує слова, використовуючи контекст для розуміння змісту висловлювання.

Та як правило новостворене слово близьке по значенню іншим словам, вже існуючим, воно набуває лише семантичного забарвлення.

Як ми могли помітити, Шекспір вживає слово beauty та його похідні як у звичному для нас значенні, так і зовсім новому. Новим смислом, що отримало слово beauty, воно завдячує Шекспіру. Він зробив величезний внесок у словотворення в англійській мові, особливо у сфері семантичного (не морфологічного) словотвіру. Шекспір і досі залишається одним із найкращих майстрів словотворення [14, c. 80].

ВИСНОВКИ

Одним із важливих аспектів вивчення мови, її організацію, становлення та розвиток протягом історії є вивчення словотворчості. Вона є відображенням особливостей мислення, спробою людини висловити різноманіття світу, безмежну непізнаність світобудови. З плином часу активність словотворчого процесу знижується, але словотворчість зберігає свою актуальність і в сучасній літературі. У чому ж полягає життєвість цього явища, які причини словотворчості, особливості створення та функціонування новоутворень? Відповісти на ці та багато інших питань намагалися багато вчених, аналізуючи різні новоутворення.

Англійська мова дуже відкрита для нових слів, вона постійно оновлюється, поповнюючи свій словниковий склад. Словотворення в сучасній англійській мові і зараз дуже активне, та батьком творення нових слів, їх відтінків та значень все ж таки вважається Шекспір. Дивовижно, що велика кількість їх втрималося в англійській літературній мові. Причина не тільки у впливовості Шекспірівської сцени, і численності видання його творів, а й у самому підході Шекспіра до задачі розширення словника. Торкаючи безліч сфер життя, Шекспір майже не чіпає вузьких термінів, зрозумілих лише знавцям, а також не займає англійські діалекти, так як писав він лише для лондонської публіки.

На прикладі словотворчого гнізда beauty у сонетах Шекспіра можна розглянути та відкрити для себе велику кількість нових семантичних відтінків beauty та його дериватів. Широковідоме значення Beauty (краса) отримує у Шекспіра такі значення: «молодість», «свіжість», «незайманість», «чистота», «правдивість», «легкість».

А слова beautiful, beauteous окрім звичного нам «красивий» означають «пречудовий», «відмінний»

Дуже часто значення цих новоутворень важко зрозуміти, тому їх треба сприймати, опираючись на контекст сонетів.

Не зважаючи на те, що морфологічних дериватів слова beauty не так вже й багато у сонетах Шекспіра (лише beautiful і beauteous), семантичне поле цих слів настільки широке та багатогранне, що морфологічне словотворення не зрівняється з новоутвореннями Шекспіра за числом відтінків та значень.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Аверьянова А.Д. Как рождаются слова. - М.: Наука, 1979. – 71 с.

2. Аликаева Г.В. Единицы деривационного уровня, состоящие из словообразовательных гнезд и словообразовательных рядов / Г.В. Аликаева // Филологические науки. – 1999. - №1. – С. 35–40.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская єнциклоакдия, 1966. – 607с.

4. Бацевич Ф.С. Процесс неологизации и его влияние на системные отношения в лексике// Русский язык в школе. –1981. – № 3. – С. 87–91.

5. Бортничук Е.Н. Словообразование в современном английском языке: [Уч. пособ. для ин-тов и фак. ин. яз.] / Е.Н.Бортничук, И.В. Васильченко, Л.П. Пастушенко; [под. ред. Ю. А. Жлуктенко]. – К.: Изд. При Киев. гос. ун-те, 1988. – 261, [2], с.

6. Волков С.С., Селько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. - Л.: Наука, 1983. – С. 101–120.

7. Габинская О.А. Типология причин словотворчества. – Воронеж: Изд-во Воронежского университета, 1981. – 152 с.

8. Гак В.Г. Новые слова и словари новых слов. - Л.: Наука, 1983. – С. 15 –29.

9. Дергаусова О.В. Системные связи словообразовательных гнезд синонимических рядов глаголов речи в современном английском и русском языках / О.В. Дергаусова // Проблемы сопоставительного изучения английского, французского и русского языков. – Ростов-на-Дону, 1984. – С. 19–29.

10. Дергаусова О.В. Структурно-семанические особенности производных в отглагольных словообразовательных гнездах // Контекст как условие реализации значений языковой единицы. – Ростов-на-Дону, 1986. – С. 127–132.

11. Дорский С.Л. Словообразование отвлеченных имен существительных в древнеанглийском языке. – Минск: Изд-во БГУ, 1960. – 162 с.

12. Єнікєєва С.М. Архітектоника словотвору як синергетичної системи (на матеріалі сучасної англ. мови) // Нова філологія. – 2007. - №27. – С. 190–198.

13. Єнікєєва С.М. Системність і розвиток словотвору сучасної англійської мови: моногр. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – 302 с.

14. Каращук П.М. Словообразование английского язика: [Уч. пособ. для вузов по спец. «Романо-герм. яз. и литература»]. – М.: «Высш. шк.», 1977. – 303 с.

15. Колесова Л.О. Словотвір в англійській мові: історична ретроспектива / Колесова Л.О // Нова філологія. – З., 2009. - №34. – С. 217–221.

16. Кузнецова О.А. Типологические особенности отыменных словообразовательных гнезд (на материале современного английского языка) // Словообразование и его место в курсе обучения иностранному языку. – Владивосток, 1983. – С. 58–64.

17. Проблемы общего и германского языкознания: Сб. статей / [редкол.: Э.М. Медникова и др.]. – М.: Изд-во МГУ, 1978. – 184 с.

18. Семерикова З.В. Семантические механизмы в ядре и переферии словообразовательного гнезда // Семантические механизмы в системе лексической номинации и в актах коммуникации. – М. : МГИИЯ, 1989.. – С. 4–9.

19. Тюрина Н.С. О системности в словообразовательных гнездах с исходными «sweet» и «bitter». // Межвузовский сборник «Системное описание лексики германских языков». – 1981. – Вып.4. – С. 51–58.

20. Царев П.В. Продуктивное именное словообразование в современном английском языке. – М.: МГУ, 1984. – 225 с.

21. Aikhenvald A.Y. Versatile cases // Journal of Linguistics. – 2008. – №3. – P. 565–603.

22. Ryashchina M. Some novelties in English word-formation // English. – 2001. - №25. – P. 12.

23. World English. A study of its development. – Clevedon a. o.: Multilingual matters, - 2002. – XIII. – 215p. – (Bilingual education and bilingualism; 34).

Характеристики

Список файлов курсовой работы