43263 (687335), страница 2
Текст из файла (страница 2)
З цього можна зробити висновок, що випадки такого змішаного словотворення ще раз підкреслюють рівноправність морфологічного та неморфологічного способів деривації.
Розглядаючи фунцкції словотворення у тексті, можна виділити такі як:
- Номінативна, коли мета похідного слова - дати ім'я явищу або особі.
- Конструктивна, пов'язана з полегшенням процесу породження висловлювання; при цьому нерідко за допомогою одного слова передається зміст цілої синтаксичної одиниці.
- Компресивна, яка заключається в утворенні більш короткої, ніж первинна номінація, вторинної номінативної одиниці.
- Експресивна, коли слово набуває особливої виразності [18, c. 5].
1.3 Синхронічне та діахронічне вивчення словотворчих гнізд
Вивчаючи словотворчі гнізда, дуже важливо враховувати процеси, які відбуваються з часом. Тому при розгляді гнізд треба згадати такі форми існування мовних явищ у часі як синхронія та діахронія. Відрізняються ці два поняття тим, що синхронія вивчає існуючі відносини лексем у словотвірному гнізді, а діахронія – їх відносини у часовому дослідженні, вона відбиває зміни мовних одиниць у ході історичного розвитку мови. У словотворі діахронію можна розглядати як процес творення нових слів, а синхронію як результат словотворчого процесу.
Синхронним підходом до словотвірних гнізд слід вважати мотивацію, бо вона передбачає дослідження мовних систем, що існують у мові одночасно [15, c. 220].
Відносини мотивації між твірними та похідними одиницями слова відіграють суттєву роль у дослідженні будови словотвірного гнізда та ланцюжка. За Кияком вмотивованість похідних одиниць – це «результат цілеспрямованого словотвірного процесу, що відзначається наявністю у лексичній одиниці, крім її непохідної кореневої частини, хоча б одного словотворчого форманта». Виходячи з цього визначення, якщо за словотворчий формант ми приймаємо не тільки афікси, але ї інші види деривації, то вмотивованість має місце й у неморфологічному словотворенні.
Вивчаючи приклади вмотивованості за внутрішньою формою, розрізняють морфологічну та семантичну мотивації. У процесі формування складних слів роль відіграють саме семантичні, а не морфологічні відносини. Змінюється лише значення твірного слова, його форма залишається незмінною, морфологічна мотивація відсутня.
Та можна виділити ще й третій вид мотивації – семантико-морфологічний. Різновидом його можна вважати абревіатури – скорочення, що мотивуються повною формою. Саме останній тип мотивації здатен всебічно охарактеризувати всі аспекти словотворення, як структурні, так і семантичні.
Сьогодні ряд вчених вважає, що діахронічні та синхронічні засоби словотвору треба розділити та вивчати окремо. Опираючись на цю точку зору, можна виокремити лексико-семантичний спосіб деривації як суто діахронічний. Але з цим можна не погодитись, тому що будь яке словотворення – це процес, що націлений на якийсь результат, і ці два поняття (синхронія, діахронія) не можна розглядати окремо при вивченні словотвірного гнізда. За Соколовою «явище семантичної деривації можна розглядати як результат попереднього процесу та як активний сучасний процес» [10, c. 20].
Утворення слів у мові є процесом дуже рухливим, що ніколи не стоїть на місці, і ці зміни, що відбуваються можна спостерігати лише невеликий проміжок часу, бо все ж таки у словотворенні найважливішим є результат, а саме: поява нових лексем. Це обґрунтовується тим, що одна з нагальних потреб людства – це потреба у комунікації.
За Володарською, діахронічний підхід дозволяє «краще розуміти сучасний стан мови, а також давати обґрунтовану інтерпретацію лінгвістичних процесів у минулому і прогнозувати напрям їхнього розвитку у майбутньому».
Словотвірне гніздо являє собою приклад як динамічності, так і синхронічності і є живою розгалуженою системою, яка завжди відкрита для поповнення новими дериватами. Тому його слід вивчати керуючись процесами синхронії та діахронії, не розриваючи їх, бо ці два процеси є нерозривним циклічним продовженням один одного [ 15, c. 219].
РОЗДІЛ 2. СКЛАД ТА БУДОВА СЛОВОТВОРЧОГО ГНІЗДА BEAUTY У СОНЕТАХ ШЕКСПІРА
2.1 Словотворче гніздо beauty в англійській мові
Розглянувши особливості словотворчих гнізд, їх будову, складові та визначення, можна перейти до розгляду конкретного словотворчого гнізда beauty. Зазирнувши до таких електронних словарів як webster та colins, слово beauty та його похідні можна охарактеризувати так: Beauty входить до лексичного поля якісного сприйняття. Воно перш за все означає якість або сукупність якостей людини або предмета, що несе задоволення відчуттям і сприяє духовному підйому та покращенню настрою. Ще одним семантичним значенням beauty є гарна людина або річ, особливо жінка. Також beauty вживається для характеристики чогось особливо витонченого, декоративного, високоякісного. Beauty датується кінцем 13 століття ( from Anglo-Norm. beute) [19, c. 51].
Ось так виглядає в сучасній англійській мові словотвірне гніздо beauty:
– beautiful – beautifully – beautifulness
Beauty - beauteous – beau·te·ous·ly (adverb) – beau·te·ous·ness (noun)
- beautify – beautifier
- beautician
Словотворче гніздо beauty містить кілька словотворчих ланцюжків. Перший:
Beauty – beautiful – beautifully – beautifulness
Визначаючи у цьому ланцюжку відносини між Beauty та його дериватами, можна зазначити, що Beauty має безпосередні відносини зі словом beautiful, а з іншими компонентами гнізда – опосередковані відносини.
Для Beautiful характерні такі лексичні значення:
- дуже хороша, гарна (кажучи про погоду)
((of weather) highly enjoyable)
Example: "What a beautiful day"
- той, що дає найвищу інтелектуальну та естетичну насолоду
(delighting the senses or exciting intellectual or emotional admiration)
Example: "A beautiful child"
Щоб ширше охопити усі семантичні можливості слова beautiful, треба згадати його синонімічні ряди:
aesthetic, aesthetically appealing, attractive, beauteous, bonny, comely, elegant, endowed with beauty, exquisite, eye-filling, fair, fine, flowerlike, good-looking, graceful, gracile, handsome, heavy, lovely, pretty, pulchritudinous.
Другий словотвірний ланцюжок складається з таких компонентів:
Beauty - beauteous – beau·te·ous·ly (adverb) – beau·te·ous·ness (noun)
beauteous - (поет.) гарний, пречудовий, привабливий.
Syn : beautiful, handsome.
beauteous - прикметник. Датується 15 століттям (Etymology: Middle English, from beaute Date: 15th century. Зараз вживається фактично лише в поезії та замінюється словом beautiful.
Третій словотворчий ланцюжок виглядає так:
Beauty – beautify – beautifier.
У безпосередніх відносинах Beauty знаходиться зі словом beautify ( to make beautiful or add beauty to), що означає «робити красивішим» ( датується 1526 роком), від якого вже пішло слово beautifier – програма тендітного форматування.
І нарешті четвертий ланцюжок:
Beauty – beautician
Beautician – датується 1924 роком, означає «косметолог»
Таким чином, історичний розвиток словотворчого гнізда beauty впливає на утворення дериватів слова beauty як на семантичному, так і на морфологічному рівні.
2.2 Структура словотворчого гнізда beauty у сонетарії Шекспіра
Епоха Вільяма Шекспіра у мовному відношенні входить у період раннєновоанглійскої мови, що охоплює другу половину XV століття і першу половину XVIII століття. Англійська мова цього періоду являє собою подальший і цілком закономірний розвиток системи англійської мови попереднього періоду.
У царині словотворення слід зазначити значне наповнення словникового складу мови новими словами, утвореними різними засобами словотворення, широко використовуються в цей період, а також широкий розвиток нового, досить продуктивного способу утворення нових слів: так званого кореневого способу словотворення, внаслідок відмирання різних формотворчих елементів, характерних для тієї чи іншої частини мови.
Вагомий внесок у словотворчі процеси англійської мови зробив саме Шекспір. Він поповнив англійську літературну мову новими незвичайними словами. Мова Шекспіра насичена неологізмами. Характерно також, що Шекспір використовує велику кількість значень та відтінків слів.
Але чудово не те, що Шекспір ввів у свої твори багато нових слів. Чудово, що велика кількість їх втрималося в англійській літературній мові. Причина не тільки у впливовості Шекспірівської сцени, і численності видання його творів, а й у самому підході Шекспіра до задачі розширення словника. Торкаючи безліч сфер життя, Шекспір майже не чіпає вузьких термінів, зрозумілих лише знавцям, а також не займає англійські діалекти, так як писав він лише для лондонської публіки.
Однак багатство мови Шекспіра полягає не стільки в кількості слів, скільки у величезній кількості значень і відтінків, у яких Шекспір вживає слово. Мова Шекспіра різко виділяється своїм семантичним багатством. Корінь цього багатства полягає в тому, що Шекспір широко черпав значення і відтінки значень слів з народної мови своєї епохи. А в той час сучасна англійська літературна мова ще перебувала у процесі становлення, і значення слів ще не були обмежені тлумаченням словників.
В англійській мові одне слово може бути як іменником, так і прикметником і дієсловом. В цьому відношенні особливо виділяється епоха Шекспіра. То був час, коли величезній кількості слів були додані нові граматичні функції. Серед своїх сучасників Шекспір і тут стоїть на першому місці. Образність мови Шекспіра обумовлена, в тому числі саме тим, що у нього слово особливо легко переходить з однієї граматичної категорії в іншу. Далі ми розглянемо уривки Шекспірівських сонет, в яких відбувається конверсія [ 20, c. 99].
Розглянувши усі сонети Шекспіра, ми можемо виділити такі ланцюжки словотворчого гнізда beauty:
Beauty – beautiful
Beauty – beauteous
Порівнюючи з сучасним станом словотворчого гнізда beauty, з його численними дериватами, Шекспір не вживає у сонетах багато похідних слів від слова beauty. Та їх унікальність полягає в тому, що варіацій значень beauty та його похідних характеризується величезною кількістю.
Прочитавши сонети Шекспіра, ми можемо зазначити, що слово beauty та його похідні вживаються у віршах доволі часто.
Наприклад, у першому сонеті:
From fairest creatures we desire increase,
That thereby beauty's rose might never die,
But as the riper should by time decease,
His tender heir might bear his memory:
У цьому прикладі лексична одиниця , використана Шекспіром у цьому контексті, несе експресивну функцію, що допомагає створити на стільки яскравий образ як beauty's rose. У цьому контексті beauty бере на себе семантичне значення так би мовити вічної молодості.
Отже за допомогою словотворення Шекспір створює нові образи. Заглибившись у творчість Шекспіра, можна дізнатись, що в цих сонетах він нібито переконує свого друга, що має неабияку красу, втілити її у своїх нащадків.
Таке ж саме значення beauty можна простежити у 2, 4, 5, 6, 7 сонетах та багато інших. Наприклад:
Сонет 2
When forty winters shall beseige thy brow,
And dig deep trenches in thy beauty's field,
Thy youth's proud livery, so gazed on now,
Will be a tatter'd weed, of small worth held:
Then being ask'd where all thy beauty lies,
Where all the treasure of thy lusty days,
To say, within thine own deep-sunken eyes,
Were an all-eating shame and thriftless praise.
How much more praise deserved thy beauty's use,
If thou couldst answer "This fair child of mine
Shall sum my count and make my old excuse,"
Proving his beauty by succession thine!
Сонет 4.
Unthrifty loveliness, why dost thou spend
Upon thyself thy beauty's legacy?
Nature's bequest gives nothing but doth lend,
And being frank she lends to those are free.
Then, beauteous niggard, why dost thou abuse
The bounteous largess given thee to give?
Profitless usurer, why dost thou use
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
