42473 (687140), страница 5

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 5)

До цього часу біля учнів складається основне уміння по всіх видах мовної діяльності, які надалі заглиблюються і удосконалюються. Від міцності і глибини знань, від рівня умінь і навиків учнів досягнутих на цьому етапі, зачинається успішне просування на наступному, завершуючому етапі. Але цього неможливо досягти без формування лексичних навиків.

Враховуючи ці дані психології, вчитель повинен побудувати роботу над новим словом так, щоб використовувати по можливості більшу кількість вправ у момент першого пред'явлення лексичного матеріалу, щоб забезпечити максимальну кількість повторень нового слова, можливість багатократного прослухування і відтворення учнів у мові.

Робота учнів з будь-яким мовним матеріалом зводиться не лише до накопичення знань із подальшим їх використанням, що є процесом становлення освіченої особистості, а й до формування творчої особистості. Такі завдання ставить Державна національна програма “Освіта (Україна XXI ст.)”: “У програмі визначені стратегічні завдання реформування освіти в українській державі:… формування освіченої, творчої особистості ” [6, 30]. Отже, значення творчої активності в процесі навчання відіграє неабияку роль. Творчість має велике значення як в мистецтві, так і в науці. Перефразовуючи Л.С. Виготського, можна відзначити, що творчість є нормальним і постійним супутником не лише розвитку, а й життя загалом. Результатом розвитку творчості може виступати самостійність мислення особистості, що готує її до самостійного дорослого життя. Таким чином, в процесі навчання слід якомога ефективніше розвивати творчу активність учнів.

Під час вивчення фразеологізмів слід спрямувати навчальний процес у такому руслі, щоби залучити студентів та учнів до творчої та самостійної діяльності.

Треба також відзначити, що вправи на засвоєння фразеологізмів повинні базуватися на наступних принципах:

• розподіл вправ відповідно меті занять і збереження їх у пам’яті;

• семантична цінність, тобто висловлення за допомогою фразеологічних зворотів важливих понять і сфер людської діяльності;

• стилістична необмеженість (перевага не надається жодному із стилів мовлення);

Чим вищі показники фразеологізмів за цими критеріями, тим цінніші вони для процесу навчання іноземної мови і тим скоріше мають бути включені до лексичного мінімуму.

Ми пропонуємо систему вправ для використання на старшому етапі навчання при вивченні тем, у контексті яких доцільно буде використовувати роботу з фразеологічними синонімами тематичної групи «старанно працювати» ( Додаток Б). Вправи, запропоновані нами спрямовані не лише на збагачення мови учнів новими лексичними одиницями, а і на активізацію мовної здогадки та творчого мислення учнів.

Висновки

Дослідивши тему «Фразеологічні синоніми тематичної групи «старанно працювати» та основні вправи до їх засвоєння на старшому етапі

навчання», ми дійшли до таких висновків:

1. Фразеологія будь-якої мови - це цінна лінгвістична спадщина, в якій відбивається бачення світу , національна культура, звичаї і вірування, фантазія і історія народу, що говорить на цій мові. Фразеологія як лінгвістична дисципліна знаходиться ще в стадії становлення .

Фразеологічний склад німецької мови має ряд специфічних, властивих тільки йому особливостей . Проте ця специфіка може бути виділена лише на тлі тих рис, які визначають лінгвістичну природу стійких словосполук взагалі і є спільними для одиниць фразеологізмів цілого ряду інших європейських мов .

Ми можемо визначити фразеологічні одиниці таким чином:

Фразеологічними одиницями є такі стійкі словосполучення , які, незалежно від кількості слів-компонен­тів , утворюють семантичну єдність і виконують в мові назив­ну або експресивну функцію.

1. Стійкі словосполучення дуже різноманітні як в структурному, семантичному, так і у функціональному плані. Внаслідок цього усяка систематизація матеріалу фразеологізму у вигляді класифікацій будується залежно від того, які властивості одиниць фразеологізмів піддаються аналізу.

У лінгвістичній літературі відомо декілька класифікацій фразеологізмів. Але жодна з цих класифікацій не є достатньо повною та має певні недоліки. У нашій роботі ми розглядаємо фразеологічний склад німецької мови за класифікаціями Ф. Зейлера та В.В. Виноградова.

1. До останнього часу донині фразеологічна синонімія, а також і полісемія німецької мови найчастіше просто фіксувалися більшістю словників фразеологізмів і стилістичних словників німецької мови. Нині робляться перші спроби проникнути в суть цих явищ. Насамперед це стосується фразеологічної синонімії. Подібно до явища в лексиці, коли два слова з із різною мовною оболонкою мають однаковий або близький предметно-логічний зміст, у фразеології спостерігаються стійкі словосполучення, значення яких або повністю збігається, або показує певні семантичні або стилістичні відтінки . Велика кількість синонімів наявні серед парних сполучень.

2. Як і в лексичній синонімії, серед фразеологічних синонімів можуть бути одиниці, що відрізняються один від одного семантичними відтінками. Ці відтінки можуть характеризувати, наприклад, ступінь інтенсивності протікання дії, показувати характер протікання дії і т. д.

І, нарешті, фразеологія має певну кількість синонімічних одиниць, що відрізняються сферою вживання. При рівнозначності вони можуть уживатися лише в певних стилях мови.

1. Багатозначність у фразеології відрізняється від багатозначності в лексиці. Цікавими в цьому плані є спостереження над багатозначними фразеологічними одиницями англійської мови, які в рівній мірі можуть бути застосовані і до фразеологічних одиниць німецької мови. Залежно від видів словосполучень намічаються три типи лексичних значень стійких словосполучень 1) просте; 2) первинно-образне; 3) повторно-образне.

2. Продуктивність фразеології в збагаченні лексичного складу німецької мови не була ще предметом спеціального дослідження, якщо не враховувати аналізу окремих видів стійких словосполук (неафористичні фразеологічні одиниці), які освітлювали в літературі по словотворенню сучасної німецької мови.

3. Фразеологізми, в більшості випадків, утворюються за допомогою метафор, які беруть свої позначення з із сфер суспільного громадського життя, тому розвиток сфер людської діяльності відбивається також і в тематичних групах фразеологізмів.

4. Велика кількість фразеологізмів відноситься до теми людської діяльності та міжособистісних відносин. Сюди ж належить також тематична група «старанно працювати», яка рясно надавала і зараз надає компоненти для конструкцій фразеологізмів ( Додаток А). Багатство цієї тематичної групи пов’язане з тим, що праця та пов’язані з нею дії займають значну частину людського життя, що не могло не відобразитися у фразеологічному фонді німецької мови.

5. Фразеологічні одиниці – це носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Це безпосередньо зумовлює особливості вживання фразем у мовленні. Частотність використання сталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина, наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мислення дорослого та дитини. Тому фразеологізми доцільно вводити у лексикон учнів на старшому етапі навчання, коли вони вже мають певний багаж знань, та певний словниковий запас.

6. Під час вивчення фразеологізмів слід спрямувати навчальний процес у такому руслі, щоби залучити студентів та учнів до творчої та самостійної діяльності.

Список використаної літератури:

1. Амбражейчик А. «1000 русских и английских идиом, фразеологизмов, устойчивых сочетаний. Минск. «Попурри» - 2005. 306 с.

2. Балли Ш. Французская стилистика / Пер.с фр. К.А.Долинина. – М., 1961.

3. Белогрудова, Ю.В. Соматический компонент как фактор формирования фе-идиомы: (На материале немецких безэквивалетных соматических фразеологических конструкций, включающих синонимические соматизмы der Bauch, der Leib и der Magen) // Объед. науч. журн. = Integrated sci.j. - М., 2003. - N 7. - C. 28-29.

4. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. – М., 1977

5. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке. – М.-Л.: АН СССР, 1983. – 126с.

6. Виноградов В.В. Основные типы лексического значения слова. //ИЯШ. – 1981. - №5. – с. 21-24.

7. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. – Рівне, 1996

8. Девкин В.Д. Немецкая разговорная речь: синтаксис и лексика. М., 1979. 178 с.

9. Єрченко П.Г. Класифікація фразеологічних одиниць // Іноземна філологія. – 1994. – Вип. 4 с.8-12

10. Зиндер Л.Р., Строева Т.В. Современный немецкий язык. Теоретический курс. М:., 1957. – 400 с.

11. Касландия В.А. Синонимия в немецкой фразеологии : Справочник. – М.: Высш.шк, 1990. – 190с.

12. Косман В.С. Сборник упражнений по фразеологии немецкого языка – М.: Международные отношения, 1964. – 254 с.

13. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка. – М., 1986

14. Кунин. А. В. Основные понятия фразеологии как лингвистической дисциплины. М, «Высшая школа» 1964 – 201 с.

15. Малик О.С, Петлеванный Г.П. Фразелогические сочетания с глаголом machen. Пособие для студентов. – М–Л.: Просвещение, – 1966. – 111с.

16. Мелерович А.М., Мокиенко В.М. О принципах словаря индивидуально-авторских употреблений фразеологических единиц в современном русском языке // Советская лексикография. Сборник статей. – М., 1998 с.101-115

17. Мокиенко В.М. Славянская фразеология. – М., 1989.

18. Ніколаєва С.Ю. та ін. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах: – К.: Ленвіт, 1999. – 320 с.

19. Райхштейн А.Д. Немецкие устойчивые фразы. – 1971., – 183 с.

20. Степанова М.Д., Чернышева И.И. Лексикология современного немецкого языка. – М., Высшая школа, 1962. – с. 222

21. Фомина, З.Е. Немецкие фразеологические синонимы в сопоставительном аспекте // Kon-trastive Beschreibung der russischen und deutschen Sprache = Контрастивное описание русского и немецкого языков. - Halle-Wittenberg, 1996. - С. 71-83.

22. Чернышева И. И. Идиоматика современного немецкого языка и её обогащение. Сб. «Проблемы изучения языка». М:., 1957.

23. Чернышева И.И. Фразеология современного немецкого языка. – М.: Высшая школа, 1970. 200 с.

Словники:

1. Бинович Л.Э., Гришин Н.Н. Немецко-русский фразеологический словарь. Под ред. д-ра Малиге-Клаппенбах и К. Агрикола. Изд. 2-е, испр. и доп., М., «Русский язык». 1975.

2. Гаврись В.І., Пророченко О.П. Німецько-український фразеологічний словник. Deutsch-Ukrainisches phraseologisches Worterbuch. Т.1. – К.: Рад. шк., 1998. - 416 с.; Т.2. - К.: Рад. шк., 1981. – 382 с.

3. Шкляров В.Т., Эккерт Р., Энгельке Х. Краткий русско-немецкий фразеологический словарь. М., «Русский язык», 1977.

Додаток А

Фразеологічні синоніми тематичної групи «старанно працювати»

1. Die Arbeit brennt j-m auf den Nägeln – робота горить в руках

2. die Arbeit geht j-m leicht von der Hand – робота йде гаразд

3. die Arbeit geht voran – робота йде гаразд

4. ganze Arbeit leisten – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

5. gründliche Arbeit leisten – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

6. gründliche Arbeit machen – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

7. gründliche Arbeit tun – сумлінно виконувати роботу, працювати на совість

8. sich an die Arbeit machen – ставати до роботи

9. sich an die Arbeit gehen – ставати до роботи

10. ganz bei der Arbeit sein – з головою поринути в роботу

11. sich krank arbeiten – надриватися на роботі

12. sich müde arbeiten – напрацюватися

13. sich tot arbeiten – непосильно працювати

14. sich zu Tode arbeiten – непосильно працювати

15. wie eine Maschine arbeiten – працювати як машина

16. wie ein Pferd arbeiten – працювати як кінь

17. wie angestochen arbeiten – працювати як одержимий

18. für zwei arbeiten – працювати за двох

19. arbeiten wie ein Vieh – працювати як кінь

20. sich (D) Schwielen an die Hände arbeiten – працювати до мозолів на руках

21. arbeiten wie ein Dachs – працювати як віл

22. wie ein Galereensklave arbeiten – працювати як каторжник

23. was das Zeug hält – прицювати що є сили

24. sich ins Zeug werfen – взятися за справу, засучивши рукава

25. tüchtig ins Zeug gehen – взятися за справу, засучивши рукава

26. sich tüchtig ins Zeug legen – взятися за справу, засучивши рукава

27. wie wild arbeiten – працювати як божевільний

28. eine Bienefleiß entwickeln – працювати як бджола

29. eine Bienefleiß an den Tag legen – працювати як бджола

30. ohne ohne Rast und Ruh arbeiten – працювати як білка у колесі

Додаток Б

Дані вправи можна використовувати в старших класах шкіл. Подібні вправи розраховані на високий рівень знань учнів, уміння працювати з словником.

1. Прочитайте подані фразеологізми. Слідкуйте за артикуляцією. Перекладіть фразеологізми.

Lesen Sie folgende Phraseologismen. Benützen dabei ihre Aussprache. Übersetzen die Phraseologismen:

Характеристики

Список файлов курсовой работы