42473 (687140), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Багатозначність у фразеології відрізняється від багатозначності в лексиці. Цікавими в цьому плані є спостереження над багатозначними фразеологічними одиницями англійської мови, які в рівній мірі можуть бути застосовані і до фразеологічних одиниць німецької мови. Залежно від видів словосполучень намічаються три типи лексичних значень стійких словосполучень 1) просте; 2) первинно-образне; 3) повторно-образне.
Перший тип безпосередньо пов'язаний із значенням субстантивного компоненту в аналітичних фразеологізмах словосполученнях , де компоненти останнього, в порівнянні з іншими групами фразеології, мають відносно велику самостійність. Другий тип значення утворюється на основі переосмислення образних словосполук і завжди пов'язаний з омонімією значення вільних словосполук. Третій тип, що є з'являється украй цікавим в плані розвитку полісемії фразеологізму, виникає як вторинно-образне значення на основі первинно-образного, тобто власне значення фразеологізму. Відповідно до цих типів лексичного значення фразеологічних одиниць і багатозначність в них може бути двох типів:
1) багатозначність, пов'язана з багатозначністю субстантивного компонента поєднань фразеологізмів типу «Дієслово-іменник », і тут ця багатозначність безпосередньо залежить від багатозначності лексичної одиниці і 2) багатозначність, пов'язана із значенням власне фразеологічної одиниці. Переосмислення останнього значення є вже процес, який представляє собою специфічне явище багатозначності у фразеології. Прослідкуємо це на прикладах.
Фразеологічна одиниця німецької мови eine Runde machen має два значення: 1) робити обхід і 2) передаватися з вуст у вуста. Обидва значення цього поєднання фразеологізму пов'язано з багатозначністю слова Runde, яке позначає, з одного боку, круг, з іншої — дозор, обхід. І те і інше значення виникає на базі субстантивного компоненту фразеологічної одиниці.
Іншого типу розвиток багатозначності ми бачимо в образній фразеологічній одиниці sich aufs Ohr legen, яка означає: 1) лінь спати, піти на бічну і 2) не діяти. Перше значення утворюється в результаті метафоричного переосмислення омонімічної вільної словосполуки, внаслідок чого виникає нове, власне фразеологічне значення (первинно-образне). Первинно-образне значення утворюється, отже, кожного разу тоді, коли відбувається утворення фразеологічної одиниці на основі переосмислення омонімічної вільної словосполуки. Друге значення виникає вже на основі повторного переосмислення значення фразеологічної одиниці (повторно-образне значення), основою якого є власне значення фразеологізму даного обороту.
Аналогічну картину показує фразеологічна одиниця j-п an die Wand drucken, яка має два значення: 1) приперти до стінки кого-л., поставити в безвихідь кого-л. і 2) втерти ніс комусь. Перше значення є первинно-образним і виникло в результаті метафоризації вільного синтаксичного словосполучення,яке первинно конкретно позначало положення переможеного в поєдинку з суперником. Друге значення виникає в результаті переосмислення первинно-образного, оскільки «утерти ніс грудці-л.» означає «перевершити свого суперника в чем-л.», т. е., іншими словами, знову-таки «перемогти», але в ширшому плані.
Обидва зразки показують , що збагачення фразеології в даному випадку відбувається на базі наявної фразеології, за рахунок чистих фразеологічних ресурсів мови.
Продуктивність фразеології в збагаченні лексичного складу німецької мови не була ще предметом спеціального дослідження, якщо не враховувати аналізу окремих видів стійких словосполук (неафористичні фразеологічні одиниці), які освітлювали в літературі по словотворенню сучасної німецької мови.
Розділ 3. Фразеологічні синоніми тематичної групи «старанно працювати» та основні вправи до їх засвоєння.
Фразеологізми, в більшості випадків, утворюються за допомогою метафор, які беруть свої позначення з із сфер суспільного громадського життя, тому розвиток сфер людської діяльності відбивається також і в тематичних групах фразеологізмів.
Вивченням тематичних груп фразеологізмів займалися багато учених.
Так, наприклад, Г. Краммер досліджував тематичну групу «рицарські турніри
і зброя феодалізму» зі словами якої і сьогодні утворюються фразеологізми, що часто вживаються використовують : den Spieß umdrehen – «переходити в контратаку, використовуючи засоби кошти противника супротивника », jemanden in Harnisch bringen – «кого-небудь будь-кого сердити», jemanden im Stich lassen – «залишати без підтримки, кидати напризволяще».
Розвиток техніки в 19 столітті сторіччі привів до виникнення нової
тематичної групи фразеологізмів, наприклад, у зв'язку з винаходом
парової машини і залізниці: Bahnhof verstehen – «нічого не розуміти»
auf dem richtigen/falschen Dampfer sein – «бути правым/заблуждаться
помилятися», etwas geht im alten Gleis weiter – «нічого не змінилося».
Нещодавній розвиток радио- і ракетотехники , астронавтики і подібних галузей привело до виникнення нових фразеологізмів: eine Antenne für etwas haben – «мати чутливість до чого-небудь», nicht alle Daten im
Speicher haben – «бути не зовсім нормальним», wie eine Rakete –
«блискавично».
Поряд з названими накликати і іншими новообразующимися тематичними групами також залишаються активними старі групи, такі, як «людське тіло» і «предмети одягу».
Фразеологія, як і вся система мовної номінації, є антропоцентричною, тобто головним об'єктом номінації (і оцінки) слугують різні сфери людської діяльності і, зокрема, найменування осіб.
Велика кількість фразеологізмів відноситься до теми людської діяльності та міжособистісних відносин. Сюди ж належить також тематична група «старанно працювати», яка рясно надавала і зараз надає компоненти для конструкцій фразеологізмів (Додаток А). Багатство цієї тематичної групи пов’язане з тим, що праця та пов’язані з нею дії займають значну частину людського життя, що не могло не відобразитися у фразеологічному фонді німецької мови.
Фразеологічний фонд є тією частиною мови, яка в найбільш яскравій і емоційній формі відображує відображає уявлення мовного соціуму про правила і норми суспільного життя, між особових стосунків, взаємодії з із навколишнім світом, а також про відхилення від даних правил і норм. Фразеологічні одиниці називають предмети і явища і виражають виказують їх значущість з погляду мовного колективу. Таким чином, в значенні фразеологічної одиниці органічно поєднуються номінація і оцінка.
Як бачимо, значну частину даної групи складають порівняльні зоометафори , де старанність та працьовитість людини порівнюється з відповідними якостями тварин ( arbeiten wie ein Dachs, arbeiten wie ein Vieh та ін).
Розглядаючи фразеологізми, не можна залишити поза увагою їхні основні риси – образність та експресивність, адже в більшості випадків ці характерні особливості і відрізняють сталі звороти від слів. За висловом В.М. Мокієнка, підґрунтям цього феномену є “здатність створювати наочно-чуттєві образи предметів і явищ. Сила образу полягає в його конкретності, тісному зв’язку з контекстом у широкому розумінні слова. Найбільшу схильність до фразеологізації виявляють ті вільні сполучення слів, які відображають конкретні явища матеріальної дійсності, пов’язані з життям людини ” [17,162-163].
Серед фразеологізмів, що характеризують здібності людини у німецькій мові найбільш часто використовуваним засобом вираження експресивності є образність, заснована на метафоричному переносі . Отже, ми можемо виділити образність як одну з ознак даної тематичної групи фразеологізмів. Деякі образні асоціації приводять до створення на основі метафоричного переосмислення цілої лави низки фразеологізмів. Порівняння та метафору В.М.Мокієнко вважає лінгвістичним фактором створення образності. Спільність порівняння і метафори полягає в створенні фразеологічних асоціацій на основі схожості предметів чи явищ.
Однак їх різницю слід вбачати перш за все у вираженні змісту. “Порівняння, як простіший засіб опису образу, більш експліцитне, ніж метафора. Метафора ж виражає схожість змісту імпліцитно, з необхідним опущенням підґрунтя для порівняння і показника порівняння [14,с.167]. Метафоричний тип переосмислення є найбільш розповсюджений. Таким чином, метафоричне переосмислення – це “перенос найменування з одного денотата на інший, який асоціюється з ним на основі реальної чи уявної схожості ” [14,с.124].
Для німецьких фразеологізмів даного семантичного поля характерне також використання наступного образу – на людину переносяться властивості апарату, який працює добре (arbeiten wie eine Maschine).
Але деякі з фразеологізмів мають певним чином виражену негативну направленість ( sich tot zuschanden, wie ein Galeerensklave arbeiten). Що свідчить про експресивну функцію цих фразеологізмів у мові.
Експресивність – це категоріальна ознака фразеологічних одиниць, та необхідна умова їх існування. Образне перенесення властиве фразеологічним виразам, робить весь вислів яскравим, емоційно-експресивним, забезпечуючи йому (у поєднанні з лаконічністю виразу) високу міру інтелектуальної і естетичної дії, а також широке розповсюдження поширення у мовленні.
Також варто відмітити відносну варіативність компонентів деяких фразеологічних одиниць, що свідчить про їх високу лексичну сполучуваність та дає можливість більш широко використовувати їх у процесі комунікації. (sich krank arbeiten або sich müde arbeiten; ganze Arbeit leisten, gründliche Arbeit leisten, gründliche Arbeit machen, gründliche Arbeit tun).
Отже, на основі вищезазначеного ми можемо зробити висновок, що фразеологізми тематичної групи «старанно працювати» слугують збагаченню фразеологічного складу німецької мови та можуть бути широко використані у процесі комунікації.
Знання іноземної мови асоціюється із знанням слів, в той час як володіння мовою з лексичними навичками, які саме й забезпечують функціонування лексики у спілкуванні. Отже, лексичні навички слід розглядати як найважливіший і невід’ємний компонент змісту навчання іноземної мови, а їх формування і є метою навчання лексичного матеріалу.
Лексичний аспект спілкування має певні особливості, які полегшують його засвоєння і які його ускладнюють. До перших відноситься зв’язок лексики зі змістом комунікації, на що спрямована увага комунікантів. Це сприяє концентрації їх уваги і врешті-решт засвоєння. До других відноситься практично невичерпний запас лексики будь-якої західно - європейської мови, а також великі труднощі засвоєння іншомовної лексики[18 ,92].
Фразеологічні одиниці – це носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження над навколишнім світом. Це безпосередньо зумовлює особливості вживання фразам у мовленні. Частотність використання сталих висловів прямо залежить від віку людини та від її життєвого досвіду. Дитина, наприклад, сприймає фразеологізми буквально. Причиною цьому є різниця в типі мислення дорослого та дитини. Тому фразеологізми доцільно вводити у лексикон учнів на старшому етапі навчання, коли вони вже мають певний багаж знань, та певний словниковий запас.
Вживаються фразеологічні одиниці, як правило, в розмовній мові та мають ситуативний характер. Мовна ситуація, в якій були вжиті ідіоми, запам’ятовується яскраво і надовго, бо в запам’ятовуванні бере участь емоційна пам’ять, яка до певної міри може бути сильнішою за інші види. При сприйнятті на слух того чи іншого фразеологізму у слухача одразу виникають позитивні або негативні оцінки почутого, що безпосередньо впливає на його почуття. У запам’ятовуванні бере участь і образна пам’ять, бо ФО створюють в уяві не прості образи, які виникають при сприйманні слів, а жваві та яскраві, що зумовлено природою фразеологізмів. Сталий вислів, влучно вжитий у мовленні за певних обставин, може виникнути в свідомості, коли людина потрапляє в аналогічну ситуацію.
Для людини, яка вивчає іноземну мову, фразеологізми завжди являють собою значні труднощі, особливо у тому випадку, якщо в рідній мові комуніканта немає аналогій в образі та значенні фразеологічної одиниці.
Фразеологізми – це один із шляхів збагачення словникового фонду мови, завдяки їм мова стає образною, емоційно та стилістично забарвленою.
На завершальному етапі удосконалюються всі отримані школярами знання, навики і уміння, мова використовується як дієвий засіб поглиблення знань в різних галузях науки, техніки і культури.
Учні 10-11-х класів в психологічному плані відносяться до юнацького віку, який є в буквальному розумінні слова «третім світом», що існує між дитинством і дорослістю. Особливості суспільного положення і статусу юнацтва визначають і особливості його психіки. Розумова діяльність старшокласників активніша і самостійніша.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
