41736 (686912), страница 3
Текст из файла (страница 3)
створення проблемних ситуацій перед вивченням нового матеріалу
2) Презентація нового матеріалу.
3) Практика під керівництвом учителя.
Мета - установлення зворотного зв'язку й своєчасне виправлення помилок у розумінні нового матеріалу.
Дії вчителя:
поставити запитання й відреагувати на нього (підняти руки, відповісти)
коректне виправлення помилок.
4) Незалежна самостійна практика учнів - використання КСН.
5) Самоконтроль і самооцінка учнів
6) Підведення підсумків, рефлексія
7) Визначення домашнього завдання, докладне його роз'яснення
8) Контроль засвоєння знань (тести).
Вимога навчати учня на уроці висувалося вітчизняною педагогікою протягом всієї її історії. разом з тим традиційний урок припускав, у найкращому разі, кілька відповідей школярів на питання по тільки що почутому поясненню нового. Все інше передбачалося для домашньої роботи.
Нові підходи до навчання повинні забезпечити самостійну пізнавальну активність учнів на уроці.
І, нарешті, для того, щоб школяр навчився вчитися, техніка проведення заняття не менш важлива, чим його планування. Атмосфера заняття повинна забезпечувати свободу, при якій, з одного боку, усвідомлюється важливість дотримання всіх вказівок учителя, а з іншого боку, зникає острах і створюється готовність висловити свою точку зору.
Учні повинні розташовуватися в класі таким чином, щоб всі члени групи могли бачити один одного. учням можна дозволити не підхоплюватися при відповіді, не виходити до дошки, що принижує достоїнство школяра й заважає співробітництву.
Все це, від техніки жесту до виправлення помилок, від вступної бесіди до підведення підсумків уроку, покликано стимулювати учнів не просто до одержання інформації, але й до пізнання самих себе, своїх здібностей і можливостей. Отже, планування й проведення заняття - це два аспекти, у яких проявляється будь-яка концепція. І все-таки вона мертва без основної ідеї. Для багатьох такою ідеєю є використання КСН, спрямоване на розвиток уміння самостійно вчитися.
5. Можливість впровадження даної технології.
У результаті систематичної й цілеспрямованої роботи вдається значно збільшити час усної й мовної практики кожного учня на уроці, дати шанс кожному сформувати у своїй свідомості систему досліджуваної мови.
Учитель здобуває нову роль - організатора самостійної учбово-пізнавальної, комунікативної, творчої діяльності учнів. У нього з'являється значно більше можливостей диференціювати процес навчання, використати можливості міжособистісної комунікації школярів у процесі їхньої спільної діяльності для вдосконалювання мовних умінь.
Таким чином, можна виділити 4 групи переваг даної технології:
I. Організаційні переваги:
1) говорять всі
2) спілкування в діалозі
3) зміна робочого місця
4) робочий шум
II. Дидактичні переваги:
1) навчає учень
2) повна самостійна активність
3) співробітництво - основа навчання
4) засвоєння й застосування максимально наближені
III. Розвиваючі переваги:
1) учень є й суб'єктом і об'єктом навчання
2) відповідність змісту з індивідуальними здібностями
3) спонтанний характер навчання
4) учні вчаться виступати, міркувати, доводити
IV. Виховні переваги:
1) кожний працює на себе й на іншого
2) виникають відносини відповідальної залежності
3) весь навчальний матеріал послідовно проробляється й з позиції учня й з позиції вчителя.
2. Методика організації навчального процесу в рамках колективного способу навчання іноземній мові
2.1 Організація мовної взаємодії при колективному способі навчання
Дуже важливою проблемою є навчання школярів мовній взаємодії на уроці іноземної мови.
Завдання організувати спілкування школярів на уроці іноземної мови часто представляються нескладною й зводиться до того, щоб дати можливість кожному учневі сформулювати своє висловлення й взяти участь у загальній розмові. Однак вирішити це завдання на практиці виявляється не просто. Спостереження показують, що на уроці нерідко вимовляються заздалегідь задані послідовності реплік, тобто кожний учень знає свою “роль". У подібній “інсценівці" відсутня важлива властивість спілкування - рольова взаємодія його учасників.
Мовна взаємодія - це об'єднання, координація й взаємодоповнення зусиль учасників спілкування для визначення, наближення й досягнення комунікативної мети й результату мовними засобами. Мовна взаємодія є важливою умовою організації навчальної роботи школярів на уроці іноземної мови, за допомогою якого можна раціонально використати навчальний час, активізувати моворозумову діяльність учнів, підвищувати розвиваючий ефект навчання. Воно дозволяє також найбільше повно вирішувати завдання інтенсивного навчання іноземним мовам.
Мовна взаємодія не може бути представлена у вигляді готового й заздалегідь заданого тексту, оскільки будь-який текст є підсумок монологічної, діалогічної або групової моворозумової діяльності. Один з аргументів у захист “текстового" спілкування полягає в тім, що школярам необхідно спочатку засвоїти текст, після чого вони зможуть його самостійно варіювати.
Звичайно, заманливо відразу ж після тренувальних вправ спонукувати учнів до непідготовленої форми мови, до імпровізації, щоб вони були абсолютно вільні у виборі язикових засобів при вираженні своїх власних думок. Але якість непідготовленої мови по всіх характеристиках (темп, точність у здійснені задуму) залежить від того, чи передувала їй стадія більш твердого керування діяльність учнів у вигляді підготовленої мови, коли вони грали роль на основі запропонованих їм опор.
Однак практика показує, що “текстовий", репродуктивний початок навчальної роботи мало сприяє подальшої мовотворчої діяльності учнів і навіть утрудняє її, спонукуючи знову й знову відтворювати заучені послідовності фраз. У цьому полягає обмеженість репродуктивного навчання, при якому замість моворозумового завдання учням пред'являється спосіб її рішення.
Для того, щоб організувати мовну взаємодію учнів, потрібні такі методичні прийоми, які забезпечували б необхідну мовну взаємодію школярів іноземною мовою. Перейдемо до розгляду цих прийомів, що утворять шість груп, кожна з яких включає різні варіанти, об'єднані загальною ознакою.
Інтерв'ю. Загальною ознакою цієї групи прийомів виявляється завдання опитати якнайбільше присутніх на уроці учнів, для того, щоб з'ясувати їх думки, судження, відповіді на поставлені питання. Для цього школярі, працюючи одночасно, вільно переміщаються по класу, фіксують відповіді в записній книжці й так далі.
Загальні підсумки такого опитування записуються на дошці й використаються такі форми інтерв'ю, як анкети й тести.
Банк інформації. Загальна особливість цієї групи прийомів полягає в тому, що кожний учень спочатку володіє невеликим фрагментом інформації, потім у результаті мовної взаємодії з іншими школярами одержує інформацію з колективного банку й здобуває всю суму знань.
Однієї з форм такої гри є обмін інформацією про актуальні події, інша форма такого прийому організується за допомогою тесту. Ще однією формою є “гра в детектива". Учасники гри обмінювалися відомою інформацією, вносили свої пропозиції й спільно ухвалювали рішення щодо спільних діях у сформованій ситуації. Той, хто вносив кращу пропозицію, уважався переможцем.
Пошук пари. В основі цього прийому лежить умова, що в групі кожний учень має свою пару, про яку не догадується і яку повинен знайти, задаючи іншим учасникам питання. Однієї з форм цього прийому є пошук “союзника в суперечці", пошук “адресата”, пошук “подарунків до дня народження". Іноді встановлюється ліміт часу, в інших випадках пропонується не тільки знайти свою пару, але й зробити це швидше інших.
Групові рішення. Цей прийом має найчастіше форму телепередачі “Брейн ринг". Клас ділиться на кілька груп школярів, які разом готовлять відповіді на поставлені питання, приймають рішення й докладають про них. Використаються питання, що перевіряють ерудицію, кмітливість, почуття гумору.
Координація дій. Одна з форм реалізації даного прийому - це організація між учасниками спілкування “обмін предметами". Координація дій може здійснюватися формі обміну командами або інструкціями.
Дискусійна гра. За умовами дискусійної гри учасники спілкування реагують на прочитане, почуте, побачене в такий спосіб: повідомленням додаткової інформації, питанням, відповіддю, запереченням.
Безсумнівно, що в умовах реалізації перерахованих вище прийомів активізується розумова діяльність всіх учасників навчальної роботи, підвищується мотивація говоріння й загальний “тонус” уроку, забезпечується більше повне досягнення практичного, освітнього, виховного й розвиваючого компонентів мети навчання іноземним мовам. Досвід мовної взаємодії школярів дозволяє їм перейти до більш складних форм мовного й дискусійного спілкування.
Одним з компонентів інтенсивної технології навчання є оптимальна організація колективної взаємодії учнів.
Завдання вчителя іноземної мови - забезпечення активної діяльності кожного учня протягом усього уроку, максимальне, збільшення часу говоріння кожного школяра. Реалізувати це завдання дозволяє групова форма роботи.
Спілкування завжди припускає партнера, партнерів, тому рішення комунікативних завдань відбувається в контактах учнів один з одним. Майже всі форми колективної взаємодії, які використаються колективними методами, можуть бути застосовані в шкільних умовах.
Це, по-перше, робота в парах з постійними або мінливими співрозмовниками, малі групи (два, три, чотири учня) і команди, коли вся група ділиться на дві частини. Популярною формою є також робота одного учня із групою, при цьому потрібно доцільно організувати простір для спілкування й чітко управляти взаємодією груп. Наприклад, поєднуючись у малі групи, учні сідають поруч зі своїми співрозмовниками, вони багато працюють стоячи, а також у русі. Робота в малих групах відрізняється від парної роботи не тільки кількістю учнів, але й характером завдань спілкування.
Звичайно один зі співрозмовників виконує роль об'єктивного свідка, його призначення - уводити в ситуацію, робити висновки, узагальнювати. Тому в малих групах як діючих осіб беруть участь репортери, кореспонденти, соціологи.
Розподіл класу на команди розраховано на виконання комунікативних завдань у вигляді конкурсів, змагань і вікторин.
Змагальні колективні форми давно користуються популярністю, але інтенсивні методи розставили в них інші акценти: не тільки й не стільки мовний матеріал, а насамперед завдання спілкування є їхнім предметом.
Отже, досягнення інтенсивних методів в області розвитку адекватних форм колективної взаємодії повинні якомога швидше стати надбанням шкільної методики, щоб влити в неї живлющі сили, підняти її авторитет і результативність.
2.2 План-конспект уроку Shops and shopings з використанням колективного способу навчання
Мета:
1) Удосконалювати навички спілкування.
2) Виховувати культуру спілкування, почуттів і поведінки.
3) Розвивати лінгвістичне мислення.
4) Ваємооцінювати один одного, навчитися працювати в групі.
I. Організаційний момент.
Good morning children. I hope you are all well today. Today we continue speaking about shops and shoppings. Perhaps we could begin by going over your homework? You were to learn the words on p.125,am I right?
All right, let's get down to work. Open your exersice-books, and devi de the list into 3 columns.
| I know the word | I guess | I don’t know |
The task is: I'll read the words and you must put “plus" in the right codumn.
Якщо в 1 колонку - 20-24 - you worked good
15-20 - your workis not good
10-15 - try to learn the words once again
II. Фонетична зарядка (на дошці)
five pence change, please
rather cheap
shoes department Read, look up and say
to sell food
what size?
try this hat on.
III. Активізація навичок і спілкування.
Учні одержують картки з однією часточкою мікро-діалогу. Учні повинні знайти й з'єднати частини діалогу, прочитати весь діалог класу.
Виграє той, хто перший знайшов.
IV. Постановка проблеми.
На наступному уроці, діти, буде проходити конкурс сценаріїв для постановки п'єси за мотивами розповідей, які втримуються в підручнику по темі “Shops and shoppings”. Але їх дуже багато, тому ми побудуємо роботу таким чином:
Now look at the book. There are a lot of texts here and I advise you to divide into several groups of 4. Now listen to what you've gotto do (I explain you in Russian).
All right Let's get down to work.
V. Робота в групах.
VI. Рефлексія. Обговорення оцінок.
1) Summarize what you've found out.
2) What are your achievments?
3) What was difficult for you?
4) How do you feel yourself after the lesson.
VII. Домашнє завдання.
For the next lesson make up a scenery of your own using the material you have learned from the lesson.
1) Make up the title.
2) Make up the characters of your dialogus and the dialogue itself.
If there is anything you don't understand, ask now.
Висновки
На підставі проробленої роботи можна зробити висновок, що використання колективної форми організації навчально-виховного процесу на уроці іноземної мови позитивно позначається на розвитку дітей. Діти вчаться висловлюватися, знаходити вірні рішення, відкидати помилкові і неправильні, прислухатися до думки інших.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
