19555-1 (686849), страница 6
Текст из файла (страница 6)
Тема інтелігенції, її призначення та функції, завдань теоретичних і практичних почала цікавити Франка ще на ранньому етапі його журналістської творчості. Почавши з закладання теоретичного базису та створення програмних творів, він поступово перейшов до практики, бувши протягом тривалого часу фактично взірцем для прогресивної творчої інтелігенції. Саме практичною діяльністю, а не теоретичними розробками, Франко приніс найбільшу користь українській культурі, відкривши Галичині Європу і світ і почавши відкривати світові Галичину.
Безперечно, внесок Франка у процес формування галицької інтелігенції, кристалізації духовної еліти, а відтак і консолідації української нації є величезним і, можливо, досі не до кінця оціненим. Ще до смерті Франка з нього поспішили зробити образок, як свого часу з Тараса Шевченка. За схематичними образами "Великого Каменяра" та "українського Мойсея" приховувалися суперечності Франкової натури, нюанси його політичних переконань. Лише віднедавна літературознавці і критики почали тверезо підходити до оцінки культурної спадщини Франка. В усякому разі, його образ потребує деміфологізації, переоцінки, дослідження під абсолютно новими кутами зору.
Список литературы
Маляренко Л. Л. Іван Франко - редактор. - Львів, 1970.
Дей О. І. Революційно-демократична преса в Україні. - Київ, 1959.
Іван Франко: статті і матеріали // "Українське літературознавство", №11. - Львів 1970.
Іван Франко у спогадах сучасників. - Львів, 1956.
Франко І. Літературно-критичні статті. - Київ, 1950.
Дмитрук В. Нарис з історії української журналістики ХІХ ст. - Львів, 1968.
Євшан М. Критика, літературознавство, естетика. - Київ, 1998.
Спогади про Івана Франка. - Київ, 1981.
Єфремов С. О. Історія українського письменства. - Київ, 1995.
Кононенко П. П. Українська література. Проблеми розвитку. - Київ, 1994.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
