25179 (686754), страница 5
Текст из файла (страница 5)
До передгірних районів області відносяться В. Березнянський, Перечинський р-н.
Напротязі року в В. Березнянському районі (долина р.Уж) переважають вітри північного, північно-західного і південного напрямку. Вони віють в основному по довжині річних долин. Вітрові характеристики, по даним метеостанції В. Березний є репрезентативними до Перечинського району.
Середня річна швидкість вітру в передгір’ї 1.3 м/с. Навесні швидкість вітру трохи більша, ніж в літній період (таблиця 1.6.4).
Найбільша швидкість вітру спостерігається вдень.
На штиль, в середньому по В. Березнянському і Перечинському районах за рік припадає 50% від всіх випадків, а також на вітри менше 5 м/с.
Вітер зі швидкістю > 25 м/с відмічається 1-2 рази на 10 років.
Таблиця 1.6.4 Середня місячна і річна швидкість вітру, м/с. (висота флюгера 15 м.).
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
1.1 | 1.3 | 1.6 | 1.9 | 1.6 | 1.5 | 1.4 | 1.2 | 1.1 | 1.1 | 1.2 | 1.1 | 1.3 |
Таблиця 1.6.5 Середнє число днів з різною швидкістю вітру
Швидкість, м/с | I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
≥10 | 2.7 | 3.2 | 4.0 | 6.1 | 4.6 | 4.4 | 3.5 | 2.8 | 2.8 | 2.7 | 2.7 | 2.9 | 42.4 |
≥15 | 0.3 | 0.4 | 0.5 | 0.7 | 0.3 | 0.1 | 0.3 | 0.4 | 0.1 | 0.1 | 0.2 | 0.1 | 3.5 |
≥25 | 0.01 | 0.01 | 0.01 | 0.02 | 0.03 | 0.08 |
Таблиця 1.6.6 Повторюваність (%) напрямку вітру та штилів.
Місяць | Пн | Пн-Сх | Сх | Пд-Сх | Пд | Пд-Зх | Зх | Пн-Зх | Штиль |
І | 1.9 | 7.1 | 11.9 | 38.7 | 10.0 | 3.2 | 4.5 | 12.7 | 33.5 |
ІІ | 11.8 | 9.0 | 15.5 | 32.5 | 8.9 | 4.3 | 5.8 | 12.2 | 25.9 |
ІІІ | 11.4 | 11.6 | 14.7 | 26.8 | 11.2 | 5.7 | 5.6 | 12.9 | 17.7 |
І V | 14.6 | 13.3 | 13.9 | 21.7 | 11.0 | 6.4 | 5.9 | 13.1 | 14.6 |
V | 12.7 | 17.0 | 14.3 | 19.4 | 11.2 | 6.0 | 7.5 | 11.9 | 16.7 |
VІ | 14.4 | 17.8 | 14.2 | 15.0 | 9.5 | 6.6 | 7.9 | 14.6 | 20.9 |
VІІ | 15.3 | 16.3 | 12.4 | 15.3 | 10.9 | 6.7 | 7.7 | 15.4 | 22.6 |
VІІІ | 15.8 | 16.7 | 14.1 | 15.3 | 11.5 | 7.0 | 7.3 | 12.4 | 26.2 |
ІХ | 12.4 | 13.4 | 14.1 | 24.0 | 13.5 | 5.4 | 5.5 | 11.7 | 27.1 |
Х | 10.4 | 9.1 | 14.5 | 31.7 | 14.1 | 4.9 | 5.1 | 10.2 | 26.5 |
ХІ | 7.9 | 7.0 | 13.8 | 42.0 | 14.1 | 3.0 | 3.8 | 8.3 | 23.5 |
ХІІ | 9.7 | 6.0 | 12.1 | 39.6 | 15.2 | 4.0 | 3.5 | 10.0 | 26.8 |
РІК | 12.4 | 12.2 | 13.9 | 26.4 | 11.8 | 5.4 | 5.9 | 12.1 | 23.5 |
Вологість повітря характеризується станом насичення повітря вологою в процентах, при даній температурі і є хорошим показником "сухості" клімату. Фізико – географічні умови території Закарпаття, велика кількість опадів зумовлюють високу вологість повітря. Середня річна вологість повітря складає 74%, максимальна в зимні місяці – 81 – 84%, мінімальна навесні – 65 - 68%. Дні, коли відносна вологість понижується до 30% і нижче, називаються "сухими"; в середньому році, в низинній частині області буває 13 – 17 таких днів. Практично "сухих" днів не буває в листопаді, грудні. Найбільша кількість "сухих" днів спостерігається в квітні місяці, в середньому 5-6 днів, в травні і червні.
Таблиця 1.7 Середня місячна і річна відносна вологість повітря, в %
I | II | III | IV | V | VI | VII | VIII | IX | X | XI | XII | рік |
83 | 81 | 72 | 65 | 66 | 68 | 68 | 70 | 72 | 75 | 81 | 84 | 74 |
Утворення високої вологості на протязі року в передгір’ї області обумовлює залісеність території, більшу кількість опадів. Середня річна вологість повітря – 77 – 82%, найбільша – 86% (грудень), найменша – 69% (квітень). Сухих днів в році буває, в середньому, 10 – 12. Як і по всій області найбільше таких днів буває в квітні і травні.
1.5 Підземні води
В Закарпатті водоносним є шар гальки і пісків, перекритих з поверхні суглинками і глинами. В передгір’ї – вулканічні і туфогенні утворення. Потужність алювію збільшується в південо – західному напрямку і в центральній частині впадини (Чоп - Мукачевська) досягає 106 м. Крівлею алювіальних водоносних порід в більшості є глини потужністю 2-5 м., інколи досягають 15 м.
В основі водоносної товщі горизонту на рівнинній частині впадини залягають глини і гальки., в передгірях – вулканічні і туфогенні утворення гутинської світи, піщано – глинисті і туфогенні відкладення ільницької світи.
Глибина залягання підземних вод на рівнинній частині впадини коливається від 1.0 до 7.0 м. В передгір’ї на ділянках розвитку другої і третьої терас, глибина залягання водоносного горизонту коливається від 0.0 до 20 м. На ділянках розвитку четвертої і п’ятої терас глибина залягання виростає до 25 м. і більше.
Води безнапірні, або з незначним напором (до 2-3 м.); рідко величина напору досягає 10 – 15 м.
Живлення підземних вод відбувається за рахунок інфільтрації атмосферних опадів і під руслових вод річки Уж і її протоків.
В передгірній зоні Вигорлат – Гутинського хребта джерела прісної води приурочені до верхнього шару піщано – глинистих порід і до тріщинуватих вулканічних порід. Вода, як правило, витікає на поверхні струмками. Запаси води в цій зоні незначні, так як наповнення їх відбувається в основному за рахунок інфільтрації атмосферних опадів. Мінералізація питної води від 0.1 до 1 г/л. Вода відноситься до гідро карбонатного класу. В її складі переважають іони НСО3ˉ і Са². Найбільших значень мінералізація та жорсткість досягають в період межені і рівні 203.6 мг/л., і 2.45 мг-єкв./л. В період паводків мінералізація і жорсткість найменша і складає 132.8 мг/л і 1.62 мг-єкв./л.
2. Гідрографія та гідрологічна вивченість
2.1 Характеристика гідрографічної мережі
Гідрографічна мережа р. Уж і її приток відноситься до басейну Дунаю. Протяжність р. Уж в межах Закарпатської області 113 км., загальна довжина 133 км. Площа водозбору в межах області 1582 км2 . Верхня частина басейна р. Уж розміщена на схилах Верховинського і Полонинського хребтів, нижня – на Закарпатській низині.
Основні притоки : праві – р. Уличка (довжина 27 км.), р. Убля (довжина 25 км.); ліві – р. Люта (довжина 47 км.), р. Тур’я (довжина 35 км.).
Ширина р. Уж на верхів’ї близько 1 метра, вниз по течії поступово збільшується до 15 – 30 м., біля м. Ужгород досягає 135 м.; найбільша 2,6 м. Швидкість течії 0,8 – 1,1 м/с, місцями не перевищує 0,1 м/с. Дно нерівне, крупно кам’янисте, гальково - кам’янисте, рідко скельне, нижче смт. Великий Березний часто галькове, біля м. Ужгород і нижче біля берегів замулене, біля с. Кам’яниця вдовж берегів поросле очеретом. До с. Зарічево річка має порожистий характер. Практично по всій протяжності просліджується над заплавна тераса шириною від 50 до 500 м., місцями до 1,5 км. (смт. Великий Березний, висотою 3 – 8 м., з крутим уступом і рівною розораною поверхнею, складеною суглинками.