14571 (686232)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ

УКРАЇНИ ПОДІЛЬСЬКИЙ

ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНО-ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ

Спеціальність: 7.130507

"Ветеринарна медицина"

Кафедра інфекційних та інвазійних хвороб

Трихофітія ВРХ та заходи по ліквідації захворювання в СГК ім. Щорса, с. Ладиги, Старокостянтинівського району, Хмельницької

області

КУРСОВА РОБОТА

Студент: Мазур Р.Л.

Курс 6, група1

Робота перевірена і допущена до захисту_________________

Дата захисту роботи______ Оцінка__________________

Підпис керівника_________

Кам'янець - Подільський

2009 р.

Зміст

Вступ

1. Коротка характеристика господарства

2. Епізоотична ситуація в господарстві

3. Заходи, проведені в господарстві після встановлення діагнозу

4. Аналіз проведених заходів, їх ефективність та наукове обгрунтування

5. Висновки та пропозиції

6. Перелік використаної літератури

7. Додатки

Вступ

Важливою задачею, яка стоїть перед тваринництвом - це збільшення виробництва м'яса, молока, яєць і інших продуктів тваринництва. На першому місці послідовна інтенсифікація галузі, підвищення надоїв молока, приростів і загальної ваги худоби на годівлі. При цьому в основу кладуться такі задачі, як створення для тварин міцної кормової бази, покращення умов утримання худоби і птиці, удосконалення породних якостей стада. Росту продукції тваринництва сприяє спеціалізація і концентрація виробництва, поступовий перехід галузі на промислову основу. Не менш важливою задачею є поліпшення ветеринарного обслуговування, зниження захворюваності і падежу тварин.

Головною задачею в епізоотології була і залишається профілактика хвороб -розроблення систем заходів, які б перешкоджали їх виникненню. Від ветеринарного лікаря вимагається, щоб він досконало - володів спеціальними знаннями і навичками по діагностиці захворювань і лікуванні тварин. Він повинен вміло застосовувати правила ветеринарної санітарії.

Серед мікозів, які викликаються мікроскопічними патогенними грибками, стригучий лишай одна із найпоширеніших хвороб великої рогатої худоби. Він значно поширений в нашій і в багатьох закордонних державах завдаючи значні економічні збитки, перевищуючи втрати від багатьох гострих та гостро перебігаючих інфекцій. Ці втрати складаються із зниження ваги хворої тварини на 10-12 кг, погіршення якості шкірної сировини, також витрати на медикаменти і дезінфекцію.

1. Коротка характеристика господарства

СГК ім. Щорса розташоване в північно-східній частині Кам'янець-Подільського району. Господарство має добрі шляхові зв'язки з районним і обласним центром їм та пунктами здачі сільськогосподарської продукції. Відстань від господарства до районного центру становить 18 км, а до обласного центру 68 км. Зв'язок господарства з районними і обласними центрами здійснюються по дорогах державного призначення з твердим покриттям.

Клімат зони, де розташоване господарство помірно-континентальне, який характерний для Західної лісостепової зони України. Літо тепле з достатньою кількістю опадів. Середня температура липня 21,6 °С, а січня 9-18 °С. Зимою переважають південно-західні вітри, а влітку північні. Середньорічна кількість опадів 580-620 мм.

Рельєф землі в основному рівнинний із невеликими пагорбами і долинами. Кути схилів знаходяться в межах допустимої величини при придатної для механізованого обробітку грунту. Ґрунти опідзолені чорноземи, які складають 85%. Глибина залягання ґрунтових вод 5-7 метрів. А на підвищеннях 10-12 метрів. Господарству належать 2478 га земельних угідь, з яких під сількогосподарські відведено 2355 га, з них на ріллю приходиться 2140 га, сінокоси займають 150 га, пасовища - 97 га, ліс - 80 га, ставки і водойми 8 га, сади - 6 га, в короткостроковому користуванні господарства 60 га.

Станом на 1 січня 2009 р. в СГК ім. Щорса утримувалося 923 голів ВРХ, в тому числі 375 корів, нетелів і телиць старше 2-х років - 75 голів,телят старше 6 місяців -473 голови. Поголів'я свиней складає 340 голів. В тому числі 20 голів основні свиноматки, 3 хряки, 120 голів ремонтного молодняку, 97 голови поросят до 1,5 місяця, поросят старше 1,5 міс. - 100 голів. Крім цього є ще 30 голів коней, які використовуються у внутрішньогосподарських цілях.

Середньодобовий надій молока на одну дійну корову складає 6,8 кг молока, за рік 2040 кг. Валовий надій молока складає 5100 ц. Середньодобовий приріст ВРХ -320 г, поросят - 290 г. За 2008 рік на 100 корів отримано 78 телят, загибелі молодняку не відмічалося. В середньому за один опорос свиноматка народжує 8-9 поросят.

В товаристві розводять чорно-рябу породу ВРХ і Українську білу породу свиней. Використовують корів в середньому 9 років, свиноматок до 4-5 опоросів, далі на відгодівлю і забій. Корів осіменяють штучно, використовуючи мано-цервікальний метод.

Виробничий напрямок господарства зерново-буряковий з розвинутим тваринництвом. У товаристві працює 198 чоловік, з них 41 чоловік зайнятих у тваринництві і 157 у рослинництві.

Зв'язки з іншими господарствами зводяться до купівлі, продажу і обміну продукції, а також обміну її на паливо-мастильні речовини і запчастини. Продукцію тваринництва збувають на переробні підприємства.

Ветеринарно-санітарна характеристика господарства.

Територія ферми і виробничої зали господарства огороджена металевим парканом висотою 1.8 м, правда є ділянки, де огорожа поломана, зігнута. В місцях входу і виходу не обладнаний дезбар'єр, відсутній санпропускник. Немає карантинного відділення та ізолятора. Вхід на територію ферми не контролюється, тому на фермі можуть знаходитись сторонні люди.

Із ветеринарно-санітарних об'єктів є ветеринарний пункт, який призначений для амбулаторного та стаціонарного лікування, а також для проведення профілактичних та ветеринарно-санітарних заходів на фермі.

До кладу ветеринарного пункту входить амбулаторія з підладнаним манежом для приймання хворих тварин, а також кабінет ветлікаря і аптека. Немає діагностичного кабінету, холодильника для зберігання біопрепаратів, складу деззасобів. В аптеці препарати розміщені на полицях і в шафах по групах речовин. Є металева шафа, де зберігаються інструменти.

Слід відмітити, що забезпеченість лікарськими речовинами дуже низька, купляються лише необхідні, це звичайно пов'язано із нестачею коштів у господарстві.

Також негативним є те, що родильні відділення відсутні, отелення відбувається в стійлі. Новонароджених телят поміщають в індивідуальні клітки, які знаходяться біля породіллі.

Забійний пункт відсутній, вимушений забій проводиться на бетонній площадці біля ветеринарного пункту. Після забою проводять ветеринарно-санітарну експертизу туші і визначають придатність м'яса. Після цього м'ясо утилізують або реалізують.

Розтин трупів тварин проводять на території скотомогильника, який розташований за 3 км від ферми. Територія скотомогильника неогороджена. Після розтину трун закопують.

Гній в приміщеннях прибирається і видаляється вчасно. Видалення механізоване за допомогою гноєтранспортерів. Гній вивозиться на поле, він зберігається весь рік у великих купах, спеціального гноєсховища не обладнано.

Дезінфекцію проводять 2 рази на рік. Перший раз навесні після вигону тварин на пасовище і другий раз - перед постановкою на зимовостійловий період. Перед дезінфекцією проводять механічну очистку приміщень. Дезінфікують приміщення, територію ферми, транспортні засоби. Дезінфекцію проводять 2 % каустичною содою за допомогою ДУКа.

Дезінсекцію та дератизацію в даному господарстві не проводять, Тому перенощиками інфекційних і інвазійних хвороб можуть бути мухи, ґедзі, мокриці, мошки, комарі, а також миші і сірі пацюки, які є як резервуаром так і переносниками таких хвороб, як лептоспіроз, лістеріоз, туляремія, трихінельоз, туберкульоз, хвороба Ауєскі.

Крім того гризуни поїдають значну кількість продовольчого зерна і кормів, а сірі пацюки спричиняють великі збитки у свинарстві, нерідко знищуючи частину приплоду.

На території ферми були також помічені бродячі собаки та кішки. Не завжди продуктивні тварини в господарстві піддаються ЗО денному карантинуванню із всіма дослідженнями і спостереженнями. Обслуговуючий персонал для контролю за станом здоров'я двічі на рік проходять медичне обстеження в районній лікарні .

2.Епізоотична ситуація в господарстві

Проаналізувавши епізоотичну ситуацію в господарстві та сусідніх господарствах, а також в населеному пункті, слід відмітити, що в товаристві зустрічаються такі інфекційні хвороби, як колібактеріоз, сальмонельоз, трихофітія, з хвороб свиней зустрічається набрякова хвороба поросят, а в сусідньому господарстві ензоотичний енцефаломієліт (хвороба Тешена), остання часто зустрічається в с. Киселі і сусідніх селах, рідше зустрічається бешиха. Всі перераховані хвороби зустрічаються за винятком трихофітії у вигляді спорадичних випадків. Причинами колібактеріозу телят являється гіпотрофія, невідповідність умов годівлі та утримання вагітних тварин і телят, відсутність вакцинації, або затримка з строками її проведення. Аналогічні причини можна віднести щодо сальмонельозу.

Ймовірними причинами набрякової хвороби поросят є різкий перехід на безмолочний тип годівлі, з використанням великої кількості концентрованих кормів, раннє відлучення поросят до 1 місяця і цим самим створення стресової ситуації. Такі хвороби як бешиха і ензоотичний енцефаломієліт виникають в населеному пункті тому, що не проводяться профілактичні щеплення тварин. Хворіють свині від 4 міс. до 1 року. В приватному секторі часто після вакцинації і вимушеного забою тварин не проводиться дезінфекція приміщення, де утримувались свині і через існує загроза виникнення повторного спалаху хвороби. Причинами того, що не вакцинуються тварин є низька обізнаність громадян, а також брак коштів на вакцину.

Необхідно звернути увагу на те, що в товаристві час від часу виділяються позитивно реагуючі на туберкульоз. Всі тварини здаються на діагностичний забій. Патологоанатомічний діагноз не підтверджувався, позитивні результати давала і районна ветлабораторія.

Найбільш поширеною хворобою в даному господарстві є трихофітія, яка завдає великих економічних збитків господарству.

Трихофітія (Trichophytia - стригучий лишай) - інфекційна хвороба,яка характеризується появою на шкірі різко обмежених ділянок, що лущаться, з обламаним біля основи волоссям, або розвитком вираженого запалення шкіри з виділенням серозно-гнійного ексудату і утворенням грубої шкіри.

Хворобу викликають грибки, які відносяться до роду Trichophiton : Тг. verrucosum, Тг. gypseum, Tr. equinum. Основними збудниками трихофітії у парнокопитних являється Тг. verrucosum, у коней (до 82 %) Тг. equinum, у свиней, хутрових звірів, кішок, собак, гризунів - Tr.gipseum (А.А. Колонаткін, 1984 р.). Основним збудником трихофітії ВРХ є Tr. faviforum, рідко Tr. gypseum Sab. (Syn. Tr. Mentagraphytes Robin/Blanchard)), в одиночних випадках Tr. Crateriforme Sab. (Сарнигов A.X і ін. 1971 p.).

Хворіє переважно молодняк ВРХ, але сприйнятливі всі види с/г тварин,а також гризуни, хижі і жуйні тварини, птиця.

В мазках патологічного матеріалу всі види грибів роду Trichophiton мають велику схожість. Прямі з перегородкою гіфи міцелію розташовуються рядами по довжині волосся, спори круглі або овальні - у вигляді ланцюжка. В основі спори часто утворюють чохлик, при цьому вони розташовуються як ззовні, так і всередині його. Величина спор 3-8мкм. Міцелій гриба розгалужений, часто розпадається на спори.

На поживних середовищах (сусло-агар, середовище Сабуро і ін.) збудник утворює різні по формі і величині спори (макро- і мікро конідії, артро- і хламідоспори) і міцелій характерний для свого виду. Ріст збудників проявляється на 6-40 день при температурі 25-28 °С, розмір колоній 3-5 см в діаметрі. Колонії складчасті, глибоко вростають в субстрат. Колір колоній залежить від інтенсивності утворення пігменту і його розподілення в колонії. Молоді колонії дають більш ніжне забарвлення.

Збудники порівняно стійкі в зовнішньому середовищі і можуть зберігатися до 6-10 років в уражених волосинах, до 3-8 місяців - в гної та гноївці. В ґрунті не гинуть на протязі 140 днів і навіть можуть в ньому розмножуватись при сприятливих умовах. Ультрафіолетові промені діють згубно.

В киплячій воді трихофітони гинуть через 2 хв., сухий жар 60-62 °С викликає загибель через 2 год., розчин карболової кислоти 2-5 %, луги 1-3%, формальдегід 1-3 %, саліцилова кислота 1-2 % вбивають трихофітони за 5-20 хв. (Колонаткін A.A., 1984 р.).

Хвороба реєструється в любий період року, але найчастіше восени та зимою, цьому сприяє зниження резистентності організму тварин, зміна метеорологічних умов, різні порушення в утриманні і годівлі. В даному випадку ці причини є спонукаючими, головна причина виникнення хвороби в господарстві зводиться до того, що не було проведено профілактичних щеплень телят проти трихофітії. А тварин завозили в господарство не піддаючи 30 денному карантинуванню, не проводилася дератизація. В наслідок цього 28 телят захворіло. Переміщення і перегрупування тварин приводить до виникнення масового спалаху хвороби. Джерелом інфекції є хворі тварини, які заражають здорових шляхом прямого і непрямого контакту. Факторами передачі збудника можуть бути приміщення, підстилка, обладнання, предмети догляду, упряж, гній, грунт і т.д. Як повідомляє С.В. Петрович 1989 р., що в поширенні трихофітії велику роль відіграють мишевидні гризуни, які часто уражуються грибом Tr. metaurophytes. Будуючи свої гнізда в соломі і сіні вони інфікують їх, що врешті призводить до спалаху дерматомікозу. Механічними переносниками можуть бути ектопаразити. За даними Садинова хвороба може передаватися і через повітря.

В результаті стійкості збудника в зовнішньому середовищі, інфіковані приміщення, вигульні майданчики, пасовища на довгий час стають небезпечними для тварин, навіть тоді, коли там немає хворих. Передача може бути і через руки обслуговуючого персоналу.

Діагноз ставиться на основі епізоотичних даних, клінічних ознак і мікроскопу.

Для дослідження беремо зіскоб з периферичних ділянок, поміщаємо в чашку Петрі, заливаємо 10 % їдким натром і підігріваємо на полум'ї. Далі, наливши гліцерин, накриваємо покривним скельцем і продивляємося під мікроскопом, при чому виявляємо характерні гриби.

На момент встановлення діагнозу у тварин відмічаємо такі ознаки: на шкірі голови, рідше спини, шиї, тулуба видно уражені ділянки розміром (2-5 см), шкіра в цих ділянках потовщена, вкрита струпами при знятті яких виділяється гнійний ексудат. Дані ознаки характерні для глибокої фолікулярної форми. Розрізняють також поверхневу форму, при цьому характерно поява обмежених 1-5 см. плям на шкірі із скуйовдженим волоссям. При пальпації таких ділянок промацуються дрібні горбики. Поступово плями можуть збільшуватись, поверхня їх спочатку лущиться, а потім покривається азбестоподібними кірочками. При видаленні їх оголюється волога поверхня шкіри з підстриженим волоссям. У більшості тварин відмічають підвищену подразливість в місцях ураження шкіри. Звичайно до 5-8 дня кірочки відстають і на цих ділянках з центру починає рости волосся. При глибокій формі, перебіг якої 2 міс. і більше на місці ураження в подальшому утворюються рубці. Молоді тварини в період хвороби відстають в рості, втрачають вагу. Поверхнева форма частіше зустрічається у літній період, глибока в осінньо-зимовий. Скупчене розміщення, антисанітарні умови, повноцінна годівля сприяє розвитку більш важких форм трихофітії у всіх видів тварин. Стерту форму частіше реєструють в теплий період року і у дорослих тварин. У хворих в області голови, рідше інших ділянок тіла з'являються вогнища облисіння з поверхнею, що лущиться. В цих ділянках немає вираженої запальної реакції. При видаленні кірочок залишається гладка поверхня шкіри, де на протязі двох тижнів з'являється волосся.

Захворюваність на трихофітію в СГК ім. Щорса по відношенню до всього сприйнятливого поголів'я складає: 923 гол - 100 %

3. Заходи, які проводилися в господарстві після встановлення

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов курсовой работы