14440 (686172), страница 3
Текст из файла (страница 3)
2.2 Динаміка собівартості озимої пшениці та соняшнику
В даному розділі розглянемо показники рядів динаміки, згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої, а також аналітичне вирівнювання по прямій і по параболі другого порядку. Так як в даному розділі розглядаємо дві культури, то спочатку все вказане вище опишемо для озимої пшениці, а потім для соняшника.
Усі природні та суспільні явища находяться в постійному розвитку. Процеси розвитку явищ у часі називають динамікою, а статистичні показники, які характеризують стан і зміну у часі, - рядами динаміки.
Елементами ряду динаміки є моменти, або періоди, часу (день, місяць, рік і т. д.), до яких належать досліджувані показники і рівні ряду, які характеризують розмір явища.
Під час аналізу динаміки суспільно-економічних явищ визначають такі показники як: абсолютний приріст, темпи зростання і приросту, абсолютне значення 1% приросту на основі порівняння рівнів ряду динаміки. Рівень, який порівнюють, називається поточним, а рівень, з яким порівнюють, – базисним.
Абсолютний приріст визначають як різницю між поточним і попереднім, або початковим рівнями ряду динаміки. Цей показник показує, на скільки одиниць підвищився або зменшився поточний рівень порівняно з базисним за відповідний період часу.
Якщо порівнюють кожний рівень ряду динаміки з попереднім рівнем, то абсолютний приріст буде ланцюговим. Якщо всі рівні ряду порівнюють з початковим, який є постійною базою порівняння, то такий абсолютний приріст буде базисним.
Темп зростання – це відношення поточного рівня ряду динаміки до попереднього, або початкового, рівня.
Темп зростання може бути ланцюговим, коли порівнюють поточний рівень з попереднім, і базисним, коли порівнюють поточний рівень з початковим.
Темп приросту показує, на скільки процентів збільшився або зменшився поточний рівень ряду динаміки порівняно з базисним. Його обчислюють як відношення абсолютного приросту до попереднього або початкового рівня. Цей показник можна також визначити, віднімаючи від темпу зростання, вираженого в процентах, 100.
Абсолютне значення 1% приросту дорівнює відношенню абсолютного приросту за певний період до темпу приросту за той самий період.
Таблиця 2.2 – Динаміка собівартості 1ц озимої пшениці в ТОВ “Шевченко”
Роки | Собівартість, грн | Абсолютний приріст, грн | Темп зростання, % | Темп приросту, % | Абсолютне зна-чення 1% при-росту | ||||
Ланцюговий | Базисний | Ланцюговий | Базисний | Ланцюговий | Базисний | ||||
1999 | 28,52 | --- | --- | --- | 100 | --- | --- | --- | |
2000 | 39,46 | 10,94 | 10,94 | 138,36 | 138,36 | 38,36 | 38,36 | 0,28 | |
2001 | 52,44 | 12,98 | 23,92 | 132,89 | 183,87 | 32,89 | 83,87 | 0,39 | |
2002 | 45,43 | -7,01 | 16,91 | 86,63 | 159,29 | -13,37 | 59,29 | 0,52 | |
2003 | 16,4 | -29,03 | -12,12 | 36,1 | 57,5 | -63,9 | -42,5 | 0,45 |
Дані таблиці показують, що у 2003 році собівартість найменша. Абсолютний приріст собівартості найбільший у 2001 році як ланцюговий, так і базисний. Це каже про те, що в цьому році було вкладено дуже багато затрат на вирощування 1 ц озимої пшениці. Але якщо подивиться на темп зростання та приросту собівартості, тобто на темп зростання та приросту витрат, то видно, що він найбільший у 2000 році, так як собівартість у 2000 році збільшилась на 138,36% і 38,36% відповідно – це при ланцюговому темпові зростання, але при базисному темпі зростання він найбільший у 2001 році, тому що собівартість у 2001 році збільшилась на 183,87% і 83,87% відповідно. Абсолютне значення 1% приросту збільшилось з 0,28 грн у 2000 році до 0,52 грн у 2002 році.
Закономірності розвитку в рядах динаміки визначають абстрагуванням від випадкових змін досліджуваних ознак. Для цього статистика використовує один із способів такий як спосіб ковзної середньої. Суть згладжування ряду динаміки за допомогою ковзної середньої полягає в тому, що при стійкому інтервалі кожну наступну середню обчислюють, зсуваючи період на одну дату.
Визначаючи ковзну середню, спочатку додають рівні ряду за прийнятий інтервал часу і обчислюють середню арифметичну. Після цього утворюють новий інтервал, починаючи з другого рівня ряду, для якого визначають нову середню і т. д.
Таблиця 2.3 – Тенденція зміни динаміки собівартості 1ц озимої пшениці в ТОВ “Шевченко” методом трьохрічної ковзної
Роки | Собівартість, грн | Період | Сума трьохрічної ковзної | Сума середньої трьохрічної ковзної |
1999 | 28,52 | ------ | ---- | ---- |
2000 | 39,46 | 1999 – 2001 | 120,42 | 40,14 |
2001 | 52,44 | 2000 – 2002 | 137,33 | 45,78 |
2002 | 45,43 | 2001 – 2003 | 114,27 | 38,09 |
2003 | 16,4 | ------ | ---- | ---- |
Спосіб середньої ковзної ковзної згладжує коливання рівнів, але не дає рядів, які б замінювали всі вихідні фактичні рівні вирівняними.
Найбільш досконалим способом виявлення закономірностей є аналітичне вирівнювання способом найменших квадратів. Вирівнювання способом найменших квадратів можна здійснити по прямій і по параболі другого порядку, яка виражає функціональну залежність рівнів ряду динаміки від часу.
Для вирівнювання по прямій необхідна пряма лінія, рівняння якої має такий вигляд :
ỹt = a0+а1t,
де ỹt – вирівняні рівні ряду динаміки,
а0 – вирівняний рівень собівартості,
а1 – середній щорічний приріст (або зниження) собівартості,
t – порядковий номер року.
Невідомі параметри а і а знаходять способом найменших квадратів, розв’язуючи систему нормальних рівнянь
∑y = na0+ a1∑t;
∑yt = a0∑t +a1∑t,
де y – фактичні рівні ряду динаміки ( в нашому прикладі фактична собівартість),
n – кількість років у періоді, що вивчається.
Методику вирівнювання ряду динаміки розглянемо за даними про собівартість озимої пшениці. Потрібні дані для розв’язання системи рівнянь знаходяться нижче у таблиці 2.4.
Таблиця 2.4 – Вихідні дані для вирівнювання ряду динаміки собівартості озимої пшениці по прямій і по параболі другого порядку
Роки | Фактична со-бівар-тість, грн | Номер року | Розрахункові величини | Вирівняне значення по прямій | Вирівняне значення по параболі | ||||||||
y | T | t2 | t3 | t4 | Yt | yt2 | ỹt | ỹt’ | |||||
1999 | 28,52 | -2 | 4 | -8 | 16 | -57,04 | 114,08 | 40,11 | 25,83 | ||||
2000 | 39,46 | -1 | 1 | -1 | 1 | -39,46 | 39,46 | 38,28 | 45,42 | ||||
2001 | 52,44 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 36,45 | 50,73 | ||||
2002 | 45,43 | 1 | 1 | 8 | 1 | 45,43 | 45,43 | 34,62 | 41,76 | ||||
2003 | 16,4 | 2 | 4 | 1 | 16 | 32,8 | 65,6 | 32,79 | 18,51 | ||||
∑ | 182,25 | 0 | 0 | 0 | 34 | -18,27 | 264,57 | 182,25 | 182,25 |
Переносимо підсумкові дані з табл. 2.4 в систему рівнянь:
182,25 = 5a0,
-18,27 = 10а1.
Звідси а0= 36,45, а1= -1,83.
Отже, рівняння прямої лінії, яке характеризує динаміку собівартості озимої пшениці, матиме такий вигляд:
ỹt = 36,45 – 1,83t.
Це означає, що в 1998 році, тобто в році, який передує досліджуваному періоду, вирівняна собівартість 1ц озимої пшениці становила 36,45 грн, а середня собівартість щорічно зменшується на 1,83 грн.
Підставляючи в отримане рівняння по черзі значення t, дістанемо вирівняний (теоретичний) динамічний ряд собівартості озимої пшениці: