14440 (686172), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Розглянемо динаміку трудових ресурсів та показники їх використання, а також охарактеризуємо як зміна трудових ресурсів вплинула на ці показники і як вони розаховуються.

Трудові ресурси господарства – це наявна чисельність працездатних членів господарства, які згідно із статутом повинні працювати в господарстві.

Відпрацьовано люд-днів на 1 середньорічного робітника, в даній таблиці, розраховується як відношення затрат праці до середньорічної чисельності робітників помноженої на 7.

Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу – це відношення фактичного використання фонду робочого часу, що знаходиться діленням затрат праці в цілому по господарству на середньорічну чисельність робітників, до планового фонду робочого часу(2030).

Показник навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота – це відношення сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота до кількості працездатних.

Таблиця 1.3 – Динаміка трудових ресурсів та їх використання

Аналізуючи динаміку трудових ресурсів видно, що зменшилась середньорічна чисельність робітників. Це все, як і скорочення посівних площ, обумовлено тим, що працездатні робітники виділилися в фермерські господарства. Але це не визвало негативних рис для таких показників як навантаження на одного працездатного: сільськогосподарських угідь, ріллі, умовних голів скота. Вони навпаки збільшилися. Коефіцієнт використання річного робочого часу, а також і показник кількості відпрацьованих люд-днів на 1 середньорічного працівника особливо у 2001 і 2003 році невеликі у порівнянні із 2002 роком.

Для того, щоб пізнати показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання, ознайомимся з такими поняттями як: основні і оборотні фонди та їх показниками, а також розглянемо наступну таблицю.

Основні і оборотні фонди – це є грошове вираження основних і оборотних засобів.

Фодовіддача – це відпошення валової продукції в співставних цінах до середньорічної вартості основних фондів, а фондомісткість навпаки.

Фондоозброєність – це відношення середньорічної вартості основних фондів до середньорічної чисельності робітників.

Коефіцієнт оборотності – це відношення виручки від реалізації до середньорічної вартості оборотних фондів.

Тривалість 1 оборота розраховується як відношення середньорічної вартості оборотних фондів помноженої на 365 до виручки від реалізації.

Таблиця 1.4 – Показники забезпеченості господарства фондами та ефективність їх використання

При аналізі таблиці 1.4 можна сказати, що валова продукція в співставних цінах в цілому зменшилась, але валова продукція рослинництва навпаки збільшилась.Фондовіддача дуже не значна, а тому підприємство є малоприбутковим, що показано нижче в таблиці 5.А фондомісткість, в свою чергу, навпаки є значною, тому що багато авансовано фондів на одиницю продукції. Коефіцієнт оборотності показує скільки оборотів здійснюють оборотні засоби за період і повинен бути як можна більшим, але в даному господарстві він навіть не дорівнює одиниці, що негативно сказується на роботі цього господарства. Тривалість одного оборота у 2003 році збільшилася у порівнянні з 2001 роком, що теж має негативний влив у роботі підприємства.

Розглянемо ще одну таблицю, яка характерна для економічної характеристики господарства – економічна ефективність сільськогосподарського виробництва. Вона визначається такими показниками як прибуток від реалізації продукції, а також рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва.

Прибуток від реалізації продукції розраховується як різниця між виручкою від реалізованої продукції та собівартістю цієї продукції. Рівень рентабельності сільськогосподарського виробництва – це відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості. Анологічно ці показники розраховуються для продукції рослинництва і тваринництва.

Таблиця 1.5 – Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва

Аналізуючи дану таблицю, видно, що на протязі 2001 і 2002 років господарство працювало у збитки собі, тому що прибуток негативний в цілому по сільськогосподарському виробництву, а також і по продукції рослинництва і тваринництва, окрім того, що у 2002 році продукція рослинництва мала прибуток. А коли немає прибутку,то про рівень рентабельності нічого не можна казати. Але в 2003 році підприємство вже мало прибуток як по сільськогосподарському виробництву в цілому, так і по продукції рослинництва та тваринництва, але рівень рентабельності невисокий. По продукції рослинництва він найвищий.

В цілому ж господарство має скорочення по уіддям і по трудовим ресурсам. Також ефективність використання фондів і виручка від реалізації продукції зменшуються, але коефіцієнт оборотності та тривалість одного оборота збільшується. Все це негативно впливає на розвиток товариства з обмеженою відповідальністю “Шевченко” та ще раз підтверджує, що в даній ринковій ситуації нашої країни господарствам важко розвиватися без державної підтримки. Хоч підприємство і показало прибутки у 2003 році, але це все було обумовлено як кліматичними, так і економічними умовами. Але ж інші підприємства даного району, навіть в цих умовах, показали зовсім незначні прибутки чи їх взагалі не було. Це каже про те,що дане підприємство має гарну організацію виробництва та після 2002 року, який був зовсім неврожайним, “трималося ще на ногах”.

РОЗДІЛ 2

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОДУКЦІЇ РОСЛИННИЦТВА

Для розглядання даного розділу розкриємо таке поняття як собівартість.

Собівартість – це вартісна оцінка, використаних в процесі виробництва продукції ресурсів, тобто матеріальні затрати, оплата праці та інші затрати. Собівартість виражає велечину поточних витрат, які мають некапітальний характер та забезпечують процес простого відтворення. Відрізняють собівартість виробничу та реалізованоі продукції. В даному і наступному розділах будемо розглядати виробничу собівартість.

2.1 Рівень собівартості продукції рослинництва

Щоб почати статистичний аналіз собівартості продукції рослинництва, необхідно охарактеризувати рівень собівартості даної продукції протягом п’яти років.

Таблиця 2.1 – Рівень собівартості 1ц продукції рослинництва

Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що в цілому собівартість продукції рослинництва у 1999 році була значно меншою по відношенню до 2003 року, але у 2002 році по відношенню до 2003 року вона значно більше. Це все в першу чергу залежить від витрат на вирощування та врожайності даних культур: чим менше витрат та більша врожайність, тим менше собівартість. Також це підтверджується і при собівартості 1 грн валової продукції. Якщо подивиться на цей показник, то у 2003 році він найменший, навіть, ніж у 1999 році. Коли цей показник менше одиниці, то це гарно впливає на розвиток господарства, тому у 2003 році підприємство отримало прибуток, що вже було показано в першому розділі.

Характеристики

Список файлов курсовой работы