14439 (686171), страница 6

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

1.Затрати праці на 1 ц, грн..

2.Собівартість виробництва 1 ц цукрового буряка,грн.

3.Отримано прибутку(збитку) на 1 ц , грн.

4.Рівень рентабельності, %

5.Урожайність, ц/га

Побудуємо таблицю 14.

Таблиця 14. Вплив урожайності на економічну ефективність цукрового буряка

Із таблиці видно, що при зростанні урожайності собівартість 1 ц реалізованої продукції та затрати праці на 1 ц людино-годин зменшуються. Але разом з тим спостерігається погана ситуація у І та ІІ групі господарств. Збиток у І групі складає 0,95 грн. , а у другій групі 2,29 грн.

Таким чином на економічну ефективність вирощування цукрового буряка значний вплив мають такі фактори: урожайність цукрового буряка, якість ґрунту, кількість внесених добрив, забезпеченість господарства основними виробничими фондами та ін.

Розділ ІІІ. Кореляційно-регресійний аналіз урожайності цукрових буряків

3.1 Визначення показників зв’язку при прямій парній залежності

Кореляційний аналіз – це метод кількісної оцінки взаємозв’язку між статистичними ознаками, що характеризують окремі соціально-економічні процеси.

Кореляційний зв'язок проявляється не в кожному окремому випадку соціально-економічних процесів, а при великій кількості спостережень та порівнянні середніх значень взаємопов’язаних ознак. Цей зв'язок існує на законі великих чисел, який реалізується в масовому процесі як тенденція до зростання або зниження результативної ознаки в залежності від відповідної зміни факторної ознаки.

З математичної точки зору кореляційна залежність – це функціональне співвідношення між середніми значеннями визначених ознак. За допомогою методу кореляційного аналізу вирішуються 2 основні задачі:

1.Визначення форми зв’язку

2.Вимірювання тісноти зв’язку

Перша задача вирішується знаходженням рівняння зв’язку і визначенням параметрів. Це рівняння регресії.

Друга – за допомогою розрахунку показників тісноти зв’язку (коефіцієнта кореляції, кореляційного відношення та ін.). Схематично кореляційний метод аналізу можна поділити на 5 етапів:

1. Визначення задачі, встановлення наявності зв’язку між вивчаємими ознаками.

2. Відбір найбільш суттєвих факторів для аналізу.

3. Визначення характеру зв’язку, його направлення і форму, підбір математичного рівняння для вираження існуючих зв’язків.

4. Розрахунок числових характеристик кореляційного зв’язку (визначення параметрів рівняння і показників тісноти зв’язку).

5. Статистична оцінка вибіркових показників зв’язку

В статистичних дослідженнях часто приходиться мати справу з прямолінійною формою зв’язку, котра виражається рівнянням прямої лінії

де: – вирівняне значення результативної ознаки,

х – значення факторної ознаки,

а – початок відліку,

в – коефіцієнт регресії.

При вивченні кореляційного зв’язку виникає необхідність поряд з вирішенням рівнянь регресії вимірювати також ступінь тісноти зв’язку між ознаками. При парній лінійній залежності тіснота зв’язку визначається за допомогою лінійного коефіцієнта кореляції;

де: , ,

,

Коефіцієнт знаходиться в межах від - 0 до +,- 1. Якщо коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то зв’язок відсутній, якщо одиниці, то зв’язок функціональний. Знак + ,– біля коефіцієнта кореляції вказує на направлення зв’язку (+ - пряма, – обернена). Чим ближче коефіцієнт кореляції к одиниці, тим зв’язок між показниками тісніший. Квадрат коефіцієнта кореляції називається коефіцієнтом детермінації (г²). Він показує, яка частина сукупній варіації ознаки визначається вивчаємим фактором. Якщо коефіцієнт детермінації виражений у %, то його потрібно читати наступним чином: варіація залежної змінної на стільки то відсотків обумовлена варіацією фактора. При наявності криволінійної залежності тіснота зв’язку між ознаками визначається за допомогою кореляційного відношення:

=

де: – міжгрупова дисперсія

– загальна дисперсія

Кореляційне відношення знаходиться в інтервалі від 0 до 1 і може бути використано для вимірювання тісноти зв’язку довільної форми.

Використовуючи дані про урожайність цукрових буряків і її факторах проведемо регресійно-кореляційний аналіз зв’язку між двома ознаками – урожайністю та якістю ґрунту. Для характеристики цього зв’язку необхідно визначити: 1) форму зв’язку і математичне рівняння зв’язку, для чого побудуємо графік кореляційної залежності між урожайністю (у – результативна ознака) і якістю ґрунту (х – факторна ознака);

2) параметри рівняння регресії;

3) тісноту зв’язку (коефіцієнти кореляції і детермінації).

Для визначення форми зв’язку між урожайністю (у) і якістю ґрунту (х) побудуємо графік – кореляційне поле. На осі абсцис нанесемо значення факторної ознаки (незалежної змінної – якість ґрунту), а на осі ординат – результативної ознаки (залежної змінної - урожайності). Графік показує, що зв’язок в даному випадку близький до прямолінійного і його можна виразити рівнянням прямої.

Ця лінія показує зміну урожайності під впливом якості ґрунту при виключенні випадкових відхилень ознаки. Параметри рівняння прямої а і б знайдемо із системи нормальних рівнянь:

Всі необхідні дані для вирішення системи запишемо у таблицю 15.

Таблиця 15. Дані для розрахунку показників кореляційного зв'язку Отримані дані підставимо в систему рівнянь

3084,7=25a+1383b 25

174328,3=1383а+77935b 1383

Поділимо рівняння на коефіцієнт при а:

123,38=а+55,32b

126,05=a+56,35b

Характеристики

Список файлов курсовой работы