Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Знищувальні заходи спрямовані на знищення бур'янів та очищення ґрунту від їх насіння. У ґрунті знищувальних заходів найбільше значення має правильний обробіток ґрунту, а також застосування різних хімічних засобів знищення бур'янів. Велике значення мають й інші агротехнічні заходи, наприклад впровадження в сівозміну таких рослин, що пригнічують бур'яни (горох, вико-овес), тимчасове підвищення рівня води на полях тощо.

Знищення насіння бур'янів в господарстві проводять двома методами: провокування проростання і позбавленням життєздатності. Метод провокування полягає у створенні сприятливих для проростання насіння умов з наступним знищенням бур'янів. Провокують проростання, загортаючи насіння в грунт при лущенні, підтягуючи до них вологу коткуванням. Часто провокують проростання насіння при обробітку парів, особливо чорних. Пошаровий обробіток пару створює умови, які сприяють проростанню насіння в ґрунті на різній глибині. При цьому сходи, які з'явились після першого обробітку, знищуються під час другого, а сходи, що з'явились після другого,— під час третього обробітку і т. д. Позбавляють життєздатності насіння глибоким (до 30 см) загортанням у грунт під час оранки. Однак насіння багатьох бур'янів при загортанні на 30 — 35 см втрачає життєздатність лише через 4—5 років (кукіль, стоколос польовий). Тому орати треба на різну глибину, що б не вивертати на поверхню раніше загорнутого в грунт насіння, доки воно не втратило життєздатності.

Вегетуючі бур'яни і вегетативні органи розмноження знищують механічним видаленням їх, висушуванням, проморожуванням, виснажуванням та удушенням. Малорічні бур'яни досить легко знищуються під час своєчасного зяблевого та передпосівного обробітку. Значно складніше боротися з кореневищними та коренепаростковими бур’янами, які розмножуються вегетативним способом. При цьому застосовують особливі заходи боротьби.

Механічне видалення застосовують для очищення ґрунту від кореневищ пирію, свинорию та інших кореневищних бур'янів. При цьому кореневища витягують з ґрунту багаторазовим боронуванням або культиваціями пружинними культиваторами. Витягнуті кореневища спалюють. Проте викорчовувати цей спосіб можна тільки як виняток, оскільки повного видалення кореневищ з ґрунту при цьому не відбувається, а ті частини бур'янів, що залишилися в ґрунті, швидко відростають. Крім того, багаторазовий обробіток потребує значних затрат праці і призводить до руйнування структури ґрунту.

Спосіб виснаження полягає в регулярному зрізуванні паростків. При цьому на утворення нових паростків витрачаються запаси пластичних речовин підземної частини рослини. Знищення надземної маси призводить до того, що запаси не поповнюються і підземна частина виснажується. В результаті рослина гине. Метод виснаження широко застосовують у системі обробітку парів. Частково його можна застосувати в системі зяблевого обробітку. Цей метод дає добрі наслідки в боротьбі як з кореневищними, так і з коренепаростковими бур'янами.

Метод удушення також застосовують для боротьби з коренепаростковими і особливо кореневищними бур'янами. Він полягає в подрібненні кореневищ для ослаблення їх і наступного глибокого заорювання ослаблених багаторазовим проростанням кореневищ (в їх «удушенні»). Практично цей засіб має місце в системі зяблевого обробітку ґрунту дисковими боронами на глибину 10 – 12 см з наступною глибокою оранкою під час масової появи сходів бур`янів.

5.Система обробітку ґрунту в боротьбі з бур`янами в полях сівозміни

№ поля	Схема чергування культур у сівозміні	Механічний обробіток ґрунту
		зяблевий	передпосівний	післяпосівний
1	Озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк - озима пшениця – конюшина - льон	Оранка	Культивація
2	Льон – озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина	Оранка	Культивація	Коткування
3	Конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця			Підживлення
4	Озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк	Оранка	Культивація
5	Кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос	Оранка	Культивація	Культивація міжрядь, формування густоти
6	Кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь	Оранка	Культивація	Культивація міжрядь
7	Ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля	Зяблева оранка	Культивація
8	Картопля - ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито	Оранка	Культивація	Культивація міжрядь

5.2 Система хімічних заходів боротьби з бур`янами

Бур'яни знищують у посівах також під час обробітку міжрядь, боронування посівів зернових і просапних культур, ручного прополювання, а також хімічними засобами (застосування гербіцидів). Гербіциди застосовують також і для передпосівного та післязбирального знищення бур'янів.

Гербіциди за характером дії на рослини поділяють на селективні, тобто такі, які діють вибірково на будь-яку групу або вид рослин, і гербіциди суцільної дії, які знищують усі рослини. Селективні гербіциди застосовуємо для знищення бур'янів у посівах. Гербіциди суцільної дії застосовуємо для знищення бур'янів на ділянках, де немає культурних рослин: незасіяні поля, узбіччя доріг, канави тощо. Проте такий поділ умовний, оскільки самий гербіцид у різних концентраціях може діяти або як селективний, або як суцільної дії. Селективні гербіциди з характером дії на рослини поділяють на контактні і системні. Контактні гербіциди пошкоджують тільки покривні та паренхімні тканини рослин. Системні гербіциди проникають в організм рослини і рухаються по них, нагромаджуючись в життєво важливих частинах її (в зонах активного росту, генеративних органах тощо). Внаслідок цього бур'яни гинуть.

Доза застосування гербіцидів для знищення бур'янів змінюється в межах 0,5—1,5 кг/га діючої речовини. При неправильному визначенні доз гербіцидів можуть пошкоджуватись і культурні рослини. Крім того, багато гербіцидів токсичні для людини і домашніх тварин, тому, застосовуючи їх, треба суворо дотримуватись інструкцій щодо роботи з ними та агроправил застосування цих сполук, не допускаючи їх нагромадження в ґрунті та харчових продуктах.

5.3 Біологічні заходи боротьби з бур`янами

Найбільш ефективними з цієї групи мір боротьби з бур'янами є чергування культур у сівозміні, способи, терміни і норми посіву сільськогосподарських культур. Завдяки високому рівню агротехніки, кращим умовам для життя культурних рослин у сівозмінах підвищується їхня конкурентна здатність стосовно бур'янів. Особливо висока вона в багаторічних трав і озимих зернових культур. Дотримання сівозміни в сполученні з високими нормами добрив, оптимальними термінами і нормами посіву, вапнуванням дерено-підзолистих ґрунтів придушує бур'яни у посівах.¹

Іншим важливим біологічним прийомом боротьби з бур'янами є використання збудників хвороб і шкідників, що уражають тільки бур'янисті рослини. На півдні України, у Середній Азії для боротьби з заразихою застосовують мушку фітомизу, що відкладає яйця в квітки заразихи. Коли розвиваються з яєць личинки, вони ушкоджують 70—90% рослин заразихи й істотно знижують засміченість посівів цим злісним бур'яном. Водяною суспензією гриба альтернарія обприскують вогнища ураження повитицею. Спори гриба, які потрапили на стебла повитиці проростають, і протягом 5—10 днів повитиця гине. Точно так само спори гриба іржі гублять рослини іншого злісного бур'яну — будяка польового. Однак такі біологічні прийоми ще не знайшли широкого поширення. Найбільший ефект у боротьбі з бур'янами дає комплексне використання всіх методів, що особливо добре виявляється в сівозміні як основі всіх інших елементів інтенсивної технології оброблення сільськогосподарських культур. Запобіжні заходи боротьби повинні вміло сполучатися з винищувальними з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур. Тільки при цій умові досягається повне і швидке очищення посівів від бур'янів, а ґрунту — від насінь і вегетативних органів розмноження бур'янів, забезпечується висока культура землеробства.

17. Система біологічних заходів боротьби з бур`янами

№ поля	Схема чергування культур у сівозміні	Біологічні заходи боротьби з бур`янами
		назва біологічного заходу	проти яких бур`янів застосовується	спосіб застосування
1	Озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк - озима пшениця – конюшина - льон	чергування культур	пирій повзучий, осот польовий	посів жита з переорюванням навесні
2	Льон – озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина	використання збудників хвороб і шкідників	повитиця	обприскування водною суспензією гриба альтернарія
3	Конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця	використання збудників хвороб і шкідників	будяк польовий	обприскування водною суспензією гриба іржі
4	Озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк	вапнування	переважна більшість всіх бур`янів	обприскування водною суспензією розчину вапна
5	Кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь – кукурудза на силос	вапнування	переважна більшість всіх бур`янів	обприскування водною суспензією розчину вапна
6	Кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля – ярий ячмінь	інтенсивна технологія обробки сільськогосподарських культур	переважна більшість всіх бур`янів
7	Ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито – картопля	інтенсивна технологія обробки сільськогосподарських культур	переважна більшість всіх бур`янів
8	Картопля - ярий ячмінь – кукурудза на силос – кормовий буряк – озима пшениця - конюшина - льон - озиме жито	чергування культур	переважна більшість всіх бур`янів	сівозміни

Висновок

Фізико-географічне розташування і особливості природно-ресурсного потенціалу Чернігівщини зумовлюють провідну роль в її економіці земельного фонду, тому необхідною умовою його ефективного використання, а також застосування органічних і мінеральних добрив є наявність інформації щодо еколого-агрохімічного стану ґрунтів.

Застосування чергування сільськогосподарських культур сприяють підвищенню врожайності, якості продукції та знищенню переважної частини бур`янів (без частого застосування хімічних заходів боротьби).

Характеристики

Список файлов курсовой работы