Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Польові сівозміни за наявністю провідних культур в господарстві розділені на зерно просапні (те саме, але є ще не менш як одне поле просапних культур), зерно-трав’яні (переважають зернові і є поле багаторічних трав).

Кормова сівозміна в господарстві лукопасовищна. Тут вирощують кормові культури, які дають продукт, значний за обсягом (зелену масу), перевезення якого на великі відстані невигідне. Лукопасовищна сівозміна розміщена на луках. В ній основною культурою є багаторічні трави (травосуміші). В сівозміні поля, які використовують для випасу, чергуються з полями сінокосу. На протязі декількох років в поля сівозміни були введені і зернові, і просапні культури.

Сівозміни запроваджені в господарстві, а саме 7 – пільна та 8 – пільна, добре освоєні, розміщені раціонально з урахуванням характеристик дерново – підзолистих ґрунтів (що характерні для господарства), відповідає розміщення сівозмін рельєфу місцевості.

7. Система сівозмін у господарстві

№ п/п	Назва сівозміни	Площа землі в сівозміні, га	Кількість полів у сівозміні	Середній розмір поля сівозміни, га
1	Польова № 1	726	8	90,7
2	Польова № 2	926	7	132

Чергування культур у сівозміні базується на дотриманні певних вимог. На чергування культур впливають чотири групи факторів, дотримання яких дає змогу господарству досягти раціонального чергування культур.

В господарстві ведеться облік впливу хімічних факторів в сівозміні культур, які виносять з ґрунту різну кількість елементів живлення і в різному співвідношенні; використовують поживні речовини з різних ґрунтових горизонтів; мають різну здатність засвоювати важкорозчинні сполуки. Якщо не чергувати культури, то досить швидко можуть виснажитися запаси того чи іншого елемента живлення. Чергування культур дає змогу регулювати винос, а отже, й економне витрачання запасів елементів живлення. Важливо чергувати культури, що використовують елементи живлення з різних ґрунтових горизонтів. Чергування культур дозволяє регулювати баланс не тільки мінерального живлення, але і процеси синтезу і розпаду органічної речовини в ґрунті.

Друга група об'єднує фізичні фактори. Треба так чергувати культури, щоб не руйнувалася структура ґрунту. У зв'язку з цими вимогами в господарстві не допускають розміщення кілька років підряд просапних культури після просапних або після пару, оскільки в цьому випадку інтенсивний обробіток ґрунту призводить до руйнування структури ґрунту. На фізичні властивості ґрунту по-різному впливає і різна здатність рослин до нагромадження органічних залишків у ґрунті. Розходження при чергуванні культур дозволяють враховувати позитивний чи негативний вплив попередника на фізичні і водно-фізичні властивості ґрунту і цілеспрямовано будувати сівозміна з одержанням максимально можливого ефекту від кращих попередників по їх впливі на родючість ґрунту. Крім того, це дозволяє знижувати витрати праці і засобів на енергоємних операціях по обробці ґрунту. Не рекомендується кілька років підряд розміщувати культури, що інтенсивно витрачають ґрунтову вологу.

Біологічні фактори, біологічні умови також впливають на чергування культур. Відповідно до них господарство використовує у сівозміні чергування культур з різною стійкістю проти хвороб і шкідників, які пошкоджуються однаковими шкідниками і хворобами, але по-різному впливають на ґрунтові мікроорганізми і бур’яни.

Сільськогосподарські культури виносять із ґрунту з врожаєм різна кількість основних елементів харчування. Тому беззмінне оброблення культур приводить до однобічного виснаження ґрунту по якому-небудь елементу харчування і погіршує її живильний режим.¹

При беззмінних посівах збільшується засміченість посівів, рослини уражаються хворобами і шкідниками сільськогосподарських культур. При беззмінних посівах у ґрунті зростає негативний фітопотенціал — на рослинних залишках однієї і тієї ж культури накопичуються збудники її хвороб і кожен наступний посів уражається ними в ще більшому ступені. Точно так само при цьому збільшується заселеність ґрунту шкідниками, що ушкоджують посіви даної культури. Але проста зміна культур на полях позбавляє збудників хвороб (звичайно ґрунтові гриби) і шкідників свого рослини-хазяїна, і вони гинуть.

Беззмінне оброблення викликає швидке засмічення полів так називаними спеціалізованими бур'янами, що добре пристосовані до біології і технології оброблення даної культури і від них важко позбутися за допомогою традиційних заходів боротьби. Сучасні засоби інтенсифікації, на жаль, не дозволяють усунути причини біологічного порядку, тому вони в даний час стають головними і фітосанітарна роль сівозміни зростає.

Економічні й організаційно-господарські причини чергування культур визначаються тим, що сівозміна є основною ланкою зональної системи землеробства. Вона забезпечує раціональне використання землі, ресурсів і біологічного потенціалу рослин, техніки, добрив, робочої сили. Сівозміна створює сприятливі передумови для успішного захисту рослин від хвороб, шкідників, бур'янів, ґрунту — від водяної і вітрової ерозії, для підвищення родючості ґрунту, для одержання стійких і високих врожаїв сільськогосподарських культур при найменших витратах праці і засобів на одиницю продукції.

Чергування культур в господарстві “Новий шлях” має економічну доцільність, воно повністю забезпечує виконання господарством намічених планів, спеціалізацію господарства. Економічними факторами зумовлена й вимога розміщення провідних культур у сівозміні по найкращих попередниках.

Виходячи з цього, найбільш раціональне розміщення у сівозміні основних культур по господарству має наступну послідовність. Так, озимі зернові в сівозміні переважно розміщують по парах (в районах достатнього зволоження — зайнятих, недостатнього — чистих). Допускають розміщення озимих після просапних, що рано збирають, зокрема після кукурудзи, яку вирощують на зелений корм. Добрим попередником озимих є багаторічні трави. Допускають розміщення озимих і після зернових колосових, в основному після озимих, які йдуть по парах.

Ярі зернові на полях господарства в основному висівають після просапних, особливо картоплі, кукурудзи.

Зернові бобові культури висіваються після озимих і ярих зернових, а також після просапних. Горох є важливою культурою, яка зайнята паром.

Просапні культури висівають після озимих зернових, у деяких випадках після ярих зернових або просапних культур. Нерідко кукурудзу висівають по кукурудзі (але не більше двох років підряд). Для цукрового буряка найкращими попередниками використовують в господарстві здебільшого озимі зернові, які йдуть по чистих парах і багаті на добрива. Велика різноманітність просапних культур, що вирощуються в господарстві спричинює різне розміщення їх у сівозмінах.

Багаторічні трави підсівають під покрив озимих або ярих зернових. Після збирання покривної культури трави зимують, а на другий рік життя їх починають використовувати (перший рік користування). В польових сівозмінах використовують трави звичайно один рік, у кормових — до 3 — 4 років. Висівають трави з метою підвищити родючість ґрунтів перед сівбою цінних культур.

Пар у сівозміні розміщують у тих її ланках, де треба знищити бур'яни і підвищити родючість ґрунту. Розміщувати парове поле після поля багаторічних трав і навпаки недоцільно, оскільки в цих випадках не використовується повно родючість ґрунту, створена травами в цих полях. Важливим питанням є вибір типу пару. У районах недостатнього зволоження доцільніше застосовувати чисті

2.3 Проектування нової сівозміни та її агротехнічне обґрунтування

Основою для проектування нової сівозміни є науково обґрунтована структура посівних площ та планова врожайність.

В основу побудови сівозміни покладено поле провідної зернової культури – озима пшениця – найбільш вибаглива до попередників культура.

В структурі посівів маємо 4 поля, які включають в себе по чотири поля, кращими попередниками для них є – конюшина, люпин, однорічні трави, горох.

В даному випадку ланки сівозміни будуть такі:

1. Конюшина – озима пшениця – льон – озиме жито.

2. Люпин (зайнятий пар) – озима пшениця – кукурудза на силос – кормові коренеплоди.

3. Однорічні трави на зелений корм – озима пшениця – цукрові буряки – ярі зернові + конюшина.

4. Горох – озима пшениця – картопля – льон.

Загальне розміщення сільськогосподарських культур у новій сівозміні пропонуємо у такий спосіб:

Для побудови правильного чергування культур у сівозміні потрібно знати їхні кращі попередники. Попередником називається сільськогосподарська чи культура пара, що займали дане поле в попередньому році. Його вплив на родючість ґрунту і врожай наступної культури й оцінка як попередника зв'язані з його біологією і технологією оброблення.

Попередники озимої пшениці й озимого жита використовуємо зайнятий пар та однорічні трави на зелений корм. Поле, вільне від оброблюваних сільськогосподарських культур протягом одного року і підтримуване в чистому від бур'янів стані.

В господарстві застосовують зайнятий пар, він протягом деякого періоду (1 – 3 роки) зайнятий культурними рослинами, а в інший час обробляється. В якості культури, що займає пар використовували: 1 рік - однолітні трави на зелений корм, 2 рік - ранню картоплю, 3 рік - кукурудза на зелений корм — всі вони швидко ростуть і рано звільняють поле, у якому ми проводимо комплекс прийомів по підготовці ґрунту під посів озимої культури.

Ячмінь, овес розміщуємо після просапних і озимих культур, після багаторічних трав, що йде по чистій парі. Пізні ярові зернові культури — просо, гречку — розміщуємо після багаторічних трав, що добре очищають поля від бур'янів.

Посіви ярових зернових культур сильно засмічуються бур'янами й уражаються хворобами, тому вони є поганими попередниками для багатьох культур і поля після них відводимо під чисту чи зайняту пару, можемо використати під багаторічні чи трави просапні культури.

Ми вважаємо, що краще місце просапних культур у сівозміні — після озимих і ярових хлібів, що йдуть по чистій чи зайнятій парі, а також по шарі багаторічних трав і інших гарних попередників за умови, що ґрунт на цих полях добре заправлений органічними добривами.

В господарстві вирощується льон-довгунець гарним попередником для нього є багаторічні трави, озимі і просапні культури, що йдуть по шару багаторічних трав.

Конюшина, люцерна в суміші зі злаковими багаторічними травами, є добрими фіксаторами азоту, тому роблять підсівання навесні під покрив ярових чи озимих зернових культур. ¹

Зернобобові, цукровий буряк, льон, соняшник не можна обробляти повторно через ураження хворобами, нематодами, заразихами (у соняшника). Їх можна повертати на те саме поле не раніш чим через 3—4 роки, соняшник — через 7—9 років.

2.4 Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і запроектованої для освоєння

Заключний етап проектування нової сівозміни полягає в обґрунтуванні економічної оцінки сівозміни.

Розрахуємо окремі показники для 8-ми пильної сівозміни економічні показники та занесемо до таблиці.

1. Виробництво зерна з 1 га засіяної площі складає:

2. Виробництво всієї продукції в кормових одиницях

3. Вихід перетравного протеїну з 1 га сівозмінної площі

4. Вихід валової продукції в грошовому виразі у порівняльних цінах складає:

Виробництво (валовий збір) продукції в сівозміні:

1. Зерна 75,9 ц (загальна кількість для існуючої сівозміни), 115 ц (загальна кількість для нової сівозміни).

2. Кормових одиниць 88,53 ц (загальна кількість для існуючої сівозміни), 101,76 ц (загальна кількість для нової сівозміни)

3. Перетравного протеїну 9,16 ц (загальна кількість для існуючої сівозміни), 10,53 ц (загальна кількість для нової сівозміни)

4. Вартість продукції 62 грн.(загальна кількість для існуючої сівозміни), 64 грн. (загальна кількість для нової сівозміни).

Порівняльна економічна оцінка існуючої та нової сівозміни

Економічні показники	Існуюча сівозміна	Нова сівозміна	Процент до існуючої сівозміни
Виробництво зерна, ц/га	37,8 17,6 20,5	43,47 20,24 23,57	87 86,9 86,9
Вихід кормових одиниць, ц/га	44,98 19,36 24,19	51,7 22,26 27,8	87 86,9 87
Вихід перетравного протеїнй, ц/га	4,53 1,76 2,87	5,21 2,02 3,3	86,9 87,1 86,9
Вартість валової продукції, грн/ц	22 16 21	24 17 23	91,6 94,1 91,3

3. Запровадження та освоєння запроектованої сівозміни

Освоєння сівозміни представляє собою поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який буде тривати протягом 1 – 3 років. Для освоєння сівозміни складаємо план переходу до прийнятої сівозміни, при цьому на потрібно врахувати деякі умови.

1. Період освоєння триватиме 3 роки.

2. У період освоєння сівозміни повинні бути забезпечені виконання і по можливості перевиконання обсягу валового виробництва всіх видів рослинницької продукції, це передбачено перспективним планом розвитку господарства. Попередники нами були вибрані правильно, підвищенню родючості ґрунту сприяють внесення органічних та мінеральних елементів живлення у достатній кількості (враховуючи попередники вирощуваних на даному полі культур),

3. Посівні площі, які запроектовані не змінюються у всі роки освоєння сівозміни, а саме на протязі трьох років, при запровадження нової сівозміни було збільшено посівну площу 3 поля, а площі поля №1 зменшена на 10 га та №4 на 4 га. На полі №3 будемо сіяти картоплю, і в зв`язку з інтенсивним виведенням високоврожайних та стійких до хвороб сортів картоплі, та збільшилися потреби населення у даному продукті в господарстві вирішили дещо збільшити посівну площу для даної культури.

4. Проведений збір фактичного розміщення культур на полях за останні 2 роки до освоєння сівозміни:

Ми встановили історію полів, тепер можемо перейти до складання плану переходу до освоєння нової сівозміни, тобто нам потрібно розмістити культури на полях у перший рік освоєння.

Характеристики

Список файлов курсовой работы