13653 (685874), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Основою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції і підвищення матеріального добробуту населення є раціональне використання трудових ресурсів галузі. Вони є головною складовою частиною продуктивних сил сільського господарства, а їх праця – вирішальним фактором сільськогосподарського виробництва.
Для характеристики рівня використання трудових ресурсів використовують такі показники:
-
річний запас праці – це загальний фонд праці за умови, якщо кожен працівник відпрацює нормативну кількість днів (275 днів на рік);
-
трудозабезпеченість господарства визначається середньорічною кількістю працівників, що припадає на 100 га с.-г. угідь;
-
коефіцієнт робочого часу – це відношення фактично відпрацьованого часу робітниками за рік до річного запасу праці.
Таблиця 8
Рівень використання трудових ресурсів
| Показник | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2007р. у % до 2005р. |
| Середньорічна кількість робітників, чол. | 169 | 117 | 97 | 57,4 |
| Ними відпрацьовано за рік, тис. люд-год. | 264,07 | 179,94 | 148,69 | 56,3 |
| Відпрацьовано одним працівником за рік, люд-год. | 1562,5 | 1537,9 | 1532,9 | 98,1 |
| Річний запас праці, тис. люд-год. | 325,3 | 225,2 | 186,7 | 57,4 |
| Коефіцієнт використання робочого часу | 0,81 | 0,80 | 0,80 | 98,8 |
| Трудозабезпеченість | 4 | 3 | 3 | 75,0 |
Аналізуючи дану таблицю, можна зробити висновок, що у звітному році, порівняно з базисним, зменшились всі показники рівня використання трудових ресурсів, зокрема на 42,6% зменшилась середньорічна чисельність працівників, на 25% зменшилась трудозабезпеченість, тобто трудові ресурси почали ефективно використовуватися.
У господарстві, поряд з робочою силою, потрібні виробничі фонди.
Виробничі фонди поділяються на основні та оборотні засоби.
Ступінь забезпеченості основними засобами характеризується показниками фондоозброєності праці і фондозабезпеченості господарства.
Під фондоозброєністю праці розуміють розмір основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення в розрахунку на одного середньорічного працівника.
Фондозабезпеченість господарства визначають як відношення вартості основних засобів до площі с.-г. угідь.
Узагальнюючим показником ефективності використання основних засобів є фондовіддача – виробництво валової продукції у розрахунку на 1000грн основних виробничих засобів.
Оберненим показником фондовіддачі є фондоємність – вартість основних виробничих засобів в розрахунку на 1000 грн. валової продукції.
Щоб охарактеризувати вище згадані показники розглянемо таблицю 9.
Таблиця 9
Наявність та ефективність використання основних та оборотних фондів.
| Показники | 2005р | 2006р | 2007р | 2007р у % до 2005р |
| Середньорічна вартість основних засобів, т.грн. | 35782 | 30560 | 26022 | 72,7 |
| Середньорічна вартість оборотних засобів,т.грн. | 3036 | 2236 | 3236 | 106,6 |
| Виручка від реалізації продукції, т.грн. | 22041,94 | 15129,60 | 18635,21 | 84,5 |
| Вартість валової продукції в порівняних цінах, т.грн. | 5400 | 5443 | 5121 | 94,8 |
| Фондооснащеність, т.грн. | 785,9 | 900,1 | 752,5 | 95,8 |
| Фондоозброєність, т.грн. | 211,7 | 261,2 | 268,3 | 126,7 |
| Фондовіддача, грн. | 0,2 | 0,2 | 0,2 | 100 |
| Фондомісткість, грн. | 5,0 | 5,0 | 5,0 | 100 |
| Коефіцієнт оборотності оборотних засобів | 7,1 | 6,5 | 5,5 | 77,5 |
| Тривалість одного обороту оборотних засобів, днів | 51,4 | 56,2 | 66,4 | 129,2 |
| Норма прибутку, % | 2,5 | -1,4 | 2,0 | 80 |
Розглянувши таблицю наявності та ефективності використання виробничих фондів можна зробити висновок, що середньорічна вартість основних засобів знизилась у звітному році, порівняно з базовим, на 27,3%, а вартість оборотних фондів збільшилась на 6,6%. Період одного обороту оборотних засобів збільшився на 29,2%, а тому зменшилась і норма прибутку і підприємство почало бути збитковим.
Для визначення спеціалізації фермерського господарства «Україна» розглянемо таблицю 10, що характеризує структуру товарної продукції.
Таблиця 10
Структура товарної продукції
| Вид продукції | 2005р. | 2006р. | 2007р. | 2007р. у % до 2005р. | |||||
| Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | Тис. грн. | % | ||||
| Зернові | 6624,76 | 54,6 | 3512,09 | 42,7 | 5120,79 | 48,3 | 77,3 | ||
| Кукурудза на зерно | 369,83 | 3,1 | 504,31 | 6,1 | 252,15 | 2,3 | 68,2 | ||
| Соняшник | 531,75 | 4,4 | 398,81 | 4,9 | 398,81 | 3,8 | 75,0 | ||
| Всього по рослинництву | 7526,34 | 62,1 | 4415,21 | 53,7 | 5771,75 | 54,4 | 76,7 | ||
| Молоко | 2850 | 23,5 | 2476,2 | 30,0 | 3208,3 | 30,2 | 112,6 | ||
| Свинарство | 1024,5 | 8,5 | 662,11 | 8,1 | 677,76 | 6,4 | 66,2 | ||
| ВРХ | 721,48 | 15,7 | 663,83 | 8,2 | 954,15 | 9,0 | 132,2 | ||
| Всього по тваринництву | 4595,98 | 37,9 | 3802,14 | 46,3 | 4840,21 | 45,6 | 105,3 | ||
| Всього по господарству | 12122,32 | 100,0 | 8217,35 | 100,0 | 10611,96 | 100,0 | 87,5 | ||
Аналізуючи дану таблицю можна сказати, що фермерське господарство не має чітко вираженої спеціалізації, але більшу частку в структурі товарної продукції займає продукція рослинництва, а саме зернові культури.
Для узагальнюючої характеристики виробничо-фінансової діяльності фермерського господарства розглянемо таблицю 11.
Таблиця 11
Основні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства
| Показники | 2005р | 2006р | 2007р | 2007р у % до 2005р |
| Припадає на 100 га с.-г. угідь, тис. грн..
| 643,2 | 715,3 | 557,7 | 89,8 |
| 269,9 | 285,6 | 319,7 | 118,5 |
| 292,3 | 356,4 | 367,3 | 125,7 |
| Урожайність основних с.-г. культур, ц/га Озима пшениця | 42,4 | 42,4 | 42,4 | 100 |
| Яровий ячмінь | 28,9 | 28,9 | 28,9 | 100 |
| соняшник | 9,5 | 9,5 | 9,5 | 100 |
| Кукурудза на зерно | 35,8 | 35,8 | 35,8 | 100 |
| овочі | 75,5 | 75,5 | 0 | 0,0 |
| Продуктивність с.-г. тварин: Удій на 1 корову, ц | 27,6 | 26,4 | 25,1 | 90,9 |
| Вихід телят на 100 корів, голів | 99 | 92 | 91 | 91,9 |
| Середньодобовий приріст, г: ВРХ | 380,3 | 460,3 | 300 | 78,9 |
| свиней | 304,8 | 328,3 | 290,0 | 95,1 |
| Економічна ефективність інтенсифікації Отримано на 100 га с.-г. угідь, тис.грн. Валової продукції | 118,6 | 160,3 | 148,1 | 124,5 |
| Товарної продукції | 484,1 | 445,6 | 288,6 | 59,6 |
| Прибутку | 21,0 | -13,2 | 16,7 | 79,5 |
| Отримано валової продукції, грн.., на: 100 грн. основних виробничих фондів с.-г. призначення | 18,4 | 22,4 | 26,6 | 144,6 |
| 1 грн. виробничих витрат | 0,44 | 0,56 | 0,46 | 104,5 |
| Одного середньорічного працівника | 31952,7 | 46521,4 | 52793,8 | 165,2 |
| На 1 люд.-год. | 20,4 | 30,2 | 34,4 | 168,6 |
| В т. ч.: в рослинництві | 35,5 | 49,2 | 62,4 | 175,8 |
| Тваринництві | 12,4 | 20,0 | 19,4 | 156,5 |
| Рівень рентабельності, % | 4,54 | -2,88 | 3,19 | 70,3 |
Аналізуючи дану таблицю, можна сказати, що у підприємстві в звітному році зменшився надій молока на 1 корову і приплід телят на 100 корів, але збільшилися показники інтенсифікації економічної інтенсивності виробничої діяльності.
Таким чином, дане підприємство є прибутковим, через ефективне використання трудових ресурсів, та ряду інших факторів виробництва, що забезпечують ефективне функціонування підприємства.. Для підвищення рівня рентабельності у фермерському господарстві необхідно запровадити нові технології виробництва, замінити застарілу техніку на нову і раціональніше використовувати виробничі ресурси. Також підприємству необхідно акцентувати більше свою увагу на галузі тваринництва, бо є необхідні передумови для розвитку м’ясо-молочного напряму виробництва. Але рослинництво є більш рентабельним.
Шляхи підвищення ефективності роботи фермерських господарств
Для підвищення ефективності функціонування фермерських господарств та вдосконалення їх роботи можуть бути рекомендовані наступні пропозиції:
-
кооперування фермерських господарств в галузі фінансів;
-
створення оптимального за розмірами масиву 1,6-2,5 тис. га, на якому можна ефективніше використовувати сільськогосподарську техніку.
-
створення власної інфраструктури (складів, гаража, ремонтної майстерні й інших об’єктів, які можуть будуватися фермерами і орендуватися в інших підприємств і організацій);
-
в галузі постачальницької діяльності – спільне придбання садивного матеріалу, паливно-мастильних матеріалів, запасних частин, кормів, тощо;
-
об’єднання зусиль в реалізації продукції і маркетинговій політиці.
З метою оптимізації розмірів фермерських господарств слід створити такі умови виробництва, за яких дані підприємства були б конкурентноздатними на світовому ринку. Досвід країн Західної Європи переконує, що ефективність виробництва значно вища там, де розміри землекористування перевищують 500 га. За цих умов досягається повна трудова активність фермера, а ефективність використання фондів є найвищою.















