13402 (685787), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Прибуток від реалізації в 2004 р. зменшився в порівнянні з 2002 р. на 270.8 тис. грн., відхилення становить 38.3 % (частково ціни на пшеницю в 2002 р. були вищими, чим в 2004 р.) це свідчить про те, що на величину прибутку підприємства впливає кількість і якість реалізованої продукції в підприємстві, її структура, рівень собівартості і фактичних цін реалізації. Собівартість реалізованої продукції в підприємстві із ріка в рік змінюється. Собівартість звітного року від базисного (2004 р. 3277.7 тис. грн..)збільшилась на 738.3 тис. грн.. і відхилення становить 22.5 %. А це значить, що затрати, які увійшли до собівартості продукції в 2004 р. збільшилися.
Фондозабезпеченність господарства збільшилася на 29.6 % в 2004 р. в зрівнянні з 2002 р. з розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь припадає в 2004 р. 463.8 тис. грн.. основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення.
Фондоозброєність праці в господарстві в звітному році зросла в зрівнянні з 2002 р. на 57.5 %. З розрахунку на одного середньорічного працівника сільськогосподарського виробництва припадає 63.3 тис. грн.. основних виробничих фондів в 2004 р. фондовіддача основних засобів зросла і становить 176.5 % в 2004 року до 2002 року. Розмір основних виробничих засобів, необхідний господарству для виробництва валової продукції вартістю 1 грн. зменшилася і фондомісткість продукції в 2004 році становить 3.35 тис. грн.
Норма прибутку як показник ефективності використання всієї сукупності виробничих фондів господарства набуває особливого значення в умовах переходу до ринкової економіки. Збільшення активної частини основних фондів забезпечують підвищення її ефективності. Норма прибутку в господарстві 2Приморський” зменшився в 2004 р. і відхилення становить53.1 % в зрівнянні з 2002 р.
Високий рівень використання машинно - тракторного парку, машин і обладнання в 2004 р. об’єктивно зумовлює зменшення фондомісткості виробництва сільськогосподарської продукції. За період з 2002 по 2004 роки фондовіддача виросла, а фондомісткість виробництва продукції відповідно зменшилась. Показники фондовіддачі та фондомісткості дають змогу визначити оптимальні темпи відтворення, структуру основних фондів, обґрунтувати раціональне співвідношення цін на с/г продукцію та промислові засоби праці, які находяться у господарстві.
Оборотні виробничі фонди – це засоби виробництва, які повністю споживаються протягом одного виробничого циклю, втрачають натурально речову форму і повністю переносять свою вартість на готовий продукт. Оборотні виробничі фонди перебувають у двох функціональних формах і поділяються на виробничі запаси і незавершене виробництво. Структура оборотних засобів зумовлюється розвитком інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. В зерновому господарстві перевагу має вартість насіння, добрива та витрати на незавершене виробництво. Обсяг оборотних засобів господарства залежить від розмірів виробництва сільськогосподарської продукції і строків її реалізації.
Розглянемо таблицю 2.3.
Таблиця 2.3 –
забезпеченість і ефективність використання оборотних фондів.
Показники | 2002 | 2003 | 2004 | 2004р. в % до 2002р. |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Оборотні фонди, тис. грн. Виручка від реалізації продукції тис. грн. Припадає оборотних фондів на 1 грн. основних, грн. Коефіцієнт оборотності Тривалість обороту, днів | 1350 3985.8 0.103 3.0 121.7 | 1020.7 4292 0.076 4.2 87 | 1354.5 4453 0.078 3.29 110.9 | 100.3 111.7 75.7 109.7 91.1 |
Оборотні фонди ПСП „Приморський” в 2004 році становить 1354.5 тис. грн.. і незначно збільшились в зрівнянні з 2002 роком. Відхилення становить 0.3 %.
Виручка від реалізації продукції по господарству збільшилася в 2004 році на 467.2 тис. грн.. і становить 111.7 %.
Коефіцієнт оборотності оборотних засобів характеризує кількість оборотів за рік і становить в 2004 році 3.3 на підприємстві. Тривалість обороту становить в 2004 році 110.9 днів, що значно зменшився в зрівнянні з 2002 роком; відхилення становить 8.9 %.
Збільшення виробництва продукції в сільському господарстві забезпечується лише за рахунок підвищення продуктивності праці, проте досягнутий рівень і темпи її зростання залишаються ще недостатніми. Праця є самим джерелом суспільного багатства, матеріальною основою існування і розвитку суспільства.
Трудові ресурси сільського господарства – це працездатне населення, яке зайняте в сільському господарському виробництві.
Для сільськогосподарської праці характерна сезонність виробництва, особливо в галузях землеробства, що вимагає відповідних форм кооперації і розподілу праці в сільськогосподарських підприємствах. Сільськогосподарська праця більш складна. Серед факторів, які зумовлюють рівень продуктивності праці в сільському господарстві, можна виділити природні, технічні, організаційно-економічні та соціально-економічні.
Природні фактори значною мірою визначають рівень продуктивності сільськогосподарської праці. Так, від родючості землі лежать кінцеві результати сільськогосподарського виробництва, ефективність використання матеріальних і трудових ресурсів. Технічні фактори включають рівень розвитку техніки та її застосування в сільському господарстві, зростання оснащеності господарств засобами виробництва і підвищення їх надійності. Ці фактори відображають розвиток матеріально-технічної бази сільського господарства на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, підвищення рівня його фондозабезпеченості та фондоозброєності праці, що є основою зростання її продуктивності.
Проаналізуємо чисельність працюючих в господарстві, рівень їх використання і забезпеченість ними сільськогосподарського підприємства. Дані зведено в таблицю 2.4.
Таблиця 2.4 –
Забезпеченість господарства робочою силою і рівень її використання.
Показники | 2002 | 2003 | 2004 | Звітний рік до базисного, % |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
Середньорічна чисельність робітників Середньорічна чисельність робітників с/г призначення Кількість працездатних чоловік Затрати праці, тис. люд. год. Відпрацьовано люд-днів на 1 середньорічного робітника Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу Навантаження на 1 працездатного Сільськогосподарських угідь Ріллі Умовних голів скота | 335 245 335 534.2 238 0.93 11.2 10.5 5.3 | 297 219 297 545.3 270 0.95 13.1 12.4 7.1 | 322 211 322 538.8 245 0.97 13.6 12.8 5.8 | 96.1 86.1 96.1 100.9 102.9 104.3 121.4 121.9 109.4 |
Середньорічна чисельність робітників на підприємстві становить 322 чол. І зменшилась на 13 чол. Від базисного року, відхилення становить 3.9 %. Середньорічна чисельність робітників, зайнятих в сільськогосподарському підприємстві також зменшилась і відхилення становить 13.9 %.
Затрати праці на підприємстві збільшились на 4.6 тис. люд. год., відхилення становить 9 % від базисного року.
В умовах зменшення чисельності працівників сільського господарства в цілому по галузі важливо забезпечити їх найбільш повне і раціональне використання у виробництві. Основними показниками, що характеризують рівень використання трудових ресурсів, є кількість відпрацьованих людино-днів за рік одним працездатним та коефіцієнт використання трудових ресурсів.
245 * 6.83 * 322 = 538.8 тис. люд. год. За 2004 рік., де 6.83 – середня кількість годин, відпрацьованих робітником в день на сільськогосподарському підприємстві „Приморський”.
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу визначають з відношення фактично відпрацьованого на підприємстві робочого часу до можливого його річного фонду. Можливий фонд робочого часу (норматив) людино-днів складає добуток тривалості днів одного тижня на середню кількість робочих тижнів у році.
Навантаження на одного працездатного сільськогосподарських угідь збільшилось на 21.4 % - ріллі на 21.9 5, навантаження на 1 працездатного умовних голів скота збільшилось і відхилення становить 9.4 % по господарству в зрівнянні з 2002 роком.
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу показує, що у господарстві фонд збільшився на 4.3 % від базисного року, але фонд робочого часу на підприємстві використовується не повністю, а лише на 93 % в 2004 р. це свідчить про те, що в майбутньому фонд використання робочого часу можна використовувати більш ефективніше.
Під спеціалізацією в сільському господарстві розуміється переважне виробництво визначених видів продукції в підприємстві, районі, області, зоні. Головним показником спеціалізації підприємства є структура вартості товарної продукції (грошового виторгу), що дозволяє визначити місце кожної галузі в системі суспільного поділу праці. Додатковими показниками можуть служити: структура посівних площ, поголів’я худоби, основні засоби витрат праці й інші.
Таблиця 2.5
Склад і структура товарної сільськогосподарської продукції господарства „Приморський”
Види продукції галузі | Вартість товарної продукції, тис. грн. | Р, % | I | 2і-1 | Р(2і-1) | |||||||
2002 | 2003 | 2004 | В середн. За 3 р. | |||||||||
Зернові культури | 359.7 | 445.0 | 1134.0 | 646.2 | 26.1 | 1 | 1 | 26.1 | ||||
Картопля | 7.4 | 2.0 | 3.0 | 4.1 | 0.2 | 5 | 9 | 1.8 | ||||
Соняшник | 405.7 | 727.0 | 369.0 | 500.6 | 20.2 | 2 | 3 | 60.6 | ||||
Овочі | 44.2 | 2.0 | 1.0 | 15.7 | 0.6 | 4 | 7 | 4.2 | ||||
Баштанні культури | 9.3 | 3.1 | 0.1 | 7 | 13 | 1.3 | ||||||
Плоди і ягоди | 12.4 | 2.0 | 4.8 | 0.2 | 6 | 11 | 2.2 | |||||
Інша продукція | 25.3 | 47.0 | 12.0 | 28.1 | 1.2 | 3 | 5 | 6 | ||||
Разом по рослинництву | 864.0 | 1223.0 | 1521.0 | 1202.7 | 48.5 | х | х | х | ||||
Скотарство | 1261.1 | 966.0 | 1145.0 | 1124.0 | 45.3 | 1 | 1 | 45.3 | ||||
Свинарство | 101.9 | 179.0 | 179.0 | 153.0 | 6.2 | 2 | 3 | 18.6 | ||||
Вівчарство |
Продовження таблиці 2.5.
Види продукції галузі | Вартість товарної продукції, тис. грн. | Р, % | I | 2і-1 | Р(2і-1) | |||||||
2002 | 2003 | 2004 | В середн. За 3 р. | |||||||||
Птахівництво | ||||||||||||
Бджільництво | ||||||||||||
Інші галузі | ||||||||||||
Разом по тваринництву | 1363.0 | 1145.0 | 1324.0 | 1277.3 | 51.5 | х | х | Х | ||||
Всього по с/г виробництву | 2227.0 | 2368.0 | 2845.0 | 2480.0 | 100 | х | х | х |
Аналізуючи структуру товарної продукції, можна відмітити, що господарство спеціалізується на виробництві продукції рослинництва і тваринництва. Більшу питому вагу займає тваринництво. До її частки належить 51.5 % від загальної вартості товарної продукції в середньому за три роки. В тваринництві більша питома вага має скотарство (45.3 % в середньому за 2002-2004 р). до рослинництва належить 48.5 % вартості товарної продукції де більша питома вага належить рослинництву (26.15). значно збільшилась питома вага зернових культур і продукції скотарства в 2004 р. в структурі товарної продукції, відповідно 215 % і 72.6 %.