181449 (685716), страница 6
Текст из файла (страница 6)
незбалансована (ціни на різні товари зростають непропорційно).
По прогнозованості інфляції:
очікувана;
неочікувана.
Залежно від причин та механізмів інфляції, її поділяють на такі типи:
Інфляція попиту - виникає коли сукупний грошовий попит населення зростає порівняно з сукупною пропозицією, а тому ціни підвищуються щоб врівноважити попит і пропозицію;
Інфляція пропозиції (інфляція витрат) - виникає внаслідок зростання витрат виробництва, що зменшує сукупну пропозицію порівняно з сукупним попитом. Тому для урівноваження попиту і пропозиції ціни зростають.
Інфляція справляє неоднозначний вплив на економіку. Незначна, помірна інфляція може стимулювати економічний розвиток. В умовах зростання цін, накопичувати доходи в грошовій формі стає невигідним, тому зростають споживчі витрати та інвестиції у виробництво. Відбувається розширення сукупного попиту, що й стимулює зростання виробництва. Незначна інфляція розглядається навіть як бажана. Вважається, що при темпах зростання цін до 10% на рік, інфляція не є небезпечною, оскільки залишається під контролем держави.
Проте галопуюча інфляція, а тим більше гіперінфляція приносить негативні наслідки, здійснює руйнівний вплив на економіку.
Інфляція призводить до знецінення грошових заощаджень населення. Внаслідок цього знижується життєвий рівень населення, зменшується споживання товарів та послуг, скорочується споживчий попит.
Інфляція призводить до знецінення основних та оборотних засобів підприємств, що викликає падіння інвестицій і скорочення обсягів виробництва.
Інфляція не однаково впливає на різні майнові групи населення. В більшій мірі страждають від неї люди з фіксованими доходами, які не можуть змінювати величину своїх номінальних доходів слідом за ростом цін. Як правило це люди з низькими доходами: студенти, пенсіонери, працівники бюджетної сфери. Багатші люди в меншій мірі страждають від інфляції, оскільки вони можуть захистити себе, утворюючи товарні запаси, інвестуючи в різноманітні активи. Тому інфляція викликає перерозподіл майна і доходів громадян, соціальне розшарування суспільства.
Інфляція спотворює ціни, що робить неможливим прогнозування їх динаміки і збільшує інвестиційні ризики. Тому стають невигідними інвестиції в галузі з великими термінами окупності, а це приводить до спотворення галузевих пропорцій економіки.
Інфляція викликає падіння обсягів виробництва та зростання безробіття.
Головна небезпека інфляції полягає в тому, що вона може вийти з під контролю, оскільки в її механізмі закладено тенденцію до прискорення темпів інфляції. Тому держава повинна здійснювати антиінфляційне регулювання.
Тема 6. Ринок: суть, функції та умови формування
1. Суть і функції ринку
Ринок є складним, полісистемним утворенням, його можна розглядати в різних аспектах. Саме тому в економічній літературі мають місце різні визначення ринку. Кожне визначення розкриває певний аспект ринку. Під ринком можна розуміти місце, де зустрічаються продавці і покупці товарів. З цієї очки зору ринок завжди має певну територіальну прив’язку. Можна говорити про ринок міста, регіону, віртуальний ринок в мережі Інтернет тощо.
Ринок являє собою механізм, який зводить разом продавців і покупців окремих товарів й дає першим можливість продати свій товар, а останнім купити необхідний їм товар. З цієї точки зору ринок має певну форму організації (аукціон, біржа, магазин й т.д.).
Основним інструментом ринку є угода. Тому ринок можна розглядати як сукупність ділових операцій, які здійснюються в певній сфері економіки або у певному місці. З цієї точки зору ринок характеризується наявністю угод купівлі-продажу. При їх відсутності говорять про відсутність ринку. Якщо їх кількість велика говорять про розвинений ринок. Збільшення угод свідчить про розвиток, зростання ринку й т.п.
Проте ці визначення характеризують лише окремі сторони цього складного економічного явища. У загальному розумінні ринок є формою організації економіки, яка відповідає певному механізму координації і регулювання економічної діяльності, відповідає певному соціальному устрою суспільства. Тому можна дати найбільш узагальнене визначення ринку. Ринок - це система економічних відносин між суб’єктами господарювання, яка основана на обміні товарами та послугами за цінами, що складаються у результаті взаємодії попиту і пропозиції в умовах конкуренції.
Ринок як механізм функціонування економіки виконує ряд важливих функцій, серед яких можна виділити наступні.
Регулююча функція. Ринок регулює виробництво й споживання тих чи інших товарів, визначає структурні пропорції виробництва, забезпечує розподіл і перерозподіл ресурсів у відповідності з попитом. Найважливіше значення при цьому відіграють ціни, а також конкуренція, яка впливає на рівень витрат виробництва товарів та послуг.
Функція ціноутворення. Ринок встановлює ціни, які віддзеркалюють суспільно-необхідні витрати виробництва, співвідношення між попитом та пропозицією, зміну потреб споживачів, моди, смаків тощо.
Стимулююча функція. Ринок спонукає виробників до зниження витрат виробництва, підвищення його ефективності на основі впровадження досягнень НТП, покращення якості продукції.
Інформаційна функція. Основним джерелом інформації для виробників і споживачів в умовах ринку є ціна. Через неї ринок інформує про стан економіки, тенденції її розвитку, зміну попиту на товари. Ціни інформують про те, що вигідно виробляти чи купувати і в якій кількості.
Алокаційна функція. Ринок забезпечує найефективніше розміщення і використання ресурсів. Завдяки гнучким цінам ресурси будуть спрямовані на виробництво найбільш необхідних суспільству товарів.
Контролююча функція. Ринок визначає значимість виробленого продукту і витраченої на його виробництво праці. Виконання ринком цієї функції забезпечує вплив споживачів на виробництво, оскільки саме вони визначають на ринку, наскільки необхідний суспільству вироблений продукт.
Оздоровча функція. Завдяки дії ринкових механізмів (конкуренції, цін) ринок очищає економіку від неефективних виробників, які погано працюють, виготовляють неякісний продукт, використовують застарілі технології й т.п. І навпаки, ринок підтримує ефективно працюючих виробників.
Комунікативна функція. Ринок встановлює зв’язки між економічними суб’єктами, забезпечує умови, за яких економічно відокремлені товаровиробники знаходять один одного і здійснюють обмін результатами своєї діяльності.
Ринковий механізм має певні особливості функціонування:
усі зв’язки між економічними суб’єктами встановлюються по горизонталі. Формою таких зв’язків є угода, у якій учасники витупають рівноправними партнерами. Тому ринок забезпечує рівність прав і економічну свободу;
всі пропорції в економіці встановлюються через вільне ціноутворення. В умовах вільних цін ринок завжди є збалансованим. Вільне ціноутворення забезпечує швидку реакцію виробництва на зміну економічної ситуації;
оскільки в основі ринкового механізму лежить взаємодія попиту і пропозиції, він починає діяти після того як товари виготовлені і поставлені на ринок. Ця особливість ринку породжує можливість прийняття неправильних рішень та кризових явищ. Подолання цього недоліку здійснюється через розвиток прогнозування та планування.
Основними параметрами ринку є попит, пропозиція, ринкова ціна та конкуренція. Для ефективного функціонування ринку потрібні певні умови. Серед них можна виділити такі:
наявність розвиненого конкурентного середовища у якому б кожен із суб’єктів ринку не мав можливості впивати на ціну. Саме за таких умов ціни товарів будуть найбільш адекватними й забезпечувати ефективне виконання ринком усіх його функцій;
чітке визначення прав власності. В умовах невизначеності прав власності ціни або неадекватно відображають попит і пропозицію, або їх взагалі неможливо встановити;
забезпечення вільного і рівного доступу усіх суб’єктів ринку до ринкової інформації. Саме за таких умов забезпечуються рівні можливості у конкурентній боротьбі, ціни будуть найбільш адекватними, а рішення економічних суб’єктів найбільш ефективними;
наявність ринкової інфраструктури. Саме вона забезпечує роботу передаточного механізму ринку.
2. Структура ринку. Класифікація видів ринку
Ринок має складну структуру, яка включає різні види ринків. Види ринків класифікують за такими критеріями:
економічне призначення об’єктів ринкових відносин;
ступінь зрілості ринкових відносин;
умови, в яких діють економічні суб’єкти;
відповідність певних ринків чинному законодавству;
територіальна ознака;
спосіб формування.
За економічним призначенням об’єктів ринкових відносин виділяють такі види ринків.
Ринок предметів споживання і послуг. На цьому ринку відбувається купівля-продаж споживчих товарів та послуг. Він відіграє провідну роль, оскільки спрямований на задоволення фізіологічних та соціальних потреб людини. Він безпосередньо відображує виробництво і споживання, попит і пропозицію товарів.
Ринок засобів виробництва. Цей ринок спрямований на задоволення виробничих потреб. Його суб’єктами є фізичні та юридичні особи, що займаються виробничою діяльністю. Підприємництво існує лише тоді, коли кожна юридична і фізична особа мають можливість вільно придбати будь-які засоби виробництва. Реальний ринок неможливий без розвиненої торгівлі засобами виробництва.
Ринок нерухомості. На цьому ринку здійснюється купівля-продаж об’єктів нерухомості (земельні ділянки, об’єкти, що на них збудовані, у тому числі й житлові будинки, природні об’єкти), а також прав на їх господарське використання. Суб’єктами цього сегменту ринку є фізичні та юридичні особи, які можуть купувати об’єкти нерухомості як для особистого (квартира чи будинок), так і для виробничого споживання (земля для сільськогосподарської діяльності, приміщення для офісу тощо).
Ринок науково-технічних розробок та інформації включає науково-технічну продукцію, технічні засоби інформації, інформативні системи. Цей ринок забезпечує економіку новітніми технологіями, провідними досягненнями науки і техніки, забезпечуючи економічний розвиток й зростання добробуту населення.
Фінансовий ринок (ринок капіталу, фондовий ринок) - це специфічна сфера економічних відносин, де відбувається купівля-продаж фінансових ресурсів. цей ринок включає: кредитний ринок, ринок цінних паперів. Цей ринок являє гнучкий механізм мобілізації та перерозподілу вільних коштів для забезпечення фінансування витрат підприємств і організацій.
Валютний ринок. Це такий специфічний ринок, де предметом купівлі-продажу є різні національні валюти. Його функціонування зумовлено розвитком зовнішньоекономічних відносин між різними країнами і необхідністю взаємних розрахунків.
Ринок праці (робочої сили). Це одна з найважливіших ланок у розвиненій ринковій системі, яка забезпечує перерозподіл робочої сили між галузями економіки, формує структуру робочої сили.
За ступенем розвитку ринкових відносин розрізняють такі види ринків.
Розвинений ринок. Ціна на такому ринку формується під впливом попиту і пропозиції. Поряд з цим держава здійснює контроль за деякими цінами, встановлює мінімальну заробітну плату, а отже, є регулятором ринкових відносин. Характерними рисами розвиненого ринку є наявність різноманітних бірж, банків, страхових компаній, аудиторських і брокерських фірм та інших інституцій ринкової інфраструктури.
Ринок, що формується. Це ринок, що перебуває у стадії становлення. Для нього характерні наявність елементів неринкових відносин (натуральний обмін, надмірне втручання держави у господарське життя), відсутність розвиненої адекватної ринку правової бази, антиринкова психологія багатьох верств населення.
За умовами, в яких діють економічні суб’єкти виділяють такі види ринків.
Ринок вільної конкуренції. Такий ринок представлений великою кількістю продавців та покупців, які не можуть диктувати ціни і діють в рівних умовах. Доступ на такий ринок відкритий для усіх бажаючих.
Ринок недосконалої конкуренції. Такий ринок характеризується досить великою кількістю продавців, продукція яких має відмінності. Завдяки диференціації продукції, продавці мають певну владу над ціною і можуть диктувати свої умови покупцям. Але завжди існує загроза втрати споживача. Тому на цьому ринку зберігається конкурентна боротьба.
Монополізований ринок. Такий ринок характеризується пануванням одного або кількох продавців, які можуть диктувати ціни та умови продажу товарів не боячись втратити своїх покупців.
Регульований ринок. Це ринок, на якому держава законодавчо обмежує економічну свободу економічних суб’єктів з метою захисту конкуренції, стабілізації соціально-економічного становища, досягнення інших політичних цілей.
За відповідністю до чинного законодавства виділяють:
легальний (офіційний). Це ринок дозволений законом. Суб’єкти такого ринку діють в межах законодавства і сплачують податки;
нелегальний (тіньовий) ринок. Тіньовий ринок є продовженням тіньової економіки, що являє собою несанкціоновану господарську діяльність.
За територіальною ознакою виділяють:
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
