3046 (685479), страница 3
Текст из файла (страница 3)
3) пiдвищення розмiру мiнiмальної заробiтної плати у порядку, визначеному законодавством.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Визначення ступеня втрати працездатностi потерпiлим
Ступiнь втрати працездатностi потерпiлим установлюється МСЕК за участю Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв i визначається у вiдсотках професiйної працездатностi, яку мав потерпiлий до ушкодження здоров’я. МСЕК установлює обмеження рiвня життєдiяльностi потерпiлого, визначає професiю, з якою пов’язане ушкодження здоров’я, причину, час настання та групу iнвалiдностi у зв’язку з ушкодженням здоров’я, а також визначає необхiднi види медичної та соцiальної допомоги.
Огляд потерпiлого проводиться МСЕК за умови подання акта про нещасний випадок на виробництвi, акта розслiдування професiйного захворювання за встановленими формами, висновку спецiалiзованого медичного закладу (науково-дослiдного iнституту профпатологiї чи його вiддiлення) про професiйний характер захворювання, направлення лiкувально-профiлактичного закладу або роботодавця чи профспiлкового органу пiдприємства, на якому потерпiлий одержав травму чи професiйне захворювання, або робочого органу виконавчої дирекцiї Фонду соцiального страхування вiд нещасних випадкiв, суду чи прокуратури.
Позачергова експертиза проводиться МСЕК за заявою потерпiлого, iнших заiнтересованих осiб, суду чи прокуратури.
Тимчасове переведення потерпiлого на легшу роботу
За потерпiлим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберiгається його середньомiсячний заробiток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стiйкої втрати професiйної працездатностi.
Стiйкою втратою професiйної працездатностi вважається будь-яка втрата професiйної працездатностi, визначена МСЕК.
Необхiднiсть переведення потерпiлого на iншу роботу, її тривалiсть та характер установлюються ЛКК або МСЕК.
За згодою потерпiлого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявностi вiдповiдних вакансiй.
Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпiлого вiдповiдною роботою, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв сплачує потерпiлому страхову виплату у розмiрi його середньомiсячного заробiтку.
Середньомiсячний заробiток, передбачений частинами першою та п’ятою цiєї статтi, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
Страховi виплати потерпiлому пiд час його професiйної реабiлiтацiї
Потерпiлому, який проходить професiйне навчання або переквалiфiкацiю за iндивiдуальною програмою реабiлiтацiї (якщо з часу встановлення ступеня втрати професiйної працездатностi минуло не бiльше одного року), Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв провадить щомiсячнi страховi виплати у розмiрi середньомiсячного заробiтку протягом строку, визначеного програмою реабiлiтацiї.
Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв оплачує вартiсть придбаних потерпiлим iнструментiв, протезiв та iнших пристосувань, вiдшкодовує потерпiлому iншi необхiднi витрати, пов’язанi з його професiйною пiдготовкою.
Середньомiсячний заробiток, передбачений частиною першою цiєї статтi, обчислюється в порядку, передбаченому статтею 34 цього Закону.
Право на страховi виплати у разi смертi потерпiлого
У разi смертi потерпiлого право на одержання щомiсячних страхових виплат (пенсiй згiдно з пiдпунктом “д” пункту 1 частини першої статтi 21 цього Закону) мають непрацездатнi особи, якi перебували на утриманнi померлого або мали на день його смертi право на одержання вiд нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля його смертi.
Такими непрацездатними особами є:
1) дiти, якi не досягли 16 рокiв; дiти з 16 до 18 рокiв, якi не працюють, або старшi за цей вiк, але через вади фiзичного або розумового розвитку самi не спроможнi заробляти; дiти, якi є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання – до закiнчення навчання, але не бiльш як до досягнення ними 23 рокiв;
2) жiнки, якi досягли 55 рокiв, i чоловiки, якi досягли 60 рокiв, якщо вони не працюють;
3) iнвалiди – члени сiм’ї потерпiлого на час iнвалiдностi;
4) неповнолiтнi дiти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов’язаний виплачувати алiменти;
5) непрацездатнi особи, якi не перебували на утриманнi померлого, але мають на це право.
Право на одержання страхових виплат у разi смертi потерпiлого мають також дружина (чоловiк) або один з батькiв померлого чи iнший член сiм’ї, якщо вiн не працює та доглядає дiтей, братiв, сестер або онукiв потерпiлого, якi не досягли 8-рiчного вiку.
Пенсiя у разi смертi годувальника призначається i виплачується згiдно iз законодавством.
Щомiсячнi страховi виплати та iншi витрати на вiдшкодування шкоди
1. Сума щомiсячної страхової виплати встановлюється вiдповiдно до ступеня втрати професiйної працездатностi та середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.
Сума щомiсячної страхової виплати не повинна перевищувати середньомiсячного заробiтку, що потерпiлий мав до ушкодження здоров’я.
У разі коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв’язку з одним і тим самим нещасним випадком, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров’я. Визначені раніше сума щомісячної страхової виплати та пенсія по інвалідності зменшенню не підлягають.
2. У разi стiйкої втрати професiйної працездатностi, встановленої МСЕК, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв проводить одноразову страхову виплату потерпiлому, сума якої визначається iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток втрати потерпiлим професiйної працездатностi, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внести до Фонду.
У разi коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпiлому встановлено iнший, вищий ступiнь стiйкої втрати професiйної працездатностi, з урахуванням iншої професiйної хвороби або iншого калiцтва, пов’язаного з виконанням трудових обов’язкiв, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається iз розрахунку середньомiсячного заробiтку потерпiлого за кожний вiдсоток збiльшення ступеня втрати професiйної працездатностi вiдносно попереднього обстеження МСЕК.
Якщо комiсiєю з розслiдування нещасного випадку встановлено, що ушкодження здоров’я настало не тiльки з вини роботодавця, а й внаслiдок порушення потерпiлим нормативних актiв про охорону працi, розмiр одноразової допомоги зменшується на пiдставi висновку цiєї комiсiї, але не бiльш як на 50 вiдсоткiв.
3. Моральна (немайнова) шкода, заподiяна умовами виробництва, яка не спричинила втрати потерпiлим професiйної працездатностi, вiдшкодовується Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв за заявою потерпiлого з викладом характеру заподiяної моральної (немайнової) шкоди та за поданням вiдповiдного висновку медичних органiв. Вiдшкодування здiйснюється у виглядi одноразової страхової виплати незалежно вiд iнших видiв страхових виплат. Сума страхової виплати за моральну (немайнову) шкоду визначається в судовому порядку. При цьому сума страхової виплати не може перевищувати двохсот розмiрiв мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, незалежно вiд будь-яких iнших страхових виплат.
4. Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансує витрати на медичну та соцiальну допомогу, в тому числi на додаткове харчування, придбання лiкiв, спецiальний медичний, постiйний стороннiй догляд, побутове обслуговування, протезування, санаторно-курортне лiкування, придбання спецiальних засобiв пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК.
Якщо внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання потерпiлий тимчасово втратив працездатнiсть, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв фiнансує всi витрати на його лiкування.
Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю виплачується в розмірі 100 відсотків середнього заробітку (оподатковуваного доходу). При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.
Додаткове харчування призначається на конкретно визначений строк за рацiоном, який складає дiєтолог чи лiкар, який лiкує, та затверджує МСЕК. Неможливiсть забезпечення потерпiлого додатковим харчуванням у лiкувально-профiлактичному або реабiлiтацiйному закладi пiдтверджується довiдкою за пiдписом головного лiкаря (директора) цього закладу. В цьому разi компенсацiя витрат на додаткове харчування здiйснюється Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв на пiдставi інформації органів державної статистики про середні ціни на продукти харчування у торговельній мережі того місяця, в якому їх придбали.
Витрати на лiки, лiкування, протезування (крiм протезiв з дорогоцiнних металiв), придбання санаторно-курортних путiвок, предметiв догляду за потерпiлим визначаються на пiдставi виданих лiкарями рецептiв, санаторно-курортних карток, довiдок або рахункiв про їх вартiсть.
Сума витрат на необхiдний догляд за потерпiлим залежить вiд характеру цього догляду, встановленого МСЕК, i не може бути меншою (на мiсяць) вiд:
1) розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати,– на спецiальний медичний догляд (масаж, уколи тощо);
2) половини розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, – на постiйний стороннiй догляд;
3) чвертi розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої на день виплати, – на побутове обслуговування (прибирання, прання бiлизни тощо).
Витрати на догляд за потерпiлим вiдшкодовуються Фондом соцiального страхування вiд нещасних випадкiв незалежно вiд того, ким вони здiйснюються.
Iнвалiди I групи подають висновок МСЕК тiльки для встановлення спецiального медичного догляду.
Якщо встановлено, що потерпiлий потребує кiлькох видiв допомоги, оплата провадиться за кожним її видом.
5. Потерпiлому, який став iнвалiдом, перiодично, але не рiдше одного разу на три роки, а iнвалiдам I групи щорiчно безоплатно за медичним висновком надається путiвка для санаторно-курортного лiкування; у разi самостiйного придбання путiвки її вартiсть компенсує Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв у розмiрi, встановленому правлiнням Фонду.
Потерпiлому, який став iнвалiдом, компенсуються також витрати на проїзд до мiсця лiкування i назад. Особi, яка супроводжує потерпiлого, Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв компенсує витрати на проїзд i житло згiдно iз законодавством про службовi вiдрядження.
Потерпiлому, який став iнвалiдом та використав щорiчну вiдпустку до одержання путiвки у санаторно-курортний заклад, роботодавець надає додаткову вiдпустку для лiкування (включаючи час проїзду) iз збереженням на цей час середньомiсячного заробiтку, який вiн мав до ушкодження здоров’я, або заробiтку, що склався перед вiдпусткою (за вибором потерпiлого).
Щомiсячнi страховi виплати потерпiлому протягом цього часу провадяться на загальних пiдставах.
6. За наявностi у потерпiлого вiдповiдно до висновкiв МСЕК медичних показань для одержання автомобiля Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв компенсує вартiсть придбання автомобiля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту i технiчного обслуговування та навчання керуванню автомобiлем у розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Згiдно з висновком МСЕК Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв може вiдшкодовувати й iншi витрати.
7. У разi смертi потерпiлого внаслiдок нещасного випадку або професiйного захворювання розмiр одноразової допомоги його сiм’ї повинен бути не меншим за п’ятирiчну заробiтну плату потерпiлого i, крiм того, не меншим за однорiчний заробiток потерпiлого на кожну особу, яка перебувала на його утриманнi, а також на його дитину, яка народилася протягом не бiльш як десятимiсячного строку пiсля смертi потерпiлого.
8. У разi смертi потерпiлого вiд нещасного випадку або професiйного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соцiального страхування вiд нещасних випадкiв згiдно з порядком, визначеним Кабiнетом Мiнiстрiв України.
9. У разi смертi потерпiлого суми страхових виплат особам, якi мають на це право, визначаються iз середньомiсячного заробiтку потерпiлого за вирахуванням частки, яка припадала на потерпiлого та працездатних осiб, що перебували на його утриманнi, але не мали права на цi виплати.
У разi смертi потерпiлого, який одержував страховi виплати i не працював, розмiр вiдшкодування шкоди особам, зазначеним у статтi 33 цього Закону, визначається виходячи iз суми щомiсячних страхових виплат i пенсiї, якi одержував потерпiлий на день його смертi, з вiдповiдним коригуванням щомiсячних страхових виплат згiдно iз статтею 29 цього Закону. Причинний зв’язок смертi потерпiлого з одержаним калiцтвом або iншим ушкодженням здоров’я має пiдтверджуватися висновками вiдповiдних медичних закладiв.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
