97293 (685190), страница 19
Текст из файла (страница 19)
Таблиця: Розмір дотації
| ПП 2.2.1 | П 2.3 | |
| Дотація | - для малих і середніх підприємств максимальна інтенсивність допомоги може бути підвищена на 15% (окрім транспортного сектора) - не визначено максимальних або мінімальних обсягів дотацій. | - мінімум 10 000 зл |
Наочним прикладом дофінансування дотаціями ЄС діяльності польського інвестора в Україні є діяльність фірми-виробника деревяної паркетної дошки Barlinek Invest, дочірнього підприємства АТ Barlinek, зокрема Європейський банк реконструкції і розвитку (ЕБРР) виділив 9,5 млн євро на фінансування інвестиції у виробництво біопалива (пелет) і тартак у м.Косів (Україна) – загальна вартість інвестиції 12 млн євро. Критеріями виділення дотації стало твердження, що,згідно звіту ЄБРР, участь Барлінка в українській економіці призведе до підвищення ефективності лісового господарства, трансферу технологій та залучення нових прямих іноземних інвестицій. Окрім того, інвестиція реалізується на території, де віддавна є виробничі будівлі, що не використовуються, і в яких раніше відбувалося виробництво з обробки деревини.
У 2008 році «Barlinek Invest», компанія групи «Барлінек», офіційно відкрила у Винниці своє перше закордонне підприємство із випуску барлінецької дошки. Завдяки виробництву 2 мільйонів квадратних метрів багатошарової дошки для підлоги у рік фірма перетворилася на найбільшого постачальника на українському ринку. При обранні локалізації вирішальне значення мав доступ до сировини, передусім, динамічний розвиток ринку місцевого і сусідніх країн. Загальна вартість будівництва підприємства склала 50 млн євро [112]. Було залучено власні кошти від випуску акцій, зовнішнє фінансування із ЄС.
Так само, як і на підприємствах компанії у Польщі, у Винниці відбувається повний процес обробки деревини, від сировини до готової підлоги. Тому, окрім виробничої лінії із випуску дошки для підлоги, було створено повну виробничу базу: склад сировини, тартак для різних порід деревини із фризовим цехом, сушильним відділенням, пакувальну лінію, склад продукції та логістичний центр. Окрім цехів, безпосередньо пов’язаних із виробництвом, на території підприємства розташовано котельню і завод біопалива (пелет) із потужністю 17 тис. тон на рік, який використовує навіть мокрі залишки деревини і тирсу. Політика компанії полягає у максимально економічному використанні сировини, тому технологія виробництва барлінецької дошки та біопалива є безвідходним і сучасним, яке спирається на перевірені євростандарти. Барлінек виступає із цікавими екологічними ініціативами, зокрема, акцією висаджування молодих дерев (Акція «1 за 1»), яка проводиться одночасно в Україні і Польщі.
Початково планувалося, що напівфабрикати з хвойних порід деревини постачатимуться українськими підприємствами, проте це виявилося неможливим через слабкий розвиток місцевої деревообробної промисловості. Було закуплено тартак, що відповідав вимогам інвестиції, у місцевості Косів (390 км від Винниці). Об’єкт було значно модернізовано і відкрито на його базі підприємство із випуску напівфабрикатів із деревини хвойних порід. Так само, як і у Винниці, у Косові діятиме завод із виробництва пелет із потужністю близько 35 тис. тон на рік, у фінансуванні якого взяв участь ЄБРР. Таким чином Барлінек став найбільшим підприємством деревообробної промисловості в Україні і найбільшою і найсучаснішою інвестицією у цю галузь.
Українське підприємство Барлінек дозволило створити 800 робочих місць. Більшість працівників, у тому числі і на керівних посадах, є громадянами України. Річна навчальна програма для обраних кандидатів дозволила їм повністю підготуватися до участі у виробництві. Участь Барлінек дозволяє більш ефективно управляти лісовим господарством України і залучати нові технології.
Найчастіше польські фірми отримують дотації на рекламну діяльність. Так, з 23 проектів, на які фірма MAKRO-PLAST одержала часткове (до 60%) фінансування ЄС за різними програмами (PHARE 2001, PHARE 2002, SPO WKP, RPOWP 2007-2013) і які стосувалися виставкової і рекламної діяльності фірми на теренах колишнього СРСР (Росія, Україна, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, а також Румунія і Франція), консультативної і технічної допомоги, закупівлі обладнання і впровадження нових технологій, лише кілька мікродотацій стосувалися України: участь у Міжнародній виставці «Архітектура і будівництво 2005» (Київ, 9 722 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2006» (14 865 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2007» (9 510 зл.), «КИЇВБІЛЬД-2008» (16 191 зл.) із виразною тенденцією до зростання виділених коштів, для порівняння – участь у аналогічній виставці у Москві дофінансовано на суму 20 тис. злотих. Проте навіть така можливість створює сприятливий грунт для польсько-української співпраці, більш активна участь наших підприємців у виставках дозволить інвесторам реалізувати проекти.
Треба зазначити, що переважна більшість дотацій з фондів ЄС йде на фінансування самоврядових проектів та таких, що здійснюються на території Польщі, особливо у транскордонних територіях із ЄС (Словакія, Німеччина). Так, станом на 3 січня 2010 року було призначено таких дотацій на суму понад 100 млрд злотих. За даними Інформаційної системи РП KSI SIMIK 07-13 з початку дії програм дотацій і до 3 січня 2010 року було подано 101,5 tys. Подань на повне фінансування інвестицій на суму 233,3 млрд злотих, з них за рахунок ЄС 72,8 млрд злотих, що складає 27% усіх дотацій на роки 2007-2013.[136], дуже незначна частка пов’язана із східним кордоном, незважаючи на те, що працює окрема програма розвитку східних регіонів Польщі, яка дає значний потенціал для розвитку польсько-українського співробітництва у цій сфері. Передусім, самі потенційні інвестори недостатньо використовують надані можливості, обмежуються фінансуванням участі у виставках, рекламних кампаній, обирають інвестування внутрішніх проектів.
Як уже зазначалося, дофінансування нової інвестиції можливе лише за умови, що її вартість становитиме не менш як 1 млн. євро або 500 тис. євро, якщо йдеться про вдосконалення або модернізації уже діючої інвестиції, яке несе за собою покращення стану навколишнього середовища і призведе до відкриття щонайменше 100 робочих місць на період не менший, ніж 5 років. Інші умови можуть реалізовуватися лише на теренах технічних парків і стосуватися запровадження іновацій. Система обрахунку дотації взагалі є тісно пов’язаною із кількістю новостворених робочих місць і не може преревищувати 4 тис. євро на кожне. Окрім того, обсяг дотованої інвестиції залежит від регіону, у якому вона реалізовуватиметься, варіюється від 30 до 50% на території Польщі і обраховується окремо у випадку закордонних інвестицій. Таким умовам відповідає наразі лише діяльність фірми Барлінек, про яку йшлося вище.
Проте це можна віднести до тимчасових тенденцій, які повинні змінитися за умови покращення інвестиційного клімату в Україні і з насиченням польських земель євро дотаціями. Можливість отримання таких дотацій є значним стимулом для різного масштабу польських фірм для реалізації своїх планів в Україні.
Висновки до Розділу 4
Формування відтворювальної моделі економічних відносин України з Польщею, основою якої є взаємні інвестиційні потоки, з одного боку, підвищить ефективність ринкової трансформації української економіки, структурних перетворень і оновлення товаровиробництва і структури експорту, а з другого боку, переведе українсько-польське співробітництво на якісно вищий щабель, дозволить реалізувати весь його спектр на принципах стратегічного партнерства та у довгостроковій перспективі сприятиме економічній інтеграції України у Європейський Союз на взаємовигідних партнерських засадах.
Аналіз і оцінка інвестиційних потоків у системі українсько-польських відносин і необхідність трансформації моделі ЗЕВ у відтворювальну, що передбачає розвиток двостороннього кооперування і кооперації, свідчить про необхідність активної позиції держави, урядових структур щодо стимулювання іноземних інвестицій. Як перший важливий етап інтеграції економіки України в європейську економічну систему український Уряд розглядає створення зони вільної торгівлі з країнами ЄС.
Як бачимо, інвестиційна співпраця є надзвичайно перспективним напрямком розвитку польсько-українських економічних відносин.
Для Польщі партнерські країни, Україна передусім, є пріоритетним напрямком фінансування з Фонду закордонної допомоги та інших джерел. Позитивний досвід найуспішніших польських інвесторів в Україні свідчить про перспективність даного виду співпраці особливо з огляду на участь Польщі та України у ЄВРО 2012.
ВИСНОВКИ
Отже, під інвестиціями розуміють всі види майнових і інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єкти підприємницької діяльності, в результаті чого створюється прибуток або досягається соціальний ефект. Інвестиційна політика представляє собою частину загальної і фінансової стратегії підприємства, яка заключається у виборі і реалізації найефективніших шляхів розширення об'єму його активів для І забезпечення основних напрямків його розвитку. Інвестиційна політика підприємства передбачає формування окремих напрямків інвестиційної діяльності підприємства у відповідності із стратегією його економічного розвитку. Інвестиційна політика держави здійснюється через механізм державного регулювання.
В економіці України у цьому відношенні склалася непроста ситуація. Держава, що збідніла внаслідок гострої економічної кризи, втрачає надійні джерела необхідного інвестування. І тепер, прагнучи, хоча б з чималим запізненням, відродити й активізувати політику відтворення як основу стабілізації та оновлення національного товаровиробництва, наразилася на протидію певних політичних і економічних сил. Концентрація фінансового капіталу у сферах нових структур, тіньового обігу та банківської системи, які не прагнуть до виробничого інвестування, по суті, гальмує відтворювальні процеси, економічну стабілізацію і зростання.
Аналіз надходження іноземних інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ще не створено належної бази для залучення капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення інвестицій є стабілізація макроекономічного середовища, а також удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабілізації в країні.
Найістотнішою перешкодою для діяльності іноземних інвесторів в Україні є недосконалість відповідного законодавства. Спроби вдосконалення нормативних актів згідно з цілями України, а також мотивації іноземних партнерів зумовили часті зміни в українському законодавстві. Ускладнює ситуацію і практика коригування нормативних актів під час їх руху від верхніх рівнів управління до нижніх. Залученню інвестицій перешкоджають нерозвинутість комунікаційних засобів, незабезпеченість повною, надійною нормативно-правовою та комерційною інформацією.
Тому для стимулювання залучення інвестицій та усунення негативних тенденцій в економіці України доцільно здійснити ряд заходів, спираючись на принципи: · стабільності основних законодавчих актів щодо умов іноземного інвестування; · диференційованого підходу до податкових та інших пільг для іноземних інвесторів – з урахуванням обсягів і форм інвестування, а також пріоритетів у розвитку економіки України; · надійності, доступності та оперативності організаційного та інформаційного забезпечення залучення іноземних інвестицій. Головне тут: створення привабливого інвестиційного клімату; створення міжнародного образу країни як такої, що надає інвестору кращі, ніж інші країни, можливості.
Аналіз стану основних секторів української і польської економіки дозволяє констатувати домінування в Україні детенсивного типу виробничої системи з ознаками екстенсивності, а в Польщі – інтенсивного типу, що, поряд з неадекватністю галузевої структури та інституційною несумісністю економік країн-партнерів значною мірою детермінує існування неефективної моделі українсько-польських економічних відносин. Несумісність ВЕС, а також панування протягом тривалого періоду постачально-збутової зовнішньоекономічної моделі у системі співробітництва України і Польщі (в рамках РЕВ), спричинила домінування в українсько-польських відносинах найпростіших форм співробітництва, а саме зовнішньої торгівлі.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
