95972 (685100)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Зміст

Вступ

Розділ 1. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування

Розділ 2. Аналіз переваг та недоліків економічної інтеграції України в ЄЕП

Розділ 3. Напрями вдосконалення інтеграційних економічних процесів в межі ЄЕП

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Анотація

Визначено основні проблеми інтеграційної політики України. При аналізі торговельних відносин з країнами-членами ЄЕП особлива увага приділялася зовнішньоторговельним відносинам України з Росією як основним торговельним партнером. Наведено аргументи за і проти входження України у ЄЕП. Зроблено конкретні висновки та пропозиції щодо інтеграційних пріоритетів України як фактора підвищення конкурентоспроможності українських підприємств та забезпечення економічної безпеки держави.

Вступ

Актуальність теми. Єдиний європейський ринок для України - можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Питання, врешті-решт, полягає не у перспективі поглинання України її сусідами, а в необхідності та здатності продовжувати прагматичне, взаємовигідне співробітництво з усіма партнерами. При цьому інтеграція має розглядатися не як мета, а як засіб забезпечення реалізації національних інтересів, у тому числі і в транзитній сфері. Дослідження даної сфери зовнішньополітичного і економічного життя України зумовлюється необхідністю концептуального обґрунтування основних напрямків і цілей зовнішнього співробітництва України, визначення доцільних інструментів такої взаємодії по окремих важливих її напрямах з урахуванням потреб вітчизняної економіки.

У вітчизняній науковій літературі питання багатовекторності інтеграційного розвитку України, співробітництва в межах ЄЕП знайшли відображення в численних роботах О.Білоруса, В.Будкіна, І.Бураковського, В.Геєця, М.Дудченка, А.Кредісова, І.Лукінова, Д.Лук'яненка, О.Мозгового, В.Новицького, В.Онищенка, Є.Панченка, Ю.Пахомова, О.Плотнікова, А.Поручника, А.Румянцева, В.Степаненка, В.Супруна, В.Федосова, А.Філіпенка, С.Фоміна, А.Хахлюка та інших.

Однак, розгляд проблеми інтеграційного середовища України, на нашу думку, досі не носить комплексного характеру, який дозволив би оцінити всі переваги і недоліки векторів інтеграційного розвитку, а також можливості чи загрози для України.

Метою даної роботи стала всебічна оцінка векторів інтеграційного руху України.

У відповідності до поставленої мети були визначені наступні завдання:

- розглянути та охарактеризувати сутність ЄЕП;

- провести аналіз переваг та недоліків економічної інтеграції України в Єдиний економічний простір;

- запропонувати напрями вдосконалення інтеграційних економічних процесів в межі ЄЕП.

Об′єктом дослідження є Єдиний економічний простір.

Предметом – особливості інтеграційного економічного угрупування.

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел, містить 1 рисунок і 5 таблиць загальним обсягом 37 сторінок.

Розділ 1. Єдиний економічний простір як інтеграційне економічне угрупування

Важливим напрямом інтеграційних зусиль України у контексті реалізації свого транзитного потенціалу стала її участь у реалізації проекту щодо створення ЄЕП у складі Білорусії, Казахстану, Росії та України.

Під ЄЕП сторони домовилися розуміти економічний простір, який об'єднує митні території чотирьох країн, де діють механізми регулювання економіки, що побудовані на єдиних принципах і забезпечують вільне переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили, а також здійснюються єдина зовнішньоторгова та узгоджені податкова, грошово-кредитна й фінансово-валютна політики. ЄЕП створюється з метою розвитку торгівлі та взаємних інвестицій, що повинні забезпечити сталий розвиток економік сторін на основі загальновизнаних принципів і норм міжнародного права (у тому числі правил і принципів СОТ), а також розвитку економічного потенціалу і конкурентоспроможності економік країн, які утворюють ЄЕП, на зовнішніх ринках. Крім того, до основних завдань ЄЕП входять формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (зокрема, у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти й газу), забезпечення недискримінаційного доступу до послуг їх об'єктів та єдиних тарифів на них.

Метою формування ЄЕП є створення умов для стабільного й ефективного розвитку економік держав-учасниць і підвищення рівня життя населення.

Держави-учасниці прагнуть сприяти:

• розвитку торгівлі та інвестицій між державами-учасницями, що забезпечуватиме сталий розвиток економік держав-учасниць на основі загальновизнаних норм і принципів міжнародного права;

• створенню можливостей для розвитку підприємницької діяльності шляхом встановлення гармонізованих систем регулювання та інтегрування інфраструктурного комплексу;

• інтеграції та нарощуванню економічних потенціалів держав-учасниць з метою підвищення конкурентоспроможності економік держав-учасниць на зовнішніх ринках.

Поетапне вирішення завдань поглиблення інтеграції обумовлюється виконанням державами-учасницями взятих зобов'язань та фактичним вирішенням таких завдань [11]:

• формування зони вільної торгівлі без вилучень та обмежень, що передбачає незастосування у взаємній торгівлі антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів на базі проведення єдиної політики в галузі тарифного і нетарифного регулювання, єдиних правил конкуренції, застосування субсидій та інших форм державної підтримки;

• уніфікація принципів розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, санітарних і фітосанітарних норм;

• гармонізація макроекономічної політики;

• створення умов для вільного руху товарів, послуг, капіталу та робочої сили;

• гармонізація законодавств держав-учасниць у тій мірі, в якій це необхідно для функціонування ЄЕП, включаючи торгову і конкурентну політику;

• формування єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій (у сфері залізничного транспорту, магістральних телекомунікацій, транспортування електроенергії, нафти, газу та інших сферах), єдиної конкурентної політики та забезпечення недискримінаційного доступу та однакового рівня тарифів на послуги суб'єктів природних монополій.

ЄЕП формується поетапно, з урахуванням можливості різнорівневої та різношвидкісної інтеграції. Різношвидкісна інтеграція означає, що кожна держава самостійно визначає момент приєднання до того чи іншого міжнародного договору, що призводить до різнорівневої інтеграції, коли держави-учасниці знаходяться на різних рівнях інтеграційної взаємодії.

Різнорівнева та різношвидкісна інтеграція означає, що кожна держава-учасниця самостійно визначає, в яких з напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходах вона братиме участь і в якому обсязі. Держава має можливість приєднатися до міжнародних договорів, що забезпечують формування та функціонування ЄЕП, у міру готовності. При цьому держава повинна дотримуватись погодженої послідовності приєднання до переліку міжнародних договорів. Для приєднання держав до діючих в рамках ЄЕП міжнародних договорів потрібна згода всіх держав-учасниць цих міжнародних договорів. Це правило поширюється на функціонування основних принципів і умов ЄЕП, які визначаються цією Концепцією.

Перехід від одного етапу формування ЄЕП до іншого здійснюють ті держави-учасниці, які виконали заходи, передбачені у попередньому етапі Комплексу основних заходів щодо формування Єдиного економічного простору.

Обсяг переваг, що надаються державами-учасницями одна одній, визначається угодами з формування ЄЕП, учасницями яких вони є. Неучасть або часткова участь будь-якої держави-учасниці в окремих напрямах розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходах не повинна бути перешкодою для інших держав-учасниць у здійсненні зазначених напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходів.

Більш пізні терміни приєднання будь-якої держави-учасниці до окремих напрямів розвитку інтеграції чи окремих інтеграційних заходів не змінюють її статусу учасниці ЄЕП.

Враховуючи різні ступені інтеграції держав-засновниць ЄЕП (Російська Федерація і Республіка Білорусь – Союзна держава, Російська Федерація, Республіка Білорусь та Республіка Казахстан – члени ЕврАзЕС), терміни можливого переходу до більш високих ступенів інтеграції визначаються кожною державою-учасницею самостійно.

Координація процесів формування ЄЕП здійснюється відповідними органами, які створюються на основі окремих міжнародних договорів. Структура органів формується з урахуванням рівнів інтеграції.

Органи ЄЕП створюються на основі поєднання міждержавних елементів і принципу передачі частини повноважень держав-учасниць єдиному регулюючому органу з поступовим підвищенням значущості останнього. Здійснення координації й управління формуванням ЄЕП на міждержавному рівні забезпечуватиметься Радою глав держав-учасниць (далі – РГД) [4, с.14].

Кількість голосів кожної держави-учасниці у рамках РГД розподіляється виходячи з принципу „одна держава – один голос”. Рішення РГД приймаються консенсусом. Держави-учасниці засновують єдиний регулюючий орган (Комісію), якому вони на основі міжнародних договорів делегують частину своїх повноважень. Його рішення є обов’язковими для виконання всіма державами-учасницями.

Комісія розпочинає своє функціонування з моменту введення спільного митного тарифу або єдиних правил конкуренції залежно від того, що вводиться раніше. У міру розвитку та поглиблення інтеграційних процесів повноваження єдиного регулюючого органу відповідно розширюються.

У Комісії рішення з усіх питань приймаються зваженим голосуванням. Кількість голосів кожної з держав-учасниць визначається з урахуванням її економічного потенціалу. Розподіл голосів і процедура голосування встановлюються на основі домовленості держав-учасниць.

Основними повноваженнями РГД є [4, с.15]:

• визначення перспектив подальшої інтеграції у рамках ЄЕП;

• контроль за виконанням Комплексу основних заходів з формування Єдиного економічного простору;

• забезпечення застосування і дотримання основних принципів та заходів, які приймаються для формування ЄЕП;

• вироблення торгово-економічної політики стосовно третіх країн;

• прийняття рішень про прийняття нових членів до ЄЕП;

• постановка завдань з уніфікації митно-тарифної і конкурентної політики держав-учасниць ЄЕП та розгляд доповідей Комісії;

• прийняття інших рішень з принципових питань функціонування ЄЕП.

Для забезпечення належного функціонування та розвитку ЄЕП Комісія у рамках своєї компетенції:

• забезпечує реалізацію цілей і завдань ЄЕП;

• приймає рішення і дає висновки з питань, пов’язаних з досягненням цілей та виконанням завдань ЄЕП;

• розробляє проекти нормативних правових актів, методичні матеріали та інші документи, необхідні для досягнення цілей і виконання завдань ЄЕП;

• здійснює інші повноваження.

Основними принципами функціонування ЄЕП є забезпечення свободи переміщення товарів, послуг, капіталу та робочої сили через кордони держав-учасниць.

Згідно з Концепцією формування ЄЕП, принцип вільного переміщення товарів передбачає усунення вилучень з режиму вільної торгівлі та зняття обмежень у торгівлі на основі уніфікації митних тарифів, формування єдиного митного тарифу, який встановлюватиметься на базі узгодженої методики, використання засобів нетарифного регулювання та інструментів регулювання торгівлі товарами з "третіми" країнами. Принцип забезпечення вільного руху послуг передбачає формування загальних правил і підходів для забезпечення вільного доступу на ринок послуг та їх постачальників у межах ЄЕП, а також здійснення узгодженої політики щодо доступу на ринки послуг "третіх" країн і постачальників послуг у межах ЄЕП. Принцип провадження єдиної політики в окремих галузях економіки передбачає укладення секторальних угод, які розроблятимуться на розвиток Угоди про формування Єдиного економічного простору. Переважну частину першочергових документів складають ті, що регулюватимуть процедури і правила переміщення товарів і послуг через митні кордони країн - учасниць ЄЕП. Зокрема, це [7]:

• угода щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митні кордони держав - учасниць ЄЕП;

• угоди про прийняття єдиних правил визначення країни походження товарів з "третіх" країн і про порядок стягнення вивізного мита з товарів, які поставляються до "третіх" країн;

• угода про єдині правила застосування митних квот;

• угоди про спрощення порядку митного оформлення і митного контролю на внутрішніх кордонах, а також про єдині засади застосування інформаційних технологій при здійсненні митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через кордони держав - учасниць ЄЕП;

• угоди про єдині умови транзиту територіями держав - учасниць ЄЕП, а також про єдиний порядок транзиту товарів з "третіх" країн (до "третіх" країн) митними територіями держав - учасниць ЄЕП;

• протокол про митний контроль за реекспортом товарів, які походять з територій держав - учасниць ЄЕП і вивозяться до "третіх" країн;

• угода щодо єдиних принципів регулювання діяльності природних монополій.

Наступним кроком у митно-тарифних відносинах повинна стати розробка основ митного законодавства країн - членів угруповання. На нашу думку, ЄЕП має можливість використовувати всі позитивні напрацювання у сфері нормативно-законодавчої бази СНД, яка стосується і загальних питань організації міжнародних перевезень, і їх галузевих особливостей. Зокрема, на 12-му засіданні координаційної транспортної ради (КТР) СНД, яке відбулося 16-17 листопада 2004 р. у Єревані, багато уваги приділялося питанням вироблення загальної транспортної політики, гармонізації законодавчих і підзаконних актів і механізмів їх реалізації. Конкретно йшлося про Угоду щодо введення міжнародного сертифіката із зважування вантажних транспортних засобів на територіях країн - учасниць КТР, Угоду про гармонізацію стандартів професійної компетентності спеціалістів, юридичних осіб та індивідуальних підприємців, які здійснюють міжнародні перевезення у рамках СНД, а також про питання доцільності прискорення розробки порядку та механізму поетапного скасування дозвільної системи вантажних перевезень, тощо. За даними Ради із залізничного транспорту країн СНД, у 2003 р. частка перевезень вантажів залізничним транспортом (вантажооборот) РФ (1668,9 млрд. ткм), України (225,3 млрд.), Казахстану (147,7 млрд.) і Білорусії (38,4 млрд. ткм), тобто держав майбутнього ЄЕП на території СНД, склала 97,84% залізничного вантажообороту всіх країн СНД (2126,2 млрд. ткм) [13].

Питання можливості одночасної інтеграції України у ЄЕП та у ЄС залишається проблемним як для фахівців, так і для суспільства. За деякими твердженнями, після розширення ЄС і створення ЄЕП наша держава виявиться географічно "затиснутою" не тільки між двома потужними ринками, але й між двома концепціями розвитку економіки і не зможе самостійно визначатися із своїм майбутнім. Однак, на нашу думку, ЄЕП і єдиний європейський ринок - це для України не взаємовиключний вибір, а можливість розвивати взаємовигідне співробітництво із своїми основними економічними партнерами, обсяги торгівлі з якими постійно зростають. Питання, врешті-решт, полягає не у перспективі поглинання України її сусідами, а в необхідності та здатності продовжувати прагматичне, взаємовигідне співробітництво з усіма партнерами. При цьому інтеграція має розглядатися не як мета, а як засіб забезпечення реалізації національних інтересів, у тому числі і в транзитній сфері.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов ВКР