Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 6)

Природні надходження в атмосферу оксидів азоту зв'язані головним чином з електричними розрядами, при яких утвориться NО, згодом - NO₂. Значна частина оксидів азоту природного походження переробляється в ґрунті мікроорганізмами, тобто включена в біохімічний круговорот.

Діоксид сірки, що потрапив в атмосферу, перетерплює ряд хімічних перетворень, що ведуть до утворення кислот.

Частково діоксид сірки в результаті фотохімічного окислювання перетворюється в триоксид сірки (сірчаний ангідрид) SО₃:

2SO₂ + О₂ → 2SO₃,

який реагує з водяною парою атмосфери, утворюючи аерозолі сарною кислоти:

SО₃ + Н₂О → H₂SО₄.

Основна частина діоксиду сірки, що викидається у вологому повітрі утворить аерозоль сірчистої кислоти і зображують умовною формулою Н2SO3:

SO₂ + H₂O → H₂SO₃.

Сірчиста кислота у вологому повітрі поступово окисляється до сірчаної:

2H₂SO₃ + O₂ → 2H₂SO₄.

Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот приводять до конденсації водяної пари атмосфери і стають причиною кислотних опадів (дощі, тумани, сніг). При спалюванні палива утворяться тверді мікрочастинки сульфатів металів (в основному при спалюванні вугілля), легко розчинні у воді, що осаджуються на ґрунт і рослини, роблячи кислотними роси (рис. 4.1.).

Аерозолі сірчаної і сірчистої кислот складають близько 2/3 кислотних опадів, інше приходиться на частку аерозолів азотної й азотистої кислот, що утворяться при взаємодії діоксиду азоту з водяною парою атмосфери:

2NО₂ + H₂О → НNО₃ + HNO₂.

Рис. 4.1. Схема утворення кислотних аерозолів і дощів

Існують ще два види кислотних дощів, що поки не відслідковуються моніторингом атмосфери. Хлор, що знаходиться в атмосфері, при з'єднанні з метаном (джерела надходження метану в атмосферу: антропогенний - рисові поля, а також результат танення гідрату метану у вічній мерзлоті внаслідок потеплення клімату) утворить хлороводень, що добре розчиняється у воді з утворенням аерозолей соляної кислоти:

Сl + СН₄ → СH₃ + HCI, СН₃ + Cl₂ → СН₃Сl + Сl.

Джерела кислото-створюючих викидів: теплові електростанції, автотранспорт, металургійні і хімічні прежпріятія, авіація.

РОЗДІЛ 5

ДИНАМІКА ЗМІНИ ТЕМПЕРАТУРИ ТА КІЛЬКОСТІ ОПАДІВ ПО ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ ЗА 2002 – 2007 РОКИ

Клімат області помірно-теплий, м'який з достатнім зволоженням. В середньому за рік температура повітря складає 5,7-6,6°.

В зимовий період на область часто поширюється північна частина відрога високого тиску із районів Сибіру, а також арктичні повітряні маси, з якими пов'язані значні похолодання. Частіше всього їх вплив виявляється у січні і лютому.

Січень є найхолоднішим місяцем року. Середні січневі температури знаходяться в межах - 6,2-7,6°. В лютому середньомісячна температура підвищується всього на 0,2-0,6°. В окремі роки (30-40%) лютий буває значно холодніший січня.

Щорічно мінімальна температура буває - 15° і нижче. Ймовірність мінімальної температури нижче - 20° біля 90%, а нижче - 30° від 11% на півдні області і до 22% на півночі.

Абсолютний мінімум температури за зиму знаходиться в межах 34-37° морозу.

В порівнянні з лютим в березні температурний режим в середньому підвищується на 5°. Майже такий же ріст температури і від березня до квітня.

Більш інтенсивний ріст температури відбувається в травні. Це пов'язано із зменшенням хмарності, збільшенням світлої частини доби і висоти сонця над горизонтом. Різниця в середніх температурах за літні місяці невелика і складає 1-2°.

Найтепліший місяць року - липень, середня температура 18,4-19,7°. Абсолютний максимум температури 38-39°. В 75-80% років в літній період можлива максимальна температура 30° і вище. В літній період по області переважають західні і північно-західні вітри.

Для агрометеорологічної оцінки термічних умов території показовим явищем є кількість днів з температурою вище 0, 5,10,15°.

Результати спостережень за погодними умовами, які були на території Чернігівської області на станції м. Чернігів в період 2002 – 2007 років представлено в таблиці 5.1.

Таблиця 5.1

Температурний режим на протязі 2002 – 2007 років по Чернігівській області

Роки	Середньомісячна температура повітря, 0С													Середня за рік
	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
2002	-2,6	2,9	4,9	6,8	14,9	18,2	22,8	18,7	13,0	6,1	2,7	-9,5	8,2
2003	-4,8	-7,0	-1,5	5,3	18,2	16,2	20,7	18,1	12,3	6,7	2,6	-1,8	7,2
2004	-4,2	-3,4	2,2	8,1	12,2	16,7	19,5	19,7	13,4	8,3	1,6	-0,4	7,7
2005	-5,1	-3,9	-1,8	7,4	12,7	14,9	21,5	15,6	14,2	7,1	3,5	-1,7	6,8
2006	-2,5	-2,8	3,8	8,4	15,3	17,3	22,4	17,2	13,8	6,2	2,7	-2,8	8,2
2007	-6,7	-6.2	-1,4	6,8	14,4	17.5	19,4	18.2	13,2	6,8	0,6	-4,2	6,5
Середня за 6 років	-4,3	-3,4	1,0	7,1	14,6	16,8	21,0	17,9	13,3	6,8	2,2	-3,4	7,4

Як видно з таблиці 5.1 середньорічна температура становить в межах від 6,9 до 8,3 ⁰С.

В зимовий період на область часто поширюється північна частина високого тиску із районів Сибіру, а також пов`язані значні похолодання. Частіше всього їх вплив виявляється в січні і лютому.

Січень є найхолоднішим місяцем року. Середні січневі температури знаходяться в межах – 4....5. В лютому середньорічна температура підвищується всього на 1,5⁰С. В окремі роки лютий місяць буває значно холоднішим (рис. 5.1).

Температура, ⁰С

Рис. 5.1. Середня за 6 років динаміка зміни температури (в ⁰С) по Чернігівській області

Таблиця 5.2

Середньомісячна температура повітря по Чернігівській області по місяцях за 2007 рік

Станції	І	II	III	IV	V	VI	VII	VIII	IX	X	XI	XIІ	За рік
Семенівка	-7,4	-7,2	-2,6	6.0	13.5	16.9	18,6	17.5	12,3	6.0	0,0	-4,9	5,7
Щорс	-6,9	-6,6	-1.9	6.6	14.2	17,3	19,2	18,0	12.8	6,5	0.6	-4,4	6,3
Покошичі (Коропський)	-7,6	-7,4	-2.6	5,9	13,7	16,9	18,8	17,6	12,6	6.0	-0.1	-5,0	5.7
Нові Млини (Борзнянський)	-7,4	-7,1	-2.2	6,6	13,8	16,8	18.4	17,4	12,6	6.4	0,1	-4,6	5,9
Чернігів	-6,7	-6.2	-1,4	6,8	14,4	17.5	19,4	18.2	13,2	6,8	0,6	-4,2	6,5
Ніжин	-6,8	-6,3	-1.6	6,8	14,2	17,3	19,1	18.0	13.0	6.6	0.5	-4,1	6,4
Остер	-6,2	-5,8	-1,0	7,2	14,4	17,5	19.3	18,2	13.2	7,0	0,9	-3,8	6,7
Прилуки	-6,8	-6,6	-1.4	7,2	14,6	17,8	19.7	18,6	13,4	6.8	0.6	-4,4	6.6

Річна сума опадів складає по області в середньому 500-600 мм. В окремі роки кількість опадів значно відхиляється від цих величин. З 1945 по 2003 р. найбільша кількість (річна) опадів відмічена в 1970 і місцями в 1980 та 2003 роках - 779-907мм. У 1946 році, місцями в 1951, 1972, 1975 та 2002 роках, сума опадів складала тільки 312-400 мм. Протягом року опади розподіляються нерівномірно. Біля 70% всієї кількості їх випадає в теплий період, тобто з квітня по жовтень і тільки 30% приходиться на холодні місяці (таблиця 5.2.).

Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. За холодний період в середньому випадає 150-180 мм опадів, за теплий 324-415 мм. Максимальна кількість опадів припадає на липень. В 25% років в липні випадає 100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 днів з дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Переважаючим типом опадів в цей період є короткочасні зливові дощі. Загальна кількість днів з опадами в році 152-171. Найбільша добова кількість опадів складає по області 58-94, місцями 136-200 мм. Така кількість опадів іноді випадає протягом 2-3 годин. Ймовірність опадів 101-150 мм в літній період складає 10-25%.

Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів повторяються досить часто. Ймовірність їх у вегетаційний період складає 65-75%. Періоди без дощу тривалістю 21-30 днів бувають рідше. Ймовірність його в травні-червні 25%, липні-вересні 15%. Більш довгі бездощові періоди (більше 30 днів) повторюються один раз в 10-20 років.

На загальному фоні бездощових періодів виділяються засушливі, які починаються на 10-й день бездощів'я. Засушливі періоди можуть супроводжуватися суховіями. Суховійними днями прийнято вважати такі, коли підносна вологість повітря складає 30% і нижче, температура повітря 25° і вище, і швидкість вітру не менше 5 м/сек. Інтенсивні суховії по області бувають в середньому 1 раз на 10 років. В травні - на початку червня 1979 року вони спостерігались по всій області і спричинили загибель знач-ної частини посівів і зниження врожаю більшості сільськогосподарських культур.

Характеристики

Список файлов ВКР