3009 (684863), страница 10

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 10)

Страхування життя з виплатою аннуітетів. У розвинених країнах також застосовують ще один вид страхування, який винятково належить до накопичувальних видів пенсійного страхування. Цей вид страхування називають страхуванням ренти або пенсійним страхуванням. Договір покликаний забезпечити в старості або за інших обставин збереження того рівня доходу, який можливий під час активної трудової діяльності. При дожитті страхувальника до певного строку, встановленого в договорі, страховик зобов’язується виплачувати страхувальнику страхове забезпечення в певній сумі з певною періодичністю протягом певного часу.

Зобов’язання страховика з виплати страхової суми настають, тільки коли страхові внески сплачені страховиком повністю. Виділяють два періоди чинності договору: період сплати страхових внесків і період сплати страхових аннуітетів. Іноді між ними може бути вичікувальний період (період відстрочки). Внески можуть сплачуватися з певною періодичністю або одноразово. Зазвичай страхувальнику дається право змінювати розмір аннуітету, періодичність його виплати, умови накопичення резерву внесків. При припиненні договору до встановленого строку страхувальник має право на отримання викупної вартості. У договорі також встановлюється порядок розрахунку суми, на яку можуть претендувати спадкоємці, зокрема, якщо смерть страхувальника настане в період страхових виплат.

Виділяють три основні види пенсійних аннуітетів: а) негайний довічний аннуітет; б) відстрочений довічний аннуітет; в) перемінний аннуітет (негайний або відстрочений)

а) Негайний довічний аннуітет. Страхова премія сплачується страхувальником одноразовим платежем, і зобов’язання страховика зі страхової виплати здійснюється негайно із встановленою періодичністю. Варіантом негайного аннуітету є гарантований аннуітет, в якому обумовлюється мінімальний період виплат. Він виплачуватиметься протягом гарантованого строку або всього життя залежно від того, що триватиме довше. Якщо застрахована особа помирає протягом гарантованого періоду, то залишок гарантованої суми буде виплачено спадкоємцям.

б) Відстрочений довічний аннуітет. Страхувальник може сплачувати страхові внески протягом певного періоду або одноразово. Такий варіант передбачає наявність вичікувального періоду між закінченням періоду сплати внесків і початком виплати аннуітетів. Можна встановити право спадкоємця на викупну суму у випадку смерті страхувальника в очікувальний період.

в) Перемінний аннуітет (негайний або відстрочений). Страховик виплачує аннуітети лише протягом певного періоду часу. В договорі обумовлюється строк закінчення виплат. Договір страхування може бути укладено на умовах спільного страхування життя та аннуітет для останнього, хто пережив. Такий поліс зручний для подружніх пар, коли після смерті одного з подружжя виплати зберігаються повністю або незначно зменшуються. Страховики також пропону-ють аннуітети із зростаючою сумою, аби знизити вплив інфляції. Цей вид стра-хування користується значною популярністю в розвинених країнах, позаяк є найбільш доступним із найбільш надійних способів забезпеченої пенсії, бонуси за цим видом страхування часто не обкладаються податками, а доходність майже на 2% вища, ніж за іншими вкладеннями. Наприклад, у Німеччині 80% населення вважають страхування з виплатою аннуітетів найбільш безпечним способом забезпечення доходу після виходу на пенсію.

3.3 Перспективи використання міжнародних систем страхування життя для недержавного пенсійного самозабезпечення громадян України

Відповідно до процедури вступу до Світової організації торгівлі (СОТ) Україна ратифікувала протокол про вступ 4 липня 2008 року. Після цього вона стала членом СОТ через 30 днів після ратифікації вступу. Процес вступу України до СОТ супроводжувався прийняттям в Україні значної кількості законів та підзаконних актів з метою приведення українського законодавства у відповідність до вимог СОТ.

Доступність міжнародних систем страхування життя для використання їх в приватному пенсійному забезпеченні громадян України обумовлюється наступними умовами, які відносяться до страхування життя.

Протягом 5 років з дня вступу України до СОТ резидентам дозволяється укладати договори страхування з іноземними страховими компаніями тільки у встановлених випадках. Через 5 років філії іноземних страхових компаній зможуть працювати в Україні.

З дня вступу до СОТ страховики-нерезиденти отримали безпосередній, але обмежений доступ до страхового ринку України. Це встановлено законами від 16 листопада 2006 року та 31 травня 2007 року, якими внесені зміни до Закону України "Про страхування".

До моменту вступу України в СОТ згідно з існувавшою редакцією Закону "Про страхування" українським компаніям дозволялось укладати з нерезидентами тільки договори перестрахування [1]. З моменту вступу до СОТ українським страховим компаніям дозволено отримувати наступні послуги від страховиків-нерезидентів:

• страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями, комерційною авіацією, запуском космічних ракет і фрахтом (включаючи супутники), у разі, якщо об'єктом страхування є майнові інтереси, пов'язані з товарами, які транспортуються, та/або транспортним засобом, яким вони транспортуються, та/або будь-яка відповідальність, що виникає у зв'язку з таким транспортуванням товарів;

• перестрахування;

• страхове посередництво, таке як брокерські та агентські операції стосовно перестрахування виключно із страхування ризиків, пов'язаних з морськими перевезеннями та інших ризиків з вищенаведеного переліку;

• допоміжні послуги із страхування, такі як консультаційні послуги, оцінка актуарного ризику та задоволення претензій.

Закон не вимагає від страховика-нерезидента реєструвати в Україні свої представництва та філії для надання вищенаведених послуг.

Для того, щоб українська компанія могла укласти договір страхування з іноземним страховиком, він повинен відповідати наступним вимогам:

1. держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, належить до держав - членів Світової організації торгівлі, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2. між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3. за страховою діяльністю страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд відповідно до законодавства країни реєстрації;

4. між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5. страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;

6. страховик-нерезидент має відповідну ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до законодавства держави, в якій він зареєстрований;

7. рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, установленим Уповноваженим органом.

Необхідно звернути увагу на те, що після вступу до СОТ залишається чинною дев'ята частина статті 15 Закону України "Про страхування", згідно якої страхові або перестрахові брокери-нерезиденти можуть надавати послуги лише через постійні представництва в Україні. Такі представництва повинні бути зареєстровані як платники податку відповідно до законодавства України та включені до державного реєстру страхових або перестрахових брокерів.

З метою реалізації зазначених змін в законодавстві про страхування Дер-жавною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України затвердже-но декілька нормативних актів, що набирають чинності з моменту вступу України до СОТ. Так, розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 1 листопада 2007 року N 8197 затверджені Вимоги до порядку укладання договорів із страховиками-нерезидентами. Згідно з цими Вимогами особа, яка має намір укласти такий договір, повинна отримати від страховика-нерезидента у письмовій формі інформацію (підтвердження) про відповідність його діяльності умовам, встановленим Законом України "Про страхування".

Вимоги до рейтингу фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента, який має право здійснювати страхову діяльність в Україні, затверджені Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2007 року N 7924. Згідно цих вимог рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента для здійснення діяльності в Україні повинен бути не нижчим від високої надійності за класифікацією таких міжнародних рейтингових агентств: "А.М. Best" (США) - "В+"; "Moody's Investors Service" (США) - "Ваа"; "Standard & Poor's" (США) - "ВВВ"; "Fitch Ratings" (Великобританія) - "ВВВ".

Необхідно також зазначити, що планується повний допуск філій інозем-них страхових компаній на ринок України через п'ять років до вступу в СОТ, що передбачено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 7 липня 2005 року [2]. Після отримання ліцензії філії іноземних страхових компаній зможуть здійснювати страхову діяльність в тому ж обсязі, що страхові компанії, зареєстровані в Україні.

Так, згідно ЗАКОН УКРАЇНИ «Про внесення змін до Закону України "Про страхування" (при вступі України до СОТ)» [2] з 2013 року будуть діяти наступні законодавчі норми:

«Страховиками, які мають право здійснювати страхову діяльність на території України, є:

- фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно із Законом України "Про господарські товариства", з урахуванням того, що учасників кожної з таких фінансових установ повинно бути не менше трьох, та інших особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - страховики-резиденти);

- зареєстровані Уповноваженим органом відповідно до цього Закону та законодавства України постійні представництва у формі філій іноземних страхових компаній, які також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності (далі - філії страховиків-нерезидентів).

- страховиками-нерезидентами вважаються фінансові установи, що створені та мають ліцензію на провадження страхової діяльності відповідно до законодавства тих іноземних держав, у яких вони зареєстровані.

- положення цього Закону, що застосовуються до страховиків-резидентів, застосовуються до філій страховиків-нерезидентів з особливостями, встановленими цим Законом".

Страховик-нерезидент має право на відкриття філії в Україні за таких умов:

1) держава, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, не належить до держав, які не беруть участі в міжнародному співробітництві у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму, а також співпрацює із Групою з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF);

2) між уповноваженим органом із здійснення нагляду за страховими компаніями країни, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, та Уповноваженим органом підписано меморандум (укладено угоду) про обмін інформацією;

3) за страховою діяльністю відповідно до законодавства країни реєстрації страховика-нерезидента здійснюється державний нагляд;

4) між Україною та країною, в якій зареєстрований страховик-нерезидент, укладено міжнародний договір про запобігання податковим ухиленням та уникнення подвійного оподаткування;

5) страховик-нерезидент розташований на території країн або окремих територій, які згідно з рішенням Організації економічного співробітництва та розвитку ООН не мають офшорного статусу, або на території інших країн, якщо неофшорний статус такого страховика підтверджений висновком відповідної торгово-економічної місії;

6) рейтинг фінансової надійності (стійкості) страховика-нерезидента відповідає вимогам, встановленим Уповноваженим органом;

7) мінімальний розмір гарантійного депозиту на рахунках уповноважених банків-резидентів, які мають ліцензію на здійснення операцій на усій території України та не перебувають на момент розміщення такого депозиту у процедурі санації, фінансового оздоровлення чи банкрутства, на момент реєстрації філії є не меншим за мінімальний розмір статутного фонду страховика-резидента, встановлений у статті 30 цього Закону.

Вимоги до гарантійного депозиту встановлюються Уповноваженим органом;

8) наявність письмового безвідкличного зобов'язання страховика-нерезидента про безумовне виконання ним зобов'язань, які виникли у зв'язку з діяльністю його філії на території України;

Характеристики

Список файлов ВКР