1570 (684659), страница 11

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 11)

Виходячи з вище зазначеного, можна вважати, що у фінансовій стратегії комерційного банку, спрямованій на мотивацію суб’єктів ринку і збереження коштів у банку, слід застосовувати комплексний підхід. Тобто банк має створювати конкурентоздатні умови залучення коштів не лише для клієнта, а й забезпечити максимально можливий перелік послуг для тих суб’єктів ринку, з якими клієнт здійснює операції в процесі своєї діяльності. Акумуляція коштів кредиторів на строкових рахунках, яка зменшує частку грошових ресурсів, сконцентрованих на рахунках «до запитання» сприяє поліпшенню показників ліквідності та через них – фінансової стійкості банку.

Підсумовуючи сказане можна виділити важливе завдання комерційного банку – це підтримання постійного балансу між потребами в ресурсах і можливостями їх придбання в умовах, що забезпечують фінансову стійкість і задоволення інтересів партнерів та клієнтів. При цьому необхідним принципом є дотримання банком вимоги достатності ресурсів: обсяг мобілізованих на грошово-кредитному ринку засобів повинен бути не меншим, але й не більшим, ніж це потрібно для розміщення коштів у найприбутковіших операціях. Тому для кожного комерційного банку актуальною є розробка програми регулювання і розміщення ресурсів, визначення сфери найдохідніших вкладень коштів у кредити й інвестиційні проекти на певний період, аналіз виконання програм. При оцінці банківських операцій доцільно застосувати комплексний підхід, що враховує всю сукупність питань, які пов’язані з конкретною угодою і водночас відображають загальний стан ресурсного забезпечення банку.

Принцип стійкості ресурсної бази потребує від банку більше уваги приділяти надійним ресурсним джерелам, до яких насамперед належать строкові депозити. Завдяки цим депозитам банки можуть вільно маневрувати залученими ресурсами у межах визначеного терміну за умови адекватного резервування. Світовий досвід переконує, що найстійкішим ресурсом для банку є депозити фізичних осіб, по яких спостерігається значно менший рух коштів, на відміну від депозитів юридичних осіб.

Отже, підбиваючи підсумки, доцільно зазначити, що першочергова орієнтація комерційних банків на сучасному етапі полягає у формуванні фінансових ресурсів для довгострокових інвестицій в економіку шляхом народжування грошової частини власного капіталу та залучення довгострокових депозитів від населення і суб’єктів господарювання.

Ось чому створення сприятливого середовища, в якому КБ мали б змогу, з одного боку, мобілізувати банківські ресурси, а, з другого, здійснювати інвестиції, має стати головною метою банківської політики.

На сьогодні можна спостерігати досить жорстку конкуренцію серед комерційних банків України на ринку депозитів фізичних осіб, тому основним завданням банків в цій конкурентній боротьбі є впровадження ефективного механізму управління депозитами населення.

Аналізуючи зобов’язання АКБ «Укрсоцбанк» треба відмітити, що депозити фізичних осіб банку є одним з основних джерел формування ресурсного потенціалу банка. Тому менеджери банку приділяють значну увагу до процесу управління вкладами фізичних осіб.

Збільшення коштів на рахунках фізичних осіб свідчить про тенденцію зростання довіри населення до банків, розширення спектру банківських послуг для населення, запровадження нових банківських продуктів з обслуговування населення. Збільшення коштів на рахунках фізичних осіб свідчить про тенденцію зростання довіри населення до банків, розширення спектру банківських послуг для населення, запровадження нових банківських продуктів з обслуговування населення.

Механізм захисту вкладів населення – це основа довіри людей до банківської системи зокрема та економічних процесів в державі загалом. Проблема захисту вкладників має першочергове економічне, політичне і соціальне значення. Вирішення цієї проблеми як для держави, так і для банківської системи має дуже важливе значення, а існуюче становище ускладнюється тим, що в нашій банківській системі ще не завершився період становлення. Він характеризується нестабільністю, дефіцитом професіоналізму, високим рівнем кримінальності та іншими суттєвими недоліками. Відсутні також ефективні програми реформування економіки, а це перешкоджає здоровому розвитку економічної системи.

Механізм гарантування вкладів – це система основних елементів, які регулюють процес розробки і реалізації управлінських рішень в галузі страхування депозитів, без яких система ефективно діяти не може. Організація та членство в системі страхування депозитів передбачає вивчення таких важливих питань, як охоплення фінансових установ, організаційні форми побудови системи та державна підтримка.

Вивчення досвіду роботи систем страхування депозитів (гарантування вкладів) в інших країнах показує, що система гарантування вкладів в Україні має перспективи для розвитку. Практична діяльність Фонду показує як сильні, так і слабкі сторони створеної системи гарантування вкладів, що спонукає як сам Фонд, так Національний банк України та Уряд розглядати можливі шляхи подальшого розвитку системи гарантування вкладів.

Критерії ефективного функціонування системи гарантування передбачають:

 надання правових та регулятивних повноважень Фонду;

 обов’язкове членство банків в системі гарантування вкладів;

 запобігання входженню в систему гарантування фінансово слабких банків;

 прискорення виплат гарантованих сум відшкодувань вкладникам;

 встановлення обмеженого покриття для гарантування вкладів;

 забезпечення незалежного статусу Фонду як спеціального державного органу, на який покладено функції гарантування вкладів.

Проаналізувавши стан організації депозитних операцій та структуру депозитного портфеля філії – Полтавської обласної філії АКБ «Укрсоцбанк» можна зробити висновок що, значні темпи приросту залучених коштів свідчать про високий ступінь довіри до банку з боку його клієнтів. Депозитна політика філії направлена на залучення ощадних вкладів, але несприятливі економічні процеси змусили банк перейти до короткострокового залучення коштів, але банк постійно працює над тим, щоб запропонувати клієнтам на вигідних умовах нові види вкладів.

Враховуючи, що власні та запозичені кошти займають незначну питому вагу в обсязі ресурсів банку, особливе місце серед заходів, спрямованих на зростання його доходності, займає депозитна політика. Змістом її є залученя банком найдешевших і найраціональніших з точки зору їх використання, коштів юридичних та фізичних осіб.

Депозитна база банку формується із значної кількості клієнтських рахунків, що свідчить про роздрібний характер депозитних послуг і вимагає докладання значних зусиль з боку банку до залучення їх.

Саме ці обставини зумовлюють необхідність використання маркетингу при формуванні депозитної бази комерційного банку.

Вважаємо, що запропоновані в дипломній роботі напрямки вдосконалення організації депозитних операцій з фізичними особами, дозволять покращити стан залучення коштів фізичних осіб, що в свою чергу позитивно вплине на обсяг і структуру депозитних ресурсів банку.

Список використаних джерел

1. Алексеєнко М. Ресурсна база банку та роль ощадних (депозитних) сертифікатів у її формуванні // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України (укр.). – 2004. – №3. – C.189–193

2. Алексеєнко М.Д. Страхування вкладів фізичних осіб: практика та шляхи її вдосконалення // Економіка України (укр). – 2002. – №3 – с. 17–24

3. Банковский портфель – (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста)/ отв. ред. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. – М.: «СОМИНТЕК», 1994.-с. 485.

4. Берназюк Я. «Проблемні питання сплати банками збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» // Вісник НБУ-2004. – №7-с. 41–45.

5. Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2004. – №12. – C.26–28

6. Білик О.І. Основні принципи формування заощаджень в Україні // Вісник Української академії банківської справи. – 2004. – №2. – C.31–37

7. Богданов В., Драч Н. «Система удаленного обслуживания клиентов» // Корпоративніе системі. – 2001. – №3.-с. 52–54.

8. Большаков А.В. Международный опыт страхования банковских вкладов // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.). – 2004. – №9. – C.68–81

9. Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент: организация, стратегия, планирование.-М.:, ИКЦ «ДИС, 1997, – с. 136.

10. В. Огієнко, Т. Раєвська. «Фонд нарантування вкладів фізичних осіб – гарант захисту «малих» вкладників в Україні» // Вісник Національного банку України. – 2001.– №6.-с. 39–44.

11. Васильченко З.М. Кошти населення у формуванні фінансових ресурсів банків // Фінанси України (укр.). – 2002. – №4. – C.94–104

12. Власенко О.О.РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО РИНКУ ДЕПОЗИТІВ ДЛЯ ФІЗИЧНИХ ОСІБ // Фінанси України (укр.). – 2006. – №3.

13. Вожжов А.П. Депозити до запитання у формуванні стабільної і керованої ресурсної бази банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2002. – №11. – C.5–8

14. Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц.-К.:КНЕУ, 2001.-с. 115.

15. Гайдак Д. «Організація сучасного банку» // Вісник Національного банку України. – 2002. – №2.-с. 20–22.

16. Голубович А.Д., Ситник А.В., Хенкин Б.Л., Самоукина Н.В., Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренние коммуникации.-М.: АО «МЕНАТЕП-ИНФОРМ», 1995.-с. 201–208.

17. Гольченко І. Ощадні (депозитні) сертифікати: світовий досвід та перспективи розвитку в Україні // Цінні папери України (укр.). – 2003. – №13. – C.18–21

18. Гущина Т.В., Бахтерев Б.В. Особенности банковских связей с общественностью // Деньги и кредит. – 2000. – №1.-с. 32–35.

19. Д. Гладких. «Структкра та динаміка зростання банківських пасивів, або Колективний портрет українського вкладника» // Вісник Національного банку України. – 2001.– №12.-с. 34–40.

20. Дмитренко М.Г. Створення і запровадження в Україні ощадно-кредитної системи – домінанта власної інвестиційно-інноваційної політики // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 10: Збірник наукових праць: Наукове видання. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2004. – 386 c. – ISBN 966–566–241–4

21. Егоров Е.В., Романов А.В., Романова В.А. Маркетинг банковских услуг: Учеб. пособие/ Редактирование и подготовка учебного пособия к изданию – В.А. Романова.-М.: ТЕИС, 1999.-102 с.

22. Зволинський В. Приймання платежів від населення: здобутки і втрати // Вісник Національного банку України. – 1999. – №10.-с. 45–47.

23. Иду на VIP. На что готов банк для очень Важной Персоны (VIP) // Бизнес. – 2001. – №1–3.-с. 21–23.

24. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики, затверджена Постановою Правління НБУ від 15.09.2004 р. №435.

25. КАРНАУХ Т.І. Депозитні операції // БУХГАЛТЕРІЯ – 2005- №19

26. Кириченко О.А. Банківський менеджмент: Навч.посіб. – 3-тє видан., перер. І доп.-К.: Знання-Прес, 2002–438 с.

27. Ковбасюк М.Р. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств. Навчальний посібник.-К.: Видавничий дім «Скарби», 2001.-336 с.

28. Кожель Н. «Основні тенденції змін у структурі вкладів на українському депозитному ринку як свідчення зміцнення довіри до банків». // Вісник НБУ. – 2004. – №11.-с. 43–45.

29. Конопатська Л., Бондар Н. Актуальні проблеми страхування депозитів комерційних банків // Вісник Національного банку України (укр.). – 2001. – №11. – C.37–40

30. Копийчина А. Сети на клиента // Компаньон. – 2001. – №48.-с. 30–35.

31. Коцовська Р., Ричаківська В., Табачук Г., Грудзевич Я., Вознюк М., Операції комерційних банків -4-те вид.-К.:Алеута, 2005–500 с.

32. Кочетков В.Н., Омельченко А.В. Основи економического анализа банковской деятельности, – К.:Украинско-финский інститут менеджмента и бизнеса, 1998–168 с.

33. Куршакова Н.Б. Маркетинг отношений: формирование спроса на банковские услуги // Банковские услуги. – 2001. – №6.-с. 18–21.

34. Левиков А. CRM: средство повышения лояльности клиента // Банковские технологии. – 2001. – №7.-с. 120–121.

35. Любунь О.С., Грушко В.І., Фінансовий менеджмент у банку. Навч.посібник для студентів вищих навчальних закладів.-К.: Видавничий Дім «Слово», 2004.-296 с.

36. М. Меламед. «Методологічні проблеми обчислення та аналізу заощаджень домашніх господарств» // Вісник Національного банку України. – 2000.– №02.-с. 15–18.

37. Михайлов Д. Операции банков по обслуживанию частных лиц // «МЭ и МО». – 1996. – №9.-с. 138–142.

38. Михно В. Интернет-банкинг: развитие и проблемы регулирования // Банковское дело. – 2001.– №11.-с. 35–41.

39. Мороз А.М. Банківські операції. К.: 2002 –476 с.

40. Нєізвєстна О.В. Операції комерційних банків по залученню коштів: сучасні технології та світові тенденції розвитку // Фондовий ринок (укр.). – 2001. – №31. – C.2–6

41. Нікітін А.В. Маркетинг у банку: Навч.метод. посібник для самост. вивч. Дисц.-К.:КНЕУ, 2001.-170 с.

42. О. Заруцька. «Деякі тенденції ринку депозитів» // Вісник Національного банку України. – 2001.– №10.-с. 7–10.

43. Огієнко В.І. Страхування вкладів як інструмент зміцнення банківської системи України. // Регіональна економіка (укр.). – 2002. – №1. – C.241–247

44. Онуфрієнко О. Правові аспекти створення національного депозитарію України // Підприємництво, господарство і право (укр.). – 2001. – №10. – C.17–20

45. Павлишин О.П. Гарантійні операції як засіб ефективної співпраці банку і клієнта // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 8: Збірник наукових праць. – Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2003. – 364 c. – ISBN 966–566–208–2

46. Парасій-Вергуненко І.М. Аналіз банківської діяльності. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисц.-К.: КНЕУ, 2003.-347 с.

47. Письменна Л., Вознюк Н. Проблеми та шляхи вдосконалення обслуговування банками платіжного обороту населення // Вісник Національного банку України. – 1999. – №10. – с. 48–51.

48. Питер С. Роуз. Банковский менеджмент. Пер. С англ. Со 2-го изд.-М.:Дело, 1997–768 с.

49. Погорелов А. CRM – новая философия со старыми принципами // Стратегии. – 2002. – №1. – с. 14–20.

50. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затверджене Постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. №516.

51. Порядок відкриття, ведення та закриття рахунків фізичних осіб у національній валюті установами АКБ «Укрсоцбанк» Затверджено постановою Правління АКБ «Укрсоцбанк» №17–2 від 16.02.2004 р.

52. Правила бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, затверджені Постановою Правління НБУ від 18.06.2003 №255.

53. Про банки і банківську діяльність: Закон України №2121-III від 07.12.2000 р.

54. Про порядок відкриття та використання рахунків в національній та іноземній валюті: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 р. із змінами та доповненнями.

55. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Інструкція. Затверджена постановою Правління НБУ №368 від 28.08.2001 р.

56. Смоляр Ю. «Зарубіжний досвід організації заощаджень населення та можливості його використання в Україні.» // Банківська справа. – 2003. №1. – с. 80–87.

57. Турбанов А.В. Система страхования вкладов – необходимый элемент поддержания стабильности банковской системы // Деньги и кредит (рус.). – 2004. – №9. – C.7–11

58. Шелудько Н. Система страхування вкладників в Україні: проблеми і перспективи // Економіка України (укр.). – 2002. – №8. – C.20–26

59. Шпрингель В., Павлушина М. Рынок банковских депозитов: тенденции и перспективы // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке (рус.). – 2004. – №7. – C.75–81

60. www.bank.gov.ua (сайт НБУ).

61. www.usb.com.ua (сайт АКБ «Укрсоцбанк»)

Характеристики

Список файлов ВКР