1571 (684178), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Нині ряд банків надають клієнтові можливість вибирати між технологічними системами. Однак очікується, що такий перехідний етап збережеться доти, поки всі споживачі не перейдуть на технології Internet-based. Тоді банки для доставки електронних послуг на масовий ринок просто матимуть свою "філію" в Інтернеті. На думку експертів, інтернет-банкинг згодом стане для банків низькозатратною статтею (у т. ч. й тому, що їм не доведеться підтримувати традиційну філію або представництво для забезпечення обслуговування клієнтів).

Правда, ряд експертів вважають, що системи типу Internet-based менш універсальні (не дають можливості консолідувати інформацію про особисті фінанси в одній програмі), а інші, навпаки, вважають їх більш універсальними (клієнт має необмежені можливості санкціонованого доступу до своїх рахунків). Ще одним доказом переваги моделей типу Internet-based можуть слугувати системи мобільного банкингу (м-банкингу), які почали розвиватися банками у співдружності з операторами стільникового зв'язку – технічні характеристики ні мобільних телефонів, ні, навіть, більш потужних (та перспективних) мобільних кишенькових комп'ютерів не дадуть можливості побудувати реальні банківські системи на основі застарілих та громіздких технологічних моделей.

Аналіз уже впроваджених масштабних проектів інтернет-банкингу й побудови банківського бізнесу нового покоління свідчить, що тут простежується цілком логічний сценарій модернізації бізнесу, основні сюжети якого – націленість на перспективу, комплексність послуг, вкладення коштів у високотехнологічні рішення, партнерство з провідними інтернет-компаніями і технологічними фірмами. Класичними прикладами нині вважаються проекти освоєння інтернет-простору та мобільних технологій американською корпорацією Citigroup, англійською Barclays, німецькою Deutsche Bank або нідерландською ING Group. Вони є яскравим свідченням того, що структурна основа розвитку нової економіки базується на партнерстві: великі проекти, як правило, реалізовуються тільки у співпраці з досвідченими і досить могутніми (з погляду на ресурси) компаніями або фондами. Так, запуск проекту м-банкингу банком Barclays здійснювався за підтримки Accenture (до 2001 р. підрозділ Andersen Consulting), її технологічних партнерів і лідера мобільного зв'язку Vodafone. А стратегія он-лайнового фінансового обслуговування Citigroup реалізовується у співпраці з корпораціями AOL і Oracle. Тому не дивно, що аналітики пророкують і подальше стрімке зростання цього бізнесу.

В Європі інтернет-банкинг отримав найбільше поширення у Швеції (наприклад, ще у кінці 1999 р. 380 тис. осіб – 25 % від загальної кількості клієнтів SE Banken користувалися такими послугами). Цікаве дослідження проведено у вересні 2001 р. компаніями Conseil National du Credit et du Titre (CNCT) і Taylor Nelson Sofres. За їхніми оцінками, клієнтура "чисто" он-лайно-вих банків Франції становить усього 450 тис. осіб (1 % населення). Проте он-лайнові послуги традиційних банків більш поширені: 8 % французів старших за 15 років (тобто 3,6 млн осіб) вже зверталися до них. При цьому 52 % користувачів уже здійснювали через Інтернет різні банківські операції, в основному перекази. А 96 % французів, що відвідували банківські сайти, зверталися до них за консультаціями або в пошуках інформації, що свідчить про надзвичайну перспективність розвитку інформаційно-консалтингових послуг у загальному пакеті послуг банків.

Активна політика Citigroup на ринку фінансових інтернет-послуг заслуговує окремої уваги. Citigroup з часу свого створення, після злиття Citibank і Travelers у 1998 p., цілеспрямовано утверджується як фінансова компанія нового рівня. У листопаді 2000 р. група здійснила кардинальний перегляд своєї присутності в Інтернеті, запустивши фінансовий портал, де клієнтам пропонувалося не тільки купувати акції та інші цінні папери, але й отримувати фінансову аналітику від Salomon Smith Barney. Крім того, новий банківський сервіс призначався для перегляду рахунків, їх оплати і надання інших послуг он-лайнового банкингу тим клієнтам, які вже користувалися послугами звичайних відділень Citibank. Потім користувачам були запропоновані дослідження та аналіз ситуації на страховому ринку, ринку нерухомості та у сфері освіти. До того ж, за рахунок партнерства з AOL Citigroup змогла добитися максимальної присутності на сайтах цього провідного американського провайдера послуг та інформації. Згідно з угодою між Citigroup і AOL системи переказу грошей фінансової компанії охоплять сторінки всіх проектів America On-line, включаючи A0L.com, CompuServe, Digital City i AOL TV. Крім того, Citigroup запропонує користувачам он-лайнові кредити і стане привілейованим провайдером комплексу фінансових продуктів і послуг (серед яких банківські операції, заставні, кредитні карти та інвестиції), інформація про які буде розміщена на сайті America On-line. Іншими словами, Citigroup стане своєрідною "розрахунковою палатою" для електронних комерційних трансакцій, які проводяться на A0L. За умовами угоди користувачі отримають можливість переказувати кошти один одному і на різні рахунки, включаючи використання електронних (або віртуальних) грошей. Угода AOL і Citigroup також передбачає взаємну рекламу партнерів: фінансова компанія буде рекламувати послуги AOL серед своїх клієнтів, a AOL, у свою чергу, представлятиме Citigroup в розділі "Фінанси" на своєму сайті.

Перспективні плани розвитку технологій та фінансових послуг, опубліковані Citigroup, передбачають збільшення кількості клієнтів до одного мільярда до 2012 р. На їх виконання у 2001 р. запущено проект з мобільного банкингу і бездротової доставки банківських документів покупцям. Клієнтам у Сінгапурі та Гонконгу Citigroup запропонувала послуги, засновані на використанні мобільного зв'язку (для цього клієнти в цих регіонах повинні користуватися спеціальною послугою мобільного зв'язку). До речі, на думку експертів, для Citigroup здійснення цих операцій буде досить складним, оскільки в різних країнах її представництва та оператори мобільного зв'язку мають різне технічне оснащення, більшість стільникових телефонів, що використовуються в США, вже дещо застаріли і не придатні для прийому або передачі текстових повідомлень. Але все це не впливає на стратегію розвитку Citigroup – тут розуміють перспективи освоєння такого широкого ринку. Тому не дивно, що Citibank продовжує очолювати список банків Америки, інтернет-послуги яких є найбільш привабливими.

На ринку з'являються також інші комплексні системи надання фінансових послуг. Наприклад, компанії FutureTV і Mondex (дочірнє підприємство компанії MasterCard International) наприкінці 2000 p. представили систему для здійснення фінансових трансакцій через інтерактивне телебачення. Кожну телевізійну приставку передбачається перетворити в "домашній банкомат", що дасть змогу глядачам за допомогою телевізора робити покупки, здійснювати банківські операції та поповнювати свої мікропроцесорні картки безпосередньо зі свого будинку, в т. ч.:

• здійснювати безпечні платежі через Інтернет;

• проводити банківські операції з використанням дебетових і мікропроцесорних карток;

• купувати товари (у т. ч. відеофільми і продукти, що продаються за допомогою інтерактивної реклами) і оплачувати їх кредитними картками MasterCard;

• використовувати системи знижок і електронних купонів, що інтерактивно надаються торговцями і рекламодавцями;

• здійснювати миттєві електронні платежі за перегляд передач і за замовлені відеофільми або музичні передачі тощо.

Але компанії FutureTV і Mondex планують не лише створити інтерфейси з операторськими системами інтерактивного телебачення і відео, а й здійснювати трансакції для забезпечення необхідного взаємозв'язку з банківськими системами і системами кредитних карток. В основі такого рішення – операційна система MULTOS і прикладне програмне забезпечення Mondex, яке є частиною картки і записане в мікросхемі. А мікросхема може знаходитися в різних пристроях – у платіжних картках, мобільних телефонах, персональних комп'ютерах і телевізійних приставках. (Потрібно зазначити, що картки Mondex і операційна система MULTOS – єдині комерційні продукти цього типу, що дістали від британського урядового агентства CESG найвищу оцінку безпеки, яка визнається у всьому світі.)

Багато банківських установ з моменту появи Інтернет об'єктивно вбачають у Мережі можливість зниження операційних витрат на обробку платежів. За статистикою, понад 80 % усіх банківських операцій можна зробити, сидячи за комп'ютером в будинку чи офісі. Вигода для банкірів та їх клієнтів цілком зрозуміла: перші значно скорочують витрати на розвиток мережі філій і значно підвищують ефективність банківських операцій, а другі отримують додаткові зручності. Згідно з даними Internet Banking Report кожний клієнт, що користується в США послугами он-лайнового банкингу, в середньому скорочує витрати банку на 565,3 дол. США в рік. Отже, Інтернет вигідний банкам передусім завдяки тому, що до мінімуму знижуються витрати банку, пов'язані зі здійсненням операцій. За оцінками, витрати банку на одну трансакцію в системі інтернет-банкингу можна знизити навіть до 1 цента, що у 100 разів менше порівняно з собівартістю обслуговування у звичайному відділенні банку (за оцінками експертів, вартість однієї інтернет-операції для банку може становити 1 –13 центів США). Але зручність не єдина причина зростання популярності банківського інтернет-сервісу. Про це свідчать регулярні опитування споживачів (наприклад, http://www.gvu.gatech.edu). До чинників, які є найбільш значущими для клієнтів, передусім належать: можливість отримувати різноманітні послуги і привабливі процентні ставки при невисокій вартості послуг. Чим краще банк забезпечує виконання цих двох умов, тим швидше клієнт починає розуміти, навіщо йому потрібен інтернет-банкинг.

Для ефективного використання Інтернету в переліку інших завдань була поставлена мета розробити технологію, яка дала б змогу клієнтам переглядати чеки, поточні та закриті рахунки, а також оплачувати їх в он-лайновому режимі. Застосування так званих ЕВРР (electronic bill presentment and payment) технологій повинно різко скоротити вартість обробки рахунків. Така економія, за оцінками дослідницької фірми Giga Information Group, може становити 50–90 %. Серед компаній, що вже приступили до розгортання систем ЕВРР, багато також постачальників і продавців товарів широкого вжитку. Однак донедавна було два чинники, які серйозно перешкоджали розгортанню платформ ЕВРР. На ринку пропонувалися дві несумісні між собою платформи, одна з яких була розроблена фірмою TransPoint LLC, а інша – компанією CheckFree. Ця проблема вирішилася лише злиттям компаній. Але ще й досі не вироблені і не затверджені стандарти для проведення фінансових трансакцій, організації документообігу і виконання інших процедур. Та незважаючи на ці проблеми, ЕВРР перетворюється в необхідний елемент бізнесу. Адже електронні платежі – перший елемент ЕВРР – проводяться протягом майже двох десятків років. Інша справа, другий елемент ЕВРР – надання рахунків до оплати. Тут необхідно забезпечити електронну генерацію і автоматичний облік рахунків, тісно пов'язавши їх із внутрішніми фінансовими та бухгалтерськими системами компанії. Вирішення цих проблем, на думку деяких аналітиків, поки що перебуває на початковому етапі. Розробка і реалізація платформ ЕВРР, як і управління ними, має не одні технічні труднощі. Для того щоб така модель запрацювала, необхідно набрати критичну масу тим, хто здатний генерувати електронні рахунки, і тим, хто готовий їх оплачувати. В іншому випадку процес впровадження платформ ЕВРР йтиме повільно. Та запропонована система електронних платежів досить швидко довела свої переваги й отримала багато клієнтів: нині компанія CheckFree надає ці послуги багатьом банкам, використовуючи web-сайти популярних компаній. Але домінуванню в цій ринковій ніші компанії CheckFree, напевно, приходить кінець: влітку 2001р. такі фінансові гіганти як First Union, J.P. Morgan Chase і Wells Fargo почали випробовувати для електронного обміну платіжними документами свою систему Spectrum, яка має забезпечити пересилання між ними рахунків за допомогою електронної пошти. Очікується, що до мережі приєднається і Citibank.

Однак деякі навіть невеликі банки вже використовують послуги з обробки чеків як елемент політики залучення клієнтів та їхніх коштів. Так, система візуалізації чеків банку Republic Bank & Trust's (США, http://www.republicbank.com), що об'єднала "паперовий" і "електронний" банкинги, може бути яскравим прикладом досягнення максимальної оперативності і надійності банківських операцій за рахунок забезпечення доступу до інформації через Інтернет. З листопада 2000 р. банк, встановивши web-орієнтовану систему обробки зображень чеків, запровадив для своїх клієнтів нову безкоштовну послугу перегляду оплачених і депонованих чеків на окремому web-сайті банку. Послуга візуалізації чеків надає власникам можливість переглядати чеки ще до того, як вони будуть прийняті до виконання, що допомагає уникнути чекового шахрайства. Нова послуга не лише зменшила витрати банку (до впровадження інтернет-системи банк розсилав поштою щомісячні звіти з копіями проплачених чеків), а й дала змогу значно збільшити кількість клієнтів та обсяг залучених депозитів. Подібна система навіть у режимі РС-банкингу практично не можлива, адже передати зображення через телефонну лінію досить важко.

Системи інтернет-банкингу поступово почали розвиватися і в країнах Східної Європи (в першу чергу в Польщі, Чехії) та Прибалтики. Банки Росії та країн СНД (Казахстан, Білорусь, Молдова) вже також впроваджують подібні системи. Серед банків Росії, які активно працюють у новій ніші бізнесу, потрібно виділити "Автобанк", "Альфа-Банк", "Гута-банк", "Менатеп-Санкт-Петер-бург", "Росбанк", "Спутник", "НИКойл", "БИН-банк", "Атон", "Злипс-банк". Більшість банків, що використовують системи інтернет-банкингу, знаходяться в Москві і Санкт-Петербурзі, однак і регіональні банки все частіше використовують Інтернет для обслуговування клієнтів. Інтернет-банкинг більшою мірою націлений на юридичних осіб, однак намітилася і тенденція істотного зростання пропозиції такого сервісу для фізичних осіб. За оцінками, після впровадження системи інтернет-банкингу сума середньомісячного залишку на рахунках 36 % клієнтів не змінюється. Водночас, оборот по рахунках 47 % клієнтів збільшується. Нині більшість споживачів послуг інтернет-банкингу – бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки, отримують виписки, відправляють платіжні доручення через Інтернет тощо. Надалі очікується більш широке застосування інтернет-банкингу за рахунок фінансового обслуговування функціонування систем "В2В" та більшого використання послуг топ-менеджментом різних компаній.

Ринок інтернет-банкингу нині перебуває в стадії активного формування і, за оцінками експертів, потреба в цих послугах швидко зростатиме. Аналітики вважають, що головна мета освоєння Інтернету як ще одного каналу надання фінансових послуг банками – створення універсального середовища управління фінансами, яким клієнти зможуть користуватися будь-коли і скрізь. При цьому важливо зазначити, що клієнти не втрачатимуть зв'язок зі своїм банком і завжди матимуть можливість отримати весь пакет послуг. Іншими словами, нова стратегія боротьби за клієнтів полягає в тому, що фінансова інфраструктура цього тисячоліття поєднуватиме в собі прагнення надати максимальний обсяг персонально-орієнтованих на конкретного клієнта послуг та зберегти у клієнтів відчуття постійної готовності фінансової компанії надати підтримку бізнесу своїх клієнтів.

Характеристики

Список файлов ответов (шпаргалок)