94757 (682272), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, із них 6 статей у фахових наукових журналах, 6 – у матеріалах конгресів і конференцій.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 211 сторінках, ілюстрована 74 таблицями, одним рисунком. Структура дисертації складається зі вступу, шести розділів, висновків і списку використаних джерел, який налічує 324 найменування вітчизняної та зарубіжної літератури. Бібліографічний опис джерел літератури та додатки викладені на 55 сторінках.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал і методи дослідження. Робота виконана на одно- та тримісячних самцях білих лабораторних щурів. Неповну глобальну ішемію мозку моделювали двобічним 20-хвилинним кліпсуванням загальних сонних артерій. Контрольним тваринам проводили розтин шкіри, сепарацію м’язів і виділення судин без порушення в них кровообігу. Усі оперативні втручання здійснювали під каліпсоловим наркозом (75 мг/кг маси тіла). Частині щурів у перші три хвилини по закінченні ішемічного періоду, потім щоденно, протягом 5 днів внутрішньочеревинно уводили емоксипін у дозі 5 мг/кг (Тимофійчук І.Р., 2003).
Усі втручання та забій тварин проводилися з дотриманням основних положень GСP (1996 р.), Конвенції Ради Європи про права людини та біомедицину від 04.04.1997 р. та Гельсінської декларації Всесвітньої медичної асоціації про етичні принципи проведення наукових медичних досліджень за участю людини (1964-2000 р.) і Наказу МОЗ України №66 від 13.02.2006 р. Комісією з питань біоетики Буковинського державного медичного університету (протокол №23 від 13.12.2007 р.) порушень морально-етичних норм при проведенні науково-дослідної роботи не виявлено.
На кріостатних зрізах різних частин тимуса, забарвлених гематоксилін-еозином, за допомогою комп’ютерної системи цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина) вивчали структуру лімфоїдної популяції тимуса, абсолютну кількість клітин (на 1 мм2 площі залози) та відносну (%) щільність розподілу кожного класу клітин у межах окремих зон залози, морфометричні та денситометричні характеристики тимоцитів. Ідентифікація клітин в отриманому зображенні проводилася в автоматичному режимі за допомогою пакета прикладних програм VIDAS-2.5 (Kontron Elektronik, Німеччина). Визначали морфометричні характеристики лімфоїдних клітин (площу, периметр, коефіцієнти форми, елонгації) та денситометричні параметри (абсолютну та питому оптичну щільність). Математичний класифікаційний аналіз проводили з використанням мікроскопа Axioskop (Zeiss, Німеччина) та системи цифрового аналізу зображення VIDAS 2.5 (Kontron Electronik, Німеччина). Виділено 9 класів клітин лімфоїдної популяції вилочкової залози: лімфобласти; лімфобласти з ознаками деструкції; великі лімфоцити; великі лімфоцити з ознаками деструкції; середні лімфоцити; середні лімфоцити з ознаками деструкції; малі лімфоцити; малі лімфоцити з ознаками деструкції; лімфоцити в стані апоптозу.
Інтенсивність флуоресценції катехоламінів у тимусі визначали за методом Фалька-Овмена в модифікації А.Ю.Буданцева (1978). У гомогенатах структурно-функціональних зон тимуса визначали вміст дієнових кон'югатів, малонового альдегіду (Магаляс В.М. та ін., 2001), активність супероксиддисмутази (Fried R. , 1975; Nashikimi N. et al., 1972), каталази (Королюк М.А. и др., 1988), глутатіонпероксидази (Мещишен И.Ф., 1991).
Результати досліджень оброблено на IBM-сумісному персональному комп’ютері з використанням пакета прикладних і статистичних програм VIDAS 2.5 (Kontron Electronik, Німеччина) та EXCEL із пакета MS Office 2000 (Microsoft Corp., США) і проаналізовано з використанням критерію Стьюдента. Статистично вірогідними вважали зміни при Р 0,05.
Результати досліджень та їх обговорення. Для розуміння патогенезу імунологічних порушень за умов ішемічно-реперфузійного пошкодження мозку важливим є вивчення змін, що виникають при цьому в імунній системі, зокрема, у центральному її органі - вилочковій залозі.
Згідно з нашими дослідженнями, у субкапсулярній та глибокій кірковій зонах тимуса одномісячних тварин неповна глобальна ішемія головного мозку підвищила сумарну щільність незмінених і деструктивних тимоцитів. У даних зонах залози тримісячних тварин за аналогічних умов сумарна щільність нормальних лімфоцитів зросла, а деструктивних – знизилася. Емоксипін у субкапсулярній зоні одномісячних щурів зменшував постішемічний приріст щільності нормальних та, особливо, деструктивних тимоцитів. Незважаючи на протилежне спрямування порушень щільності нормальних та деструктивних тимоцитів у цій зоні залози тримісячних щурів, емоксипін також частково нормалізував ці показники. У глибокій кірковій зоні тимуса одномісячних щурів препарат посилив вплив ішемії мозку на щільність нормальних тимоцитів, проте повністю нормалізував щільність деструктивних клітин, а в тримісячних – мав антиішемічний ефект, однак із деякими ознаками надлишковості дії.
Неповна глобальна ішемія головного мозку підвищила сумарну щільність незмінених тимоцитів у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса щурів обох вікових груп та знизила щільність деструктивних тимоцитів у тримісячних. Емоксипін в одномісячних щурів запобігав підвищенню сумарної щільності нормальних тимоцитів та знижував щільність деструктивних, незважаючи на відсутність постішемічних змін останнього показника, що, ймовірно, можна пов’язати з недостовірним його підвищенням під впливом ішемії. У даній зоні тимуса тримісячних щурів емоксипін частково нормалізував щільність нормальних тимоцитів та повністю – клітин з ознаками деструкції.
У мозковій зоні тимуса одномісячних щурів ішемія мозку знизила щільність незмінених та деструктивних клітин, а в тримісячних - підвищила щільність незмінених тимоцитів. Емоксипін не вплинув на ефекти ішемії мозку в одномісячних шурів, а в тримісячних - посилив ішемічний вплив на щільність нормальних тимоцитів та спричинив зростання щільності деструктивних клітин, незважаючи на відсутність постішемічних змін цього показника.
Враховуючи гетерогенність лімфоїдних клітин тимуса, ми дослідили вікові особливості впливу неповної глобальної ішемії головного мозку на розподіл різних класів тимоцитів у структурно-функціональних зонах залози, а також ефекти емоксипіну на виявлені постішемічні зміни (табл.1-2).
Таблиця 1
Структура лімфоїдної популяції в окремих зонах тимуса одномісячних щурів у контролі та після ішемії головного мозку (М±m)
| Клас клітин лімфоїдної популяції | Субкапсулярна зона | Глибока кіркова зона | Внутрішньо- часточкові периваскулярні простори | Медулярна зона |
Контроль | ||||
| Лімфоблаcти | 907±68,7 380±40,7 | 700±52,3 466±41,9 | 916±61,0 460±48,2 | 990±59,5 481±42,9 |
| Великі лімфоцити | 4196±127 1221±79,0 | 3551±137 1282±83,6 | 3859±144 958±62,4 | 4023±132 980±56,3 |
| Середні лімфоцити | 5021±130 699±58,2 | 5580±153 753±68,6 | 5504±152 666±55,6 | 6263±168 588±53,2 |
| Малі лімфоцити | 7070±201 874±62,3 | 9755±196 1095±73,6 | 10553±211 803±58,6 | 8626±257 540±47,6 |
| Апоптотичні клітини | 223±31,7 | 254±32,3 | 305±35,7 | 139±27,4 |
Ішемія | ||||
| Лімфоблаcти | 642±49,7* 391±40,7 | 792±57,4 421±42,3 | 886±58,8 374±37,1 | 1016±60,7 386±39,5 |
| Великі лімфоцити | 3230±100* 1063±68,5 | 3204±118 1118±66,1 | 3336±130* 1082±71,2 | 4108±139 960±67,5 |
| Середні лімфоцити | 3807±101* 1138±63,6* | 3834±124* 1072±62,0* | 5666±207 609±54,8 | 6735±169* 589±54,2 |
| Малі лімфоцити | 12811±234* 1248±69,3* | 12451±289* 1475±80,2* | 12102±381* 830±56,9 | 7615±295* 394±41,2* |
| Апоптотичні клітини | 820±56,2* | 774±55,6* | 366±41,2 | 164±26,1 |
| Ішемія та емоксипін | ||||
| Лімфоблаcти | 985±62,3^ 350±34,6 | 768±54,4 374±33,1 | 926±63,8 398±41,4 | 877±58,7 466±43,2 |
| Великі лімфоцити | 3685±121*^ 912±61,2* | 3494±128 1175±71,5 | 3815±122^ 929±67,2 | 4315±121 1069±69,1 |
| Середні лімфоцити | 5286±155^ 620±57,2^ | 5815±154^ 904±56,8^ | 6353±195*^ 522±50,1 | 6898±190* 513±46,4 |
| Малі лімфоцити | 10071±208*^ 631±53,8*^ | 10514±221*^ 1047±60,1^ | 8429±330*^ 521±49,9*^ | 7013±316* 280±34,2*^ |
| Апоптотичні клітини | 369±39,0*^ | 365±36,4*^ | 138±26,1*^ | 144±25,6 |
Примітки: вірогідність змін щодо показників: * – у контрольних тварин; ^ – у тварин із неповною глобальною ішемією мозку; у чисельнику – питома щільність нормальних клітин, у знаменнику – клітин з ознаками деструкції (на 1 мм2 залози)
Аналізуючи сукупність змін структури лімфоїдної популяції тимуса після неповної глобальної ішемії мозку, можна зазначити, що в субкапсулярній, глибокій кірковій зоні тимуса тварин обох вікових груп та у внутрішньочасточкових периваскулярних просторах одномісячних щурів має місце стабільне зростання щільності малих тимоцитів при одночасному зниженні тих чи інших класів менш зрілих клітин. У внутрішньочасточкових периваскулярних просторах тимуса тримісячних щурів зростання щільності малих та середніх тимоцитів не супроводжувалося зниженням щільності інших форм, тобто, відбувся не перерозподіл, а абсолютне зростання зазначених класів тимоцитів.
Таблиця 2
Структура лімфоїдної популяції в окремих зонах тимуса тримісячних щурів у контролі та після ішемії головного мозку (М±m)
| Клас клітин лімфоїдної популяції | Субкапсулярна зона | Глибока кіркова зона | Внутрішньо- часточкові периваскулярні простори | Медулярна зона |
| Контроль | ||||
| Лімфоблаcти | 891±67,3 401±49,0 | 764±55,8 392±39,1 | 1013±62,5 376±37,5 | 961±54,9 373±38,9 |
| Великі лімфоцити | 4263±137 1064±64,5 | 3911±137 1271±81,5 | 3751±123 876±67,9 | 4180±114 940±54,2 |
| Середні лімфоцити | 4980±167 668±59,2 | 5340±158 793±57,7 | 5517±149 757±55,6 | 5476±142# 500±51,3 |
| Малі лімфоцити | 8129±182# 778±63,4 | 10782±253# 1108±59,2 | 9255±263# 578±49,1# | 7233±232# 682±47,9# |
| Апоптотичні клітини | 203±34,8 | 392±39,6# | 273±37,1 | 149±28,0 |
| Ішемія | ||||
| Лімфоблаcти | 940±54,2# 374±42,0 | 954±55,5*# 522±49,4* | 956±59,6 379±37,6 | 1013±49,4 400±39,9 |
| Великі лімфоцити | 3562±134*# 960±67,3 | 3304±122* 1149±72,1 | 3776±140# 895±65,9 | 4113±135 919±56,4 |
| Середні лімфоцити | 4554±153# 703±59,8# | 4078±138* 984±68,7* | 7171±243*# 578±49,2 | 8400±177*# 564±43,6 |
| Малі лімфоцити | 11737±349*# 620±60,4# | 16385±281*# 597±59,5*# | 10342±431*# 577±58,5# | 5037±153*# 498±51,8* |
| Апоптотичні клітини | 174±27,2# | 400±46,0# | 168±26,0*# | 119±21,3 |
| Ішемія та емоксипін | ||||
| Лімфоблаcти | 792±51,5^ 457±41,4 | 744±52,4^ 461±43,5 | 823±52,1* 368±41,2 | 816±51,6^ 392±38,7 |
| Великі лімфоцити | 3288±140* 989±63,2 | 2899±116*^ 1283±78,3 | 3172±121*^ 939±61,3 | 3699±140*^ 960±69,2 |
| Середні лімфоцити | 4728±156 921±67,9*^ | 5046±152^ 921±63,1 | 5685±196^ 704±63,6 | 6670±190*^ 660±56,5* |
| Малі лімфоцити | 10187±267*^ 996±64,8*^ | 11463±206*^ 1149±73,9^ | 10667±285* 701±52,8 | 8230±234*^ 565±56,2 |
| Апоптотичні клітини | 263±32,4^ | 311±30,8 | 208±28,1 | 107±23,1 |
Примітки: вірогідність змін щодо показників: * – у контрольних тварин; ^ – у тварин із неповною глобальною ішемією мозку; # - вікові відмінності у відповідних групах спостереження; у чисельнику – питома щільність нормальних клітин, у знаменнику – клітин з ознаками деструкції (на 1 мм2 залози)
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
