94545 (682142)

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

13

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л. ШУПИКА

ГОЛОВКІНА ВІКТОРІЯ ЮРІЇВНА

УДК 616.314.11.- 007- 085 – 089.23.001

ВДОСКОНАЛЕННЯ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ І ОРТОПЕДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ КОРЕНЯ ПРИ ПРОТЕЗУВАННІ ХВОРИХ З ВІДСУТНІСТЮ КОРОНКИ ЗУБА

14.01.22 – стоматологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України (ректор – академік АМН України, доктор медичних наук, професор Г.В. Дзяк)

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Помойницький Віктор Григорович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри ортопедичної стоматології

Офіційні опоненти:

кандидат медичних наук, доцент Радько Валерій Іванович, Інститут стоматології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика, доцент кафедри ортопедичної стоматології доктор медичних наук, професор Рожко Микола Михайлович,

Івано-Франківський державний медичний університет, завідувач кафедри стоматології факультету післядипломної освіти

Захист відбудеться „ 15 ” лютого 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.613.09 при Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України за адресою: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 10-А.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика за адресою: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9.

Автореферат розісланий „ 10” січня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор медичних наук, професор І.П. Мазур

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розповсюдженість повної втрати коронкової частини зуба внаслідок карієсу, некаріозних уражень та травматичних пошкоджень зубів серед дорослого і дитячого населення останніми роками має тенденцію до зростання (К.М.Косенко, 1997; В.А.Лабунець, 2000; Л.А.Хоменко, 2001; В.П.Вознюк, 2006). Питанням ортопедичного лікування у разі повної втрати коронки зуба з використанням штифтових конструкцій присвячено досить велику кількість публікацій у вітчизняній та закордонній літературі (В.Ф.Макєєв, 2000; О.В.Павленко, 2001; В.А.Лабунец, Т.В.Диева, 2003; М.Д.Король, 2005; П.С.Фліс, В.П.Вознюк, 2005; В.Н.Копейкин, 1998; М.Д.Гросс, Д.Д. Мэтьюс, 1996; М.Уайз, 2005).

Численні переваги штифтового протезування зубів, до яких можна віднести повне відновлення функції зуба, попередження зубо-щелепних деформацій тощо, дають можливість досягти якісних результатів в ортопедичному лікуванні, але, на жаль, достатньо часто зустрічаються і ускладнення.

Незадовільні результати відновлення коронкової частини зуба штифтовими протезами найчастіше проявляються у вигляді функціонального перевантаження зуба, порушення естетичних вимог, можливими є також переломи кореня або штифта, розцементування протезів, рецидив карієсу та загострення хронічних запальних процесів у тканинах пародонта тощо (М.М.Рожко, В.П.Неспрядько, 2003; В.А.Клёмин и др., 2004; М.Д.Король, 2005; Е.С.Клепилин, 2003). Автори вважають, що умови для розвитку більшої частини ускладнень виникають під час виконання лікарських дій стосовно проходження і розширення кореневого каналу в процесі його підготовки до протезування. Так, надмірне витончення стінок кореня, особливо в медіальному вигині, сприяє перелому кореня зуба.

Для зниження кількості ускладнень, які пов’язані з підготовкою кореневого каналу для штифтової конструкції, останніми роками виконано ряд досліджень з регламентації режиму препарування, пропорцій навантаження при формуванні ложа для штифта, форми штучної кукси (А.Н.Ряховский, 2000; В.М.Семенюк, 2000; Е.В.Боровский, 2001; С.К.Падин, 2003). Однак відсоток ускладнень, що виникають при штифтовому протезуванні, залишається досить великим.

Виходячи з цього, слід вважати доцільним експериментально-клінічне дослідження з вдосконалення підготовки кореня при протезуванні штифтовими конструкціями за рахунок обґрунтування і розробки способів контролю препарування кореневого дентину, що забезпечить відповідність кореневого ложа для штифта і, як наслідок, підвищення ефективності ортопедичного лікування хворих з повним дефектом коронкової частини зуба.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії і є окремим фрагментом комплексної науково-дослідної теми кафедри ортопедичної стоматології „Клініко-експериментальна оцінка і вдосконалення методів підготовки та ортопедичного лікування хворих з дефектами зубів і зубних рядів” (№ державної реєстрації 0103U002381).

Мета дослідження – підвищити ефективність протезування хворих з повним дефектом коронки зуба шляхом обґрунтування і розробки об’єктивного способу контролю відповідності підготовки кореня зуба оптимальним умовам кріплення штифтової конструкції за рахунок постійного виміру електроопору кореневого дентину.

Задачі дослідження:

1. Визначити розповсюдженість повної втрати коронки зуба та рівень потреби населення в протезуванні штифтовими конструкціями.

2. Провести аналіз стану ортопедичної допомоги хворим з повним дефектом коронкової частини зуба та якості ортопедичного лікування даного контингенту хворих.

3. Оцінити мікротвердість та електроопір кореневого дентину інтактних зубів і зубів після ендодонтичного лікування, а також електроопір різних кореневих пломбувальних матеріалів в експериментальних умовах.

4. Розробити та експериментально обґрунтувати спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції, який базується на постійному вимірі електроопору кореневого дентину.

5. Провести порівняльну оцінку штифтових конструкцій, підготовку кореня під внутрішньокореневу частину яких проводили за різними методами, та оцінити їх клінічну ефективність.

Об’єкт дослідження. Повні дефекти коронкової частини зубів до і після протезування.

Предмет дослідження. Частота повних дефектів коронкової частини зубів, фізико-механічний стан кореневого дентину зубів з повною відсутністю коронки, штифтові конструкції та клінічні критерії їх оцінки.

Методи дослідження. Клінічні – для оцінки стоматологічного статусу і ефективності протезування штифтовими конструкціями, функціональні (гнатодинамометричні) – для визначення функціональної адаптації до протезу, фізико-механічні – для оцінки мікротвердості та електричного опору кореневого дентину, статистичні – для визначення середніх величин і середніх помилок показників та встановлення достовірності отриманих даних, для оцінки та визначення напрямків удосконалення ортопедичного лікування хворих з відсутністю коронки зуба.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на території міста обласного підпорядкування (м. Стаханов Луганської області) вивчено розповсюдженість повної втрати коронки зубів у населення, проведено аналіз стану ортопедичної допомоги таким хворим та якості протезування штифтовими конструкціями.

Вперше визначена динаміка мікротвердості кореневого дентину зубів після ендодонтичного лікування у залежності від терміну його проведення.

Вперше встановлено, що методи препарування кореневого дентину (ручними інструментами або вібраційною звуковою системою) вірогідно не змінюють показники його мікротвердості.

Вперше визначені показники електроопору різних ділянок кореневого дентину за різних видів ендодонтичної обробки та електроопору кореневих пломбувальних матеріалів.

Вперше розроблено прилад і спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції, який ґрунтується на постійному вимірі електроопору кореневого дентину.

Вперше встановлено, що застосування підготовки кореня зуба з виміром електроопору кореневого дентину приводить до підвищення ефективності протезування хворих з повним дефектом коронки зубів штифтовими конструкціями.

Практичне значення одержаних результатів. На основі експериментальних і клінічних досліджень розроблено прилад і спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції з використанням постійного вимірювання електричного опору (деклараційний патент України на корисну модель UA № 8931 від 12.04.2005 р.).

Використання запропонованого приладу і способу дозволить підвищити ефективність протезування при проведенні ортопедичного лікування хворих з відсутністю коронки зуба з використанням штифтових конструкцій. За даними дослідження розроблені рекомендації, які сприяють зменшенню кількості ускладнень протезування та збільшенню терміну функціонування протеза.

Впровадження результатів дослідження в практику. Матеріали дисертації використано при створенні методичної розробки для практичних занять зі студентами стоматологічного факультету „Заміщення дефектів твердих тканин вкладками і штифтовими зубами”, яка використовується в навчальному процесі у Дніпропетровській державній медичній академії, Донецькому національному медичному університеті ім. М.Горького, Луганському державному медичному університеті.

Розроблені прилад і спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції впроваджено в стоматологічних установах Луганської та Донецької областей.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням, виконаним на кафедрі ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії. Автором у відповідності до плану виконання проведено патентно-інформаційний пошук та здійснено аналіз літературних джерел і патентів за обраною тематикою. Клінічні дослідження автором проведено особисто.

Визначення мікротвердості кореневого дентину проведено в лабораторії ЗАТ „Первомайський механічний завод” (завідувач лабораторії О.А.Гіба)¹.

Набір тематичних хворих та їх протезування, систематизація і узагальнення результатів, а також їх статистична обробка проведена за безпосередньої участі здобувача. Спільно з науковим керівником сформульовано деякі висновки і рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження оприлюднені на засіданні проблемно-методичної комісії стоматологічного факультету, наукових засіданнях кафедри ортопедичної стоматології Дніпропетровської державної медичної академії.

За матеріалами дисертаційної роботи були зроблені доповіді на міжнародних науково-практичних конференціях „Наука і освіта” (Дніпропетровськ, 2002, 2004, 2005), науково-практичній конференції, присвяченій 40-річчю стоматологічного факультету Дніпропетровської державної медичної академії (Дніпропетровськ, 2003), міжнародній науково-практичній конференції „Сучасний стан і актуальні проблеми ортопедичної стоматології” (Івано-Франківськ, 2005), ІІ (ІХ) з’їзді Асоціації стоматологів України (Київ, 2004), міжнародній науково-практичній конференції „Досягнення і перспективи у розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні” (Полтава, 2006).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 друкованих праць у наукових журналах, збірниках наукових робіт, матеріалах і тезах конференцій та з’їзду, з яких 5 – у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Отримано деклараційний патент України на корисну модель UA № 8931 від 12.04.2005 р. „Спосіб підготовки кореня зуба до кріплення штифтової конструкції”.

Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена українською мовою на 137 сторінках друкованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділів досліджень, обговорення отриманих результатів, висновків, практичних рекомендацій, переліку 260 використаних літературних джерел, з них 80 іноземних авторів. Робота ілюстрована 26 таблицями та 8 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Матеріал і методи дослідження. З метою визначення частоти повної втрати коронки зубів у населення проводили епідеміологічні дослідження. Було обстежено 563 мешканці м. Стаханова Луганської області. Обстеження проводили із застосуванням традиційних для ортопедичної стоматології методів та прийомів діагностики одонтопатології. Визначали групову належність зубів, стан кореневих каналів, періодонту, ясен; ступінь руйнування коронки оцінювали до та після видалення твердих тканин зуба, уражених каріозним процесом. Додатково визначали рухливість кореня, його довжину, рівень та ступінь вигину. Систематизацію виявлених зубів із втраченою коронкою здійснювали за класифікацією Ф.Н.Цуканової (1986).

Для вивчення стану надання ортопедичної допомоги населенню з використанням штифтових конструкцій за останні 5 років було проаналізовано 256 амбулаторних карт стоматологічних хворих, яким проводили протезування штифтовими конструкціями в стоматологічних установах м. Стаханова Луганської області. Аналіз амбулаторних карт стоматологічних хворих передбачав вивчення частоти протезування зубів верхньої та нижньої щелеп за груповою належністю, використання індивідуально відлитих та стандартних штифтів, кількості відновлень зубів, використаних в якості опори при протезуванні дефектів зубних рядів. Окрім того, для визначення якості протезування штифтовими конструкціями були оглянуті 124 особи, які були відібрані на підставі аналізу амбулаторних карт. Оцінювали відповідність обраного лікарем ортопедичного лікування клінічній ситуації, визначали клінічну ефективність протезування із застосуванням рентгенологічного дослідження, наявність ускладнень тощо.

В експериментальній частині дослідження за допомогою приладу ПМТ-3 (С.М.Ремизов и др., 2001) проводили оцінку мікротвердості кореневого дентину 58 зубів (30 однокореневих та 28 багатокореневих), видалених за хірургічними та ортодонтичними показаннями, з них 40 інтактних зубів та 18 зубів після енодонтичного лікування у різні терміни. При цьому кореневі канали усіх 18 зубів були заповнені пломбувальними матеріалами на основі резорцин– формалінової суміші.

Для оцінки впливу різних методів ендодонтичного втручання на мікротвердість кореневого дентину в 10 інтактних зубах обробку кореневих каналів проводили ручними інструментами за методикою „Step-Back”, ще у 10 таких самих зубах препарування стінок кореневих каналів проводили з застосуванням вібраційної звукової системи „Sonic Air 1500” (EMS, Швейцарія). Після ендодонтичної обробки корені зубів розрізали впродовж алмазними дисками під холодною водою. Розпили розміщували в оправочні сферичні заглиблення та заливали пластмасою „Протакрил-М”, після затвердіння якої розпили коренів піддавали шліфуванню і поліруванню.

Вимірювання мікротвердості дентину проводили в пришийковій та середній третині кореня зуба, а саме в периканальній, середній і проміжній зоні кожної з вказаних третин кореня відповідно до рекомендацій П.Г.Герасимчука (1987). Дослідження мікротвердості кореневого дентину було здійснено на 58 шліфах зубів.

Вимірювання показників електричного опору дентину коренів зубів, підготовку каналів у яких, а потім і розпили проводили за вищенаведеною методикою, здійснювали за допомогою цифрового мультиметра ДТ-832. Дослідження були виконані також, як і у попередній частині, у пришийковій та середній третинах кореня зубів та, відповідно, трьох зонах (периканальній, середній, проміжній). Усього у цій частині експериментального дослідження виміри були проведені на 58 шліфах зубів.

Для визначення параметрів електричного опору кореневих пломбувальних матеріалів використовували стандартні моделі кореневих каналів із органічного скла, які були заповнені найбільш розповсюдженими кореневими пломбувальними матеріалами: ендометазоном з гутаперчевими штифтами та без них, цинк-евгеноловою пастою, евгедентом, глікодентом, резидентом, ендоформом, фосфат-цементом та резорцин-формаліновою пастою. Вимірювання електричного опору матеріалів проводили у ділянці моделі кореневого каналу, що відповідає середній третині. У цій частині експериментального дослідження було використано 324 зразки, які були розподілені на 9 груп відповідно до кількості обраних кореневих пломбувальних матеріалів. У кожній групі вимірювання проводили на 36 зразках.

Об’єктом клінічного дослідження були хворі з повним дефектом коронки зубів, яким здійснювали ортопедичне лікування з використанням штифтових конструкцій. Всього було залучено 106 пацієнтів (45 чоловіків та 61 жінка) віком від 19 до 60 років, яким було виготовлено 112 штифтових конструкцій, що відновлювали 37 різців, 11 іклів, 26 премолярів, 38 молярів. Під ці конструкції були використані корені, з яких 53,0 % були розташовані на верхній щелепі, 47,0 % – на нижній. Як відомо, за класифікацією Ф.Н.Цуканової (1986) корені розподіляються на чотири типи, але для дослідження були відібрані корені лише двох: корені I-го типу (над’ясенна стінка збережена на рівні 1-2 мм вище ясенного краю) склали 56,0 %, корені II типу (стінка на рівні ясенного краю) – 44,0 %.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата