94239 (681932), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Моторно-функціональні якості студентів 3 курсу були кращими порівняно з першокурсниками (Таблиця 2). Кількість студентів з низькими показниками сили на початку навчального року було 23%, середніми – 21%, високими – 56%; в кінці року, відповідно: 20%, 23%, 57%; гнучкості на початку року – з низькими рівнями – було 42%, середніми - 35%, високими 23%; в кінці року, відповідно: 45%, 31%, 24%; спритності на початку, відповідно: 63%, 31%, 16%; в кінці року, відповідно: 51%, 26%, 23%; статичної рівноваги на початку, відповідно 24%, 14%, 62%; в кінці – 20%, 10%, 70%. Показники динамічної рівноваги студентів 3-го курсу навіть декілька погіршились порівняно з першокурсниками. Вимірювання проводились після повернення студентів з педагогічної практики. Якщо на початку навчального року студентів з низькими рівнями динамічної рівноваги було 52%, то в кінці року їх стало 61%, але збільшилась кількість студентів з високими рівнями: на початку року було – 11%, а в кінці – 13%.

Незважаючи на повільне покращення всіх досліджуваних факторів і критеріїв від молодших до старших курсів та від початку до кінця кожного навчального року, все ж бентежать високі відсотки низьких рівнів як теоретичних професійних знань: 65% - на 1-му, 51% - 2-му та 34% - на 3-му курсах; низьких рівнів моторно-функціональних якостей на 1-му курсі від 34% до 72% та від 23% до 63% - на 3-му курсі, а також низькі рівні оволодіння методикою професійних навичок та вмінь на 1-му курсі – 82%, на 2-му – 53% та на 3-му - 31% студентів.

Центральною ланкою відновлення освітньо-професійних програм вищої педагогічної освіти, на думку провідних учених, має стати перехід від пасивних, репродуктивних і монологічних способів організації навчальної діяльності майбутніх учителів до активних, продуктивних і діалогічних форм і методів організації їхньої навчально-професійної педагогічної праці, спрямованої на практичну реалізацію технології формування в них необхідних, професійно важливих умінь і навичок (4).

Висновки

На основі проведеної роботи можна зробити наступні висновки:

В реабілітації хворих з ГХ найбільш ефективний комплексний підхід, що включає лікувальну фізичну культуру, масаж, фізіотерапію, мануальну терапію, а також пасивну профілактику, саме корекцію хребта, спеціальні вправи і ін.

Ранній початок проведення реабілітаційних заходів важливий з погляду профілактики можливості дегенеративних змін та побічних ефектів хвороби. Раннє включення в лікувальний процес реабілітаційних заходів, адекватних стану хворого, багато в чому забезпечує більш сприятливу течію і результат захворювання, служить одним з моментів профілактики інвалідності.

В реабілітації хворих з ГХ основне значення мають фізичні вправи. Вправи необхідно розглядати як найбільш важливий зміцнюючий і лікувальний засіб для відновлення будь-якої угасаючої функції ослабленого органу. Вправи надають безпосередню лікувальну дію, стимулюючи захисні механізми, прискорюючи і удосконалюючи розвиток компенсації, покращуючи обмін речовин і репаративні процеси, відновлюючи порушені функції; перебудовується функціональний стан вегетативних центрів, які покращують трофіку внутрішніх органів і опорний – рухового апарату.

Список використаної літератури

1. Популярная медицинская энциклопедия. /Под ред. В.И.Покровского, 4-е издание – Ул.: «Книгочей», 1997, 688 с.

2. Журнал «Здоровье» №5, 1984, М.: «Правда».

3. Журнал «Физкультура и спорт» №3, 1987, Чехов: «ФиС».

4. Палыга В.Д., Чустрак А.П., Романов Н.А. и др. Методические рекомендации по оценке профессиональной подготовки студентов факультета физического воспитания по гимнастике. Министерство просвещения УССР. ОГПИ им. К.Д. Ушинского. Кафедра гимнастики. – Одесса. – 1988. - 22 с.

5. Мунтян І. С. Щодо сутності сучасної концепції організації професійної підготовки майбутніх учителів. // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. Випуск 4-5. – Одеса, ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2002. – С. 139.

6. Творча особистість вчителя: проблеми теорії і практики. // Збірник наук. Праць. Відповідальний редактор Н.В. Гузій. – К.– 1997. – 320 с.

7. Богданова І.М. Модульна технологія в системі професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів. // Науковий вісник. Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського. Збірник наукових праць. Випуск 5-6. – Одеса, ПДПУ ім. К.Д.Ушинського. – 2003. – С. 42

8. Національна Доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті. – К. - 2001

Характеристики

Список файлов реферата