93925 (681720)
Текст из файла
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО
АНТОНОВ ЄВГЕН ВІКТОРОВИЧ
УДК: 616-001-092-084
Стан системної гемодинаміки при сполучній дії
на організм компонентів шахтного вибуху і електричного струму
14.03.04 — патологічна фізіологія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Донецьк — 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького Міністерства охорони здоров’я України.
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Кривобок Григорій Кирилович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, професор кафедри патологічної фізіології.
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, старший науковий співробітник Золотухін Сергій Євгенович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького, завідувач відділу патологічної фізіології НДІ травматології і ортопедії;
доктор медичних наук, професор Гуляр Сергій Олександрович, Інститут фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України, завідувач лабораторії підводної фізіології;
Захист відбудеться “16” травня 2008 року о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 11.600.02 при Донецькому національному медичному університеті ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16)
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (83003, м. Донецьк, пр. Ілліча, 16)
Автореферат розісланий “15” квітня 2008 року.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, доктор
медичних наук, доцент ____________М.В. Єрмолаєва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Кількість смертельних випадків і показники інвалідності внаслідок шахтного травматизму в Україні за останні роки залишаються на високому рівні. У Донецькому вугільному басейні більш половини вугільних шахт є вибухо- та пожеженебезпечними. Розробка вугільних пластів глибокого залягання в складних гірничогеологічних умовах супроводжується зростанням випадків шахтних вибухів. За даними гірничорятувальних служб в 2000—2007 рр. на шахтах України сталося 18 великих катастроф, у яких від шахтних вибухів загинуло більш 400 гірників.
Рівень травматизму із смертельними випадками у вугільної галузі складає 15,6% від смертельних нещасних випадків, що відбулися у всіх галузях промисловості. Кожний шостий загиблий робітник в Україні — шахтар. Вибухова шахтна травма (ВШТ) — найбільш складна як в організації екстреної медичної допомоги, особливостей її проведення, так і в соціальних наслідках. (Захаров В. І., 2003; Єльський В. М. із співавт., 2004; Редько Г. О., 2007).
На виживаність постраждалих, результат травми і частоту ускладнень особливо впливає період часу від моменту ураження до початку лікування. Через завали само- або взаємодопомога практично неможлива. На патогенез тяжкої травми в умовах глибоких вугільних шахт також впливають шахтні виробничі фактори (важка фізична робота, висока вологість, температура, запорошеність і загазованість повітря, знижений вміст кисню в повітрі вибою, шум, вібрація, нервово-емоційний стрес) (Захаров В. І., 2003; Золотухін С. Є. та співавт., 2005; Комаров П. Д. та співавт., 2007). При цьому насиченість гірничодобувної промисловості електроприладами обумовлює високу ймовірність електротравм при роботі в шахтному забої й у результаті руйнування струмоізолюючих засобів при вибуху (Нечаєв Є. А., 2002; Єльський В. М. та співавт., 2007).
Провідну роль у роботі всіх органів і систем організму в умовах дії екстремальних факторів відіграє стан системної гемодинаміки (Лілі Л. та співавт., 2003; Мазуркевич Г. С., 2004; Єльський В.М. та співавт., 2007). Вивчення основних ланок патогенезу розладів системної гемодинаміки при дії чинників вибухового ураження і патогенних факторів виробничого шахтного середовища становить основу для розробки необхідних заходів, спрямованих на зниження смертності серед потерпілих.
Зв'язок роботи з науковим планом. Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослідних робіт Донецького національного медичного університету ім. М. Горького. Вона є фрагментом тем "Експериментальний аналіз стану системної гемодинаміки при вибуховій шахтній травмі й при дії на організм компонентів шахтного вибуху" (№ державної реєстрації 0101U007999) та "Експериментальний аналіз стану мікроциркуляції при вибуховій шахтній травмі та при дії на організм компонентів шахтного вибуху" (№ державної реєстрації 0104U010582), які виконувалися за завданням Міністерства охорони здоров'я України на кафедрі патологічної фізіології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького й Інституту невідкладної й відновної хірургії АМН України ім. В.К. Гусака. Дисертант є співвиконавцем цих робіт.
Мета дослідження: встановлення патогенетичної значущості порушень системної гемодинаміки при сполученій дії на організм електричного струму і окремих компонентів шахтного вибуху.
Задачі дослідження:
1. Вивчити стан системної гемодинаміки при дозованій дії на організм електричного струму (50 В, 50 Гц).
2. Встановити особливості порушень системної гемодинаміки при сполучній дії на організм щурів комплексу несприятливих виробничих факторів, компонентів шахтного вибуху й електричного струму.
3. З’ясувати характер порушень системної гемодинаміки при сполучній дії на організм уражаючих факторів електричного струму й контузійного компонента шахтного вибуху в умовах дії факторів шахтного виробничого середовища.
4. Виявити особливості змін системного кровообігу при сполучній дії на організм уражаючих факторів електричного струму й термічного компонента шахтного вибуху в умовах дії факторів шахтного виробничого середовища.
5. Вивчити особливості порушень системної гемодинаміки при сполучній дії на організм уражаючих факторів електричного струму і газоподібних компонентів шахтного вибуху в умовах дії факторів шахтного виробничого середовища.
Об’єкт дослідження — білі безпородні лабораторні щури-самці, які зазнавали дію компонентів підземного шахтного вибуху та електричного струму в умовах попередньої дії виробничих чинників.
Предмет дослідження — стан системного кровотоку в умовах дії на організм несмертельної величини електричного струму й факторів шахтного вибуху в умовах попереднього впливу шахтного виробничого середовища.
Методи дослідження: патофізіологічний експеримент — моделювання сполучної дії на організм факторів шахтного вибуху й несмертельної величини електричного струму на тлі дії компонентів шахтного виробничого середовища; порівняльні методи аналізу, що передбачають зіставлення вивчених показників при дії окремих компонентів шахтного вибуху й електричного струму в різній послідовності; електрофізіологічний метод (тетраполярна імпедансна трансторакальна реографія) для визначення ударного об’єму кровотоку; інструментальні методи для визначення артеріального тиску, частоти серцевих скорочень; математичні методи для визначення параметрів системної гемодинаміки в числовім вираженні; статистичні методи обробки цифрових даних.
Наукова новизна отриманих результатів. Розроблена експериментальна модель для вивчення сполучної дії на організм компонентів шахтного вибуху й несмертельної величини електричного струму в умовах впливу факторів шахтного виробничого середовища. У роботі вперше доведено, що при дії різних компонентів шахтного вибуху й електричного струму, механізми компенсації дефіциту серцевого викиду суттєво різняться. Встановлено їх залежність від послідовності впливу уражаючих факторів шахтного вибуху та електричного струму. Показаний вплив попередньої дії комплексу факторів шахтного виробничого середовища на реакцію системної гемодинаміки при сполучній дії компонентів шахтного вибуху та електричного струму на організм щурів.
Практичне значення отриманих результатів. Дані про вплив патогенетичних факторів шахтного вибуху і електричного струму на стан системної гемодинаміки дозволять оптимізувати лікувальну тактику надання допомоги постраждалим. Вона повинна будуватися в залежності від переважної дії того, чи іншого компонента вибухового шахтного ураження, послідовності нанесення несмертельного електроураження, наявності попередньої дії чинників шахтного виробничого середовища. Рання диференціація сприятиме більшій ефективності медичної допомоги, для якої вкрай важливим є різний підхід до корекції розладів системної гемодинаміки з урахуванням патогенетичних особливостей нанесеного поразки.
Результати дисертаційної роботи використані в науково-дослідній роботі, а також у навчальному процесі на кафедрах патологічної фізіології; медицини катастроф і військової медицини; комбустіології, пластичної хірургії і урології факультету післядипломної освіти; травматології, ортопедії й військово-польової хірургії факультету післядипломної освіти Донецького національного медичного Університету ім. М. Горького, а також у навчальному процесі кафедр патологічної фізіології Харківського національного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Дніпропетровської медичної академії.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведено патентно-інформаційний пошук, аргументовано робочу гіпотезу дослідження та визначено методичні підходи, самостійно виконано всі функціональні дослідження, здійснено аналіз і систематизацію результатів усього дослідження, розроблено основні положення дисертації, обґрунтовано наукові висновки. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота була апробована на спільному засіданні співробітників Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, а також кафедр нормальної фізіології; травматології, ортопедії й військово-польової хірургії; екстремальної медицини Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (Донецьк, 2007). Основні положення дисертації доповідалися на Всеукраїнської науковій конференції студентів, аспірантів, клінічних ординаторів “Стрес, шок, термінальні стани” (Донецьк, 2003); на XVII з’їзді Українського фізіологічного товариства з міжнародною участю (Чернівці, 2006 р.); на науковій конференції “Критические и терминальные состояния, постреанимационная болезнь (патогенез, клиника, лечение)” (Москва, 2006); на науковій конференції “VІ читання ім. В. В. Підвисоцького” (Одеса, 2007); на міжнародній науково-практичній конференції молодих учених (Донецьк, 2007); на науково-практичній конференції “Экстренная медицинская помощь при чрезвычайных ситуациях техногенного характера в крупном промышленном центре” (Новокузнецк, 2007); на засіданнях Донецького обласного наукового товариства патофізіологів (Донецьк, 2007).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 11 наукових праць, з них 5 статей у журналах, рекомендованих Вищою атестаційною комісією України, 5 — у матеріалах наукових конференцій.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, результатів власних досліджень, висновків, списку використаної літератури, що складається з 240 джерел (з них 161 кирилицею і 79 латиницею). Робота викладена на 168 сторінках, містить 9 таблиць і 33 рисунка.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали й методи дослідження. Дослідження було виконане на 260 білих нелінійних щурах-самцях масою 250—360 г , які втримувалися в стандартних умовах віварію. Виконання експериментів на не наркотизованих тваринах було дозволено рішенням Ради Донецького медичного університету №3 від 13.04.1995 року. Для моделювання комбінованої дії чинників підземного вибуху та його окремих компонентів було використане обладнання, яке відповідає вимогам техніки безпеки, розроблене спеціально для моделювання вибухової шахтної травми в лабораторних умовах. Моделювання несмертельної електротравми здійснювали за допомогою обладнання, яке через реле часу автоматично створювало заздалегідь підібрану несмертельну електричну напругу (50 вольт) і тривалість нанесення електричного ураження (1 секунда). Для моделювання сукупної дії комплексу факторів шахтного виробничого середовища тварина містилася в закритий контейнер, де підтримувалася температура повітря 37—37,5°С, відносна вологість 96—97%, атмосферний тиск 850—858 мм. рт. ст. Концентрація вугільного пилу в атмосфері становила 56—68 г/м3, концентрація метану — 8,0—8,4%. Пил нагнітався компресором, що механічно контактував з контейнером та створював шум і вібрації, які також є складовими шахтних виробничих умов. Вплив комплексу шахтних виробничих факторів здійснювали по 60 хвилин щодня протягом 14 днів. Інтенсивна фізична робота, що характерна для праці шахтарів, в умовах зазначеного мікроклімату виконувалася тваринами в білячому колесі розміщеному усередині вибухової камери.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
