93454 (681409), страница 3
Текст из файла (страница 3)
У основній групі хворих виконано 22 операції: субтотальна колектомія, ілео- і сигмостомія – 13, 2о-стовбурна ілеостомія – 6, колектомія, ілеостомія після раніше виконаної 2о-стовбурної ілеостомії – 1, геміколектомія – 1, інші операції – 1.
За абсолютними показаннями в основній групі оперовані 8 хворих (кишкова кровотеча – 3, гостра токсична дилатація ободової кишки – 2, стриктура ободової кишки, кишкова непрохідність – 2, перфорація товстої кишки, перитоніт – 1). З цього числа хворих померли 3 пацієнти (37,5%), в двох випадках причиною летального кінця був сепсис і в одному – перитоніт. За відносними показаннями оперовані 13 хворих, летальність становила 15,4% (2 пацієнти), причинами смерті з'явилися перитоніт (1) і сепсис (1).
У контрольній групі здійснено 48 операцій: колектомія, ілеостомія – 15, 2о-стовбурна ілеостомія – 10, субтотальна колектомія, ілео- і сигмостомія – 8, колектомія, ілеостомія після раніше виконаної 2о-стовбурної ілеостомії – 3, субтотальна колектомія, колостомія – 5, геміколектомія – 4, інші операції – 3.
За абсолютними показаннями в контрольній групі оперовані 13 хворих (перфорація товстої кишки, перитоніт – 8, гостра токсична дилатація ободової кишки – 2, кишкова кровотеча – 2, стриктура ободової кишки, кишкова непрохідність – 1). Із них померли 12 пацієнтів (92,3%), причинами смерті з'явилися перитоніт в десяти випадках і пневмонія – в двох випадках. За відносними показаннями оперовані 32 людини, летальність становила 31,3% (10 пацієнтів), причинами смерті з'явилися перитоніт (5), прогресуюче нагноєння рани з розвитком обширної гнильної флегмони та евентерації, а надалі – перитоніту (3) і пневмонія (2).
Летальність при операціях за абсолютними показаннями знизилась з 92,3% (в контрольній групі хворих) до 37,5% (в основній). При операціях за відносними показаннями летальність знизилась з 31,3% до 15,4%.
Відмічено зменшення кількості ранніх післяопераційних ускладнень: гнійно-септичних – нагноєння ран, флегмони, абсцеси, перитоніт, сепсис – з 47,9% до 36,4%, а ускладнень з боку системи дихання – з 31,3% до 18,2%, до того ж останні не є смертельними. Найбільш страхітливими післяопераційними ускладненнями при хірургічному лікуванні хворих на гостру форму НВК і ХК товстої кишки залишаються розлитий гнійний перитоніт, а також сепсис.
Застосування в комплексі лікувальних заходів розроблених і удосконалених методів профілактики ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень дозволило зменшити післяопераційну летальність при гострій формі ЗЗТК на 25,1% (діагр. 4).
Таким чином, на підставі порівняння результатів хірургічного лікування хворих на гостру форму НВК і ХК товстої кишки в основній і контрольній групах, можна визнати обґрунтованість розроблених і вдосконалених заходів і способів, доцільність їх використання і можливість отримання задовільних результатів при правильному застосуванні.
Висновки
1. Необхідність хірургічного лікування при гострій формі неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки становить 45,8%, перевагу потрібно віддавати одномоментним радикальним операціям і обширним резекціям товстої кишки. Операцією вибору є субтотальна колектомія з ілео- і сигмостомією. Летальність при операціях за абсолютними показаннями в 2,7 рази вища, ніж після операцій за відносними показаннями – 71,4% і 26,7% відповідно.
2. Висока летальність при операціях з приводу гострої форми неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки зумовлена розвитком ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень, насамперед – з боку рани і черевної порожнини, а також сепсису (44,3%), та ускладнень з боку системи дихання (27,1%).
3. Основою виникнення і розвитку ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень у хворих на гостру форму неспецифічного виразкового коліту та хвороби Крона товстої кишки є формування синдрому поліорганних порушень з наявністю вираженої ендогенної інтоксикації і тяжкого асоціативного аеробно-анаеробного дисбактеріозу на фоні дисфункції імунної системи.
4. У розвитку ранніх післяопераційних гнійно-септичних ускладнень істотну патогенетичну роль відіграють порушення системи простаноїдної регуляції – підвищення вмісту простагландинів Е2 і F2a на 72,1% і 57,0% відповідно – та порушення нейроендокринної системи у вигляді формування тиреоїдної недостатності, оскільки призводять до активації запального процесу і прогресування поліорганних порушень.
5. Використання розробленого в клініці “Способа хірургічного лікування запальних захворювань товстої кишки” дозволяє істотно зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень з боку ділянок товстої кишки, що залишилися, та періанальної ділянки.
6. Розроблені та вдосконалені методи і технічні заходи як оперативного лікування, так і лікування хворих на етапі передопераційної підготовки і в ранньому післяопераційному періоді, дозволили зменшити кількість гнійно-септичних ускладнень з 47,9% до 36,4% і знизити післяопераційну летальність на 25,1%.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Волков В.И. Состояние перекисного окисления липидов у больных с острыми формами неспецифического язвенного колита и болезни Крона толстой кишки // Український медичний альманах. – 1999. – Том 2, № 2. – С. 36-37.
2. Волков В.И. Особенности хирургической реабилитации пациентов с тяжелыми воспалительными заболеваниями толстой кишки // Клін. хірургія. – 1999. – № 7. – С. 17-18.
3. Волков В.И. Активность системы простаноидов при воспалительных заболеваниях толстой кишки // Клін. хірургія. – 2000. – № 10. – С. 30-31.
4. Волков В.И. Состояние нейроэндокринной системы у пациентов с тяжелыми воспалительными заболеваниями толстой кишки // Клін. хірургія. – 2000. – № 11. – С. 18-19.
5. Мустяц А.П., Волков В.И., Буханец С.А. Состояние иммунологического гомеостаза при неспецифических воспалительных заболеваниях толстой кишки // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук. пр. – Київ-Луганськ, 1999. – Вип. 3. – С. 184-190.
6. Пат. 2026088 РФ, МКИ A 61 B 17/00. Способ хирургического лечения воспалительных заболеваний толстой кишки / А.Г. Гринцов, А.П. Мустяц, В.И. Шаламов, В.И. Волков, А.А. Алексеенко (Украина). – № 5007414/14; Заявлено 08.07.91; Опубл. 10.01.95, Бюл. № 1. – 8 с.
7. Гринцов А.Г., Мустяц А.П., Андилахай Д.Н., Волков В.И., Попандопуло А.Г. Роль микрофлоры толстой кишки в патогенезе неспецифического язвенного колита и его осложнений // Философские и естественно-научные аспекты антропологии: Сб. ст. – Санкт-Петербург-Донецк, 1992. – Часть 3. – С. 71-72.
8. Мустяц А.П., Томашевский Н.И., Ярощак В.В., Дудин А.М., Андилахай Д.Н., Волков В.И. Патология сосудов и патогенетическое лечение при неспецифическом язвенном колите // Философские и естественно-научные аспекты антропологии: Сб. ст. – Санкт-Петербург-Донецк, 1992. – Часть 3. – С. 70-71.
9. В.И. Волков. Профилактика и лечение послеоперационных гнойно-септических осложнений при воспалительных заболеваниях толстой кишки // Проблемы здравоохранения и пути его реформирования: Сб. ст. – Донецк, 1997. – С. 88-90.
10. Волков В.И., Зяблицев С.В. Состояние простаноидной системы при тяжелых воспалительных заболеваниях толстой кишки // Вопросы экспериментальной и клинической медицины: Сб. ст. – Донецк, 1999. – Вып. 3, том 2. – С. 18-21.
11. Волков В.И. Профилактика послеоперационных осложнений при тяжелых воспалительных заболеваниях толстой кишки путем внутриартериального введения лекарственных средств // Юбилейный сб. науч. трудов, посвященный 60-летию кафедры общей хирургии ДонМИ. – Донецк, 1992. – Том I. – С. 55.
12. Мустяц А.П., Андилахай Д.Н., Волков В.И., Попандопуло А.Г. Профилактика гнойно-септических осложнений при операциях по поводу тяжелых воспалительных заболеваний толстой кишки // Юбилейный сб. науч. трудов, посвященный 60-летию кафедры общей хирургии ДонМИ. – Донецк, 1992. – Том II. – С. 42.
13. Мустяц А.П., Дудин А.М., Попандопуло А.Г., Волков В.И., Гаврик С.Ю. Морфофункциональные нарушения печени при воспалительных заболеваниях толстой кишки // Материалы VII съезда хирургов Молдовы. – Кишинев, 1991. – С. 152-153.
14. Мустяц А.П., Андилахай Д.Н., Попандопуло А.Г., Волков В.И. Программа интенсивной терапии в пред- и послеоперационном периодах при тяжелых формах язвенного колита // Тез. докл. междунар. конф. “Актуальные проблемы анестезиологии и интенсивной терапии”. – Донецк, 1993. – С. 106.
15. Мустяц А.П., Гринцов А.Г., Завгородний Л.Г., Волков В.И., Попандопуло А.Г., Андилахай Д.Н. Лечение проктитов после операций при язвенном колите и болезни Крона // Тез. докл. науч.-практ. конф. “Актуальные проблемы проктологии”. – Красноярск, 1991. – С. 149-150.
16. Мустяц А.П., Попович А.Ю., Андилахай Д.Н., Волков В.И. Морфологические признаки иммунопатологических процессов при воспалительных заболеваниях толстой кишки // Тез. докл. науч.-практ. конф. “Структурно-функциональные единицы и их компоненты в органах висцеральных систем в норме и патологии”. – Харьков, 1991. – С. 174.
17. Мустяц А.П., Ярощак В.В., Волков В.И., Гаврик С.Ю. Суставные проявления при тяжелых воспалительных заболеваниях толстой кишки // Материалы науч.-практ. конф. “Актуальные проблемы остеохондроза позвоночника”. – Киев, 1991. – С. 37-38.
18. Андилахай Д.Н., Мустяц А.П., Волков В.И., Попандопуло А.Г. Возможности комплексной терапии проктитов и их осложнений у больных, оперированных по поводу язвенного колита // Программа и тез. докл. науч.-практ. конф. “Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга”. – Донецк, 1992. – С. 36.
19. Гринцов А.Г., Андилахай Д.Н., Мустяц А.П., Попандопуло А.Г., Волков В.И. Применение перфузата ксеноселезенки при лечении проктитов у больных, оперированных по поводу язвенного колита и болезни Крона // Программа и тез. докл. науч.-практ. конф. “Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга”. – Донецк, 1992. – С. 86.
20. Мустяц А.П., Андилахай Д.Н., Волков В.И., Попандопуло А.Г. Роль обмена Са++ в патогенезе неспецифического язвенного колита и болезни Крона толстой кишки // Программа и тез. докл. науч.-практ. конф. “Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга”. – Донецк, 1992. – С. 153.
21. Мустяц А.П., Волков В.И., Попандопуло А.Г., Андилахай Д.Н. Состояние антиоксидантной системы крови у больных неспецифическим язвенным колитом и болезнью Крона толстой кишки // Программа и тез. докл. науч.-практ. конф. “Заболевания органов пищеварения с точки зрения терапевта и хирурга”. – Донецк, 1992. – С. 154.
22. Мустяц А.П., Томашевский Н.И., Попович А.Ю., Волков В.И., Андилахай Д.Н. Значение термографии в дифференциальной диагностике болезни Крона и неспецифического язвенного колита // Тез. докл. IX областной науч. конф. морфологов. – Донецк, 1992. – С. 137.
23. Гринцов А.Г., Мустяц А.П., Волков В.И., Андилахай Д.Н. Селективная внутриартериальная лекарственная терапия при обширных резекциях толстой кишки // Тез. докл. конф. “Актуальные проблемы проктологии”. – Санкт-Петербург, 1993. – С. 68-69.
24. Гринцов А.Г., Мустяц А.П., Шаламов В.И., Андилахай Д.Н., Волков В.И., Попенко Г.А. Новые подходы к хирургическому лечению тяжелых форм неспецифического язвенного колита // Тез. докл. конф. “Актуальные проблемы проктологии”. – Санкт-Петербург, 1993. – С. 133-135.
25. Волков В.И., Мустяц А.П., Дудин А.М., Андилахай Д.Н. Эндолимфальная терапия в комплексе предоперационной подготовки больных неспецифическими колитами к реконструктивно-восстановительным операциям // Материалы юбилейной науч.-практ. конф., посвященной 65-летию областной клинической больницы им. М.И.Калинина, “Актуальные проблемы клинической медицины Донбасса”. – Донецк, 1993. – С. 46-47.
26. Мустяц А.П., Андилахай Д.Н., Волков В.И. Возможности восстановительных операций при тяжелых формах неспецифического язвенного колита // Тез. докл. науч.-практ. конф. акушеров-гинекологов, посвященной 60-летию основания кафедры акушерства и гинекологии № 1 Донецкого Государственного медицинского института им. М.Горького. – Донецк, 1993. – Часть I. – С. 267-268.
27. Мустяц А.П., Волков В.И., Андилахай Д.Н. Эндолимфатическая иммунохимиотерапия при операциях по поводу тяжелых воспалительных заболеваний толстой кишки // Тез. докл. науч.-практ. конф. акушеров-гинекологов, посвященной 60-летию основания кафедры акушерства и гинекологии № 1 Донецкого Государственного медицинского института им. М.Горького. – Донецк, 1993. – Часть I. – С. 268-269.
28. Волков В.И., Мустяц А.П., Андилахай Д.Н. Особенности нарушения минерального обмена при тяжелых воспалительных заболеваниях толстой кишки // Тез. докл. юбилейной конф., посвященной 75-летию проф. Л.Г.Завгороднего. – Донецк, 1994. – Часть I. – С.124.
29. Мустяц А.П., Томашевский Н.И., Ярощак В.В., Волков В.И. Интраоперационная интубация верхних отделов желудочно-кишечного тракта при обширных резекциях толстой кишки // Тез. докл. юбилейной конф., посвященной 75-летию проф. Л.Г.Завгороднего. – Донецк, 1994. – Часть II. – С. 161-162.
30. Гринцов А.Г., Мустяц А.П., Ксенофонтов С.С., Попандопуло А.Г., Волков В.И., Андилахай Д.Н. Хирургическое лечение тяжелых форм неспецифических воспалительных заболеваний толстой кишки: Методические рекомендации. – Донецк, 1995. – 18 с.
31. Гюльмамедов Ф.И., Шано В.П., Нестеренко А.Н., Волков В.И., Полунин Г.Е. Опыт хирургической реабилитации при воспалительных заболеваниях толстой кишки // Сб. тез. “Актуальные вопросы современной хирургии” (Хирургия 2000). – М., 2000. – С. 114-115.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
