Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

На стан про- і антиоксидантних систем при ГП суттєво впливають площа запального ураження легень і стать хворого. Виявлено, що у хворих на крупозну пневмонію зростає рівень ДК і МДА на 89,6 і 80%, а активність СОД і каталази відповідно знижується на 51,5 і 50,9% порівняно з контрольною групою. Подібний напрямок змін відбувався у пацієнтів з вогнищевою пневмонією, але з однією відмінністю – меншим ступенем їх прояву. Так показники ДК і МДА підвищуються на 69,2 і 48%, а активність СОД і каталази була відповідно зниженою на 34,3 і 21,6% в порівнянні із здоровими особами.

Проведені дослідження виявили, що у чоловіків хворих на пневмонію містилося у сироватці крові більше ДК і МДА на 5,7 і 7,8% в порівнянні з жінками, хворими на пневмонію, а активність СОД була нижчою на 76% і каталази на 48,4% в порівнянні з жінками. Це свідчить про вищі можливості ферментативної ланки антиоксидантної системи утилізувати продукти ПОЛ у жінок. Встановлено, що ранній та середній періоди формування хвороби не супроводжувалися змінами активності АСТ і АЛТ (ці показники залишалися на рівні контрольних величин). Водночас активність АСТ і АЛТ зростала у хворих на ГП в пізні періоди розвитку захворювання (відповідно на 124,3 і 150% в порівнянні з контролем).

Вивчення вмісту деяких електролітів (калію, кальцію і натрію) у сироватці крові хворих на ГП показало, що у ранній період розвитку захворювання кількість калію, кальцію та натрію не відрізнявся від контрольних величин цих показників у здорових осіб. Дослідження вмісту електролітів в крові на 4-5 добу хвороби виявило, що із зазначених трьох електролітів суттєвих змін зазнавав лише натрій. Його рівень в цей період підвищувався лише на 10,5% порівняно з контрольними показниками. Пізній період розвитку пневмонії супроводжувався зростанням вмісту натрію на 21,4% та зниженням вмісту калію в крові на 43,1% в порівнянні з показниками у здорових осіб. Площа запального ураження легень при ГП впливає на вміст як натрію, так і калію в крові хворих і не викликає змін рівня кальцію. Так у хворих на крупозну пневмонію спостерігається підвищення вмісту натрію в крові на 19,1% та зниження рівня калію на 40,9% в порівнянні з контролем.

Отже вивчення трансаміназ і електролітів у сироватці крові хворих на пневмонію показало, що вміст АЛТ, АСТ, калію, натрію змінюється в залежності від періоду розвитку захворювання та площі запального ураження легенів. Зокрема у пацієнтів на крупозну пневмонію з пізнім періодом захворювання зростає активність трансфераз, наступає гіпернатріємія і гіпокаліємія.

Відомо, що фактори неспецифічної резистентності відіграють важливу роль в протиінфекційному захисті організму. Поліморфно-ядерні лейкоцити є важливими спеціалізованими клітинами цієї системи. Тому визначення їх функціональної спроможності за показниками НСТ-тесту, ФАЛ, ППН, ППЛ у периферичній крові має важливе значення не тільки для того, щоб оцінити ступінь активності запального процесу в легенях, але і для визначення окремих ланок патогенезу розвитку гострої пневмонії.

Нами встановлено на першу добу захворювання підвищення НСТ-тесту, фагоцитарної активності лейкоцитів (ФАЛ), показників пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів (ППН і ППЛ) у периферичній крові відповідно на 39,1, 16,6, 314 і 233,3% порівняно з контрольними показниками.

Одержані результати дають можливість вказати на те, що в ранній період розвитку захворювання на клітинному рівні організму включаються неспецифічні механізми імунологічного захисту, але й водночас спостерігається їх дефектність. Пізніше на 4-5 добу пневмонії ці показники продовжували змінюватися відносно контрольних у тому ж напрямку. Так вміст НСТ-тесту, ФАЛ, ППН і ППЛ перевищував контрольні величини здорових осіб відповідно на 45,6, 33,3, 140 і 366,6%, що свідчить про те, активізація метаболічних процесів в нейтрофільних гранулоцитах відбувається поряд з процесами їх ушкодження внаслідок антигенного перевантаження.

Через 8-10 діб від початку захворювання спостерігається подальше зростання НСТ-тесту на 54,3%, ФАЛ на 55,5% і при цьому показники ППН і ППЛ зростали відповідно на 200 і 300% у периферичній крові хворих на пневмонію порівняно з контрольними. Це дає змогу висловити думку про те, що поліморфно-ядерні лейкоцити беруть активну участь в механізмах неспецифічного захисту при ГП. Крім того їх функціональний стан дозволяє характеризувати ступінь запального ураження легенів, а також визначити стан неспецифічних механізмів імунологічного захисту при пневмонії в різні періоди її розвитку.

Схильність організму до різних запальних процесів в легенях та особливостей їх клінічного перебігу пов’язані як відомо зі станом імунної системи. Тому визначення вмісту Т і В-лімфоцитів у крові хворих на пневмонію у різні періоди її формування, дозволить певною мірою визначити імунологічний статус пацієнта. Так нами виявлено, що ранній та середній періоди захворювання не відзначалися суттєвими змінами вмісту Т і В-лімфоцитів у крові хворих на ГП (ці показники не відрізнялися від рівня величин здорових осіб). Натомість дослідження хворих через 8-10 діб від початку захворювання дозволило встановити, що вміст Т-лімфоцитів знижувався на 33,2%, а рівень В-лімфоцитів зростав на 63,6% порівняно з контролем, що свідчить про стимуляцію гуморальної та пригнічення клітинної ланки імунологічного захисту.

Проведені дослідження, які присвячені вивченню вмісту Т і В-лімфоцитів у крові хворих на пневмонію в залежності від площі запального ураження в легенях, показали, що ці показники змінюються різноспрямовано. Так при крупозній пневмонії спостерігається зниження Т-лімфоцитів на 21,4% та підвищення вмісту рівня В-лімфоцитів на 54% в порівнянні з контролем, а при вогнищевій пневмонії показники Т-лімфоцитів також знижувались на 19,1%, а В-лімфоцитів не відрізнялись від контрольних величин.

Таким чином одержані нами результати мають значення не тільки для визначення окремих ланок патогенезу ГП, оцінки стану специфічної ланки імунітету, але і можуть служити підґрунтям для призначення імунокоригуючої терапії на певних етапах формування захворювання.

Отже дана наукова робота є клініко-експериментальним дослідженням, яке виконано на різних ієрархічних рівнях (клітинному, органному, системному та організмовому) організму, доводить участь неспецифічних та специфічних (імунних) клітинних та гуморальних механізмів у патогенезі пневмонії в різні періоди її розвитку.

Фактичний матеріал дозволяє з’ясувати важливе значення процесів пероксидації ліпідів у патогенезі ГП в ранні, середні та пізні періоди розвитку захворювання, визначити провідну роль функціонального стану прооксидантної і антиоксидантної ферментативної систем у формуванні пневмонії, а також поширити уявлення про неспецифічні та специфічні механізми пошкодження та захисту при ГП в різні періоди розвитку захворювання в залежності від статі хворого та площі запального ураження легень.

ВИСНОВКИ

У роботі наведене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі, яка полягає в поліпшенні діагностики пневмонії шляхом дослідження функціонального стану неспецифічної резистентності організму, клітинної та гуморальної ланок імунної системи, а також прооксидантно-антиоксидантної системи в патогенезі пневмонії, в залежності від періодів розвитку захворювання, площі запального ураження легень та статі хворого.

1. Встановлена провідна роль прооксидантних та антиоксидантних процесів в патогенезі формування пневмонії, залежність їх стану від періодів розвитку захворювання, площі запального ураження легень і статі.

2. Активність прооксидантно-антиоксидантної системи відповідно змінювалась в залежності від періоду формування пневмонії. У ранній період (1 доба) спостерігається збереження функціональної рівноваги про- і антиоксидантних систем; в середній період (4 доба) – пригнічення активності ферментативної ланки антиоксидантної системи (переважно у самців); в пізній період розвитку захворювання (10 доба) відбувається поступове відновлення функціональних можливостей АОС (цей процес активніший у самок ніж у самців).

3. У хворих на ГП спостерігаються глибокі порушення функціонального стану прооксидантної та антиоксидантної систем у різні періоди її розвитку. Ранній період характеризувався активізацією процесів ПОЛ та компенсаторним підвищенням активності супероксиддисмутази і каталази; середній період супроводжувався подальшим накопиченням продуктів ПОЛ та помірним зниженням активності ферментів АОС; пізній період захворювання характеризувався найвищим ступенем пероксидації ліпідів, а показники активності СОД і каталази знаходилися на рівні контрольних величин.

4. Доведена пряма залежність показників перекисного окиснення ліпідів і антиоксидантної активності від площі запального ураження легень та статі хворого. У хворих на крупозну пневмонію чоловіків спостерігалась більш висока ступінь інтенсифікації процесів ПОЛ та суттєвіше пригнічення ферментативної ланки антиоксидантного захисту.

5. Виявлена участь неспецифічних і специфічних клітинних та гуморальних імунних механізмів в патогенезі гострої пневмонії в різні періоди розвитку хвороби в залежності від площі запального ураження легень. Визначено зниження рівня Т-лімфоцитів та зростання вмісту В-лімфоцитів у крові хворих на ГП в пізньому періоді розвитку крупозної пневмонії, а в той час показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів, фагоцитарна активність лейкоцитів, НСТ-тест суттєво змінювалися показники неспецифічного захисту поступово у всі періоди захворювання як при вогнищевій та крупозній пневмоніях з перевагою у пізні періоди останньої.

6. Активізація процесів ПОЛ у хворих на ГП відіграє суттєву роль у ініціюванні гіперферментемії, гіпернатріємії та гіпокаліємії, і відбиває наявність цього універсального патогенетичного механізму пошкодження легень в різні періоди розвитку захворювання. Вищезазначені метаболічні зсуви є важливими об’єктивними критеріями оцінки та прогнозування клінічного перебігу ГП і ефективності запровадженої терапії.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поліянц І.В. Функціональний стан прооксидантно-антиоксидантних систем у сироватці крові щурів при гострій пневмонії на четверту добу після інтраназального зараження культурою Staphylococcus aureus залежно від статі тварин // Одеський медичний журнал. – 2004. - №1 (81). – С. 37-38.

2. Регеда М.С., Поліянц І.В. Стан перекисного окиснення ліпідів та активність антиокислювальної системи у крові щурів при гострій пневмонії // Фізіологічний журнал. – 2004. – Т.50, №2. – С.111-113 (Внесок дисертанта: проведено дослідження ДК, СОД і каталази в крові щурів, моделювання експериментальної пневмонії, оцінені результати і зроблені висновки).

3. Поліянц І.В. Вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів і активність ферментів антиокислювальної системи у легеневій тканині щурів при

гострій пневмонії у ранні періоди розвитку захворювання// Фізіологічний журнал. – 2004. – Т.50, №3. – С. 44-46.

1. Регеда М.С., Поліянц І.В. Пневмонія: Монографія. – Львів: В-во “Сполом”, 2004. – 79 с. (Внесок дисертанта: проведено пошук і проаналізовано літературні джерела, підготовлено матеріал до друку).

2. Поліянц І.В. Особливості клінічної характеристики хворих на вогнищеву та крупозну пневмонії // Актуальні проблеми експериментальної та клінічної медицини: Збірник наукових праць. – Львів, 2001. – Т. 3. – С.89-91.

3. Поліянц І.В., Регеда М.С. НСТ-тест в оцінці функціонального стану лейкоцитів при гострій пневмонії // Актуальні проблеми медицини, фармації та біології: Збірник наукових праць – Львів, 2003 – №1. – С.22-25. (Внесок дисертанта: проведено визначення НСТ-тесту у крові хворих на пневмонію, підготовлено матеріал до друку).

4. Поліянц І.В., Регеда М.С. Вміст Т і В-лімфоцитів у сироватці крові при гострій позагоспітальній вогнищевій та крупозній пневмоніях //Матеріали VII Міжнародного медичного конгресу студентів і молодих учених. – Тернопіль, 2003. – С.25. (Внесок дисертанта: проведено обстеження хворих і досліджено рівень Т і В-лімфоцитів крові при пневмонії, підготовлено матеріал до друку).

5. Регеда М.С., Фрайт В.М., Поліянц І.В. Рівень каталази в сироватці крові хворих на гостру позагоспітальну пневмонію // Матеріали ІІІ з’їзду фтизіатрів і пульмонологів України. – Київ, 2003. – С.312. (Внесок дисертанта: проведено визначення каталази в крові хворих і підготовлено матеріал до друку)

АНОТАЦІЯ

Поліянц І.В. Патофізіологічні механізми пневмонії на різних етапах її розвитку. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.03.04 – патологічна фізіологія. Одеський державний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2005.

У дисертації визначена на підставі запроваджених експериментальних і клінічних досліджень провідна роль функціонального стану прооксидантно-антиоксидантної системи в патогенезі пневмонії в різні періоди розвитку захворювання і доведено патогенетичне значення механізмів неспецифічної резистентності організму і специфічного імунологічного захисту.

У роботі доведено, що на 1, 4 та 10 доби розвитку пневмонії як в експерименті, так і в клініці поступово наростають показники ПОЛ (відповідно дієнові кон’югати на 64,6, 85,1, 96%, малоновий диальдегід на 69,6, 71,6, 81,2%), які досягають найвищих величин у пізній період формування хвороби, одночасно відбувається пригнічення активності ферментів АОС (відповідно каталази на 105,6, 49,3, 46,1% супероксиддисмутази на 60,9, 41,7, 20,3%), особливо в середній та пізній періоди розвитку пневмонії. Встановлено, що у чоловіків, хворих на крупозну пневмонію спостерігається більш висока ступінь пероксидації ліпідів та суттєвіше пригнічення ферментативної ланки АОС ніж у жінок з вогнищевою пневмонією.

Автором виявлено, що стан неспецифічної резистентності організму та специфічного імунологічного захисту залежить від періоду розвитку захворювання та площі запального ураження легенів – зростає рівень В-лімфоцитів на 63,6% і знижується вміст Т-лімфоцитів на 33,2% у крові хворих з пізнім періодом формування хвороби, при крупозній пневмонії, а показники зростають фагоцитарної активності лейкоцитів на 55,5% , НСТ-тесту на 54,3%, показники пошкодження нейтрофілів і лімфоцитів відповідно на 200 і 300% в усі періоди захворювання з перевагою у пізній. У роботі показано, що активізація процесів ПОЛ у хворих на ГП відіграє суттєву роль у ініціюванні гіперферментемії, гіпернатріємії та гіпокаліємії, і відбиває наявність цього універсального патогенетичного механізму пошкодження легень в різні періоди розвитку захворювання. Вищевикладені метаболічні зсуви є об’єктивними критеріями оцінки і прогнозування клінічного перебігу пневмонії та ефективності проведеної терапії.

Ключові слова: пневмонія, етапи, механізми розвитку.

АННОТАЦИЯ

Полиянц И.В. Патофизиологические механизмы пневмонии на различных этапах её развития. – Рукопись.

Характеристики

Список файлов реферата