93078 (681143), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Визначали ФАЛ у периферичній крові хворих методом В.М.Надраги (1967), НСТ-тест – В.Е.Логинского, В.В.Короткого (1978). ППН і ППЛ методом В.А.Фрадкіна (1962), електроліти (натрій і калій) методом L.Herrera (1958), кальцію - H.Connerty (1966). Активність аспартатамінотрансферази (АСТ) і аланінамінотрансферази (АЛТ) методом Н.Райтмана, М.Френкеля (1982), рівень Т і В-лімфоцитів методом Е.Ф.Чернушенко, Л.С.Когосова (1981).

Статистична обробка цифрових даних проводилась з використанням загальноприйнятого методу Стюдента на ПЭВМ “Robotron” (мова “Basic”).

Результати досліджень та їх обговорення. З метою вивчення особливостей функціонального стану прооксидантно-антиоксидантних систем при пневмонії в експерименті в різні періоди розвитку захворювання визначали ДК, МДА, СОД і каталазу, як у сироватці крові, так і в легеневій тканині щурів (самок і самців). У результаті проведених досліджень виявлено, що через дві години після інтраназального зараження щурів у сироватці крові і в легенях самців зростала інтенсивність утворення продуктів ПОЛ. У сироватці крові інфікованих самців містилося на 59,4%і 82,6% більше ДК і МДА. Поруч з цим активність СОД зростала на 50,3% і каталаза на 35,9%. У цей же час у легенях активність супероксиддисмутази і каталази зростала відповідно на 60,3 і 52,7%; при цьому кількість дієнових кон’югат збільшувалася на 89,7%, а малонового диальдегіду на 110% порівняно з інтактними щурами. Схожі зміни виявлені у сироватці крові та в легенях самок через 2 години після зараження, але у них були певні відмінності від самців. Так зростав вміст ДК і МДА у сироватці крові самок на 42,9 і 60,8%. При цьому підвищувалась активність АОС: СОД на 49,8%, каталаза на 42,3% в порівнянні з контролем. У цей же час у легенях самок зростав вміст ДК і МДА на 64,6 і 82,3 % порівняно з інтактними тваринами, що супроводжувалось збільшенням активності СОД на 77% і каталази на 50,9%.

Таким чином через 2 год після зараження щурів Staphylococcus aureus зростає інтенсивність утворення продуктів ПОЛ і відбувається активація АОС, зокрема її ферментативної ланки, що супроводжується підтримкою рівноваги між утворенням продуктів ПОЛ і їх знешкодженням. Слід зазначити, що функціонування АОС у самок більш ефективне ніж у самців, що у свою чергу може пояснювати відсутність морфологічних змін в тканинах легень самок через 2 год після зараження. У той час, у самців на відміну від інтактних тварин і самок на мікроскопічному рівні виявлене незначне потовщення міжальвеолярних перетинок і їх круглоклітинна інфільтрація.

Внаслідок проведених досліджень було встановлено, що через шість годин після зараження у тканинах легень дослідних самців відзначався більш високий рівень ДК і МДА – на 160,3 і 190,1% в порівнянні з інтактними тваринами. При цьому зменшувалась активність СОД і каталази, але водночас ця активність перевищувала показники контрольних (здорових) тварин відповідно на 40 і 25,3%. Паралельно з цими зрушеннями у сироватці крові виявлено подальше збільшення вмісту ДК і МДА (на 118,8 і 160,9% порівняно з інтактними щурами), що супроводжувалося зменшенням активності ферментів АОС, в результаті чого вона перевищувала показники сироватки крові інтактних тварин лише на 31,1% для СОД і 18,5% для каталази.

Через 6 год після зараження у самок, як і у самців, зростав вміст у сироватці крові і в легенях продуктів ПОЛ. Так у сироватці крові самок містилося на 74,3% більше ДК і 98% МДА, а у легенях зростала кількість ДК і МДА відповідно на 99,3 і 117,3% порівняно з інтактними самками. Паралельно з цим змінювалась активність ферментів АОС у сироватці крові та в легенях самок.

Через 6 год після зараження збільшувалась активність СОД і каталази на 63 і 55,3% у сироватці крові самок, при цьому активність зазначених ферментів перевищувала у сироватці крові самців на 42,4% для СОД і 53,2% для каталази. Аналогічні за напрямками зміни активності ферментів АОС відбувалися у легенях самок через шість годин після зараження. Так у них порівняно з показниками інтактних тварин активність СОД збільшувалася на 67%, а активність каталази була вищою на 51%. Наведені зрушення ПОЛ і АОС супроводжувалися появою морфологічних ознак гострої пневмонії (мікропрепарати легенів).

Таким чином через 6 год після зараження у самців зростав вміст у сироватці крові і в легенях продуктів ПОЛ і зменшувалась активність ферментів АОС, що призводило до зменшення активності СОД/ вміст ДК.

У самок інтенсифікація утворення продуктів ПОЛ супроводжувалась подальшим зростанням активності СОД у сироватці крові і легенях, що забезпечувало збереження співвідношення активність СОД/вміст ДК у сироватці крові у відповідності до рівня інтактних тварин. Зазначені зміни супроводжувалися появою ознак гострого запалення на мікроскопічному рівні легенів, і при чому в самців вони були більше виразними. У сукупності це свідчить про існування взаємозв’язку між виразністю морфологічних зрушень у тканинах легенів і станом АОС та свідчить про більш значні функціональні резерви її ферментативної ланки у самок порівняно з самцями.

На 4 добу після зараження самців у легенях вміст ДК і МДА зростав порівняно з інтактними тваринами на 205 і 240%; при цьому активність СОД і каталази пригнічувалася на 50,2% і 46,6%. У свою чергу в сироватці крові рівень ДК підвищувався на 159,3%, а МДА на 189,1%; поруч з цим активність СОД пригнічувалася на 38,5%, а каталази на 30,4% порівняно з інтактними самцями.

У самок на 4 добу після зараження у сироватці крові і в легенях встановлено подальше накопичення продуктів ПОЛ. Так, у сироватці крові вміст ДК був більшим на 105,7% і МДА на 135,3%, а у легенях відповідно на 136,8% і 144% у порівнянні з інтактними тваринами.

Паралельно з цим у хворих самок спостерігалося виразне пригнічення активності ферментів АОС у крові і у легенях. Рівень СОД у сироватці крові знижувався на 23,5%, а у легенях на 27,1%, каталази у сироватці крові на 22,3%, у легенях на 29,4% в порівнянні з інтактними тваринами. У мікропрепаратах легень на 4 добу після зараження тварин разом з осередками зливної десквамативно-гнійної пневмонії, зустрічалися осередки некрозу легеневої тканини, паренхіма легень була інфільтрована еритроцитами і лейкоцитами.

На 10 добу після зараження пригнічена активність антиоксидантних ферментів у сироватці крові і в легенях самців поступово відновлювалася. Так у легенях хворих самців активність СОД в цей термін була меншою лише на 35,2%, а каталази на 28,7%, а у сироватці крові відповідно на 72,3 і 82,1% від показників інтактних тварин. У цей же час у легенях містилося на 179,4% більше ДК і 209,4% МДА, а у сироватці крові відповідно на 121,9% більше ДК, на 160,9% МДА в порівнянні з інтактними тваринами.

Таблиця 1

Вміст продуктів ПОЛ і активність ферментів антиоксидантної системи у інтактних щурів. (Mm, n=20)

Примітка: * - р > 0,05 порівняно з інтактними самцями.

Таблиця 2

Вміст продуктів ПОЛ і активність ферментів антиоксидантної системи у щурів через 10 діб після зараження. (М±m, n=20)

Примітка: Різниця показників у всіх групах порівняння достовірна.

Вміст продуктів ПОЛ і активність ферментів АОС у інтактних щурів та у тварин через десять діб після зараження представлені в таблиці 1, 2.

У вищезазначений період (через 10 діб після зараження) під час розрішення гострої пневмонії починалося відновлення функціональної спроможності антиоксидантної системи, що супроводжувалося зменшенням вмісту у сироватці крові і в легенях продуктів ПОЛ в експериментальних тварин з ГП.

Так у самок, на 10 добу після зараження зменшувалися розбіжності між показниками стану АОС в експериментальних тварин з ГП і інтактних тварин. Так, порівняно з останніми у сироватці крові самок на 10 добу, містилося на 65,7 і 105,9% більше ДК і МДА, а активність СОД і каталази була нижчою лише на 12,2 і 11,6% відповідно. Водночас у легенях рівень ДК і МДА був вищим ніж у інтактних тварин на 108,3 і 111,8%, а активність СОД і каталази залишалася пригніченою лише на 14,2 і 12,4%. Отже під час розрішення гострої пневмонії відбувалося відновлення функціональних можливостей ферментативної ланки АОС, причому це відновлення у самок було більш інтенсивним ніж у самців, що супроводжувалося більш виразною позитивною динамікою розрішення осередків гострої пневмонії.

Вивчення показників ПОЛ та окремих ферментів АОС у сироватці крові хворих на пневмонію у різні періоди розвитку захворювання показало, що на 1 добу (ранній період розвитку захворювання) зростав вміст ДК і МДА на 64,6 % і 69,6%; водночас підвищувалась активність каталази на 105,6% і СОД на 60,9% в порівнянні з контрольною групою. Це свідчить про достатню функціональну здатність ферментативної ланки АОС елімінувати продукти ПОЛ у хворих на ГП в ранній період її розвитку (рис.1).

Через 4 доби від початку захворювання у сироватці крові хворих виявлено подальше збільшення рівня ДК на 85,1% і МДА на 71,6%. Разом з тим активність каталази незначно зростала на 46,1%, а показники СОД навпаки знижувались на 20,3% в порівнянні з контрольними величинами.

Одержані результати дають можливість вказати на те, що в середній період розвитку пневмонії (4 доба) відбувається подальший процес утворення продуктів ПОЛ та незначне пригнічення ферментативної ланки антиоксидантної системи (особливо СОД).

У пізній період формування пневмонії (10 доба) у сироватці крові хворих продовжується накопичення продуктів ПОЛ. Так у хворих в цей період містилося на 96% і 81,2% більше ДК і МДА в порівнянні з контрольними показниками здорових осіб. Водночас активність каталази і СОД знаходилась на рівні контрольних величин у здорових осіб (рис.1). Визначено, що через 10 діб від початку захворювання активність каталази і СОД знижувалась на 49,3 і 41,7% в порівнянні з раннім періодом пневмонії.

Таким чином вивчення показників ПОЛ та окремих ферментів АОС у сироватці крові хворих на гостру пневмонію показало зростання вмісту ДК і МДА в усі періоди розвитку захворювання та зниження каталази і СОД на 10 добу розвитку захворювання і в порівнянні з раннім періодом захворювання, що свідчить про неоднозначність порушень функціонування прооксидантно-антиоксидантної систем.

%

Рис. 1. Функціональний стан прооксидантно-антиоксидантної системи у крові хворих на пневмонію в різні періоди розвитку захворювання (в % від контролю).

Характеристики

Список файлов реферата