Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

При вивченні впливу фенспіриду на стан сурфактантної системи легень у хворих з поєднанням туберкульозу легень та ХОЗЛ було встановлено, що показники поверхневої активності сурфактантної системи легень під впливом комплексного лікування із застосіванням цього препарату вірогідно не змінились і склали: ІС – (0,60 ± 0,03) ум. од., ПНмін. – (33,7 ± 1,1) мН/м.

Особливості кореляційних зв'язків між показниками ССЛ і клітинним складом БАЗ після лікування полягали в тому, що зберіглась зворотня залежність між ПНмін. та ІС (r = -0,7) і втратився зв'язок між показниками ССЛ і клітинним складом БАЗ. Найбільш стабільною виявилась структура зв'язків між показниками клітинного складу БАЗ - як до, так і після лікування.

Доцільність клінічного застосування препарату фенспірид у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз у поєднанні з ХОЗЛ визначалась шляхом порівняння показників ефективності лікування цієї групи хворих з контрольною.

Аналіз отриманих результатів показав, що найбільш помітно зменшувались симптоми інтоксикації на 3-му місяці лікування у пацієнтів обох груп, але в більшій мірі - у хворих основної групи, які додатково отримували фенспірид.

Стосовно бронхолегеневих симптомів можна зазначити, що позитивна динаміка відбувалась у пацієнтів обох груп. Це проявилось зменшенням виразності задишки, інтенсивності кашлю та кількості виділеного харкотиння вже наприкінці 1-го місяця лікування. Але найбільш помітні результати були отримані по закінченні 3-го місяця лікування. У пацієнтів основної групи, які додатково отримували фенспірид, після 3-х місяців лікування відмічено достовірне зменшення одного з основних симптомів – задишки, виразність якої склала (0,9 ± 0,8) балів.

Дослідження стану слизової оболонки бронхів після лікування свідчить про те, що більш виразна позитивна динаміка відбувалась у пацієнтів основної групи, які додатково отримували фенспірид. Так, катаральна форма ендобронхіту в цій групі хворих після лікування була виявлена тільки у 21,1 %, тоді як у контрольній групі – у 33,3 %, катарально-гнійна форма – у 10,5 % та 11,1 % відповідно. Позитивна динаміка з боку проявів гнійного ендобронхіту була відмічена тільки у хворих основної групи – кількість його зменшилась з 21,1 % до 10,5 %, чого не спостерігалось у контрольній групі (33,3 % - як до, так і після лікування).

Аналізуючи динаміку лабораторних показників, виявлено, що тенденція до їх нормалізації відмічається в обох групах уже після першого місяця лікування, але найбільш значні зміни відбулися тільки на 3-му місяці лікування хворих. Так, кількість лейкоцитів стала нормальною в обох групах. Збільшене ШЗЕ залишилося підвищеним у 2,6 % пацієнтів основної групи та у 8,6 % - контрольної. Лімфопенія зберігалась у 5,3 % та 8,6 % хворих основної та контрольної груп відповідно. Моноцитоз у пацієнтів основної групи на момент закінчення лікування не спостерігався, а у хворих, віднесених до групи контролю, був наявним у 2,8 %.

На 3-му місяці лікування в обох групах було відмічено зменшення проявів бронхіальної обструкції. Слід зазначити, що у пацієнтів, які отримували фенспірид додатково до комплексної терапії, показники бронхіальної прохідності не тільки покращились, а навіть досягли норми у більшості хворих.

Оскільки одним з найважливіших критерієв стану бронхіальної прохідності є значення показника ОФВ₁, ми проаналізували більш детально саме його динаміку в залежності від варіантів терапії. Але слід зазначити, що цей показник був зниженим у пацієнтів, які хворіли на супутнє ХОЗЛ ІІ стадії (Наказ № 433 від 03.07.2006 “Про затвердження протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю ”Пульмонологія”). Так, якщо на початку лікування ОФВ₁ у пацієнтів основної та контрольної груп з ХОЗЛ ІІ ст. суттєво не відрізнявся і складав (67,5 ± 2,7) % та (64,0 ± 2,9) % відповідно, то наприкінці лікування у хворих основної групи цей показник достовірно підвищився, і склав (83,8 ± 2,7) % на відміну від контрольної групи, де середнє значення ОФВ₁ склало (67,3 ± 2,8) %.

Наявність бактеріовиділення спостерігалось у більшості обстежених пацієнтів. У хворих як основної, так і контрольної груп бактеріовиділення припинилось переважно на 2-3 місяцях лікування. Наприкінці лікування наявність МБТ у харкотинні спостерігалось тільки у 1 (2,6 %) хворого основної та у 2 (5,7 %) пацієнтів контрольної групи. Отримані дані свідчать, що строки припинення бактеріовиділення у пацієнтів основної та котрольної груп суттєво не відрізнялись, і становили (2,0 ± 0,2) та (2,2 ± 0,3) місяців відповідно.

Характеризуючи динаміку рентгенологічних змін слід зазначити, що розсмоктування інфільтративних та вогнищевих утворень у легенях хворих обох груп починалось вже на 1-му місяці лікування, досягаючи максимуму через 2 місяця, і завершувалось, як правило, на 3-4 місяцях лікування.

Розсмоктування вогнищевих змін відбулося в середньому через (5,1 ± 0,1) місяців лікування в основній групі пацієнтів та через (6,1 ± 0,3) місяців - у контрольній (Р < 0,001).

Деструктивні зміни у легенях до лікування відмічались у 34 (89,5 %) пацієнтів основної групи та 32 (91,4 %) – контрольної. Виявлено, що строки загоєння каверн були достовірно меншими в основній групі, ніж у контрольній, а саме - (4,1 ± 0,3) та (5,0 ± 0,3) місяців відповідно (Р < 0,05).

Таким чином, встановлено, що у хворих на туберкульоз легень при його поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень клінічні прояви є більш тяжкими. Виявлено, що у хворих на поєднану патологію відбуваються більш виразні зміни у стані місцевого імунітету та сурфактантної системи легень.

Проведені дослідження продемонстрували, що фенспірид позитивно впливає на більшість факторів місцевого захисту, що, в свою чергу, обумовлює більш швидку регресію клініко-рентгенологічних симптомів у групі хворих, які отримували цей препарат додатково до комплексного лікування. Зменшення респіраторних явищ і запалення трахеобронхіального дерева, покращення функції зовнішнього дихання, скорочення термінів загоєння деструктивних змін у легенях дозволяє підвищити ефективність лікування хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень шляхом застосування фенспіриду.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено нове вирішення актуальної задачі сучасної фтизіатрії - виявлення особливостей порушень факторів місцевого захисту у хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та їх корекція шляхом застосування препарату фенспірид, що суттєвого зменшує прояви респіраторних симптомів, підвищує показники функції зовнішнього дихання, зменшує явища запалення трахеобронхіального дерева і, таким чином, позитивно впливаючи на перебіг супутнього захворювання, призводить до підвищення ефективності лікування хворих на туберкульоз легень.

1. Особливістю поєднання туберкульозу легень і хронічного обструктивного захворювання легень є більш тяжка клінічна картина, порушення вентиляційної функції легень переважно за обструктивним типом, має місце значна кількість катаральних (65,0 %) гнійних (15,0 %) та катарально-гнійних (12,5 %) форм ендобронхіту при ендоскопічному дослідженні.

2. При туберкульозі легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень виявлені суттєві порушення місцевого імунітету, які проявляються зниженням життєздатності клітин бронхоальвеолярного змиву до (51,4 ± 3,1) % на тлі підвищення їх кількості - (1,01 ± 0,01x10⁶); порушенням співвідношення клітин у БАЗ - зменшення числа АМ до 68,6 % та підвищення проценту Лф до 20,6 %; дисфункцією альвеолярних макрофагів - зниженням їх адгезивної (26,4 ± 2,6) % та поглинальної здатності - ПФ склав (33,9 ± 2,4) %, ФЧ – (2,0 ± 0,4) ум. од.

3. У хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень відмічається зниження поверхневої активності сурфактанту, що проявилось підвищенням поверхневого натягу - (39,6 0,9) мН/м і зниженням індексу стабільності - (0,50 0,03) ум. од.

4. Виявлена кореляційна залежність між показниками сурфактантної системи легень і клітинним складом бронхоальвеолярного змиву. Спостереження за характером та виразністю змін кореляційних зв’язків у процесі лікування може бути використано для оцінки тяжкості перебігу захворювання та ефективності терапії, що проводиться.

5. Фенспірид in vitro позитивно впливає на функціональну активність альвеолярних макрофагів, які виділені з бронхоальвеолярного змиву хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень – підвищує їх фагоцитарну активність (ПФ підвищився на 10,5 %). Ефективність стимуляції поглинальної здатності альвеолярних макрофагів може бути використана як прогностичний тест для оцінки доцільності призначення цього препарату та визначення ефективності його дії.

6. Використання патогенетичного препарату фенспірид у комплексному лікуванні хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень вірогідно підвищує життєздатність (на 19,5 %) клітин, виділених з бронхоальвеолярного змиву, нормалізує їх кількість та співвідношення, значно підвищує функціональну активність альвеолярних макрофагів, а також впливає на кількість та виразність кореляційних зв’язків між показниками сурфактантної системи легень та клітинами БАЗ.

7. Тривале, протягом 3-х місяців, застосування препарату фенспірид у дозі 80 мг 2 рази на добу на тлі стандартної протитуберкульозної та бронхолітичної терапії є ефективним способом лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень, який сприяє більш швидкому зникненню симптомів інтоксикації, зменшенню проявів бронхолегеневих симптомів, більш виразному підвищенню показників ФЗД, зменшеню явищ запалення трахеобронхіального дерева у більшості хворих та скороченню практично на місяць строків загоєння деструктивних змін у легенях, що підвищує ефективність лікування на 16,9 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою підвищення ефективності лікування хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень рекомендується застосовувати фенспірид у комплексі з протитуберкульозною та бронхолітичною терапією.

2. Для лікування хворих на туберкульоз легень із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень фенспірид слід призначати у найбільш ранні строки, терміном не менше 3-х місяців у дозі 80 мг 2 рази на добу до прийому їжі.

3. При застосуванні фенспіриду побічні ефекти майже не спостерігались - у 5,3 % паієнтів прийом препарату супроводжувався виникненням нудоти, що усувалось прийомом фенспіриду після їжі.

СПИСОК ОПУБЛIКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦIЇ

1. Изменения в бронхиальной патологии у больных легочным туберкулезом за десятилетие / Просветов Ю.В., Шальмин А.С., Растворов А.А., Курило С.Н., Кужко М.М., Спесивцев О.Г., Ахтырский А.И., Овчаренко В.Т., Басов П.В., Гусарова А.Ю., Разнатовская Е.Н. // Запорожский мед. журн. – 2004. - №5. – С. 81-85.

Автору належить: робота з архівом, заповнення тематичних карт, участь у написанні статті. Просвєтов Ю.В., Кужко М.М., Спєсівцев О.Г. Басов П.В. – ідея дослідження, консультативна допомога. Шальмін О.С., Куріло С.М. – бронхологічне обстеження хворих, консультативна допомога. Растворов О.А. - написання статті. Ахтирський О.І., Овчаренко В.Т. – аналіз та статистична обробка матеріалів. Разнатовська О.М. – робота з електронною базою данних.

1. Деякі можливості корекції місцевого імунітету та стану слизової оболонки бронхів при туберкульозі легень у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / Кужко М.М., Куріло С.М., Загаба Л.М., Гусарова А.Ю., Закревська С.О. // Український терапевтичний журн. – 2005. - №1. – С. 73-76.

Автору належить: курація хворих, участь у написанні і оформленні статті. Кужко М.М. - консультативна допомога. Куріло С.М. - написання статті. Загаба Л.М. - заповнення тематичних карт, статистичні обрахунки. Закревська С.О. - курація частини хворих, робота з електронною базою данних.

1. До питання про особливості стану деяких місцевих захисних механізмів при туберкульозі легень у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / Куріло С.М., Загаба Л.М., Гусарова А.Ю., Закревська С.О., Миронченко С.В. // Запорожский мед. журн. – 2005. - №2. – С. 73-75.

Автору належить: курація хворих, написання і оформлення статті. Куріло С.М. - консультативна допомога. Загаба Л.М. - заповнення тематичних карт, участь у написанні статті. Закревська С.О. - курація частини хворих. Миронченко С.В. - статистичні обрахунки.

1. Удосконалення лікування хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень / Куріло С.М., Кужко М.М., Гусарова А.Ю., Загаба Л.М., Закревська С.О. // Актуальні питання медичної науки та практики (збірник наукових праць ЗМАПО). Вип. 68, кн.2. – Запоріжжя, 2005. – С. 152-159.

Автору належить: курація хворих, заповнення тематичних карт, аналіз та обробка матеріалів, висновки, написання статті. Куріло С.М., Кужко М.М. - консультативна допомога. Загаба Л.М. - заповнення тематичних карт. Закревська С.О. - курація хворих, статистична обробка данних.

1. Гусарова А.Ю. Стан деяких показників сурфактантної системи у хворих на туберкульоз легень у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень // Актуальні питання медичної науки та практики (збірник наукових праць ЗМАПО). Вип. 69, ювілейний. – Запоріжжя, 2006. – С. 86-90.

2. Гусарова А.Ю. Ефективність лікування туберкульозу легень у хворих із супутнім хронічним обструктивним захворюванням легень при застосуванні в комплексній терапії препарату фенспірид // Актуальні питання медичної науки та практики (збірник наукових праць ЗМАПО). Вип. 71, том 1. – Запоріжжя, 2007. – С. 47-51.

3. Динамика бронхиальной патологии у больных активным туберкулезом легких / Просветов Ю.В., Растворов А.А., Спесивцев О.Г., Ахтырский А.И., Овчаренко В.Т., Басов П.В., Гусарова А.Ю., Шаповалова А.В. // XV з’їзд терапевтів України: тези доп. – Київ, 2004. – С. 240-242.

4. Особенности проявлений туберкулеза легких с сопутствующей патологией бронхов / Просветов Ю.В., Растворов А.А., Шальмин А.С., Ахтырский А.И., Овчаренко В.Т., Басов П.В., Гусарова А.Ю. // Імунологічні аспекти туберкульозу і неспецифічних захворювань органів дихання: матеріали науково-методичної конференції з міжнародною участю. – Київ, 2005. – С. 178-182.

5. Гусарова А.Ю. Вплив ереспалу на деякі показники місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні із хронічними обструктивними захворюваннями легень // Медична наука: сучасні досягнення та інновації: матеріали науково-практичної конференції молодих вчених. – Харків, 2006. – С.21.

АНОТАЦІЯ

Гусарова А.Ю. Особливості порушень деяких факторів місцевого захисту та їх корекція при лікуванні хворих на вперше діагностований туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень. - Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спецiальнiстю 14.01.26-фтизiатрiя. – Державна установа “Iнститут фтизіатрії i пульмонології iм. Ф.Г. Яновського АМН України”, Київ, 2007.

Робота присвячена вивченню стану місцевого захисту у хворих на туберкульоз легень у поєднанні з хронічним обструктивним захворюванням легень та підвищенню ефективності лікування цієї категорії пацієнтів.

Характеристики

Список файлов реферата