92620 (680817), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Показники роботи онкологічної служби м. Донецька (рак грудної залози) за період 1997–2006 роки представлені в табл.4.

За період з 1997 по 2006 роки абсолютна кількість хворих на рак грудної залози зменшилася. Захворюваність РГЗ зменшилася з 87,2 до 66,7 випадків на 100 тис. населення. Виявлення хворих у запізнених стадіях РГЗ зменшилося на 16,2% з 47,8%±2,6% до 31,6%±2,4%, збільшилось на 17,7% (р<0,001) виявлення хворих на РГЗ на профоглядах, зменшилася смертність з 43,1 до 35,8 випадків на 100 тис. населення, але, на жаль, охоплення лікуванням зменшилося на 20%.

Наведені дані захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози та показники діяльності онкологічної служби міста Донецька свідчать про необхідність науково-обґрунтованого вирішення проблеми поліпшення стану виявлення хворих на I–II стадіях розвитку процесу, збільшення виявлення хворих на профоглядах, впровадження методів вторинної профілактики для зменшення захворюваності цим недугом.

Означена проблема потребує вирішення перш за все у поліклініках загальної лікувальної мережі, куди частіше звертаються жінки, маючи приховані форми новоутворень або фактори ризику.

Недостатня оснащеність поліклінік мамографами, апаратами ультразвукової діагностики, термографами, відсутність скринінгових програм не сприяють ранній діагностиці передпухлинних захворювань та виявленню ранніх стадій раку грудної залози.

В основу дослідження покладені відомості з щорічних статистичних звітів роботи онкологічної служби з раку грудної залози за період з 1997 по 2006 роки інформаційно-аналітичних відділів: центру медичної статистики Головного управління охорони здоров’я Донецької обласної державної адміністрації, Донецького обласного протипухлинного центру, Донецького міського онкодиспансеру, міської лікарні №2 «Енергетик», м. Донецьк. Використані дані щорічних звітів роботи мамологічного кабінету за 2003–2006 роки, кабінету рентгенмамографії, ультразвукової та термографічної діагностики, кабінету профілактики Донецької міської лікарні №2 «Енергетик» за результатами обстеження 18418 жінок. У 2006 році наказом Донецького міського управління охорони здоров’я додатково включені для обстеження жінки п’яти районів міста.

В якості першого методу дослідження проведено анкетний скринінг. На основі відомих найбільш вагомих факторів ризику сформована анкета для опитування жінок.

На першому етапі провели аналіз опитування 3120 жінок. Проведено ретроспективне анкетування 122 жінок, що перенесли лікування раку грудної залози. Методом прогнозування за допомогою моделі штучної нейромережі встановлені найбільш вірогідні ознаки факторів ризику, які призводять до раку.

Клінічним методом обстеження оглянуто 18418 як жінок без скарг, так і з патологією грудних залоз. Ультразвукове обстеження грудних залоз у 4120 жінок проведено апаратом Logiq-100 з датчиком (7,5–9) мГц.

З метою підвищення якості при первинному відборі «групи ризику» та хворих при селективному скринінгу автором спільно з групою вчених Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О.Галкіна НАН України розроблений, апробований контактний цифровий термограф ТКЦ-1.

Ідея автора полягала у застосуванні матриці контактних термосенсорів із можливістю її переміщення по поверхні грудної залози з метою отримання мозаїчної термограми, передачею температурної інформації у комп’ютер із застосуванням програми аналізу температурних показників.

Блок-схема цифрового контактного термомамографа представлена на рис.1.

За допомогою термографа обстежено 74 жінки, направлених з підозрою чи діагнозом на РГЗ в Донецький обласний протипухлинний центр.

Проведено термомамографію у 1500 жінок. Термограф захищено патентами України та Росії, його внесено у Державний реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення України та дозволено для використання у медичній практиці (свідоцтво про державну реєстрацію № 6544/20078 від 31 травня 2007р.).

Рентгенологічне обстеження грудних залоз розпочали у 1998 році за допомогою мамографа «Електроніка» російського виробництва.

З 2005 року почали проводити рентгенологічне обстеження грудних залоз за допомогою вітчизняного цифрового мамографа «Мадіс» виробництва заводу «Радомір» м. Харкова. Мамографію проводили за загальноприйнятими методиками у прямій краніо-каудальній та боковій проекціях. Всього за період дослідження мамографічне обстеження проведено 3518 жінкам.

За період з січня 2003 року по січень 2007 року у 130 жінок було проведено цитоморфологічне дослідження тканини грудних залоз, отриманих методом аспіраційної та трепанбіопсії. Цитологічні препарати досліджували за допомогою забарвлення гематоксиліном та еозином, з азур-еозиновою сумішшю за методом Паппенгейма.

Комплексне цитологічне та гістологічне дослідження тканин грудних залоз проведено з операційного матеріалу та трепанбіопсій трепаном «Colt» виробництва Італія, у 101 хворої на доброякісні утворення та 29 хворих на рак грудної залози. Шматочки тканини фіксували в 10% розчині холодного нейтрального формаліну (рН 7,4) протягом 24 годин. Фіксовані у формаліні шматочки після дегідратації заливали у високоочищений парафін із полімерними добавками (Richard-Allan Scientific, США) при температурі не вище 60°С. З парафінових блоків на ротаційному мікротомі Microm HM325 з системою переносу зрізів STS (Carl Zeiss, Німеччина) виготовляли серійні гістологічні зрізи товщиною (5±1) мкн, які потім забарвлювали гематоксиліном та еозином, пікрофуксином за ван Гізоном, толуїдиновим синім при рН 2,6 і 5,3, ставили ШИК-реакцію з обробкою контрольних зрізів амілазою. Мазки фіксували 96° етиловим спиртом. Дослідження препаратів у прохідному світлі проводили на дослідницькому мікроскопі Olympus AX70 (Японія) із цифровою відеокамерою Olympus DP50, з’єднаною із персональним комп’ютером. Мікрофотографування препаратів нами здійснено з використанням програми AnalySIS Pro 3,2 (фірма SoftImaqing, Німеччина) згідно з рекомендаціями виробника програмного забезпечення.

Морфологічне вивчення гістологічних препаратів проведено на базі відділу патоморфології Центральної науково-дослідної лабораторії Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (зав.відділу, д.мед.н., проф. Шлопов В.Г.).

Для проведення кількісного аналізу отриманих в дослідженні результатів використовувалися як методи статистичного аналізу (Лях Ю.Є. та ін., 2006), так і методи математичного (нейромережевого) моделювання (Єжов А., Чечеткин В., 1997; Казаков В.М. та ін., 2001).

Для порівняння результатів діагностики захворювань грудної залози різними методами розраховувалися чутливість, специфічність та точність методів, частка хибнопозитивних та частка хибнонегативних результатів обстеження за загальноприйнятими методами.

При оцінці показників ефективності для кожного параметру розраховували його 95% вірогідний інтервал (ВІ) (Лях Ю.Є. та ін., 2006).

При порівнянні показників ефективності використовувалися методи аналізу таблиць k m (критерій ч²), а також процедура множинних порівнянь (з використанням арксинус перетворення Фішера) (Лях Ю.Є. та ін., 2006).

Для встановлення зв’язків між значеннями ознак, отриманих при проведенні анкетування і ризиком розвитку раку грудної залози були застосовані методи побудови математичних моделей: методи нейромережевого моделювання та методи побудови логістичних регресійних моделей (Казаков В.М. та ін., 2001).

Для оцінки ступеня впливу кожного з вхідних ознак на результат використовувався метод розрахунку відношення шансів (ВШ) з вказівкою 95% вірогідного інтервалу (ВІ) для цього показника (Лапач С.Н. та ін., 2000).

В усіх випадках перевірки гіпотез відмінність вважалася статистично значущою при рівні значущості p<0,05.

Розрахунки проводилися з використанням ліцензійних пакетів статистичного аналізу – Statistica 5.5 (StatSoft Inc., 1999), MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2004). Математичні моделі створювалися та аналізувалися у пакеті нейромережевого моделювання Statistica Neural Networks 4.0 (StatSoft Inc., 1999).

У третьому розділі «Організаційні форми та методичні підходи, спрямовані на поліпшення ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози» розглянуті питання організації мамологічної допомоги у поліклініці міської лікарні, куди неодноразово звертаються жінки з різних питань, у тому числі й ті, у яких існує прихована форма РГЗ.

На мікроорганізаційному рівні мамологічної служби ЛПЗ наведено положення про мамологічний кабінет, його штатний розклад, дана схема взаємодії з суміжними службами.

Були розроблені «Схема селективного скринінгу» (табл.5) та «Алгоритм селективного скринінгу» (рис.2) в залежності від віку жінок. Принциповим було вирішення питання обстеження жінок, які вперше звернулися до лікувального закладу з будь-яких питань (крім термінових станів) протягом поточного року. Проведений аналіз відвідувань жінок до поліклініки довів, що за (2–3) роки практично всі жінки району обслуговування у віці до 75 років звертаються до лікарів з різними проблемами.

У роботі наведені алгоритми обстеження на всіх рівнях ЛПЗ.

Комплексний підхід до єдиних вимог протиракової боротьби з раком грудної залози дають можливість знизити захворюваність, покращити якість лікування та знизити смертність.

У четвертому розділі «Роль та місце контактної цифрової термомамографії у ранній діагностиці захворювань грудної залози» розглянуто питання застосування контактного цифрового термомамографа у діагностиці захворювань грудної залози, який на кольорових та чорно-білих термограмах кількісно та якісно відображає розподіл температури по поверхні грудних залоз.

При обстеженні за допомогою термографа жінок без патології грудних залоз встановлено, що вогнища гіпертермії з коливаннями температурної асиметрії, не перевищують +0,5°С…+1°С. Підвищення температурної асиметрії до +2°С в нормі спостерігали під час менструації та у другій половині менструального циклу.

Для виявлення термографічних ознак раку грудної залози провели обстеження 74 жінок, направлених в обласний протипухлинний центр із підозрою або з діагнозом раку грудної залози.

Встановлено чотири форми термографічної картини раку грудної залози:

• вогнищева форма (рис.3) – вогнища гіпертермії >+2°С локалізуються в одному з квадрантів, де розташована пухлина;

• дифузна форма (рис.4) – вогнища гіпертермії >+2°С…+8°С розташовані в двох квадрантах або над всією поверхнею ураженої залози;

• плямиста (маскувальна) форма (рис.5) термограми раку грудної залози характеризується вогнищами гіпертермії з перевищенням температурної асиметрії >+2°С, які розташовуються плямами по всій поверхні грудної залози;

• при термонегативній формі (рис.6) термограми раку грудної залози вогнища гіпертермії над локалізацією пухлини відсутні.

У результаті аналізу обстеження жінок співпадіння діагнозів відмічено у 81,1%±4,6%, хибнонегативні – у 8,1%±3,2%, хибнопозитивні результати – у 1,4%±1,3% жінок. Чутливість методу склала 90,9% (ВІ 82,7%–96,7%), специфічність – 87,5% (ВІ 50,6%–100%), точність – 90,5% (ВІ 82,7%–96,2%).

Високі діагностичні показники обумовлені також і тим, що до протипухлинного центру направлялися вже обстежені хворі на рак грудної залози чи підозрою на рак. Але отримані результати, особливо висока чутливість, надали можливість застосувати контактну цифрову термографію при проведенні селективного скринінгу в умовах поліклініки.

Встановлено особливості термограм у жінок із дисгормональними дисплазіями. Як правило, вогнища гіпертермії характеризувалися збільшенням кількісних показників температурної асиметрії до +1°С…+1,5°С. При виражених проліферативних процесах в тканині грудних залоз температурна асиметрія збільшується до +2°С…+2,5°С.

При проведенні морфологічних досліджень у хворих із температурною асиметрією більше +2°С з площею більше 10%–15% поверхні грудної залози встановлено, що цей факт обумовлений сполученням запалення, проліферативних процесів, збільшенням кількості новоутворених судин, що обумовлюють початок як передпухлинних процесів у тканині грудної залози, так і ознаками початкових форм раку.

Термограма хворих на гнійну кісту подібна термограмі хворих на рак грудної залози.

Термограми хворих на фіброаденому з вираженою проліферацією чітко відображують вогнище гіпертермії +1°С…+2°С у місті локалізації пухлини. Фіброаденоми без проліферативних процесів на термограмах не визначаються.

Доведено можливість ефективного застосування контактної термографії під час контролю за лікуванням дисгормональних порушень. Поліпшення клінічних даних на термограмах відзначаються зменшенням як температурної асиметрії, так і площі вогнищ гіпертермії.

У п’ятому розділі «Вторинна профілактика раку грудної залози за допомогою медичної технології формування «груп ризику», диспансерного спостереження та лікування хворих на передпухлинні захворювання грудних залоз» розглядаються методичні підходи з формування «груп ризику» за допомогою анкетного скринінгу.

Проведений аналіз 3168 анкет довів, що тільки 48 (1,5%±0,2%) жінок не відмітили у себе хоч би одного фактору ризику. Переважна більшість має проблеми з соматичним здоров’ям.

Дані анкетування свідчать, що переважна кількість опитуваних жінок, які звернулися до поліклініки, були у віці (41–50) років – 738 (23,7%0,8%) та (51–60) років – 653 (20,9%0,7%). Це підтверджує той факт, що жінки у віці (41–60) років, на який приходиться найбільша захворюваність РГЗ, часто відвідують поліклініки загальної лікувальної мережі.

Встановлено (рис.7), що сполучення декількох факторів ризику поступово наростає з 21 року (6 факторів), досягаючи сполучення 12 факторів у віці (40–50) років, зберігаючись на рівні 9 факторів у віці (60–70) років.

Рис.7. Динаміка поєднання найбільшої кількості ознак факторів ризику за віковими групами

Проведено аналіз питомої ваги ознак факторів ризику для кожної вікової групи. Встановлено, що з 3120 жінок, які мали фактори ризику, найбільша кількість –1344 (43,1%±0,9%) мали ендокринні порушення. В 717 (23,0%±0,8%) жінок виявлені запальні процеси печінки, жовчовивідних шляхів та геніталій. Порушення в репродуктивній системі відмічено у 569 (18,2%±0,7%), наявність в анамнезі випадків онкологічних захворювань у членів сім’ї встановлено у 289 (9,3%±0,5%). На травму грудної залози вказали 132 (4,2%±0,4%) та працювали у нічний час 69 (2,2%±0,3%) жінок.

На основі сукупності питомої ваги факторів ризику сформовані чотири «групи ризику», в яку включили 314 (10,1%0,5%) жінок. Пацієнтки комплексно обстежені, у 87 (27,7%±2,5%) виявлена патологія, серед якої у 4,6%±2,2% встановлений діагноз РГЗ.

За допомогою побудови моделі штучної нейромережі проведено аналіз питомої ваги кожного фактору ризику за 42 ознаками. Відібрані 3 групи анкет. Перша група – 108 пацієнток, які не мали патології грудних залоз. Другу групу склали анкети 250 жінок, у яких виявлені доброякісні пухлини. У третю групу ввійшли 122 ретроспективно анкетованих пацієнтки з раніше перенесеним раком грудної залози.

Результати прогнозування ризику розвитку РГЗ у рамках моделі L-42 наведені в табл.6.

Таблиця 6

Результати прогнозування ризику розвитку РГЗ у рамках моделі L-42

Результати	Навчаюча множина		Тестова множина
	РГЗ	Захворювання не виявлено	РГЗ	Захворювання не виявлено
Усього випадків	104	276	18	82
Вірний прогноз	91	242	13	64
Невірний прогноз	13	34	5	18

Чутливість моделі L-42 на навчаючій множині склала 87,5% (ВІ 80,4%–93,2%), специфічність 87,7% (ВІ 83,6%–91,3%). Чутливість цієї моделі на тестовій множині склала 72,2% (ВІ 48,2%–90,9%), специфічність 78,0% (ВІ 68,4%–86,4%), що підтверджує адекватність побудованої моделі.

На виділеному наборі чотирьох найбільш вірогідних факторних ознак була побудована модель прогнозування ризику розвитку РГЗ (L-4). Після підсумків вагомих коефіцієнтів моделі на навчаючій множині була проведена оптимізація порога прийняття рішення моделі на навчаючій і контрольній множині з використанням ROC процедури. Отримано значення Y_crit=0,343, у випадку, коли у результаті розрахунків у рамках побудованої моделі значення Y<0,343 прогнозується відсутність патології, у протилежному випадку прогнозується розвиток захворювання.

Результати прогнозування моделі на навчаючій та тестовій множині випадків представлені у табл.7.

Таблиця 7

Результати прогнозування ризику розвитку РГЗ у рамках моделі L-4

Результати	Навчаюча множина		Тестова множина
	РГЗ	Захворювання не виявлено	РГЗ	Захворювання не виявлено
Усього випадків	276	104	82	18
Вірний прогноз	82	218	16	65
Невірний прогноз	22	58	2	17

Чутливість моделі L-4 на навчаючій множині склала 78,8% (ВІ 70,4%–86,2%), специфічність 79,0% (ВІ 74,0%–83,6%). Чутливість цієї моделі на тестовій множині склала 88,9% (ВІ 69,2%–99,2%), специфічність 79,3% (ВІ 69,7%–87,4%).

Таким чином, зменшення кількості прогнозуючих факторів з 42 до 4 не привело до зниження якості прогнозування, що вказує на значимість відібраних факторів ризику для прогнозування ризику розвитку раку грудної залози.

Для ранжирування впливу факторних ознак на ризик розвитку РГЗ на чотирьох виділених ознаках була побудована логістична регресивна модель. Результати оцінки значимості факторних ознак у рамках цієї моделі наведені в табл.8.

Таблиця 8

Оцінка впливу факторних ознак у рамках логістичної регресивної моделі

Найменування ознаку фактора ризику	ВШ (95% ВІ)	Рівень значимості відмінності коефіцієнта регресії від 0, р
Вік (Х1) (ВШ/1 рік)	1,11 (1,08–1,14)	<0,001
Хворобливість грудних залоз перед менструаціями (Х2)	5,07 (2,83–9,10)	<0,001
Відсутність або нерегулярне статеве життя (Х3)	3,58 (2,01–6,37)	<0,001
Наявність доброякісного захворювання грудних залоз на фоні гіпертонічної хвороби (Х4)	1,80 (1,05–3,10)	0,030

Отримана модель L-4 була реалізована для практичного використання у середовищі табличного процесора Excel. При цьому були виділені три «групи ризику» розвитку РГЗ: група низького ризику Y<0,12 (АР=0%, ВІ 0%–1,5%), група середнього ризику 0,120,4 (АР=37,2%, ВІ 30,9%–43,8%).

Вторинна профілактика РГЗ складається не тільки з діагностики РГЗ на ранніх I–II стадіях, а й у першу чергу з виявлення жінок, які мають фактори ризику, з розробкою індивідуальних оздоровчих програм.

Розроблені алгоритми диспансерного спостереження груп високого та низького ступеня ризику виникнення як доброякісних захворювань, так і РГЗ, дозволяють виключити проведення мамографії та обмежити променеве навантаження на грудні залози жінкам у віці до 35 років та зменшити у два рази опромінення у віці (35–59) років жінкам групи низького ризику.

При проведенні дослідження впевнилися у можливості після першої базової мамографії та термомамографії за умови відсутності при обстеженні патологічних ознак, наступні обстеження проводити за допомогою термографії. При появі вогнищ гіпертермії з температурною асиметрією більше +2°С з площею 10%–15% поверхні грудної залози на термограмах – проводити обов’язкову рентгенмамографію за алгоритмом.

Наводяться спостереження з лікування жінок «групи ризику» з даними контрольних термографій у процесі лікування.

У шостому розділі «Селективний скринінг у ранній діагностиці раку грудної залози та передпухлинних захворювань» проведено вивчення якості діагностики за допомогою селективного скринінгу жіночого населення.

Алгоритм селективного скринінгу захворювань грудних залоз жінок складався з двох етапів. На першому відбірковому етапі застосовували три методи обстеження та виявлення факторів ризику: анкетування, контактну цифрову термографію та клінічний огляд мамолога. При відсутності факторів ризику розвитку раку грудної залози, відсутності патології на термограмі та при клінічному огляді мамолога жінка визнавалася здоровою.

При виявленні факторів ризику та з підозрою на патологію грудних залоз жінкам проводився другий етап селективного скринінгу – уточнення діагнозу за допомогою сонографії, рентгенмамографії, при вузлових утвореннях проведення аспіраційної або трепанбіопсії з подальшим цитоморфологічним дослідженням.

Кількість обстежених мамологом жінок за чотири роки проведення скринінгу зростала з кожним роком і склала 18418 жінок, з них у 4500 (24,4%±0,3%) лікарем встановлена патологія грудних залоз. Для визначення якості діагностики роботи мамолога на першому етапі проведено аналіз результатів комплексного обстеження 965 жінок. Встановлено, що істиннопозитивний (ІП) діагноз при клінічному огляді відмічено у 630 (65,3%±1,5%), істиннонегативний (ІН) – у 186 (19,3%±1,3%), хибнопозитивний (ХП) – у 66 (6,8%±0,8%), хибнонегативний (ХН) – у 83 (8,6%±0,9%) випадках.

Найбільш поширеним захворюванням грудних залоз серед жінок є різні форми мастопатії – 555 (57,5%±1,6%). Встановлено, що з 555 жінок у 201 діагноз мастопатії виявлений у результаті комплексного обстеження. Пацієнтки входили до групи жінок, які скарг не пред’являли.

У 67 жінок мамологом виставлений діагноз пухлинного утворення грудних залоз або підозра на рак. Після комплексного обстеження у 28 (41,8%±6,0%) пацієнток виявлено РГЗ, у 27 (40,3%±6,0%) – діагноз мастопатії, вузлової форми, у 7 (10,4%±3,7%) – фіброаденоми. Не виявлено патології у 5 (7,5%±3,2%) жінок.

Обстеження 1590 жінок за допомогою контактного цифрового термографа проводилося до клінічного огляду мамолога «сліпим методом», без інформації про скарги та анамнезу хворої. Ці заходи вжиті для більш об’єктивного визначення можливостей контактної термографії. Співставлення результатів термографії з подальшим комплексним обстеженням 1046 пацієнток встановило, що істиннопозитивний результат відмічений у 702 (67,1%±1,5%), істиннонегативний – у 196 (18,7%±1,2%), хибнопозитивний – у 106 (10,1%±0,9%), хибнонегативний – у 42 (4,0%±0,6%) жінок.

Проведений аналіз хибнопозитивних результатів довів, що у 18 хворих із підозрою на рак виявлена мастопатія з вираженими проліферативними процесами, які встановлені при морфологічному дослідженні.

Значна кількість хворих, яким виставлений хибнопозитивний діагноз мастопатії, обумовлена декількома обставинами і в першу чергу функціональними порушеннями в тканині грудних залоз (набряком тканини, підвищенням кровообігу та обміну речовин). Єдиним, поки що, кількісним показником термограми, який дозволяє диференціювати між функціональними та органічними, структурними порушеннями, є вимір площі вогнищ гіпертермії. Органічна патологія виявляється при перевищенні гіпертермії +1°С…+2°С з площею більше 10%–15% поверхні грудної залози.

З 49 обстежених за допомогою термографа жінок діагноз раку грудної залози підтверджений іншими методами у 25 (51,0%±7,1%), у 22 (44,9%±7,1%) жінок – хибнопозитивний та у 2 (4,1%±2,8%) – хибнонегативний результати. В усіх 22 випадках хибнопозитивних діагнозів на рак виявлена мастопатія. У 2 хворих на рак грудної залози термографічних ознак не встановлено.

Уточнювальна діагностика проведена за допомогою ультразвукового методу 4126 жінкам. Результати дослідження співставлені з заключенням комплексного обстеження 978 жінок. Істиннопозитивний діагноз встановлений у 340 (34,8%±1,2%), істиннонегативний – у 324 (33,1%±1,5%), хибнопозитивні діагнози у 4 (0,4%±0,2%), хибнонегативні – у 310 (31,7%±1,5%). Велика кількість хибнонегативних діагнозів спостерігалась, перш за все, при діагностиці мастопатій 278, фіброаденом – у 15 хворих, неуточнених утворень – у 11 та РГЗ – у 6 хворих. Аналіз результатів даних ультразвукового обстеження виявив наявність розбіжностей в оцінці критеріїв встановлення ознак мастопатії між заключенням рентгенолога та лікарем ультразвукової діагностики. Останній виставляє діагноз мастопатії тільки при наявності кістозного процесу, а при вираженому фіброзному процесі фіксує інволютивні зміни.

Рентгенмамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, виявлена патологія у 1217 (34,6%±0,8%). Найбільш поширену патологію грудних залоз складають мастопатії – 916 (75,3%±1,2%), фіброаденоми – 164 (13,5%±1,0%). Рак грудної залози встановлений у 64 (5,3%±0,6%). Неуточнені утворення та кісти по 33 (2,7%±0,5%) хворих, інша патологія до 1%.

Наводяться рентгенологічні ознаки виявленої патології. Проведено співставлення результатів рентгенологічного обстеження грудних залоз з даними комплексного обстеження у 839 жінок. Встановлено, що істиннопозитивні результати відмічені у 551 (65,7%±1,6%) пацієнток, істиннонегативні – у 209 (24,9%±1,5%), хибнопозитивні – у 34 (4,1%±0,7%), хибнонегативні – у 45 (5,4%±0,8%) пацієнток. Рак грудної залози встановлений за допомогою мамографії у 13 хворих, хибнопозитивний діагноз – у 1 та хибнонегативний – у 6 хворих.

Проведено порівняльний аналіз якості обстеження грудних залоз застосованими методами у селективному скринінгу та співставлення його з літературними даними.

Результати якості комплексного обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози наведені в табл.9.

Таблиця 9

Результати якості комплексного обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози

Методи обстеження	Усього обстежено	ІП	ІН	ХП	ХН
Клінічний	965	630 65,3%±1,5%	186 19,3%±1,3%	66 6,8%±0,8%	83 8,6%±0,9%
Сонографія	978	340 34,8%±1,5%	324 33,1%±1,5%	4 0,4%±0,2%	310 31,7%±1,5%
Термомамографія	1046	702 67,1%±1,5%	196 18,7%±1,2%	106 10,1%±0,9%	42 4,0%±0,6%
Мамографія	839	551 65,7%±1,6%	209 24,9%±1,5%	34 4,1%±0,7%	45 5,4%±0,8%

Дані свідчать, що кожний з методів має свої переваги та недоліки. Так, термографія має найбільший відсоток істиннопозитивних (67,1%±1,5%) та найнижчий хибнонегативних (4,0%±0,6%) результатів, але при цьому метод дає найбільший відсоток (10,1%±0,9%) хибнопозитивних діагнозів. Найбільш стабільні показники рентгенмамографії.

Порівняння показників чутливості, специфічності та точності кожного з методів наведені в табл.10.

Таблиця 10

Порівняння показників чутливості, специфічності, точності методів обстеження жінок на виявлення захворювань грудної залози

Методи обстеження	Об’єм виборки (n)	Чутливість (%)	Специфічність (%)	Точність (%)
Клінічний	965	88,4 (ВІ 85,9%-90,6%)	73,8 (ВІ 68,2%-79,0%)	84,6 (ВІ 82,2%-86,8%)
Ультразвуковий	978	52,3 (ВІ 48,5%-56,1%)	98,8 (ВІ 97,3%-99,7%)	67,9 (ВІ 64,9%-70,8%)
Контактна цифрова термомамографія	1046	94,4 (ВІ 92,6%-95,9%)	64,9 (ВІ 59,4%-70,2%)	85,9 (ВІ 83,7%-87,9%)
Рентгенмамографія	839	92,4 (ВІ 90,2%-94,4%)	86,0 (ВІ 81,4%-90,1%)	90,6 (ВІ 88,5%-92,5%)

Статистична оцінка якості діагностики у хворих на рак грудної залози наведена в табл.11.

Таблиця 11

Статистична оцінка якості діагностики хворих на рак грудної залози

Показники	Методи обстеження
	Клінічний n=965	Ультразвуковий n=978
Точність, %	97,5 (ВІ 96,4%–98,4%)	99,1 (ВІ 98,4%–99,6%)
Чутливість, %	96,3 (ВІ 85,4%–100%)	76,9 (ВІ 58,2%–91,3%)
Специфічність, %	97,5 (ВІ 96,5%–98,4%)	99,7 (ВІ 99,2%–99,9%)
Частка хибнопозитивних прогнозів, %	46,9 (ВІ 32,9%–61,2%)	13,0 (ВІ 2,3%–30,6%)
Частка хибнонегативних прогнозів, %	0,11 (ВІ 0%–0,43%)	0,6 (ВІ 0,2%–1,2%)
Точність, %	97,7 (ВІ 96,7%–98,5%)	98,6 (ВІ 97,7%–99,3%)
Чутливість, %	92,6 (ВІ 79,2%–99,4%)	77,8 (ВІ 59,6%–91,7%)
Специфічність, %	97,8 (ВІ 96,9%–98,6%)	99,3 (ВІ 98,6%–99,7%)
Частка хибнопозитивних прогнозів, %	46,8 (ВІ 32,5%–61,4%)	22,2 (ВІ 8,3%–40,4%)
Частка хибнонегативних прогнозів, %	0,2 (ВІ 0,02%–0,57%)	0,7 (ВІ 0,3%–1,4%)

Найбільшу точність і специфічність мають ультразвуковий метод та мамографія. За чутливістю – клінічний огляд мамолога та термографія. Найменшу частину хибнопозитивних діагнозів мають ультразвуковий та рентгенологічний методи обстеження, а найменший відсоток хибнонегативних прогнозів раку і, що є важливим, відмічено при термографії та клінічному огляді.

Наведені дані підтверджують запропоноване застосування термографії та клінічного огляду на першому відбірковому етапі селективного скринінгу, ультразвукового методу та мамографії на другому – для уточнення характеру пухлинних утворень.

У сьомому розділі «Медична ефективність розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики передпухлинних захворювань і раку грудної залози» проведена оцінка медичної ефективності розроблених методів ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, аналіз і узагальнення результатів дослідження.

Із впровадженням селективного скринінгу на виявлення захворювань грудної залози жіночого населення з 2003 по 2006 роки було на першому етапі оглянуто мамологом 18418 жінок від 17 до 80 років. З них, крім огляду мамолога, проведено анкетний скринінг 3168 жінок і у 1590 жінок термомамографію грудних залоз. На відбірковому етапі виявлено 4500 (24,4%±0,3%) жінок «групи ризику» та хворих, які підлягали уточнювальній діагностиці. Мамографічне обстеження грудних залоз проведено 3518 жінкам, виявлено 1217 (34,6%±0,8%) пацієнток із патологією. Ультразвукове обстеження грудних залоз 4126 жінок виявило патологію у 1390 (33,7%±0,7%). Аспіраційні біопсії зроблені 130 жінкам, виявлена патологія у 114 (87,7%±2,9%).

У 4500 жінок, відібраних для другого етапу, виявлено 1531 (34,0%±0,7%) з захворюванням грудних залоз. З них доброякісні захворювання склали 1153 (25,6%±0,7%), рак грудної залози – 64 (1,4%±0,2%), «група ризику» – 314 (7,0%±0,4%).

Таким чином, з 18418 обстежених жінок виявлена патологія у 1531 (8,3%±0,2%), що у 2,5 раза вище, ніж наведені авторами (Орлов О.А. та ін., 2002), які проводили організований профогляд на підприємстві онкологами. Серед усіх обстежених доброякісні захворювання виявили у 1153 (6,3%±0,2%), рак грудної залози – у 64 (0,3%±0,04%), віднесено до «групи ризику» – 314 (1,7%±0,1%). Відсоток виявлених хворих на рак грудної залози (0,3%) дорівнює результатам (0,3%), наведених Семіглазовим В.Ф. зі співавторами у 1992 році.

Таким чином, якщо провести розрахунки вище наведених показників на 100 тис. жіночого населення, то отримаємо розповсюдженість захворювання грудної залози – 8312,5, з них доброякісні захворювання – 6260,2, «група ризику» – 1704,9, РГЗ – 347,5, що значно перевищують сучасні показники загального профілактичного обстеження. Високі показники обумовлені, в першу чергу, концентрацією направлених жінок з патологією грудної залози з інших районів міста та виявленням прихованих форм раку у жінок без скарг.

За 4 роки впровадження технології пропущених (між раундами скринінгу) випадків раку не спостерігалося. Не спостерігали випадків виникнення раку в «групі ризику», яка знаходиться під диспансерним наглядом.

Після впровадження організаційно-методичних підходів у роботу мамологічної служби, розробки алгоритму селективного скринінгу грудних залоз жінок, які вперше у поточному році звернулися до поліклініки, застосування в алгоритмі обстеження контактного цифрового термографа, значно покращилися показники онкологічної роботи у дільниці обслуговування міської лікарні №2 «Енергетик» (мікроекономічний рівень). Починаючи з 2002 року по 2006 рік значно виросла кількість виявлених хворих на рак грудної залози з 7 до 20 випадків щорічно. Виявлення РГЗ за допомогою селективного скринінгу на профоглядах виросло з 14,3% до 80,0%. Збільшилося виявлення хворих на РГЗ у I-II стадіях з 71,5%±17,1% у 2002р. до 95,0%±4,9% у 2006р., що значно перевищує показники по місту Донецьку. Виявлення хворих у III стадії зменшилося з 28,6% до 5,0%, а IV стадія встановлена за 5 років у однієї хворої, яка раніше не зверталася за медичною допомогою. На 1,7% збільшилася кількість жінок хворих на РГЗ, які знаходяться на обліку більше 5 років (р<0,05).

Вжиті заходи на мікроекономічному рівні (в лікарні) покращили показники у Будьоннівському районі м. Донецька (табл.12, 13).

Таблиця 12

Показники діяльності онкологічної служби Будьоннівського району м. Донецька (рак грудної залози) за період 1997–2001 роки

Роки	Захворюваність			Виявлено на профогляді		Охоплено лікуванням			Смертність			Щорічна летальність
	Абс.число	На 100 тис. жін.населення	% запізнених випадків	Усього	% від узятих	Усього	% від узятих	Усього		На 100 тис. жін.населення	Померло до року		% від узятих вперше в попе-редньому році
1997	33	56,2	39,4±8,5	2	6,1±4,2	19	57,6±8,6	18		40,6	5		21,7±8,6
1998	33	55,8	45,5±8,7	8	24,2±7,5	31	93,9±4,2	13		29,2	5		15,2±6,2
1999	24	37,7	54,2±10,2	2	8,3±5,6	20	83,3±7,6	23		51,6	4		12,1±5,7
2000	35	69,5	34,3±8,0	10	28,6±7,6	28	80,0±6,8	23		45,6	3		12,5±6,8
2001	25	49,8	40,0±9,8	10	40,0±9,8	22	88,0±6,5	13		29,9	6		17,1±6,4
Усього за 5 років	150	53,8	42,7±4,0	32	21,3±3,3	120	80,0±3,3	90		38,4	23		15,3±2,9

Співставленням результатів роботи онкологічної служби у попередні 5 років (1997–2001 роки) та у період з 2002 по 2006 рік, коли була організована мамологічна служба з впровадженням селективного скринінгу захворювань грудної залози, доведено поліпшення показників у другому періоді. Зменшення абсолютної кількості виявлення хворих на РГЗ з 150 до 137 пояснюється зменшенням кількості жінок у районі, що пов’язано як з міграцією, так і смертністю населення. У 1,7 (ВІ 1,7–2,4) раза зменшилася (p=0,003) питома вага запізнених випадків з 42,7%±4,0% до 25,5%±3,7% у другому періоді. В 2,1 (ВІ 1,5–3,1) раза збільшилося (p<0,001) виявлення хворих на РГЗ на профоглядах з 21,3%±3,3% до 46,0%±4,3%, щорічна летальність складала 15,3%±2,9%, стала 10,2%±2,6%. Але захворюваність та смертність від РГЗ мають тенденцію до збільшення (з 53,8 до 57,1 на 100 тис. жіночого населення, з 32,0 до 35,0 на 100 тис. жіночого населення відповідно).

Таблиця 13

Показники діяльності онкологічної служби Будьоннівського району м. Донецька (рак грудної залози) за період 2002–2006 роки

Як правило, очікувати зниження захворюваності та смертності при впровадженні скринінгу та заходів вторинної профілактики, слід чекати протягом 10 років.

Слід звернути увагу на те, що зменшилася на 3% кількість жінок на РГЗ, які охоплені лікуванням, однак ця відмінність не є статистично значущою, p=0,69.

З 2006 року проводили обстеження жінок із 5 районів міста, були впроваджені методичні рекомендації (Думанський Ю.В. та ін., 2005) у роботу ЛПЗ міста, де викладені основні принципи організації ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози, поряд з іншими наказами та розпорядженнями по службі вплинули на поліпшення показників роботи онкологічної служби міста Донецька (див.табл.4).

Економічні розрахунки витрат довели у два рази меншу витратність коштів при застосуванні двохетапного селективного скринінгу, ніж при проведенні прогнозованого наскрізного мамографічного скринінгу жіночому населенню.

Окрім того, розроблений алгоритм дозволяє зменшити кількість рентгенологічних обстежень, що знижує променеве навантаження на грудні залози.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації узагальнені основні теоретичні підходи та запропонована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальних лікувальних закладах, яка являється новим науковим рішенням у діагностиці раку на ранніх стадіях та напрямком у виявленні, лікуванні, оздоровленні «групи ризику», що дозволяє знизити захворюваність РГЗ.

2. Під час дослідження виявлені причини, що призводять до встановлення у хворих запізнених стадій раку грудної залози:

• недостатня мотивація у самих жінок до профілактичного як самообстеження, так і до обстеження на профоглядах;

• відсутність мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі обумовлює нестачу того ланцюжка, який був би провідним у санітарно-просвітницькій роботі, в організації скринінгового обстеження жінок, у проведенні заходів вторинної профілактики, реабілітації хворих;

• недостатнє фінансування ЛПЗ (10% від потреби на обладнання) та низька забезпеченість обладнанням (мамографами, термографами, УЗД) не дозволяють провести мамографічний скринінг на популяційному рівні;

• не розроблена науково-обґрунтована медична технологія ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози в умовах загальної лікувальної мережі.

1. Проведений аналіз даних анкетного скринінгу показав накопичення факторів ризику з (20–30)- до (40–50)-річного віку, що свідчить про необхідність початку заходів вторинної профілактики з цього віку, а проведення селективного скринінгу – з 40 років. Доведено, що за допомогою опитування жінок згідно з розробленою анкетою формуються «групи ризику», вивчаються як індивідуальні фактори ризику, так і загальний стан здоров’я жінок регіону, розробляються заходи впливу на керовані та умовно керовані фактори ризику.

2. Результати прогнозування факторів ризику за допомогою побудови моделі штучної нейромережі виявили чотири основні фактори, які при своєму сполученні підвищують ризик розвитку раку: вік (збільшення цієї ознаки на 1 рік вказує на підвищення ризику розвитку раку (ВШ=1,11, ВІ 1,08–1,14); хворобливість грудних залоз перед менструацією (ВШ=3,58, ВІ 2,01–6,37); відсутність або нерегулярне статеве життя (ВШ=5,07, ВІ 2,83–9,10); наявність у жінок доброякісних захворювань грудних залоз на фоні гіпертонічної хвороби (ВШ=1,80, ВІ 1,05–3,10). На виділеному наборі ознак побудована математична модель прогнозування ризику розвитку РГЗ. Чутливість моделі склала 78,8% (ВІ 70,4%–86,2%), специфічність – 79,0% (ВІ 74,0%–83,6%).

3. Розроблений контактний цифровий термограф ТКЦ-1 є медичним приладом, який дозволяє отримати карти розподілу температур та візуалізації зображення температурних карт їх математичної обробки, аналіз кількісних показників температур (від –8°С до +8°С) за розробленими діагностичними параметрами. Новизна розробки полягає в ряді концептуальних, конструктивних і методичних рішень, сукупність котрих дозволила зробити новий прилад для скринінгової діагностики захворювань грудної залози.

4. Проведені доклінічні і клінічні іспити методу контактної цифрової термомамографії довели високу чутливість методу – 94,4% (ВІ 92,6%–95,9%), специфічність – 64,9% (ВІ 59,4%–70,2%) та точність – 85,9% (ВІ 83,7%–87,9%). Метод дозволяє в 67,1%±1,5% встановити істиннопозитивний діагноз, в 18,7%±1,2% виключити патологію, в 10,1%±0,9% має хибнопозитивні заключення та в 4,0%±0,6% хибнонегативні діагнози. Проведені дослідження з вивчення причин хибнопозитивних діагнозів виявили наявність у жінок у 63,2%±4,5% безсимптомного прихованого перебігу хронічного запалення тканин грудної залози.

5. Проведеним дослідженням за допомогою співставлення клініко-термо-морфологічних даних встановлено, що на термограмах вогнища гіпертермії обумовлені наявністю запалення, проліферативних, передпухлинних процесів і початком пухлинних процесів. Граничною термографічною картиною між відсутністю та наявністю патології є вогнища гіпертермії з температурною асиметрією +2°С та площею вогнища більше 10%–15% поверхні грудної залози. Встановлено, що контактна цифрова термографія є методом виявлення як функціонального стану тканини грудної залози, так і ранньої діагностики передпухлинних станів, раку грудної залози.

6. Розроблений під час дослідження алгоритм селективного скринінгу є медичною технологією, яка дозволяє провести більш ефективне профілактичне обстеження жінок. Застосування алгоритму двохетапного селективного скринінгу дозволило у 18418 обстежених в 25% виявити жінок із патологією грудних залоз, серед яких у 6,3%±0,2% виявили доброякісні захворювання, в 0,30%±0,04% рак грудної залози, 1,7%±0,1% ввійшли до «групи ризику». Виявлення захворювань грудної залози збільшилося у 2 рази. Питома вага діагностики раку грудної залози при профілактичному селективному скринінгу виросла з 19,2%±7,7% до 64,5%±8,6%, причому виявлення хворих на РГЗ у I–II стадіях збільшилося з 42,3%±9,7% до 80,6%±7,7%.

7. Найбільш якісні показники діагностики захворювань грудної залози встановлені при рентгенологічному обстеженні: чутливість 92,4% (ВІ 90,2%–94,4%), специфічність 86,0% (ВІ 81,4%–90,1%), точність – 90,6% (ВІ 88,5%–92,5%). Контактна цифрова термографія має більшу чутливість 94,4% (ВІ 92,6%–95,9%) та нижчу специфічність 64,9% (ВІ 59,4%–70,2%), за точністю друге місце після мамографії – 85,9% (ВІ 83,7%–87,9%) і, що важливо, має найменший відсоток (4,0%±0,6%) хибнонегативних результатів серед застосованих методів. Отримані результати дозволили застосувати метод контактної цифрової термографії у першому етапі скринінгу для відбору «групи ризику» та хворих від здорових жінок.

8. Витрати коштів на 50% менші при проведенні селективного скринінгу, ніж при прогнозованому наскрізному мамографічному скринінгу. Крім того, застосування контактного цифрового термографа в алгоритмі селективного скринінгу дозволило вдвічі зменшити кількість рентгенмамографій і відповідно зменшити променеве навантаження на грудні залози без погіршення якості діагностики.

9. Впровадження розробленої медичної технології з ранньої діагностики і вторинної профілактики раку грудної залози у роботу лікувально-профілактичних закладів покращили показники онкологічної роботи у місті Донецьку: захворюваність грудної залози зменшилася, але залишається вище, ніж в Україні (66,7 та 62,2 відповідно); смертність від раку грудної залози поступово зменшується з 43,1 у 1997 році до 35,8 у 2006 році; збільшилося виявлення хворих на РГЗ на профоглядах та у I–II стадіях, зменшилася кількість хворих у III та у IV стадіях захворювання, збільшилася кількість хворих, які стоять на обліку з моменту встановлення діагнозу 5 та більше років.

10. У дисертації обґрунтовано стратегію розвитку мамологічної служби на всіх рівнях надання медичної допомоги. Доведено, що для вирішення поліпшення показників онкологічної служби з раку грудної залози, необхідна організація мамологічної служби у поліклініках загальної лікувальної мережі, які б працювали за єдиними стандартами профілактичного обстеження та індивідуальним підходом у лікуванні хворих, у взаємодії з ЛПЗ I–III рівнів із застосуванням селективного скринінгу у діагностиці захворювань грудної залози.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Применение контактного цифрового термографа ТКЦ-1 в диагностике заболеваний молочных желез / [В.В. Приходченко, Ю.В. Думанский, О.В. Приходченко, В. А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев]. – Донецк: «Вебер», 2007. – 192 с. Автором проведено та проаналізовано термографічні ознаки, виявлено типові термограми захворювань грудних залоз, розроблено методику термомамографічної діагностики, виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, наведені клінічні спостереження, зроблені висновки.

2. Думанский Ю.В. Организация ранней диагностики и вторичной профилактики заболеваний молочных желез в условиях общей лечебной сети: методические рекомендации / Ю.В. Думанский, В.В. Приходченко, О. В. Приходченко. – Донецк, 2005. – 35 с. Автором особисто розроблено організаційно-методичні заходи з організації мамологічної служби, алгоритми обстеження.

3. Приходченко В.В. Тепловидение в диагностике заболеваний молочных желез / В. В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2005. – Т. 6, № 3. – С. 528–531. Автором виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, зроблені висновки.

4. Приходченко В.В. Мамографія в діагностиці захворювань молочної залози в умовах загальної лікувальної сітки / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 2. – С. 142–145. Автором особисто проведено узагальнення результатів роботи, зроблені висновки.

5. Приходченко В.В. Организационные аспекты ранней диагностики рака молочной железы (обзор) / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2005. – Т. 9, № 2. – С. 290–296.

6. Сравнительный анализ объективного и цитологического методов исследования заболеваний молочных желез в условиях поликлиники / [В. В. Приходченко, Т.П. Виненцова, О. В. Приходченко, С. В. Гончарова] // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2005. – Вип. 9, Т. 2. – С. 95–100. Автором поставлені цілі та завдання проведеної роботи, проаналізовано отримані дані, проведено статистичну обробку отриманих даних, зроблені висновки та оформлена робота.

7. Приходченко В. В. Диагностика заболеваний молочной железы с помощью цифрового контактного термомаммографа / В. В. Приходченко, О. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2005. – Т. 10, № 3–4. – С.61–64. Автором проведено обстеження хворих, проведено узагальнення та аналіз проведеної роботи, зроблені висновки.

8. Приходченко В.В. Применение селективного скрининга заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общебольничной сети / В.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 1. – С.11–14.

9. Приходченко В.В. Совершенствование организационных форм ранней диагностики и диспансеризации больных с заболеваниями молочной железы / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т. 10, № 1. – С. 152–158.

10. Думанский Ю.В. Направления профилактических мероприятий среди женщин группы высокого риска наследственного рака молочной железы (обзор зарубежной литературы) / Ю.В. Думанский, В. В Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2006. – Т. 10, № 2. – С. 219–224. Автором особисто виконано підбір та аналіз використаних джерел, зроблені висновки.

11. Морфологические признаки диагностики предраковых состояний молочных желез / [В.В. Приходченко, Т.П. Виненцова, О. В. Приходченко, С. В. Гончарова] // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2006. – Вип. 10, Т. 2. – С. 143–150. Автором визначена мета, проведено аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення.

12. Приходченко В.В. Опыт работы по улучшению оказания маммологической помощи в условиях поликлиники общелечебной сети / В. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2006. – Т. 11, № 4. – С. 74–81.

13. Приходченко В.В. Причины ложноположительных и ложноотрицательных диагнозов при применении контактной цифровой термомаммографии в диагностике заболеваний молочной железы / В.В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т. 7, № 4. – С. 630-634. Автором проведені клінічні спостереження, узагальнення матеріалу, зроблені висновки.

14. Применение цифровой контактной термомаммографии в диагностике рака молочной железы / [В .В. Приходченко, И.Е. Седаков, О.В. Приходченко, А.С. Карначев, В.Д. Дорошев, О.И. Калинина] // Онкология. – 2007. – Т. 9, № 2. – С. 115–119. Автором проведені клінічні спостереження, узагальнення, зроблені висновки.

15. Приходченко В.В. Оптимізація організаційної системи мамологічної допомоги в лікувальних закладах I–III рівнів / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 1. – С. 131–138.

16. Приходченко В.В. Повышение качества диагностики заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В.В. Приходченко // Вестник гигиены и эпидемиологии. – 2007. – Т. 11, № 2. – С. 292–297.

17. Приходченко В.В. Применение цифрового маммографа в диагностике заболеваний молочной железы в условиях поликлиники общелечебной сети / В.В. Приходченко, С.Я. Силаева, О.В. Приходченко // Запорожский медицинский журнал. – 2007. – № 1. – С. 77–83. Автором проведено аналіз літератури, клінічні спостереження, узагальнення.

18. Приходченко В.В. Анкетный скрининг как метод первичного отбора групп риска заболеваний молочной железы (предварительное сообщение) / В. В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 1–2. – С. 57–65.

19. Применение цифрового контактного термографа в диагностике заболеваний молочных желез / [В.В. Приходченко, В.А. Белошенко, А.С. Карначев, В.Д. Дорошев, О.В. Приходченко, О.И. Калинина] // Український журнал телемедицини та медичної телематики. – 2007. – Т. 5, № 1. – С. 33–39. Автором проведені клінічні спостереження, узагальнення матеріалу.

20. Приходченко В.В. Порівняльний аналіз результатів використання методів діагностики захворювань молочної залози / В. В. Приходченко, О.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 2. – С. 215–217. Автором проведено статистичний аналіз результатів, узагальнення.

21. Приходченко В.В. Оцінка якості діагностики захворювань грудної залози на першому етапі селективного скринінгу / В.В. Приходченко // Медико-соціальні проблеми сім’ї. – 2007. – Т. 12, № 3–4. – С. 53–58.

22. Приходченко В.В. Оцінка стану здоров’я жінок за допомогою анкетного скринінгу як захід вторинної профілактики раку грудної залози / В.В. Приходченко // Український медичний альманах. – 2007. – Т. 10, № 6. – С. 137–140.

23. Искусственные нейронные сети: прогнозирование вероятности развития рака молочной железы у женщин, имеющих факторы риска / [Ю.В. Думанский, В.В. Приходченко, Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов] // Нейронауки : теоретичні та клінічні аспекти. – 2007. – Т. 3, № 1–2. – С. 106–109. Автором розроблена анкета опитування жінок методом анкетування, проведено аналіз даних анкет, зроблені висновки та оформлена робота.

24. Приходченко В.В. Медична ефективність селективного скринінгу у ранній діагностиці та вторинній профілактиці раку грудної залози / В.В. Приходченко // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2007. – Т. 8, № 4. – С. 574–578.

25. Приходченко В.В. Фактори ризику розвитку раку грудної залози у жінок (огляд літератури) / В.В. Приходченко, О.В. Приходченко // Український медичний альманах. – 2008. – Т. 11, № 1. – С. 180–185. Автором виконано підбір та аналіз використаних джерел літератури, зроблені висновки.

26. Деклараційний патент 70110А UA, МПК А 61 В 5/00. Спосіб ранньої діагностики пухлинних захворювань молочної залози (варіанти) / В.О. Білошенко, В.М. Варюхін, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 20031212539; заявл. 26.12.2003; опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. – 10 с.

27. Патент 2276965 RU, МПК А 61 В 5/01. Способ ранней диагностики опухолевых заболеваний молочной железы / В.А. Белошенко, В.Н. Варюхин, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 2004123044/14; заявл. 27.07.2004; опубл. 27.05.2006, Бюл. № 15. – 10 с.

28. Патент 70110 UA, МПК А 61 В 5/01. Спосіб ранньої діагностики пухлинних захворювань молочної залози (варіанти) / В. О. Білошенко, В.М. Варюхін, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко; Донецький фізико-технічний інститут НАН України. – № 20031212539; заявл. 26.12.2003; опубл. 27.08.2007, Бюл. № 13. – 10 с.

29. Цифровий контактний мамотермограф для ранньої діагностики захворювань молочної залози / [В.О. Білошенко, В.Д. Дорошев, О.С. Карначов, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Вісник Житомирського державного технологічного університету. – 2004. – Т. II, № IV. – С. 17–20.

30. Комплекс аппаратуры для ранней диагностики онкологических заболеваний методом контактной цифровой термографии / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, В.В. Приходченко] // Наука та інновації. – 2007. – Т. 3, № 5. – С. 40–54.

31. Контактный маммотермограф для скрининга заболеваний молочной железы / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Датчики и преобразователи информации систем измерения, контроля и управления: XVI научно-техническая конференция с участием зарубежных специалистов. – Москва: МГИЭМ, 2004. – С. 321.

32. Применение контактного цифрового маммотермографа в диагностике патологии молочной железы / [В.А. Белошенко, В.Д. Дорошев, А.С. Карначев, Н.М. Лавриненко, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині: IV конференція з міжнародною участю. Київ, 26–28 травня 2004р. – Київ, 2004. – С. 31-32.

33. Объективизация данных контактной термографии в диагностике заболеваний молочной железы (предварительное сообщение) / [Н.М. Лавриненко, А.С. Карначев, В.В. Приходченко, О.В. Приходченко] // Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині: V конференція з міжнародною участю. Київ, 16–18 червня 2005р. – Київ, 2005. – С. 46–47.

34. Приходченко В.В. Диагностика заболеваний молочной железы методом селективного скрининга в условиях поликлиники общей лечебной сети / В.В. Приходченко, И.Е. Седаков // XI з’їзд онкологів України: матеріали з’їзду. Судак, АР Крим, 29 травня – 02 червня 2006р. – Київ, 2006. – С. 13–14.

35. Белоненко Г.А. Первый опыт использования отечественного цифрового контактного маммотермографа в диагностике острых воспалительных заболеваний молочных желез / Г.А. Белоненко, В.В. Приходченко, А.Г. Аксенова // Актуальні питання ультразвукової та функціональної діагностики в ангіології: науково-практична конференція з міжнародною участю XIII засідання Українського Допплерівського Клубу. Київ, 14–15 жовтня 2007р. – Київ: Видавництво ВБО, 2007. – С. 9–10.

АНОТАЦІЯ

Приходченко В.В. Оптимізація ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у загальній лікувальній мережі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.07 – онкологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертація присвячена вирішенню важливих наукових проблем – питанням ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози у закладах загальної лікувальної мережі шляхом організації мамологічної служби в поліклініці міської лікарні, взаємодії її з суміжними службами, розробки науково-обґрунтованих організаційно-методичних заходів із впровадженням алгоритму селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз, у тому числі раку грудної залози.

Для вирішення проблеми організована мамологічна служба у поліклініці міської лікарні. Обґрунтовані організаційно-методичні підходи надання мамологічної допомоги на I, II та III рівнях лікувальних закладів.

Розроблено і впроваджено алгоритм селективного скринінгу жінок на виявлення захворювань грудних залоз та формування «груп ризику».

Доведено поліпшення показників роботи онкологічної служби району, міста з ранньої діагностики та вторинної профілактики раку грудної залози.

Ключові слова: рак грудної залози, анкетний та селективний скринінг, термомамографія, фактори ризику.

АННОТАЦИЯ

Приходченко В.В. Оптимизация ранней диагностики и вторичной профилактики рака грудной железы в общей лечебной сети. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.07 – онкология. – Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена решению важной научной проблемы – вопросам ранней диагностики и вторичной профилактики рака грудной железы в учреждениях общей лечебной сети путем организации маммологической службы в поликлинике городской больницы, взаимодействия ее со смежными службами, разработке научно обоснованных организационно-методических подходов с внедрением алгоритма селективного скрининга женщин на выявление заболеваний грудных желез, в том числе рака.

В результате анализа показателей заболеваемости и смертности женщин от рака грудной железы в крупном промышленном городе установлено, что контингенты больных раком в городе Донецке хоть и имеют тенденцию к уменьшению, но превышают контингенты в Украине, Донецкой области и городах области.

Заболеваемость и смертность женщин от рака грудной железы в городе Донецке имеют тенденцию к уменьшению, но превышают аналогичные показатели в вышеприведенных регионах и в Украине в целом. Неудовлетворительные результаты лечения обусловлены, прежде всего, запоздалым обращением за помощью, а также недостаточным выявлением опухолей на профосмотрах в учреждениях общей лечебной сети.

Для решения проблемы организована маммологическая служба в поликлинике городской больницы. Обоснованы организационно-методические подходы оказания медицинской помощи на I, II и III уровнях лечебных учреждений.

Разработан и внедрен алгоритм селективного скрининга женщин на выявление заболеваний грудных желез и формирование «групп риска».

С целью повышения качества диагностики на первом этапе селективного скрининга – отбора при профилактическом обследовании женщин провели клинические испытания контактного цифрового термомаммографа, который является новым научным решением в термографии. Термограф весом не более 5 кг может применяться в любом помещении, не требует дополнительных расходных материалов. Рекомендовано применение контактного цифрового термографа на первом этапе скрининга. Выявлены термографические признаки как рака, так и предраковых состояний грудных желез. Проведены клинико-термо-морфологические исследования. Установлены критические показатели температурной асимметрии +2°С с площадью превышающей 10%–15% поверхности грудной железы, которые наблюдались при воспалении, выраженных пролиферативных процессах, пред- и опухолевых процессах. Чувствительность метода составила 94,4% (ДИ 92,6%–95,9%), специфичность 64,9% (ДИ 59,4%–70,2%), точность 85,9% (ДИ 83,7%–87,9%).

В результате проведенного анкетного скрининга на выявление и формирование «групп риска» установлено неудовлетворительное состояние соматического здоровья женщин крупного промышленного города: из 3168 опрошенных по анкете женщин только 48 (1,5%±0,2%) не имели ни одного признака факторов риска. 43,1%±0,9% опрошенных женщин отмечали эндокринные нарушения, 23,0%±0,8% – воспалительные процессы печени, желчевыводящих путей и гениталий, 18,2%±0,7% – нарушения в репродуктивной системе, 9,3%±0,5% – наличие в анамнезе случав онкологических заболеваний у членов семьи, 4,2%±0,4% – травму грудной железы и 2,2%±0,3% женщин работали в ночное время. По количеству и значению факторов риска выделены четыре диспансерных группы. Проведен анализ удельного веса каждого фактора риска, включенного в анкету, с помощью модели построения искусственной нейросети. Установлено четыре фактора риска, наиболее влияющих на возникновение рака грудной железы: возраст после 40 лет, болезненность грудных желез перед менструациями, отсутствие или нерегулярность половой жизни, наличие доброкачественных заболеваний грудных желез на фоне гипертонической болезни. Предложена скрининговая компьютерная программа прогнозирования риска развития рака. Чувствительность метода – 78,8% (ДИ 70,4%–86,2%), специфичность – 79,0% (ДИ 74,0%–83,6%).

Проведен общий и сравнительный математический анализ использованных методов обследования в селективном скрининге женщин: анкетного скрининга, термомаммографии, клинического осмотра маммолога на первом отборочном этапе и ультразвукового метода, рентгенмаммографии при проведении уточняющей диагностики. Показаны преимущества и недостатки каждого из использованных методов. Наиболее стабильные результаты у рентгенмаммографии: чувствительность 92,4% (ДИ 90,2%–94,4%), специфичность 86,0% (ДИ 81,4%–90,1%), точность 90,6% (ДИ 88,5%–92,5%). Термомаммография имеет большую чувствительность, но меньшую специфичность. Рекомендовано комплексное обследование женщин «группы риска» и выявленных больных.

Предложена и внедрена научно обоснованная модель селективного скрининга в ранней диагностике и вторичной профилактике рака грудной железы. На основании проведенных исследований изучена медицинская эффективность разработанной модели. Доказано улучшение показателей работы онкологической службы в ЛПУ, районе, городе по ранней диагностике и вторичной профилактике рака грудной железы в учреждениях общей лечебной сети; увеличение выявления патологии грудных желез, выявление случаев рака в I–II стадиях, уменьшение запущенных случаев.

Ключевые слова: рак грудной железы, анкетный и селективный скрининг, термомаммография, факторы риска.

ABSTRACT

Prikhodchenko V.V. Optimization of the early diagnosis and secondary preventive examination of the mamma’s gland cancer in general medical service. – A manuscript.

Dissertation for the Doctor of Medical Science degree in a speciality 14.01.07 – oncology. – M. Gorky Donetsk National Medical University, Donetsk, 2008.

Dissertation was dealed a very important scientific problem: early diagnosis and secondary preventive examination of the mamma’s gland cancer in general medical service of the local hospital of the city; interaction with co-operating services; elaboration of the scientifically based methodically organized principals using the algorithm of selective screening for detection of the breast diseases including the mamma’s gland cancer.

Special medical service at the local hospital was organized. Methods of organization of mammological help on the I, II and III levels of medical service were elaborated.

Algorithm of the selective screening to detect the “group of risk” of women having different breast deases was elaborated and tested.

Improvement of the results of oncological service in the district and the city was showed.

Key words: mamma’s gland cancer, questionnaire and selective screening, thermomammographie, risk factors.

Характеристики

Список файлов реферата