92620 (680817), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Аналіз питомої ваги факторів ризику за допомогою моделі штучної нейромережі та ефективність запропонованої медичної технології проведені при консультативно-методичній допомозі співробітників кафедри медичної біофізики, медичної апаратури та клінічної інформатики Донецького національного медичного університету ім. М.Горького д.б.н., проф., зав.кафедри Ляха Ю.Є. та к.фіз.-мат.н., доц. Гур’янова В.Г. При цьому особистий внесок дисертанта полягав у плануванні, проведенні досліджень, обробці та аналізу даних анкетування жінок із подальшим використанням основних висновків дослідження.
У роботах, виконаних у співавторстві, реалізовані наукові ідеї здобувача. При написанні докторської дисертації здобувачем не були використані результати кандидатської дисертації та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на XVI науково-технічній конференції з участю зарубіжних спеціалістів «Датчики та перетворювачі інформації систем вимірювання, контролю й управління» (Москва, 2004), на конференціях з міжнародною участю «Інформаційні технології в охороні здоров’я та практичній медицині» (Київ, 2004, 2005), на XI з’їзді онкологів України (Судак, 2006), на III Міжнародній конференції «Телемедицина – досвід, перспективи» (Донецьк, 2007), на науково-практичній конференції з міжнародною участю XIII засідання Українського Допплерівського Клубу (Київ, 2007), на науково-практичній конференції «Актуальні проблеми гігієни та екології», присвяченої 75-річчю Донецької області і 75-річчю кафедри гігієни та екології Донецького національного медичного університету ім. М.Горького (Донецьк, 2007).
Публікації. Матеріали дисертації опубліковані у 35 наукових працях, в тому числі у 1 монографії, у 1 методичних рекомендаціях, у 23 статтях в наукових фахових виданнях, у 3 патентах на винахід, у 7 тезах.
Структура дисертації. Дисертація викладена на 367 сторінках комп’ютерного тексту і складається зі вступу, 7 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота ілюстрована 113 рисунками на 64 сторінках, 48 таблицями на 21 сторінці. Додатки на 3 сторінках.
Список літератури містить 411 наукових публікацій, у тому числі 286 вітчизняних та 125 іноземних, який займає 43 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету та завдання; об’єкт, предмет та методи дослідження; розглянуто наукову новизну, практичну значущість результатів дослідження, особистий внесок автора; наведено відомості про апробацію результатів та структуру дисертації.
У першому розділі «Рак грудної залози. Проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики (огляд літератури)» подано результати стану наукового вирішення проблеми ранньої діагностики та вторинної профілактики на сучасному рівні.
Аналіз наукової літератури дозволив встановити, що діагностика та лікування РГЗ є важливою проблемою в усьому індустріальному цивілізованому світі.
Одним із напрямків, які сприяють вторинній профілактиці РГЗ та зменшенню захворюваності, є виявлення, формування, спостереження та лікування жінок «групи ризику», про що свідчать наведені численні наукові дослідження (Семіглазов В.Ф., та ін., 1992; Хурасев Б.Ф., Гуркін Ю.А., 2001; Perret F., Gorins A., 1989). Дослідниками виділено до 80 факторів ризику, які можуть призвести до передраку та раку, але єдиного фактору розвитку РГЗ до теперішнього часу не встановлено (Власов А.В., Кузьменко Т.С., 1992). Багато повідомлень носять дискусійний та суперечливий характер.
У країнах із розвиненою економікою (США, Швеція, Нідерланди) для раннього виявлення раку грудної залози прийняті Національні програми з мамографічного скринінгу жіночого населення віком старше 50 років. Проведення цих заходів зменшило на 30% показники смертності. Але проведення мамографічного обстеження грудних залоз жінок на популяційному рівні дороговартісний захід. Крім того, постійне щорічне опромінення грудних залоз може приводити до виникнення раку.
Селективний скринінг – підхід, при якому населення поділяється на «групи ризику», які підлягають подальшому обстеженню (Пономарьов І.О., 2001). У порівнянні з профоглядом при скринінгу виявлення злоякісних новоутворень у 15–20 разів вище, при розповсюдженні захворювання не менше як 1% (Peer P.G. et al., 1994).
Застосування термографів, які вимірювали дистанційне інфрачервоне випромінювання з різних ділянок поверхні тіла, спочатку набуло широкого застосування з подальшою відмовою через великий відсоток хибнопозитивних (18%–40%) (Вишнякова Є.Г., Ленськая О.П., 1979) та хибнонегативних результатів – до 21% при РГЗ (Чаплюк М.І., Семенов О.Г., 1981).
У комплексній діагностиці РГЗ широко застосовуються мамографія, ультразвуковий метод, аспіраційна біопсія, трепанбіопсія та секторальні резекції з подальшим морфологічним дослідженням.
На підставі аналізу наукових праць, встановлено, що, не дивлячись на досягнуті успіхи, в лікуванні РГЗ питання ранньої діагностики та вторинної профілактики диктують необхідність розробки нових напрямків у обстеженні жінок, формуванню заходів з оздоровлення жінок «групи ризику», проведенню комплексної уточнювальної діагностики.
У другому розділі «Характеристика контингенту жіночого населення, що вивчається: рівень, динаміка, захворюваність та смертність хворих раком грудної залози. Методи дослідження» розглянуті загальні показники контингенту, захворюваності, смертності хворих на рак грудної залози крупного промислового міста.
Контингенти хворих на рак грудної залози серед жіночого населення міста Донецька у порівнянні з показниками Донецької області та України наведені у табл.1.
Згідно з наведеними даними, контингенти хворих на РГЗ у місті Донецьку мають тенденцію до зниження з 775,3 у 1997 році до 629,0 у 2006 році, але вони перевищують показники в Україні, Донецькій області та містах області.
Таблиця 1
Контингенти хворих на рак грудної залози серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення) за період 1997–2006 роки
| Найменування регіону | Роки | |||||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Україна | – | – | 502,6 | 514,5 | 434,6 | 465,6 | – | 575,0 | 592,0 | 512,0 |
| Донецька обл. | 509,6 | 495,0 | 502,7 | 559,1 | 552,8 | 551,7 | 577,2 | 553,9 | 569,7 | 585,6 |
| Міста області | 488,9 | 484,5 | 486,8 | 512,3 | 539,8 | 545,8 | 564,8 | 586,3 | 602,5 | 618,3 |
| м. Донецьк | 775,3 | 574,4 | 583,5 | 734,9 | 626,2 | 612,5 | 611,3 | 640,5 | 644,6 | 629,0 |
Захворюваність РГЗ серед жінок міста наведено у табл.2.
Таблиця 2
Захворюваність раком грудної залози серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення) за період з 1997 по 2006 роки
| Найменування регіону | Роки | |||||||||||||||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |||||||||||
| Україна | 53,7 | 54,3 | 57,4 | 55,9 | 56,4 | 56,2 | 58,8 | 59,5 | 61,4 | 62,2 | ||||||||||
| Донецька обл. | 58,1 | 59,5 | 58,8 | 59,2 | 64,0 | 56,8 | 62,4 | 63,1 | 61,3 | 65,3 | ||||||||||
| Міста області | 60,0 | 58,8 | 58,8 | 59,3 | 66,4 | 56,8 | 65,0 | 65,6 | 61,7 | 67,0 | ||||||||||
| м. Донецьк | 87,2 | 70,0 | 63,2 | 85,8 | 68,3 | 61,0 | 65,1 | 66,9 | 63,6 | 66,7 | ||||||||||
У місті Донецьку з 1997 року по 2002 рік захворюваність поступово мала тенденцію до зменшення з 87,2 у 1997 році до 61,0 у 2002 році. З 2002 року захворюваність у м. Донецьку поступово зростає. У містах області, Донецькій області та в Україні захворюваність раком грудної залози зростає.
Дані смертності від раку грудної залози наведені в табл.3.
Таблиця 3
Смертність від раку грудної залози серед жіночого населення Донецької області та м. Донецька (на 100 тис. населення) за період 1997–2006 роки
| Найменування регіону | Роки | |||||||||
| 1997 | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | |
| Україна | – | 28,6 | 29,7 | 29,8 | 29,7 | 30,3 | 30,6 | 29,6 | 30,1 | 30,3 |
| Донецька обл. | 31,5 | 31,6 | 35,8 | 35,8 | 33,0 | 35,3 | 35,5 | 36,1 | 32,6 | 35,0 |
| Міста області | 31,4 | 32,5 | 37,9 | 35,8 | 34,0 | 35,5 | 36,2 | 36,5 | 33,0 | 35,5 |
| м. Донецьк | 43,1 | 32,1 | 40,2 | 46,1 | 34,2 | 34,7 | 36,6 | 30,3 | 33,3 | 35,8 |
Показники смертності від раку грудної залози в Україні стабілізувалися на 30,3–30,6 випадків на 100 тис. населення. У Донецькій області та містах області смертність зростає, у місті Донецьку поступово зменшується.
Дослідження проводилися у два періоди. З 1997 по 2001 рік жінок із патологією грудних залоз оглядали хірурги, акушер-гінекологи, дільничні лікарі. З методів обстеження застосовувалася мамографія. У період із 2002 року по 2006 рік організована мамологічна служба, розроблений і впроваджений алгоритм двохетапного селективного скринінгу. Проводилося комплексне обстеження хворих і жінок «групи ризику». Розробки впроваджені у роботу ЛПЗ міста.















