92478 (680708), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Здобувачем виконана робота щодо збору матеріалу.
7. Гюльмамедов Ф.И., Миминошвили О.И., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П., Кухто Г.К., Полунин Г.Е. Особенности выполнения восстановительных операций у больных с одноствольной колостомой // Клінічна хірургія.- 2003.- № 6.- С. 14-18.
Особисто здобувачем виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів та класифікація зібраного матеріалу.
8. Гюльмамедов Ф.І., Міміношвілі О.І., Гюльмамедов П.Ф., Кухто О.П., Нестеренко О.Н., Кухто Г.К.. Томашевський М.І., Єнгенов Н.М., Ликов В.О., Волков В.І., Полунін Г.Є., Плахотніков І.О., Карпенко Ю.В., Данілєнко О.М. Лапароскопічна хірургія при виконанні відновлюючих операцій у хворих з ілео- чи колостомою (перший досвід) //Шпитальна хірургія.- 2003.- № 2.- С.146-147.
Здобувачем проведено збір матеріалу, проведення обстеження хворих, аналіз одержаного матеріалу.
9. Гюльмамедов Ф.И., Белозерцев А.М., Томашевский Н.И., Кухто Г.К., Шаламов В.И., Ярощак В.В., Нестеренко А.Н., Гюльмамедов П.Ф., Волков В.И., Енгенов Н.М., Лыков В.А., Полунин Г.Е., Кухто А.П., Плахотников И.А. Реконструктивно-восстановительные операции в колопроктологии //Вестник неотложной и восстановительной медицины.- Т. 4, № 2.- 2003.- С. 218-222.
Особисто здобувачем виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів
10. Гюльмамедов Ф.І., Гюльмамедов П.Ф., Кухто О.П., Полунін Г.Є., Кухто Г.К. Відновне лікування хворих з колостомою // Клінічна хірургія. – 2003. – № 11 (додаток). – С. 143-145.
Особисто здобувачем виконано збір матеріалу, класифікація зібраного матеріалу.
11. Гюльмамедов Ф.И., Миминошвили О.И., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П., Кухто Г.К., Полунин Г.Е. Восстановление кишечной непрерывности у больных, перенесших операцию типа Гартмана // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Том 5, № 1. – С. 35-38.
Здобувачем проведено збір матеріалу, аналіз одержаних результатів.
12. Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П., Бондаренко А.В., Косарь Н.В., Плахотников И.А., Даниленко О.Н., Мамедова С.Т. Функциональные особенности тонкокишечных резервуаров при болезни Крона // Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2004. – Т. 5, № 3. – С.498-500.
Здобувачем проведено збір матеріалу, проведення обстеження хворих, аналіз одержаного матеріалу.
13. Гюльмамедов Ф.И., Гюльмамедов П.Ф., Полунин Г.Е., Кухто А.П., Даниленко О.Н. Интраоперационные осложнения при выполнении реконструктивно-восстановительных вмешательств у больных, которым наложена одноствольная колостома // Клінічна хірургія. – 2004. – № 6. – С. 13-15.
Особисто здобувачем виконано збір матеріалу, аналіз одержаних результатів та класифікація зібраного матеріалу.
14. Гюльмамедов Ф.И., Гюльмамедов П.Ф., Волков В.И., Полунин Г.Е., Кухто А.П. Восстановительно-реконструктивные операции при неспецифическом язвенном колите и болезни Крона толстой кишки // Клінічна хірургія. – 2005. – №1 – С. 15.
Здобувачем проведено обстеження хворих, аналіз одержаного матеріалу.
15. Патент № 51068 Україна. МПК А61В 17/00 Спосіб відновлення кишкової безперервності після операції Гартмана. / Донецький державний медичний університет ім. М.Горького / Гюльмамедов Ф.І., Білозерцев О.М., Полунін Г.Є., Гюльмамедов П.Ф., Карпенко Ю.В., Кухто О.П. Заявка № 2001128989 від 15.11.2002 Опубл. 09.08.2002р., бюл № 11
Особисто здобувачем було виконано збір та обробка матеріалу.
16. Патент №14538 Україна. МПК А61В 17/00 Спосіб хірургічного лікування хвороби Крону / Донецький державний медичний університетім. М.Горького / Гюльмамедов Ф.І., Гюльмамедов П.Ф., Кухто О.П., Кухто Г.К., Полунін Г.Є. – Заявка № u200511433 від 02.12.2005; Опубл. 15.05.2006., бюл № 4
Особисто здобувачем було виконано збір та обробка матеріалу.
17. Гюльмамедов Ф.И., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П. Острая кишечная непроходимость у больных неспецифическими воспалительными заболеваниями толстой кишки // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні питання діагностики та лікування гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини”. – Університетська клініка. – 2007.- Т.3, № 1. – С.31-33.
Особисто здобувачем було виконано збір та обробка матеріалу.
АНОТАЦІЯ
Кухто О. П. Обґрунтування особливостей хірургічного лікування хвороби Крона. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 – хірургія. – Інститут невідкладної і відновної хірургії ім. В.К. Гусака Академії медичних наук України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена обґрунтуванню особливостей хірургічного лікування хвороби Крону.
Аналізуючи результати проведених досліджень доведено, що показанням до радикального хірургічного лікування ХК, окрім ургентних ситуацій, викликаних ускладненнями основного захворювання, підвищення ендогенної інтоксикації, СПОН на тлі консервативної терапії, що проводиться в повному обсязі. Паліативні операції в більшості випадків неефективні, оскільки не має резекції ураженої кишки, яка є джерелом антигенної стимуляції.
Критеріями вибору оптимальної хірургічної тактики є локалізація ураження, тяжкість захворювання, наявність і характер ускладнень, гострий або хронічний перебіг ХК. Оперативні втручання з одномоментним відновленням кишкової безперервності при ХК показані при ілеоободовій локалізації процесу, при високому ураженніі тонкої кишки і гострому перебігу процесу, при хронічному перебігу процесу і наявності рубцевих стріктур. Об'єктивними діагностичними критеріями загострення процесу, у порядку їх значущості є вид виконаної операції, лейкоцитарний індекс інтоксикації, локалізація патологічного процесу, стан імунітету хворого під час дослідження (кількість лімфоцитів), ступінь вираженості анемії, ІЛ СОЕ. На підставі цих даних розроблена комп'ютерна програма прогнозування тяжкості перебігу і вірогідності загострень ХК. Крім того, дуже часто повторні загострення клінічно мають схожу картину з первинними проявами захворювання. Просвіт накладеного анастомозу повинен бути достатньо “широким”, щоб уникнути його звуження при можливому рубцюванні. При формуванні резервуарів доцільно зберегти ілеостому як дистальний відділ тонкої кишки і для відключення пасажу по кишці до нормалізації функції сфінктера.
Ключові слова: хвороба Крона, хірургічне лікування.
АННОТАЦИЯ
Кухто А. П. Обоснование особенностей хирургического лечения болезни Крона. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 – хирургия. – Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака Академии медицинских наук Украины, Донецк, 2008.
Диссертация посвящена обоснованию особенностей хирургического лечения болезни Крона. Под нашим наблюдением и лечением с 1987 по 2007 год находилось 423 больных с БК различной локализации в возрасте от 15 до 80 лет. Из них консервативную терапию получали 287 (67,85±2,27%) больных. Остальным 136 (32,15±2,27%) больным произведено 315 оперативных вмешательств.
Для решения задач исследования, в рамках выполнения диссертационной работы, изучение клинических данных разделено на 2 этапа. На первом этапе исследований ретроспективно проанализированы результаты хирургического лечения 67 (49,3±4,29%) больных с БК за период с 1983г по 1998г. Проанализированы причины неудовлетворительных результатов и возможные пути их улучшения. На втором этапе учтены все недостатки лечебного процесса у больных с БК в период с 1983 по 1998гг., разработана принципиально новая хирургическая тактика. Она положена в основу ведения 69 (50,7±4,29%) больных с БК, получивших лечение с 1999 по 2007 год.
Таким образом, было выделено 2 группы больных – контрольная группа с 1983 по 1998 гг. – 67 (49,3±4,29%) больных, исследуемая – 1999-2007 гг., состоящая из 69 (50,7±4,29%) больных. Обе группы сопоставимы по полу, возрасту, тяжести состояния, локализации поражения, основным клиническим характеристикам заболевания (индексы активности БК). Принципиально разными в них были хирургическая тактика и характер проводимого консервативного лечения. Был использован дифференцированный подход к вопросам хирургического лечения в зависимости от прогнозируемых осложнений и обострений, планируемого реабилитационного лечения.
По поводу тотального поражения толстой кишки прооперировано 60 (44,12±4,26%) больных. В этой группе зафиксировано 4 (6,66±3,22%) летальных исхода - все после повторных радикальных операций. При сегментарной локализации поражения оперативное лечение выполнено у 24 (17,65±3,27%) больных. Изолированное поражение прямой кишки наблюдалось у 10-ти (7,35±2,24%) больных. Илеоободочная локализация процесса отмечена у 21 (15,44±3,10%) больного, поражение тонкой кишки выявлено у 21 (15,44±3,10%) больного, в этой группе также выявлено 5 летальных исходов.
Анализируя результаты проведенных исследований доказано, что показанием к радикальному хирургическому лечению БК, кроме ургентных ситуаций, вызванных осложнениями основного заболевания, следует считать нарастание явлений эндогенной интоксикации, СПОН на фоне проводимой в полном объеме консервативной терапии. Паллиативные операции в большинстве случаев неэффективны, поскольку не удаляется пораженная кишка, являющаяся источником антигенной стимуляции, пролонгация оперативного лечения не уменьшает количество оперативных вмешательств, но существенно ухудшает результаты лечения этих больных. Критериями выбора оптимальной хирургической тактики являются локализация поражения, тяжесть заболевания, наличие и характер осложнений, острое или хроническое течение БК. Оперативные вмешательства с одномоментным восстановлением кишечной непрерывности при БК показаны при илеоободочной локализации процесса, при поражении тощей кишки и остром течении процесса, при хроническом течении процесса и наличии рубцовых стриктур. Во всех остальных случаях необходимо выполнять многоэтапные оперативные пособия, при этом следует соотносить хирургическую тактику с планируемым реабилитационным лечением. Объективными диагностическими критериями обострения процесса в порядке их значимости является вид выполненной операции (радикальная или паллиативная), лейкоцитарный индекс интоксикации (ЛИИ), локализация патологического процесса, состояние иммунитета больного во время исследования (количество лимфоцитов), степень выраженности анемии, ИЛСОЭ. На основании этих данных разработана компьютерная программа прогнозирования тяжести течения и вероятности обострений БК. Кроме того, очень часто повторные обострения клинически имеют схожую картину с первичными проявлениями заболевания. Обязательно нужно учитывать возможность обострения БК в неотерминальном отделе тонкой кишки в послеоперационном периоде, поэтому нельзя использовать этот участок для формирования анастомоза в связи с возможностью несостоятельности его швов. Просвет наложенного анастомоза должен быть достаточно “широким”, чтобы избежать его сужения при возможном рубцевании. При формировании резервуаров целесообразно сохранить илеостому как дистальный отдел тонкой кишки и для отключения пассажа по кишке до нормализации функции сфинктера.
Ключевые слова: болезнь Крона, хирургическое лечение.
ABSTRACT
Kukhto A.P. Substantiation of the peculiarities of Crohn’s diseases surgical treatment. Manuscript.
Dissertation for candidate degree (medicine). Speciality: 14.01.03 - surgery. Institute Urgent and Reconstructive surgery named Gusak. Academy of medical sciences of Ukraine, Donetsk, 2008.
The dissertation deals with grounding the features of surgical treatment of Crohn’s disease.
As a result of the studies done it must been proved that the indication of radical surgical treatment of CD, besides urgent situation caused by the complication of the main disease, is an increase in androgenic intoxication phenomena, SPOI against the background of large scale conservative therapy employed. palliative operations in a majority of cases are not effective as the involved intestine.
The criteria of the choice of optimal surgical tactics are localization of the lesion severity of disease, the presence and character of complication, acute and chronic course of CD. Operative interferences with simultaneous restoration of intestinal continuity in CD are indicative of ilea-colonic localization of the process, high involvement of the jejunum and a severe course of the process, a chronic course of the process and the presence of scary structures. The objective diagnostic criteria of exacerbation of the process /in the order of there significance/ are a type of operation, leukocyte index of intoxication, pathologic process localization, the state of the patients immunity during the investigation (the number of lymphocytes), the extent of anemia expression, the index of correlation of leukocytes and ESR. On the basis of these findings a computer programmed of prognosis the severity of the course and a possibility of CD exacerbation has been developed. Also very often repeated exacerbations have a clinically similar picture with primary manifestations of disease. A lumen of the created anastomosis must be wide enough in order to avoid its narrowing in possible scarring. In formation of reservoirs it is expedient to reserve ileostomy as a neotherminal part of the small intestine and for the stopping the passage along the intestine till the function of the sphincter normalizes.
Key words: Crohn’s disease, surgical treatment.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
