92473 (680703), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Результативними виглядають в цілому морфологічні метаморфози в тканинах щоки щурів у разі лікування їх 20%-фітосилардом. Виразність гнійного запального процесу послаблюється скрізь, хоча продуктивні реакції супроводжуються значною присутністю нейтрофілів і у власній пластинці слизової оболонки і у ділянках із грануляційною тканиною, де порівняно з попередньою серією слабшими виглядають фібробластична і ангіобластична активність. Спостерігається лінійний склероз із атрофією м'язових волокон. Зберігаються реактивні зміни в епітелії слизової оболонки, інвазія його лімфоцитами.

Використання в якості лікувального засобу 40%-фітосиларду виявилось більш результативним. За морфологічною картиною стан репараційних процесів у тканинах щоки щурів цієї групи був подібним до того, що спостерігали у тварин, лікованих 20%-силіксом.

Таким чином, результати експерименту свідчать, що при місцевому застосуванні у щурів із асептичним запаленням м’яких тканин ротової порожнини і силікс, і фітосилард проявили протизапальну та кератопластичну дію. Вплив 20%-силіксу та 40%-фітосиларду на перебіг запального процесу був практично однаковим, при цьому 40%-фітосилард на добу прискорював загоєння слизової оболонки щоки, що, на наш погляд, обумовлено біологічними властивостями ехінацеї. Застосування 20%-фітосиларду було менш ефективним. Тобто можна зробити висновок про перспективу і доцільність використання в клінічній практиці 40%-фітосиларду та 20%-силіксу при лікуванні запальних захворювань пародонту і слизової оболонки ротової порожнини.

У другому експерименті, в результаті відтворення пародонтиту на модифікованій «перекисній» моделі через 45 днів в щурів спостерігалася клінічна картина пародонтиту, а саме визначались набряклість, кровоточивість маргінального краю ясен, оголення шийок, рухливість зубів, а в деяких випадках і випадання третіх молярів. Цей процесс супроводжується зміною біохімічних показників сироватки крові і тканин ясен щурів. У сироватці крові відзначене дос­товірне збільшення вмісту МДА (р<0,05), зниження активності СОД (р<0,05) і значний ріст активності лужної фосфатази – у 1,49 рази (р<0,05). Деструкція й руйнування клітинних мембран підтверджується підвищенням активності лізосомального ферменту катепсину D – у 1,95 рази (р<0,001). У тканинах ясен також спостерігається підвищення вмісту МДА – у 2,1 рази (р<0,001), зниження активності СОД – у 2,8 рази (р<0,001), зріст активності катепсину D (р<0,001) і лужної фосфатази (р<0,05) – показників, що підтверджують наявність вираженої запальної реакції у пародонті. Показник резорбції альвеолярної кістки в щурів після моделювання пародонтиту, який розраховували за ступенем оголення коренів молярів, склав 40,770,17 %, що вірогідно вище показника атрофії кістки в інтактних щурів – 28,120,04 % (р<0,001).

Проведене лікування модельованого пародонтиту препаратами силіксу сприяє значному поліпшенню клінічної картини: ущільнюється ясеневий край, зменшується кровоточивість і набряклість ясен. Під впливом препаратів в щурів відбувається нормалізація біохімічних показників сироватки крові та біоптатів ясен. Так, у сироватці крові визначається зниження вмісту МДА (достовірне в групі 5 - р<0,05), зріст активності СОД (у всіх групах - р<0,05), зниження активності катепсину D (у всіх групах - р<0,05) і лужної фосфатази (у групах 4 і 5 - р<0,05). Більш виражені зміни показників відзначаються в тканинах ясен: під дією препаратів силіксу у всіх групах вірогідно знижується концентрація МДА, підвищується активність СОД, зменшується активність катепсину D і лужної фосфатази. Встановлено, що найкращі результати біохімічного аналізу сироватки крові і тканин ясен отримані в щурів групи 5, де лікування здійснювали композицією фітосиларду з німесулідом.

На підставі проведених морфометричних досліджень щелеп встановлена виразна пародонтопротекторна дія усіх препаратів силіксу, що підтверджено достовірним (р<0,05) зниженням ступеня атрофії альвеолярного відростка (щури з пародонтитом – 40,77±0,17 %; пародонтит + силікс – 38,54±0,14 %; пародонтит + фітосилард – 37,18±0,21 %; пародонтит + фітосилард-Н – 35,97±0,15 %).

Одержані результати підтверджуються і патоморфологічними дослідженнями тканин ясен. У гістологічних препаратах ясен щурів групи 2 (модель пародонтиту) спостерігаються дегенеративні зміни епітелію слизової оболонки ясен на тлі запального процесу серед структур власної пластинки, виражена лейкоцитарна інфільтрація. Поряд з ділянками вираженого гнійного запалення з масовою інфільтрацією реактивними клітинами підепітеліальної основи ясен, є зони менш інтенсивного запалення. В них лейкоцити немасивно інфільтрують структури власної пластинки, а розташовані поміж колагенових волокон переривчатими ланцюгами. Капіляри вільні від крові, їх ендотелій набухлий.

Всі застосовані препарати силіксу справляли позитивну, але різну дію на пошкоджену запальним процесом морфологічну структуру ясен. Вивчення епітелію слизової оболонки ясен щурів групи 3 свідчить, що нескрізь спостерігається його повне відновлення і ліквідація дистрофічних змін. Виявляються ділянки, де на межі з власною пластинкою слизової оболонки базальний шар епітелію, який мав би бути звичайного складу з базофільно забарвленими клітинами овальної і паличковидної форми, фактично відсутній. Замість того, клітини прибазальномембранної локалізації є значно більшими за розмірами, з круглим ядром, сіроблакитною цитоплазмою і нерідко перинуклеарною вакуолізацією. Епітеліоцити шипуватого шару знаходяться у стані дистрофії.

В епітелії та власній пластинці слизової оболонки ясен щурів після використання фітосиларду (група 4) вже не спостерігається проявів сильної альтерації клітин або справжніх компонентів запального процесу сполучної тканини під епітелієм. При обстеженні епітеліального пласту з’ясовується, що клітини його базального шару майже скрізь структурно збережені, хоча й неоднаково базофільні, неодноманітні за формою та орієнтацією. Подекуди залягання їх горизонтальне, зустрічаються поодинокі пікнотизовані епітеліоцити, перинуклеарна вакуолізація клітин,помітні поодинокі лімфоцити в зоні епітелію.

Мікроскопічне вивчення епітеліального покриття слизової оболонки ясен щурів групи 5 (при лікуванні фітосилардом-Н) виявило абсолютну перевагу тих ділянок його, в яких структуризація епітеліальних одиниць мало відрізняється від здорового контролю, тобто зовсім відсутні будь-які ознаки колишнього гнійного запалення в сполучнотканинній основі ясен і залишаються епізодичні прояви незакінченого подекуди відновлення епітелію слизової оболонки.

Таким чином, вивчення пародонтопротекторних ефектів препаратів силіксу на "перекисній" моделі пародонтиту в щурів дозволяє зробити висновок про здатність препаратів (особливо комплексних – фітосиларду і фітосиларду-Н) справляти виражену протизапальну, мембранотропну, антиоксидантну, антирезорбтивну дію на тканини пародонта, що вказує на доцільність їхнього використання у клінічній пародонтології.

Дослідження місцевоподразнюючої дії фітосиларда-Н показало, що тільки на 4 день обробки ротової порожнини препаратом у зоні з’єднання губ спостерігалось слабке подразнення слизової оболонки. Отож, взагалі отриманий ефект дозволяє заключити, що фітосилард з німесулідом викликає при місцевому застосуванні дуже слабке подразнення СОПР. Через добу після припинення застосування препарату вказані зміни вже не реєструвались.

При вивченні субхронічної токсичності композиції фітосиларду з німесулідом шляхом її тривалого (80 днів) перорального введення не виявлено негативної дії препарату на зовнішній вигляд та поведінку тварин, на систему кровотворення, біохімічні показники білкового, вуглеводного і ліпідного обміну, морфологічну картину біоптатів тканин різних органів у дослідних тварин у порівнянні з групою контролю.

Порівняльний аналіз ефективності традиційної терапії (з застосуванням хлоргексидину), силіксу і фітосиларду-Н у хворих на ГП показав, що всі застосовувані аплікаційні засоби призводять до достовірного зниження показників всіх гігієнічних індексів (Грін-Вермільона, Сілнесс-Лое і Турескі), особливо у хворих із хронічним перебігом ГП. При цьому дещо кращі показники реєструвалися в групах, де в якості лікувального засобу застосовувався фітосилард-Н.

Після завершення лікування у всіх групах хворих відбувається значне зменшення кровоточивості, усунення набряку і нормалізація кольору ясен, що підтверджується достовірним зниженням індексу Мюллемана і РМА у порівнянні з показниками до лікування, проте найістотніша різниця показників зареєстрована між групами хворих, в яких застосовували фітосилард-Н і хлоргексидин, що свідчить про більш ефективнішу терапевтичну дію імобілізованого препарату на основі ВДК.

Достовірні зміни показників індексу Рассела після лікування фітосилардом-Н в залежності від ступеню ГП зареєстровано лише в групі хворих з поч.-І ст. ГП (з 2,92±0,24 до 1,81±0,30 балів, р<0,05), а в залежності від клінічного перебігу ГП – лише при хронічному перебігу (з 3,06±0,22 до 1,98±0,31 балів, р<0,05). Це свідчить, що фітосилард-Н не справляє значної регенеруючої дії на кісткову тканину пародонту. При цьому в групах хворих, яких лікували чистим сорбентом чи хлоргексидином, не зареєстровано ніяких позитивних змін пародонтального індексу.

Встановлено, що середня кількість відвідувань у хворих, яких лікували фітосилардом-Н менша (при загостреному перебігу ГП поч.-I ст. - 3,60±0,24, при хронічному - 3,50±0,23; при загостреному перебігу ГП I-II ст. - 5,33±0,42, при хронічному - 5,20±0,20; при загостреному перебігу ГП II-III ст. - 6,83±0,31, при хронічному - 5,00±0,58), ніж у хворих, в яких застосовували силікс (відповідно 4,67±0,33 і 4,20±0,20; 7,00±0,41 і 6,52±0,20; 8,00±0,00 і 6,67±0,33) чи традиційну терапію (відповідно 6,50±0,29 і 5,50±0,55; 8,11±0,45 і 7,50±0,50; 10,00±0,00 і 8,02±0,29).

Повторні клінічні огляди хворих через 6 і 12 місяців показали, що результати лікування ГП з використанням імобілізованої лікарської композиції виявилися стійкими. У всіх хворих незалежно від ступеню чи характеру перебігу ГП, які пройшли курс лікування із застосуванням фітосиларду-Н, відзначалася більш позитивна динаміка показників усіх досліджуваних гігієнічних і пародонтальних індексів, ніж у хворих, яким застосовували силікс чи традиційну терапію. У більшості обстежених хворих на ГП поч.-І і І-ІІ ступеню через 6 і 12 місяців поряд із клінічною стабілізацією визначалися позитивні зміни рентгенологічної картини, особливо у пацієнтів, що лікувалися фітосилардом-Н.

У результаті проведених біохімічних досліджень встановлено, що застосовані лікувальні заходи достатньо ефективно гальмують запальні явища в пародонті, про що свідчить зниження активності катепсину D, лужної і кислої фосфатаз в ротовій рідині пацієнтів. При цьому динаміка цих маркерів запального процесу суттєво різнилась, як від виду застосованого лікування, так і ступеню ГП. Найбільш сприятливішою виявилась динаміка змін активності катепсину D у пацієнтів, яким застосовували композицію фітосилард-Н (при загостреному перебігу – з 0,202±0,016 до 0,137±0,013 од., р<0,05; при хронічному перебігу – з 0,155±0,015 до 0,115±0,011 од., р<0,05), потім у хворих, яким застосовували силікс (відповідно, з 0,209±0,013 до 0,156±0,011 од., р<0,05; з 0,186±0,014 до 0,152±0,013 од.) або традиційне лікування (відповідно, з 0,189±0,012 до 0,159±0,010 од.; з 0,150±0,018 до 0,133±0,017 од.). При цьому, як і у випадку застосування фітосиларду-Н (з 0,129±0,013 до 0,090±0,009 од., р<0,05), так і випадку використання силіксу (з 0,185±0,015 до 0,143±0,012 од., р<0,05) чи традиційних засобів (з 0,128±0,012 до 0,106±0,010 од.) ефект лікування був більш повним у пацієнтів з ГП поч.-I ст. порівняно з пацієнтами з ГП I-II ст. і ГП II-III ст. Зміни в активності лужної і кислої фосфатаз в ротовій рідині хворих на ГП за величиною та спрямованістю нагадували зміни активності катепсину D.

Застосування силіксу та особливо композиції фітосилард-Н при заго­ст­реному (силікс – з 43,0±2,6 % до 59,1±4,2 %, р<0,05; фітосилард-Н – з 39,0±2,3 % до 54,4±3,8 %, р<0,05) та хронічному перебігу (силікс – з 43,0±1,9 % до 55,2±2,4 %, р<0,05; фітосилард-Н – з 49,3±2,0 % до 63,6±3,0 %, р<0,05) ГП приводить до суттєвого підвищення активності СОД в ротовій рідині, яке суттєво переважає активацію цього ферменту у людей, які лікувались лише традиційною терапією з застосуванням хлоргексидину (при загостреному перебігу – з 43,5±1,9 % до 56,4±2,7 %, р<0,05; при хронічному – з 48,6±4,2 % до 59,5±6,0 %).

Лікування ГП знижує напруженість клітинних факторів місцевого неспецифічного імунітету порожнини рота: відзначається нормалізація цитологічної картини в ротових змивах хворих в бік зниження кількості лейкоцитів (показників ЕІ, ЕП і ЕС), що найбільш виражено при використанні фітосиларду-Н.

Встановлено також, що з посиленням ступеню ГП підвищується вміст прозапального цитокіну ІЛ -1β і знижується рівень протизапального цитокіну ІЛ -10 у ясеневій рідині хворих на ГП, що свідчить про значну активізацію процесу деструкції тканин пародонту. Проведене лікування фітосилардом-Н вірогідно зменшує вміст ІЛ-1β в ясеневій рідині хворих з різним ступенем ГП (ГП поч.-I ст. – з 20,12,6 пкг/мл до 12,81,8 пкг/мл, р<0,05; ГП I-II ст. – з 33,02,5 пкг/мл до 21,01,3 пкг/мл, р<0,05; ГП II-III ст. – з 38,22,5 пкг/мл до 24,81,8 пкг/мл, р<0,05) і сприяє підвищенню концентрації ІЛ-10 (ГП поч.-I ст. – з 94,211,7 пкг/мл до 188,019,4 пкг/мл, р<0,05; ГП I-II ст. – з 57,06,8 пкг/мл до 122,914,3 пкг/мл, р<0,05; ГП II-III ст. – з 40,68,7 пкг/мл до 72,917,4 пкг/мл, р<0,05).

Таким чином, експериментально-клінічні дослідження показали здатність фітосиларду-Н нормалізувати гомеостаз порожнини рота, знижувати рівень ПОЛ і протеолітичну активність, послаблювати напруженість факторів місцевого імунітету ротової порожнини, сприяти функціональній й органічній стабілізації мембранних структур, нормалізувати цитокінову регуляцію в тканинах пародонту, що, у свою чергу, гальмує процес запалення і тканинну деструкцію та поліпшує умови для репаративної регенерації тканин пародонту. Можна стверджувати, що висока терапевтична ефективність його у хворих на ГП, особливо поч.-I і I-II ступенів, обумовлена антимікробною, дезінтоксикаційною, протизапальною, мембранотропною, антиоксидантною, імуномодулюючою і, в певній мірі, пародонтопротекторною дією. Це дозволяє рекомендувати лікарську композицію фітосилард-Н для використання в якості патогенетично обґрунтованого засобу лікування запальних і дистрофічно-запальних захворювань пародонту.

ВИСНОВКИ

У дисертації представлено теоретичне узагальнення й нове вирішення актуального наукового завдання, пов'язаного з розробкою рецептури та експериментально-клінічним обґрунтуванням застосування лікарської композиції на основі нанорозмірного кремнезему – ехінацеї пурпурової та німесуліду, іммобілізованих на силіксі, в комплексному лікуванні хворих на генералізований пародонтит.

1. В експерименті на моделі асептичного запалення м’яких тканин порожнини рота у щурів розроблена та опрацьована ефективна робоча форма і концентрація аплікаційного засобу на основі силіксу (40 % суспензія фітосиларду) та доведена його протизапальна й кератопластична дія, що підтверджено результатами клінічних, морфометричних і патоморфологічних досліджень.

2. Для лікування пародонтиту теоретично обгрунтовано й розроблено рецептуру нової лікарської композиції на основі ВДК – фітосиларду-Н, до складу якого входять сухий залишок спиртового екстракту ехінацеї пурпурової (11,16 %) та німесулід (2,98 %), імобілізовані на силіксі (85,86 %), в двох фармакологічних формах – порошок і таблетки. Доведено відсутність місцево-подразнюючої дії фітосиларду-Н на слизову оболонку порожнини рота та пошкоджуючої діїї на організм при тривалому пероральному введенні.

3. Дослідження лікувальних ефектів фітосиларду і фітосиларду-Н на моделі пародонтиту в щурів показало їх високу ефективність, обумовлену антиоксидантними (достовірні зниження вмісту МДА, зріст активності СОД в тканинах ясен), мембранотропними (достовірне зниження активності катепсину D), протизапальними (зниження активності лужної фофатази) та пародонтопротекторними властивостями, що підтверджується вірогідним зниженням ступеню атрофії альвеолярного відростка (з 40,77±0,17 % у щурів з пародонтитом до 37,18±0,21 % після лікування фітосилардом і 35,97±0,15 % - фітосилардом-Н, р<0,05). Патоморфологічними дослідженнями тканин ясен показана здатність фітосиларду і фітосиларду-Н сприяти відновленню пошкодженого епітелію слизової оболонки ясен, ліквідації ознак запалення в сполучнотканинній основі ясен, покращувати стан репараційних процесів.

4. За результатами клініко-лабораторних досліджень в хворих на генералізований пародонтит показано, що місцеве застосування фітосиларду-Н сприяє швидкій ліквідації запального процесу в пародонті, нормалізації гомеостазу порожнини рота, ферментативної активності ротової рідини, цитокінової регуляції в тканинах пародонту, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити терміни лікування захворювання. Підвищенню ефективності лікування у хворих із загостреним перебігом ГП сприяє додаткове сублінгвальне призначення таблетованої форми препарату.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. На підставі проведених експериментальних і клініко-лабораторних досліджень, з метою підвищення ефективності лікування, пропонується новий спосіб лікування генералізованого пародонтиту з місцевим застосуванням лікарських композицій на основі силіксу, зокрема фітосиларду і фітосиларду-Н.

2. Запропоновано 2 лікарські форми фітосиларду-Н: 40% суспензія фітосиларду для апплікацій, пародонтальних пов’язок та сублінгвальні таблетки для розсмоктування в порожнині рота.

3. При загостреному перебігу генералізованого пародонтиту в комплексному лікуванні слід застосовувати фітосилард-Н у формі аплікацій на ясна, пародонтальної пов’язки, або інстиляцій в пародонтальні кишені з експозицією 15-20 хвилин, щоденно, після проведення сеансу базової терапії. Курс лікування – 5-8 відвідувань в залежності від ступеню ГП. Додатково приймати сублінгвальні таблетки фітосиларду-Н , 1-2 години, 1-2 рази на добу.

4. При хронічному перебігу генералізованого пародонтиту рекомен­дується тільки місцеве застосування фітосиларду-Н у формі аплікацій на ясна, пародонтальної пов’язки, або інстиляцій в пародонтальні кишені з експозицією 15-20 хвилин, щоденно, після проведення сеансу базової терапії. Курс лікування – 5-8 відвідувань в залежності від ступеню ГП.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Кутельмах О. І. Порівняльна оцінка впливу силіксу та фітосиларду на перебіг асептичного запалення м’яких тканин порожнини рота щурів / О. І. Кутельмах, Ю. Г. Чумакова, О. І. Штатько // Вісник стоматології. – 2004. - № 2. – С. 13-18. Участь здобувача у проведенні експериментальних досліджень, аналізі результатів, написанні статті.

2. Кутельмах О. І. Вплив комплексних препаратів на основі силіксу на тканини пародонту при експериментальному пародонтиті в щурів / О. І. Кутельмах, Ю. Г. Чумакова // Вісник стоматології. – 2006. - № 1. – С. 12-18. Участь здобувача у проведенні експериментальних досліджень, моделюванні пародонтиту, статистичній обробці даних, аналізі результатів, написанні фрагменту статті.

3. Кутельмах О. І. Оцінка токсичності комплексного препарату фітосиларду з німесулідом / О. І. Кутельмах // Вісник стоматології. – 2006. - № 3. – С. 8-13.

4. Кутельмах О. І. Морфологічна оцінка стану внутрішніх органів щурів при вивченні субхронічної токсичності композиції фітосиларду з німесулідом / О. І. Кутельмах, М. С. Пушкар // Вісник морфології. – 2007. - № 1 (13). – С. 76-80. Участь здобувача у проведенні експериментальних досліджень, аналізі результатів, написанні статті.

5. Чумакова Ю. Г. Исследование механизмов резорбции альвеолярной кости на различных моделях пародонтита у крыс / Ю. Г. Чумакова, А. И. Перова, О. И. Кутельмах // Вісник стоматології. – 2007. - № 4. – С. 111-120. Участь здобувача у проведенні експериментальних досліджень на „комплексній перекисній” моделі пародонтиту, статистичній обробці даних.

6. Принципы разработки и эффективность применения лекарственных препаратов на основе наноразмерного кремнезема в эксперименте и клинике / А. А. Чуйко, П. П. Горбик, А. А. Пентюк, А. В. Ильченко, Е. И. Штатько, Н. Б. Луцюк, А. А. Вильцанюк, Я. П. Вербиловский, О. И. Кутельмах // Физико-химия наноматериалов и супрамолекулярных структур: сб. трудов / ред. А. П. Шпак, П. П. Горбик (в двух томах). – К. : Наукова думка, 2007. – Том 1. – С. 9-44. Участь здобувача у проведенні експериментальних і клінічних досліджень по вивченню ефектів фітосиларду, аналізі результатів, написанні фрагменту статті.

7. Патент на корисну модель за заявкою № u 2008 00881. Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Кутельмах О. І., Чумакова Ю. Г. – заявл. 25.01.2008; рішення про встановлення дати подання заявки на винахід 08.02.2008.

8. Чумакова Ю. Г. Влияние фитосиларда с нимесулидом на содержание цитокинов в десневой жидкости у больных генерализованным пародонтитом / Ю. Г. Чумакова, О.И. Кутельмах // Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота: наук.-практ. конф., 12-13 квітня 2007 р. : тези доп. – К., 2007. – С. 100-102. Здобувач проводив обстеження і лікування хворих, брав участь в статистичній обробці даних, написанні тез.

9. Кутельмах О. І. Порівняльний вплив препаратів на основі високодисперсного кремнезему на біохімічні показники ротової рідини у хворих на генералізований пародонтит / О. І. Кутельмах // Вісник стоматології. – 2007. - № 4. – С. 137-139.

АНОТАЦІЯ

Кутельмах О.І. Обґрунтування застосування лікарських композицій на основі нанорозмірного кремнезему в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22-стоматологія. – Державна установа «Інститут стоматології АМН України», Одеса, 2008.

Дисертацію присвячено розробці рецептури та експериментально-клінічному обгрунтуванню застосування лікарської композиції фітосиларду-Н, що складається з високодисперсного кремнезему-силіксу, ехінацеї та німесуліду, в комплексному лікуванні генералізованого пародонтиту.

Уперше в умовах моделювання експериментальної патології тканин порожнини рота в щурів встановлені специфічна та пародонтопротекторна дія препаратів силіксу. Результати патоморфологічних досліджень тканин ясен свідчать про здатність запропонованих лікарських композицій сприяти відновленню пошкодженого епітелію слизової оболонки ясен, ліквідації ознак запалення в сполучній тканині ясен, покращувати стан репараційних процесів.

Встановлено, що фітосилард-Н при місцевому застосуванні в хворих на гене­ралізований пародонтит виявляє протизапальний ефект, знижує рівень ПОЛ і протеолітичну активність, сприяє стабілізації мембранних структур клітин, нормалізує цитокінову регуляцію в тканинах пародонту, що дозволяє підвищити ефективність і скоротити строки лікування захворювання, подовжити термін стабілізації дистрофічно-запального процесу в пародонті.

Ключові слова: генералізований пародонтит, експериментальні моделі, морфологічні дослідження, лікування, силікс, фітосилард, цитокіни.

АННОТАЦИЯ

Кутельмах О.И. Обоснование применения лекарственных композиций на основе наноразмерного кремнезёма в комплексном лечении генерализованного пародонтита. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. – Государственное учреждение «Институт стоматологии АМН Украины», Одесса, 2008.

В диссертации представлено теоретическое обоснование и результаты експериментально-клинического иссследования, которое состоит в разработке рецептуры и обосновании применения лекарственной композиции на основе наноразмерного кремнезёма – эхинацеи пурпурной и нимесулида, иммобилизированных на силиксе, в комплексном лечении больных генерализованным пародонтитом.

В эксперименте на модели асептического воспаления мягких тканей полости рта у крыс разработана и апробирована лекарственная форма аппликационного средства на основе силикса (40% суспензия фитосиларда) и показано его противовоспалительное и кератопластическое действие, что подтверждено результатами клинических, морфометрических и патоморфологических исследований.

Для лечения пародонтита разработана рецептура новой лекарственной композиции на основе ВДК – фитосилард-Н, в состав которого входят сухой остаток спиртового экстракта эхинацеи пурпурной (11,16 %) и нимесулид (2,98 %), иммобилизированные на силиксе (85,86 %), в двух фармакологических формах – порошок и таблетки. Не установлено местнораздражающее действие фитосиларда-Н на слизистую оболочку полости рта и повреждающее действие на организм при длительном пероральном введении.

Исследование лечебных эффектов фитосиларда и фитосиларда-Н на модели пародонтита у крыс показало их высокую эффективность, обусловленную антиоксидантными (достоверное снижение содержания МДА, повышение активности СОД в тканях десны), мембранотропными (достоверное снижение активности катепсина D), противовоспалительными (снижение активности щелочной фофатазы) и пародонтопротекторными свойствами, что подтверждено достоверным снижением степени атрофии альвеолярного отростка (з 40,77±0,17 % у крыс с пародонтитом до 37,18±0,21 % после лечения фитосилардом и 35,97±0,15 % - фитосилардом-Н, р<0,05). Результаты патоморфологических исследований тканей десны свидетельствуют о способности фитосиларда и фитосиларда-Н ликвидировать признаки воспаления, восстанавливать поврежденный эпителий слизистой оболочки десен, улучшать состояние репарационных процессов.

Клинико-лабораторные исследования у больных генерализованным пародонтитом показали, что местное применение фитосиларда-Н вызывает быструю ликвидацию воспалительного процесса в пародонте, нормализацию гомеостаза полости рта, ферментативной активности ротовой жидкости, цитокиновой регуляции в тканях пародонта, что позволяет повысить эффективность и сократить сроки лечения заболевания. Повышению лечебного эффекта у больных с обострившимся течением генерализованного пародонтита способствует дополнительное сублингвальное применение таблетированной формы данной лекарственной композиции.

Ключевые слова: генерализованный пародонтит, экспериментальные модели, морфологические исследования, лечение, силикс, фитосилард, цитокины.

ANNOTATION

Kutelmakh O. I. A substantiation of application of medical compositions on the basis of nanodimensional silica in complex treatment of generalized periodontitis. – A manuscript.

Dissertation for the kandidate of medical sciences in speciality 14.01.22 - dentistry. Public Institution “Institute of Dentistry of the Аcademy of Мedical Sciences of Ukraine”, Odessa, 2008.

The dissertation is devoted to the formulation and experimentally-clinical substantiation of the application of medical composition of phytosilard-N which consists from fine-grained silica - silics, echinacea and nimesulid, in complex treatment of generalized periodontitis.

For the first time in the conditions of modelling of an experimental pathology of tissues of an oral cavity at rats is established specific and periodontium tyre-tread action of silics preparations. Results of postmortem researches of the gingiva indicate the ability of the offered medical compositions render assistance of restoration of damaged ephitelium of mucouses membrane of gingiva, liquidation of inflammation signs in connecting gingival tissues, to improve a condition of reparation processes.

Is established, that phytosilard-N at local application for patients with generalized periodontitis renders antiinflammatory effect, reduces level of lipids peroxidation and proteolytical activity, assists to stabilisation of cells membrane, normalises cytokines regulation in periodontal tissues, which allows to raise efficiency and to reduce terms of treatment, to increase term of stabilisation of dystrophic-inflammatory process in periodont.

Key words: generalized periodontitis, experimental models, postmortem researches, treatment, silics, phytosilard, cytokines.

1 Автор висловлює щиру подяку співробітникам вищеперелічених відділів, кафедр, лабораторій за науково-консультативну допомогу і сприяння у виконанні досліджень.

Характеристики

Список файлов реферата