92372 (680625), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Лікування хворих на туберкульоз є основною складовою частиною заходів боротьби з цією недугою, бо завдяки виліковуванню хворих ліквідуються джерела інфекції та поліпшується епідеміологічна ситуація з туберкульозом. В сучасних умовах важливе місце займає комплексне, дидеренційоване лікування. Воно починається з моменту встановлення діагнозу і до досягнення клінічного видужання.

Лікування туберкульозу проводиться в спеціальних лікувальних протитуберкульозних закладах. Воно складається з 2-х етапів:

1. основний курс хіміотерапевтичних препаратів;

2. курс реабілітації.

Основний курс хіміотерапевтичних препаратів – це тривале і безперервне комбіноване лікування антимікобактеріальними препаратами.За ефективністю антимікобактеріальні препарати поділяються на 3 групи.

До І групи (найефективніші) відносять ізоніазид, рифампіцин.

До ІІ групи (середньої ефективності) відносять стрептоміцин, канаміцин, етіонамід, циклосерін.

До ІІІ групи (менш ефективні) належать ПАСКі тріоцетазон.

Крім хіміотерапевтичних препаратів лікувати туберкульоз можна за допомогою методів і засобів народної медицини.

Методи і засоби народної медицини для лікування туберкульозу.

Інтерес до народної та нетрадиційної медицини зростає у всьому світі й передусім в Україні.

Фітотерапія – терапія лікарськими рослинами. При туберкульозі легень рекомендується застосувувати алое деревовидне, аїр тростинний, вероніку лікарську, гравілат лікарський, грицики звичайні, живокіст лікарський, хвощ польовий, полин гірський, медунку лікарську, та багато інших.

У фтизіатрії використовують свіжий або консервований сік алое, який хворі приймають по 1 ч. л. 2-3 рази на день, курсами лікування 3-4 рази на рік.

Фітоциндотерапія – різновид фітотерапії, коли з лікувальною метою застосовують біологічноактивні речовини, які утворюються рослинами, і які вбивабть або пригнічують ріст і розмноженя мікроорганізмів.

З лікувальною метою застосовують корені кропу звичайного, свіжі листки і головки цибулі, часнику посівного, у формі свіжого соку, водно-спиртового настою перорально і інгаляційні механізми введення.

Апітерапія – застосовування чинників житєдіяльності бджіл (меду, прополісу, отрути) з лікувальною метою.

У складі меду є приблизно 300 різноманітних речовин, в тому числі, вуглеводи, ферменти, амінокислоти, органічні кислоти, мікроелементи, ароматичні сполуки. Мед має бактерицидні властивості, які виражені у меді бурштинового і темно-бурштинового кольору.

Прополісотерапія – різновид апітерапії.В складі прополісу є рослинні смоли, віск, леткі олії, пилок, виділення бджолинних слинних залоз, мікроелементи. Прополісу властива антимікробна, антитоксична, протизапальна, біогенно-стимулююча, знеболююча дія. Препарат стимулює захисні сили в організмі проти інфекції.

Застосувують прополіс при туберкульозі у виді:

- екстракту, вживають по20 крапель тричі на день, за годину до їди протягом 4-10 місяців.

- олії, по 1 ч. л. тричі на день за 1 годину до їди протягом 4-10 місяців.

- спиртовий розчин, п'ють по 20-40 крапель, 3 рази на день, за 1-1,5 години до їди, зберігають на теплому місці.

- інгаляції по 10 хв вранці і ввечері.

ВИСНОВОК

Туберкульоз в Україні, як і в багатьох країнах світу, є однією з найпоширеніших інфекційних хвороб, що набула характеру епідемії. Від туберкульозу в світі помирає набагато більше хворих, ніж від усіх інших хвороб. Стрімке зростання захворювання на туберкульоз останніми роками в Україні призвело до того, що все чаще виявляють важкі, занедбані форми туберкульозу. Проблема туберкульозу стає ще гострішою через поширення серед населення ВІЛ-інфекції та СНІДу, наркоманії, при яких туберкульоз виявляють у 2-3 рази частіше ніж за звичайних умов. До речі за останні десятиріччя зросла захворюваність на туберкульоз серед медичного персоналу і передусім працівників протитуберкульозних закладів. Отже, проблема боротьби з туберкульозом у світі і в Україні надто актуальна і для її вирішення необхідно значні зусилля, перш за все, зі сторони держави, громадськості, медичної служби.

Список використаної літератури :

1. Бліхар Є. Фтізіатрія: Підручник,- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – 372с.

2. П’ятночка І. Т. , Беденюк А. Д. , Корнога С. І. , П’ятночка В. І. Туберкульоз органів травлення. – Тернопіль : Укрмедкнига , 2004 – 56с.

3. Стандарти діагностики і лікування туберкульозу. – Київ, 2004. – 67с.- (Методичні рекомендації; Інститут фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г.Яновського).

4. Федищенко Ю. І. , Мельник В. М. Сучасні методи діагностики, лікування і профілактики туберкульозу.- Київ: Здоров'я, 2002.- 904 с.

5. П’ятночка І. Т., Корнога С. І., П’ятночка В. І., Мазур П.Є. –Туберкульоз : Підручник. –Тернопіль, ТДМУ, 2005.- 280 с.

6. Васильев Н.А. Туберкулез (учебное пособие) –М.: Медицина, 1986- 206 с.

7. Пименчук М.С., Петренко В.І. Фтизіатрія. –К.:Вища школа. -1998.- 255с.

8. Товстуха Є.С. Фітотерапія: Видання друге. –К.: Здоров'я, 1993,-350с.

9. Воробьев А. А. Микробиология и иммунология. М., 1999.

10. Лурия С.О. Общая вирусология. М., 1970.

11. Кочемасова 3. Н. Микробиология. М., 1984.

12. Покровский В. И. Медицинская микробиология. М., 1999.

13. Шебанов Ф.В. Туберкулез. –М.:Медицина.-1976 - 464 с.

14. Левченко В.А., Середюк Н.М., Ваколюк І.П., Малиновська О.І., Мудрак М.В., Коваль Н.М. Внутрішні хвороби.: Підручник,-Львів,Світ.- 1995- 436 с.

7

Характеристики

Список файлов реферата