Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.ПИРОГОВА

МОНАСТИРСЬКИЙ Володимир Миколайович

УДК 611-018.5:616.24:616.34:616-007.272

Морфофункціональні особливості легень при високій гострій кишковій непрохідності та її корекції в експерименті

14.03.01 - нормальна анатомія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Вінниця - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І.Пирогова МОЗ України

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Півторак Володимир Ізяславович,
Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ
України, професор кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Офіційні опоненти:

• доктор медичних наук, професор Гунас Ігор Валерійович, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, директор науково-дослідного центру.

• доктор медичних наук, доцент Заяць Любомир Мирославович, Івано-Франківський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри патофізіології.

Захист відбудеться “11” червня 2008 р. о 12-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.600.02 при Вінницькому національному медичному університеті ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 56)

Автореферат розісланий “8” травня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат медичних наук, доцент

О.В. Власенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність проблеми. Гостра кишкова непрохідність (ГКН) - одна з невирішених проблем абдомінальної хірургії. Незважаючи на сучасні досягнення хірургії та інтенсивної терапії, летальність при ГКН непухлинної етіології до теперішнього часу досягає 11,4 - 20,8%. (Матюхин В.В., 2006; Руммо О.О. и соавт., 2006), а при пухлинній непрохідності складає 24,2-68,3 % (Матвійчук Б.О., 2000; Радзіховський А.П., Гордійчук П.І., 2000; Жебровський В.В. и соавт., 2003; Саєнко В. Ф., Білянський Л. С., Лаврик А. С., 2005).

Дослідження останніх років свідчать, що при ГКН розвивається ендогенна інтоксикація, яка викликає виражені зміни клітинних структур з порушенням функції внутрішніх органів і систем організму, в тому числі і респіраторної. Серед легеневих ускладнень, важливе місце займає синдром гострого ушкодження легень – одна із найбільш важких форм гострої дихальної недостатності (Соловйов І.С. та співав., 2001; Гостищев В.К. и соавт., 2002; Malloy I., at al., 2000; Matthay M., 2002). У числі метаболітів, що можуть спричинити токсичну дію, важлива роль відводиться молекулам середньої маси, які є продуктами протеолізу білків. Володіючи різною біологічною активністю, вони пригнічують фагоцитарну активність лейкоцитів, макрофагів, тканинне дихання, порушують мікроциркуляцію і проникність мембран.

У численних експериментальних і клінічних дослідженнях було встановлено, що велике значення у розвитку захворювань легеневої системи має стан компонентів респіраторного відділу та активність сурфактанту легень (Розова К.В., 2002; Заяць Л.М., 2003; Пікас О.Б., 2004; Алексеенко А.А., 2007). Аналіз літератури, присвячений вивченню респіраторного відділу легень, вказує на істотні зміни в його ультраструктурній організації, як при захворюваннях органів дихання, так і при ушкодженнях інших органів і систем організму (Заяць Л.М., 2001; Загорулько А.А., 2005; Gciser T., 2003; Liu L., Li T., 2003). Тканина легень на дію різних видів подразників здатна відповідати стереотипною реакцією, в основі якої лежить запальний процес. Перш за все легені реагують швидким розвитком явищ ексудації, в наступному прогресують проліферативні зміни (Серов В.В., 1995; Гунас И.В. и соавт., 2002, 2003; Dushkin C., 2003).

Досліджень, присвячених морфологічним змінам, що розвиваються у респіраторному відділі легень при ГКН, порівняно мало і в переважній більшості вони базуються на даних світлової мікроскопії (Куцик О.Б., 1999; Петров В.Ф, Ерюхин И.А., 2000; Кузнецов А.Н., 2006).

У доступній літературі нами не виявлено даних про структурну організацію альвеолоцитів І, ІІ типів та альвеолярних макрофагів при ГКН. Відсутні дані про комплексну морфофункціональну характеристику сурфактантної системи легень в умовах ендотоксемії обумовленої ГКН з використанням електронно-мікроскопічних і фізичних методів дослідження.

Поза увагою науковців залишилося вивчення кореляційних зв’язків між показниками ендогенної інтоксикації крові і показниками поверхневої активності сурфактанту легень.

Для лікування і профілактики легеневих ускладнень при дії ендогенних факторів використовуються різноманітні способи детоксикації організму (Гостишев В.К. и соавт., 2002; Білик І.І., 2003). Разом з тим, необхідно враховувати зміни компонентів респіраторного відділу легень, що дає можливість застосовувати патогенетично обґрунтовану медикаментозну корекцію, легеневих порушень. Вище вказані положення визначають актуальність дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації була обговорена та затверджена на засіданні вченої ради стоматологічного та фармацевтичного факультету Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України (протокол № 6 від 16 червня 2005), на засіданні проблемної комісії МОЗ та АМН України "Морфологія людини" (протокол № 67 від 29 червня 2005). Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України "Особливості компенсаторно-пристосувальних процесів в організмі при захворюваннях органів черевної порожнини, малого тазу та клініко-експериментальне обґрунтування нових способів хірургічного лікування" (№ державної реєстрації: 0106U006045).

Автор при виконанні роботи вивчив морфофункціональні зміни легень в динаміці високої обтураційної ГКН та обґрунтував патогенез ускладнень при хірургічному лікуванні ГКН.

Мета дослідження. Встановити в експерименті характер морфологічних змін респіраторного відділу легень та активність сурфактанту при високій обтураційній ГКН для обґрунтування принципів корекції цих порушень.

Задачі дослідження:

1. Вивчити макро-, мікроскопічні, ультраструктурні зміни компонентів респіраторного відділу легень та активність сурфактанту у динаміці високої обтураційної ГКН.

2. Дослідити характер структурних змін альвеолоцитів І, ІІ типів, альвеолярних макрофагів та активність сурфактанту легень після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки.

3. Вивчити структуру компонентів респіраторного відділу легень та активність сурфактанту після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки з застосуванням ентеродетоксикації.

4. Визначити ступінь кореляційних зв’язків між показниками ендогенної інтоксикації та показниками поверхневої активності сурфактанту легень при високій обтураційній ГКН, після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки та в умовах ентеродетоксикації Силлардом П.

Об’єкт дослідження – морфофункціональна перебудова легень під впливом ендогенної інтоксикації та її корекції.

Предмет дослідження – структура респіраторного відділу легень, зміни функціональної активності сурфактанту та стану ендогенної інтоксикації при високій обтураційній ГКН та її корекції.

Методи дослідження – морфологічні (макроскопічний, мікроскопічний, морфометричний, електронномікроскопічний), які дозволили встановити структурні зміни респіраторного відділу легень в динаміці високої обтураційної ГКН; біохімічні (рівень молекул середньої маси) - для визначення ступеня інтоксикації при ГКН; фізико-хімічні методи дослідження поверхневої активності водно-сольових екстрактів легенів - для визначення функціональної активності сурфактанту легень; статистичний – для об’єктивізації одержаних кількісних даних та вияснення ступеню взаємозв’язків між показниками функціональної активності сурфактанту легень та ендогенної інтоксикації.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше дана комплексна оцінка пошкодження та компенсаторно-пристосувальних реакцій на різних рівнях структурної організації легень при високій обтураційній ГКН.

Вперше описана динаміка морфологічних змін респіраторного відділу легень при дії ендогенних речовин, які накопичуються в крові при високій обтураційній ГКН. Виявлена динаміка структурних змін респіраторного відділу та сурфактантної системи легень, обумовлених дією ендогенної інтоксикації, що супроводжує ГКН.

Вперше описана динаміка морфологічних змін у компонентах респіраторного відділу легень та активність сурфактанту після хірургічного відновлення прохідності тонкої кишки.

Вперше встановлено, що вплив ентеродетоксикації сорбентом Силлард П на морфофункціональний стан респіраторного відділу легень при високій обтураційній ГКН проявляється зменшенням гідратації альвеолярного епітелію, посиленням синтетичної та секреторної активності альвеолоцитів II типу та пригніченням активності сурфактанту.

У результаті комплексного дослідження при високій обтураційній ГКН вперше встановлено сильний прямий кореляційний взаємозв'язок альтеративних процесів у легенях із ступенем ендотоксикозу.

Виявлена сильна кореляційна взаємозалежність між показниками концентрації МСМ в сироватці крові та показниками поверхневої активності екстрактів легеневої тканини в динаміці високої обтураційної ГКН.

На основі проведених досліджень визначено, що одним з провідних механізмів ушкоджуючої дії ендогенної інтоксикації на мікроструктуру легень є порушення білоксинтезуючої й фосфоліпідної функцій, а також окислювально-відновних процесів.

Практичне значення отриманих результатів. Одержані в ході дослідження дані розширюють уявлення про патогенетичні механізми розвитку гострого пошкодження легень при високій обтураційній ГКН та її хірургічній корекції та намічають шляхи подальшого удосконалення підходів до профілактики та інтенсивної терапії легеневих ушкоджень.

Наукові положення та висновки дисертаційної роботи адаптовані для впровадження та застосування в практичній охороні здоров’я. Проведені дослідження розширять і поглиблять знання про структуру та функцію легень при розвитку ГКН. Дослідження структурної організації респіраторного відділу легень та активності сурфактанту при високій обтураційній ГКН вказують на доцільність застосування ентеродетоксикації сорбентом Силлард П для профілактики легеневих порушень.

Основні результати досліджень впроваджені в практику роботи хірургічного відділення Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. Отримані результати досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрах нормальної анатомії, оперативної хірургії і топографічної анатомії та на хірургічних кафедрах (при вивченні патогенезу та лікування ГКН) Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно здійснено інформаційний пошук, аналіз джерел наукової літератури, визначена актуальність проблеми, обґрунтовано вибір методів дослідження. Автором здійснено розробку основних теоретичних і практичних положень дисертаційного дослідження. Здобувачем особисто виконано експериментальне моделювання високої обтураційної ГКН. Автором самостійно написано 2 статті в наукових фахових виданнях. 2 журнальні статті за темою дисертації опубліковані в співавторстві з науковим керівником та колегами, де автору належать основні ідеї та розробки стосовно пошкодження легень при високій обтураційній ГКН. У роботах, опублікованих у співавторстві, використано фактичний матеріал дисертанта, а узагальнення та висновки сформульовані сумісно. Аналіз та узагальнення одержаних результатів, обґрунтування висновків проведено спільно з науковим керівником. Особисто дисертантом проведено статистичну обробку отриманих даних, запропоновано практичні рекомендації.

Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені та обговорені на XIІ та ХІІІ університетській (ХХХХІІ та ХХХХІІІ вузівській) конференція молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2006, 2007); науково-практичній конференції з міжнародною участю "Морфологічний стан тканин і органів у нормі та при моделюванні патологічних процесів" (Тернопіль, 2006); Пироговських читаннях (Вінниця, 2006); Всеукраїнській науковій конференції "Актуальні питання вікової анатомії та ембріотопографії" (Чернівці, 2006).

Апробація дисертаційної роботи проведена на спільному засіданні кафедр оперативної хірургії та топографічній анатомії, нормальній анатомії, гістології, цитології та ембріології, нормальної фізіології, патологічної анатомії, загальної гігієни та екології людини, науково-дослідного центру та Вінницького відділення наукового товариства АГЕ, топографоанатомів і апробаційної ради Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (Вінниця, 2007).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 наукових праць (з них 2 у співавторстві), які повністю відображають зміст проведеного дослідження. 4 статті опубліковано в рекомендованих ВАК України наукових журналах (з них 2 самостійні).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 179 сторінках машинописного тексту, з яких 132 сторінки залікового принтерного тексту, і складається із вступу, огляду літератури, матеріалу та методів дослідження, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаних літературних джерел (236 джерел: 127 викладених кирилицею та 109 викладених латиницею) та додатків. Робота ілюстрована 70 рисунками та 14 таблицями.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал і методи дослідження. Експериментальне дослідження проведене на 37 безпородних собаках-самцях віком 2-6 років. Собаки за своїми анатомічними та фізіологічними даними найбільш підходять для оцінки процесів шлунково-кишкового тракту (Kararti Tugrul T., 1995).

При проведенні дослідів дотримувалися основних правил належної лабораторної практики GLP (1981), закону України № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21 лютого 2006 року. Комітетом з біоетики Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова (протокол №5 від 7 грудня 2005 р.) встановлено, що проведені дослідження відповідають етичним та морально-правовим вимогам згідно наказу МОЗ України №281 від 01.11.2000 р. Тварини утримувались в стандартних умовах віварію.

Для вирішення поставлених завдань проведено три серії експериментів: І серія – визначення морфофункціонального стану легень та рівня ендогенної інтоксикації в динаміці високої обтураційної ГКН; ІІ серія – визначення морфофункціонального стану легень та рівня ендогенної інтоксикації при хірургічному лікуванні високої обтураційної ГКН; ІІІ серія – визначення морфофункціонального стану легень та рівня ендогенної інтоксикації в умовах ентеро­детоксикації сорбентом Силлард П при хірургічному лікуванні високої ГКН.

Тварини отримували звичайний харчовий раціон, утримувались в однакових умовах. Всім безпородним собакам дослідної групи створювали модель високої обтураційної ГКН. Собакам 1 серії (12 тварин) створювалась тільки модель високої обтураційної ГКН, після проведення розтину передньої черевної стінки, проводили перев’язку тонкої кишки, відступаючи 30см від її початку. Тваринам 2 серії (8 собак) через 72 години після створення моделі захворювання відновлювали прохідність тонкої кишки шляхом резекції перев’язаної ділянки кишки та накладання анастомозу "бік в бік". Довжина резектованої ділянки кишки складала 15 см. Тваринам 3 серії (12 собак) аналогічним шляхом створювали i ліквідовували непрохідність i окрім хірургічного, проводилось, також, лікування методом ентеродетоксикацiї. З цією метою під час операції проксимальний i дистальний відрізки кишки промивали 3% водною суспензією сорбенту Силлард П при рН=5,5-6,0 до витікання з них чистої суспензії. Останню порцію в кількості 100-150 мл залишили в просвіті оперованого органу.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата