92160 (680468), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Застосовують ці препарати внутрішньовенно крапельно протягом 10 днів у зростаючому дозуванні: від 100 до 800 мг тренталу на 250 мл фізрозчину або від 20 до 60 мл кавінтону. Після 10-денного курсу такого лікування можна перейти на приймання 1 таблетки 2-3 рази на день протягом 1,5-3 місяців.
Одним із пріоритетних методів введення деяких лікарських препаратів за сен-соневральної приглухуватості є парамеатальний.
Доцільність його застосування обґрунтовується близькістю місця введення до патологічного осередку, а також наявністю емісарних вен - анастомозів між сигмоподібним синусом (який є головним колектором крові внутрішньочерепних вен і внутрішнього вуха) та підшкірних вен голови з басейнів потиличної та поверхневої скроневої вен. Є досвід введення тренталу (пентоксифіліну), коли його 2% розчин вводиться піднадкісно до завушної ділянки вище та каудально відspina suprameatum, по 1,5-5 мл на одне вухо протягом 10 днів, з обов'язковим контролем артеріального тиску до та після введення. Купірувати різке зниження АТ, яке виникає у деяких пацієнтів внаслідок ін'єкції тренталу, доцільно підшкірним введенням 0,15 мл 0,1% розчину адреналіну або внутрішньовенним струминним введенням 4-12 мг дексаметазону на фізрозчині.
Є повідомлення про застосування мідокалму у комплексному лікуванні хворих на нейросенсорну приглухуватість. Мідокалм (толперизон) належить до похідних β-амінокетонів і є міорелаксантом центральної дії.
Головним місцем дії мідокалму є структури центральної нервової системи, а також ретикулярна формація, зокрема її хвостова частина, яка відіграє визначальну роль у регуляції м'язового тонусу. Завдяки судинорозширюючій дії та здатності поліпшувати мозкову геодина-
міку препарат рекомендують для лікування ототоксикозів і нейросенсорної приглухуватості. Враховуючи лідокаїноподібну хімічну формулу толперизонута наявність у розчині мідокалму для ін'єкцій мінімальної дози самого лідокаїну (2,5 мл в одній ампулі), завушне парамеатальне введення можна вважати найперспективнішим, оскільки воно сприяє блокаді гілок барабанного сплетіння та розриває патологічну нервову імпульсацію.
Препарат вводять парамеатально, починаючи з 0,2 мл, щоденно збільшуючи дозу на 0,2 мл, доводячи до 1,0 мл із наступним кратним зменшенням дози. Усього на курс лікування використовують 10 ампул за умов однобічного введення.
Високу ефективність у лікуванні гострої СНП заданими Ю.В. Мітіна має препарат бетасерк, що справляє пряму стимулюючу дію на постсинаптичні Н1-гістамінорецептори кровоносних судин внутрішнього вуха, підсилює периферичну мікроциркуляцію, не впливаючи на системний кров'яний тиск. Призначають бетасерк по 1 6 мг 3 рази на день протягом 1 місяця.
Отже, лікувальні заходи за порушення слуху мають бути диференційованими та спрямованими на ліквідацію патологічного процесу у структурних елементах слухової системи, причин, що його викликали, а також на поліпшення репаративних процесів.
За наявності стабільних, незворотних наслідків колишнього патологічного процесу лікувальні заходи не показано. У таких випадках вдаються до слухопротезування та кохлеарної імплантації.