Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла

Академія медичних наук України

Державна установа

“Інститут неврології психіатрії і наркології АМН України”

ГОНЧАРОВА ІРИНА ЄВГЕНІВНА

УДК: 616.89:615.832:616.831

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕРАПІЇ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МЕТОДУ КРАНІОЦЕРЕБРАЛЬНОЇ ГІПОТЕРМІЇ У ЛІКУВАННІ ПСИХІЧНИХ РОЗЛАДІВ ВНАСЛІДОК ХРОНІЧНОЇ ГІПЕРТОНІЧНОЇ ДИСЦИРКУЛЯТОРНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

14.01.16. – психіатрія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Харків 2008

Д исертацією є рукопис.

Робота виконана у ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”.

Захист дисертації відбудеться “ 26 ” травня 2008 р. о 10.00 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Д 64.566.01 при Державній установі “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України” (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова 46).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”: (61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова 46).

Автореферат розісланий “ 12 ” квітня 2008 р.

Вчений секретар

спеціалізованої Вченої Ради Л.І. ДяченкоЗагальна характеристика роботи

Актуальність проблеми. Широка розповсюдженість судинних захворювань головного мозку, висока смертність, значний відсоток тимчасової втрати працездатності і високий рівень інвалідизації стали найважливішою медичною і соціальною проблемою як у нашій державі, так і в більшості економічно розвинутих країн світу. Як правило, при дисциркуляторній енцефалопатії розвиваються психічні порушення.

Хронічні форми судинної патології головного мозку, які у вітчизняній літературі одержали назву дисциркуляторних енцефалопатій (ДЕ), зустрічаються у 20-30 % людей працездатного віку (Волошин П. В., 2003; Дзяк Л.А. із співавт., 1996, 1997; Руденко А. Ю., 1997; Верещагін М. В., 1997; Маньковский М. Б. із співавт., 1996; Карабань І. М., 1997).

За останні роки намітилася чітка тенденція старіння населення, з яким зв’язане збільшення числа судинних захворювань головного мозку. Разом з тим, хронічна мозкова судинна недостатність починає формуватися в осіб молодого працездатного віку, що сприяє значним економічним витратам, пов’язаним з необхідністю тривалого лікування, трудової і соціальної реабілітації.

Діапазон психічних розладів, обумовлених поразкою головного мозку, внаслідок судинних захворювань головного мозку – від астенічних станів до деменції. (Волошина Н. П., 1997; Марута Н. О. із співавт., 2005; Абрамов В. А. із співавт. 2005, Сонник Г. Т., 2006).

Прогресування хронічної мозкової дисциркуляції призводить до збільшення неврологічного дефіциту, розвитку психічних порушень, що у важких випадках призводять до розвитку судинних деменцій, погіршенню якості життя і інвалідизації хворих. (Мищенко Т. С. із співавт., 2002; Дубенко А. Є., 2003; Дзяк Л. А., 2004; Григорова І. А., 2004).

Застосування профілактичних і лікувальних заходів у значній мірі може сповільнити процес розвитку когнітивних порушень і інших психічних розладів.

В даний час усе більшого значення набуває розробка немедикаментозних методів лікування, що базуються на диференційованому, індивідуальному підході до кожного хворого, і разом з тим сприяють зниженню економічних витрат на лікування і більш швидкому поліпшенню стану хворих.

Мета і призначення краніоцеребральної гіпотермії (КЦГ) полягають у створенні найбільш оптимальних умов для функції тих життєво важливих органів і тканин, що менш стійкі до нестачі кисню. Реалізація фізіологічного ефекту гіпотермії здійснюється на рівні підкіркових структур шляхом впливу на центри терморегуляції, викликаючи реакцію адаптації. (Бачериков А. М., 2004, Бабийчук Г. А. із соавт., 1992; Реминяк В. И., 1998).

Застосування КЦГ у клінічній практиці призводить до зниження внутрішньочерепного тиску з нормалізацією гемо- і ліквородинаміки головного мозку, що особливо актуально при лікуванні психічних порушень, внаслідок судинних захворювань головного мозку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно плану НДР ДУ “Інститут неврології, психіатрії і наркології АМНУ” за темою МОЗ України № держреєстрації 0100U001635 «Вивчити деякі кризові стани у психічно хворих, розробити методи їх профілактики та лікування».

Мета дослідження: Динаміка клініко-психопатологічної картини, психодіагностичних показників, даних РЕГ, ЕЕГ, КТ розробка методики КЦГ у хворих із психічними порушеннями внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії (ХГДЕ) і визначення її ефективності.

Задачі дослідження:

1. Вивчити динаміку клініко-психопатологічних порушень у процесі лікування методом КЦГ у хворих із психічними порушеннями внаслідок ХГДЕ.

2. Дослідити особливості динаміки порушень пам’яті й уваги в процесі лікування методом КЦГ у даної групи хворих.

3. Вивчити особливості гемодинаміки і біоелектричної активності мозку даної групи хворих у процесі лікування методом КЦГ.

4. Вивчити особливості зміни стану лікворовмісних просторів головного мозку у даної групи хворих в процесі лікування методом КЦГ

5. Отримати нові дані, щодо механізмів терапевтичного впливу КЦГ при психічних порушеннях, обумовлених ХГДЕ.

6. Розробити режим КЦГ для цієї групи хворих.

Об’єкт дослідження: Психічні порушення внаслідок ХГДЕ.

Предмет дослідження: Динаміка клініко-психопатологічних, психодіагностичних, електрофізіологічних, комп’ютернотомографічних показників у хворих із психічними порушеннями внаслідок ХГДЕ у процесі лікування методом КЦГ.

Методи дослідження: Клініко-психопатологічний, психодіагностичний, електрофізіологічний (ЕЕГ, РЕГ), комп’ютерна томографія (КТ). Дані оброблено статистичними методами з визначенням середньої помилки, довірчого інтервалу, коефіціенту кореляції, використанням t-критерію Стьюдента, які підтверджують достовірність результатів наукових положень, висновків і рекомендацій, викладених у дисертаційній роботі.

Наукова новизна роботи. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше були проведені багатопараметрові комплексні клінічні дослідження стану психічної сфери пацієнтів, що страждають психічними розладами, обумовленими ХГДЕ до і після лікування їх методом КЦГ. Встановлені особливості клінічного перебігу, описані зміни церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності, стану лікворовмісних просторів. Відзначені патологічні особливості змін пам’яті та уваги, а також емоційної сфери пацієнтів

Отримано нові дані, що стосуються патогенезу і санагенезу у хворих із психічними порушеннями внаслідок ХГДЕ. Відзначено, що у результаті відновлювальних процесів під впливом КЦГ відбувається зміна стану вегетативної нервової системи, а саме перевага парасимпатичного її відділу. Встановлено, що цей вплив призводить до поліпшення церебральної гемодинаміки, зменшення виявленості загальмозкових змін і пароксизмальної активності, зменшення ознак внутрішньої і зовнішньої гідроцефалії. Показано, що у результаті цих відбудовних процесів відбувається редукція астенічного симптомокомплекса, афективних порушень, параноїдного синдрому і відновлення когнітивних функцій.

Практична новизна роботи.

Розроблено новий метод лікування із застосуванням КЦГ, на який отриманий патент.

Результати вказують на доцільність застосування немедикаментозного методу КЦГ у комплексному лікуванні хворих, що страждають психічними розладами внаслідок ХГДЕ. Метод високо ефективний при органічному емоційно лабільному розладі, органічному депресивному розладі, органічному маячному розладі. Скорочує терміни лікування. Зменшує використання фармакологічних препаратів. Не викликає побічних ефектів.

Опубліковані методичні рекомендації: Марута Н. О., Бачериков А. М., Воробйова Т. М., Кузьминов В. Н., Ткаченко Т. В., Веселовська О. В., Тіткова Г. М., Харитонова С. М., Гончарова І. Є., Романова Г. О. Застосування краніоцеребральної гіпотермії при лікуванні депресивних розладів у хворих із суїцидальною поведінкою. Методичні рекомендації. Харків, 2007 р. (Дисертантом проведено добір матеріалу).

Особистий внесок здобувача. Усі клінічні і психодіагностичні дослідження, лікувальні процедури КЦГ, обробка результатів нейрофізіологічних і комп’ютерно-томографічних досліджень проведені дисертантом особисто. Аналіз і інтерпретація та узагальнення результатів, формулювання висновків зроблені автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. За темою роботи зроблені доповіді на II Національному Конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (м. Харків, 13.06.02), IV Національному Конгресі геронтологів і геріатрів України (м. Київ, 11-13.10.05), пленумі і конференції Науково-практичного товариства неврологів, психіатрів і наркологів України «Пароксизмальні стани в неврології, психіатрії і наркології» (м. Одеса, 9.09.06), IIІ Національному Конгресі неврологів, психіатрів і наркологів України (м. Харків, 3-7.07.07),

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 8 друкованих праць. З них 4 у наукових журналах (згідно переліку ВАК), 3 тези у збірниках наукових конференцій, 1 патент.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається з вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів дослідження, 4-х розділів з описом результатів власних досліджень, і висновків. Роботу викладено на 140 сторінках друкованого тексту, ілюстровано таблицями і малюнками. Список літератури складає 210 джерел, у т.ч. іноземних.

ЗМІСТ РОБОТИ І ОТРИМАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Матеріали і методи дослідження. Було проведено комплексне обстеження 77 хворих жінок із психічними розладами внаслідок ХГДЕ віком від 40 до 63 р. Тривалість захворювання від 1 до 10 р.

Хворим з основної групи (47 чол.) проводилися 1-2 сеансу КЦГ. Перед проведенням КЦГ усі хворі приймали медикаменти, що показані при їхньому стані (судинні препарати, антидепресанти, транквілізатори, нейролептики). Після проведення сеансу КЦГ хворі припиняли прийом медикаментів, або доза ліків зменшувалася в 2 рази.

Хворі з контрольної групи (30 чол.) одержували тільки медикаментозне лікування.

Обидві групи по віковому складі, тривалості і стадії захворювання однорідні і співмірні.

Основними методами обстеження хворих, результати яких були предметом обговорення в роботі, були клініко-психопатологічний, психодіагностичний, електрофізіологічний (ЕЕГ, РЕГ), комп’ютерна томографія (КТ).

Обстеження хворих включало комплексну оцінку скарг, а також психічного і неврологічного статусу.

З метою оцінки вегетативних показників у хворих основної групи розраховувалися вегетативний індекс (ВІ) і хвилинний обсяг крові.

Для оцінки стану церебральної гемодинаміки використовувалася реоенцефалографія, за допомогою 4-канального реографа Р4-02.

Стан біоелектричної активності головного мозку вивчався за допомогою елекроенцефалографії на 16-канальному електроенцефалографі ЕЕG-16S.

КТ-дослідження проведені на комп’ютерному томографі СРТ-1010. Оцінка стану лікворних просторів головного мозку проводилася візуально, а також обчислювалися кількісні показники.

Стан пам’яті досліджувалося за допомогою проби на запам’ятовування 10 слів. Для визначення стійкості уваги і динаміки працездатності використовувалися таблиці Шульте. Для оперативної самооцінки хворих використовувалися опитувальники загального здоров’я GHQ-28 (Д. Голдберг) і САН. Для оцінки важкості депресії і зміни важкості стану в результаті терапії використовувалася шкала MADRS (Монтгомері-Асберга).

Для проведення КЦГ використовувався апарат – гіпотермогенератор повітряного типу ПГВ-02. Режим КЦГ для лікування хворих використовувався відповідно до Патенту 63708 А. МПК А61М19/00 Спосіб лікування психотичних та непсихотичних психічних розладів / Волошин П. В., Бачериков А. М., Шестопалова Л. Ф., Підкоритов В. С., Реміняк В. І., Ткаченко Т. В., Романова Г. О., Гончарова І. Є., Пайкова Л. М., Ломакін І. І., Бабійчук Г. А., ІНПН АМНУ – 3. №2003065046; Заявл. 02.06.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. 1.

Результати дослідження та їх обговорення. У результаті аналізу скарг хворих і даних клініко-психопа­тологіч­ного обстеження були виявлені провідні психопатологічні синдроми: астено-невротичний, тривожно-депресивний, і депрессивно-пара­но­їдний.

В основній групі (47 чоловік) органічний емоційно-лабільний розлад був виявлений у 17 хворих (36 %). Органічний депресивний розлад у 21 (44,7 %). Органічний маячний розлад у 9 (19,15%).

Після проведеного лікування поліпшення стану спостерігалося у більшості хворих основної групи.

Характеристики

Тип файла документ

Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.

Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.

Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.

Список файлов реферата