91659 (680112)
Текст из файла
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
імені П.Л.ШУПИКА
БОЛГОВ Михайло Юрійович
УДК: 616.43/45-07-08:002.6:681.3
ІНФОРМАЦІЙНЕ ВІДОБРАЖЕННЯ ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ В ЕНДОКРИНОЛОГІЧНІЙ КЛІНІЦІ
14.03.11 – медична та біологічна інформатика і кібернетика
14.01.14 – ендокринологія
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Інституті ендокринології та обміну речовин
ім. В.П.Комісаренка АМН України
Наукові консультанти:
доктор медичних наук, професор
Мінцер Озар Петрович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика, завідувач кафедри медичної інформатики,
доктор медичних наук, професор, член-кор. АМН України
Комісаренко Ігор Васильович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України, завідувач хірургічного відділу
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, Коваленко Олександр Сергійович,
Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій та систем НАНУ і МОНУ, завідуючий відділом медичних інформаційних систем
доктор медичних наук, професор Годлевський Леонід Семенович,
Одеський державний медичний університет, завідувач кафедри біофізики, інформатики та медичної апаратури
доктор медичних наук, професор Зубкова Світлана Тихонівна,
Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка АМН України, провідний науковий співробітник відділу функціональної діагностики
Захист відбудеться 4 березня 2008 року о 13.00 годині
на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.613.10 в Національній медичній академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика
(04112 м.Київ-112, вул. Дорогожицька, 9).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика
(04112 м.Київ-112, вул. Дорогожицька, 9).
Автореферат розісланий “______”_____________________ 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради О.В. Гойко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Медична інформація стає дедалі більш складною, та, водночас, більш важливою. Біля 15% ресурсів лікувального медичного закладу витрачається на збір даних. Лікарі та медичні сестри витрачають 25% свого робочого часу на пошук необхідної їм інформації [Гулиев Я.И., Малых В.Л., 2004]. За даними US Institute of Medicine Report, біля 100 000 громадян США щорічно помирають від медичних помилок (восьме місце в упорядкованих за частотою чинниках смерті). Один з головних чинників помилок – недостатня чи неякісна інформація щодо пацієнта.
Ефективне інформаційне забезпечення медицини є однією з важливих передумов її якості на всіх етапах від первинного огляду в поліклініці до надання спеціалізованої допомоги в профільних закладах [Москаленко В.Ф., Гойда Н.Г., Вороненко Ю.В., Мінцер О.П., 2002; Сокольский В.С., 2001; Araki K., Ohashi K., Yamazaki S. et al., 2000; Мінцер О.П., 2002]. На сьогодні інформатизація охорони здоров’я насамперед означає використання інформаційних технологій, за допомогою яких можливо забезпечити швидке та цільове отримання, збереження, обробку та передачу необхідної інформації медичними працівниками [Минцер О.П., 2001; Назаренко Г. И., Гулиев Я. И., Ермаков Д. Е., 2005; Алпатов А.П., Прокопчук Ю.А., Костра В.В., 2005; Гусев А.В., Романов Ф.А., Дуданов И.П., 2005].
Спектр завдань, які відносяться до інформатизації, є надзвичайно широким і включає також отримання інформації з метою прийняття рішень, надання медичної допомоги, навчання, виконання наукових та організаційних запитів, тощо. Серед цього широкого кола важливим напрямом слід вважати інформатизацію лікувально-діагностичного процесу за допомогою медичних інформаційних систем (МІС). В літературі можна знайти узагальнення досвіду по великій кількості медичних інформаційних систем [Коваль Н.Ф., 2006]. Тільки їх перелік сягає десятків. В той же час, до останнього часу не вирішені питання стандартизації МІС, в тому числі створення єдиних термінологічних підходів.
Практично всі дослідники в області МІС підкреслюють різнорідність, складність та еволюційну природу медичних даних [Коваленко А.С., 1994; Минцер О.П., 2001; McDonald C.J., Schadow G., Barnes M. et al., 2003; Алпатов А.П., Прокопчук Ю.А., Костра В.В., 2005; Hasman A., Haux R., 2006; Гусев А.В., Романов Ф.А., Дуданов И.П., 2006]. До цього часу не подолано складності створення єдиного інформаційного простору навіть для громадян розвинутих держав. Одним з головних чинників такого становища є те, що спроби жорсткої шаблонної формалізації введення та викладення медичної інформації лікарями заперечуються як такі, що спотворюють суть самої інформації. З іншого боку, весь світовий досвід доводить необхідність стандартизації даних. Ефективність подібного підходу в багатьох галузях вже давно очевидна. Медицина також не повинна бути виключенням з правила.
Багато досліджень останніх десятиріч пов’язані з пошуком концептуальних рішень проблем стандартизації медичної інформації [Humber M., 2004; Cross M., 2006; Anderson G.F., Frogner B.K., Johns R.A., et al., 2006; Reinhardt U.E., Hussey P.S., Anderson G.F., 2002]. Головні надії сьогодні пов’язані з підвищенням рівню абстракції запропонованих формальних моделей [McDonald C.J., Schadow G., Barnes M. et al., 2003].
Однією з важливих переваг використання інформаційних технологій є можливість комп’ютерного аналізу великих масивів даних. Не є перебільшенням твердження, що спроможність медичної інформаційної системи забезпечити проведення аналізу даних при наукових дослідженнях - один з головних критеріїв її досконалості. Таким чином невід’ємною складовою проблеми інформатизації є створення та аналітичне використання електронних реєстрів пацієнтів, зокрема для виконання досліджень щодо вогнищевої патології щитоподібної залози.
До лікувально-діагностичної тактики при вогнищевих утвореннях щитоподібної залози (ЩЗ) прикута увага багатьох дослідників [Alexander E.K., Hurwitz S., Heering J.P. et al., 2003; Graf H., 2004; Liwinska L., Kowalska A., 2005; Sarkar S.D., 2006]. Розроблено низку стандартів щодо ведення пацієнтів з вогнищевими утвореннями ЩЗ [AACE/AME Task Force on Thyroid Nodules, 2006; Cooper D.S., Doherty G.M., Haugen B.R. et al., 2006], існують вітчизняні рекомендації [Стандарти діагностики та лікування ендокринних захворювань, 2005; Комиссаренко И.В., Рыбаков С.И., Коваленко А.Е. и др, 2006; Власенко М.В., Паламарчук А.В., Прудиус П.Г. и др, 2003].
В той же час, залишаються відкритими питання щодо темпів зростання та зменшення вогнищевих утворень ЩЗ серед мешканців України, які в переважній більшості зазнали впливу опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи. Не проводились також дослідження стосовно можливості зникнення вогнищевих утворень. До теперішнього часу в Україні відсутні загальноприйняті стандарти лікування, зокрема захворювань ЩЗ, які могли б бути покладені в основу практичного надання допомоги та об’єктивної оцінки дій лікаря, що набуває першочергового значення при впровадженні страхової медицини.
Таким чином, розробка досконалого лікувально-діагностичного алгоритму ведення хворих з вогнищевою патологією ЩЗ, який може бути покладений в основу відповідного стандарту надання спеціалізованої медичної допомоги (в першу чергу, в Україні), є актуальною та невирішеною проблемою.
Ще однією проблемою, тісно пов’язаною з попередніми, є розробка класифікаційних підходів щодо захворювань щитоподібної залози та наднирникових залоз (НЗ). Можливості ефективного аналізу даних починаються лише після адекватного відображення в МІС всіх особливостей конкретних ситуацій. Тому однією з важливіших проблем є вдосконалення існуючих класифікацій захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз для використання в медичних інформаційних системах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є результатом планових наукових досліджень Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України “Автоматизація ведення медичної документації в хірургічній ендокринології” (номер державної реєстрації №0102U006297, 2003-2005 рр.), “Розробка стандартів медичних інформаційних систем щодо захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз” (номер державної реєстрації №0106U000845, 2006-2007 рр.), “Вивчити віддалені результати хірургічного лікування хворих, які захворіли у післячорнобильський період на рак щитоподібної залози з метою розробки диференційованих схем реабілітації” (номер держреєстрації 0105U000729, 2005-2007 рр.) та “Розробити алгоритм діагностики та лікування пухлин надниркових залоз” (номер держреєстрації 0105U000736, 2005-2007 рр.).
Мета дослідження. Створити та обґрунтувати систему інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу та довести її ефективність в практичній і науковій діяльності ендокринологічної клініки.
Завдання дослідження:
-
Обґрунтувати принципи інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу і на їх основі розробити відповідні моделі.
-
На основі запропонованих моделей створити медичну інформаційну систему та впровадити її в ендокринологічній клініці.
-
Адаптувати класифікації захворювань щитоподібної залози та надниркових залоз до використання в МІС.
-
На основі створеного електронного реєстру пацієнтів провести аналіз вогнищевої патології щитоподібної залози, визначити темпи змін розмірів вузлів та дослідити факти їх “зникнення”.
-
Визначити клінічні та ультразвукові фактори ризику наявності злоякісного росту у вогнищевих утвореннях щитоподібної залози на основі системи бальної оцінки.
-
На основі отриманих даних розробити систему прийняття рішень щодо діагностики та лікування вогнищевої патології щитоподібної залози.
-
Обґрунтувати інформаційні технології визначення лікувально-діагностичної тактики для хворих з вогнищевою патологією щитоподібної залози.
-
Провести апробацію розроблених підходів щодо вогнищевої патології щитоподібної залози в клінічній практиці.
-
Оцінити ефективність впровадження медичної інформаційної системи в умовах ендокринологічної клініки.
Об’єкт дослідження - лікувально-діагностичний процес в ендокрино-логічній клініці, реєстр ендокринних хворих.
Предмет дослідження - процеси інформатизації клініки, обстеження та диспансеризації хворих з вогнищевою патологією щитоподібної залози.
Методи дослідження - клінічне обстеження пацієнтів, ультразвукове дослідження щитоподібної залози, методи теорії інформаційних систем та інформаційного моделювання, варіаційна й альтернативна статистика, кореляційний аналіз, методи статистичного моделювання, анкетування користувачів.
Наукова новизна одержаних результатів. Створено оригінальні моделі інформаційного відображення лікувально-діагностичного процесу: параметрів користувача, діагнозу, формалізації текстових даних, двохетапного аналізу даних, що дозволяє підняти ефективність збереження та обробки медичних даних на якісно вищий рівень.
Адаптовано представлення в медичних інформаційних системах класифікаційних рубрик щодо патології щитоподібної залози та надниркових залоз, що підвищило коректність збереження та розширило можливості аналізу даних за діагнозами.
Запропоновано модель впровадження створеної медичної інформаційної системи в ендокринологічній клініці, яка дозволяє в найкоротший термін налагодити практичне використання інформатизації.
Проведено оцінку ефективності впровадження розробленої медичної інформаційної системи в ендокринологічній клініці по виконанню основних функцій та за результатами анкетування користувачів.
За даними реєстру хворих з ендокринною патологією (мешканців України), визначено темпи збільшення та зменшення вогнищевих утворень щитоподібної залози (середнє 5,6±0,01 та 6,2±0,01 мм/рік відповідно). Проведено порівняльну характеристику ультразвукових ознак доброякісних та злоякісних вогнищевих утворень, а також дослідження щодо фактів зникнення вогнищевих утворень щитоподібної залози. Показано, що поступове зникнення вогнищевих утворень більших за 2 см в діаметрі спостерігається у 0,2±0,06 % хворих.
Доведено ефективність розробленої системи бальної оцінки ризику наявності злоякісного росту у вогнищевих утвореннях щитоподібної залози на основі клінічних та ультразвукових ознак.
Визначено умови застосування та ефективність розробленого лікувально-діагностичного алгоритму прийняття рішень щодо вогнищевої патології щитоподібної залози.
Характеристики
Тип файла документ
Документы такого типа открываются такими программами, как Microsoft Office Word на компьютерах Windows, Apple Pages на компьютерах Mac, Open Office - бесплатная альтернатива на различных платформах, в том числе Linux. Наиболее простым и современным решением будут Google документы, так как открываются онлайн без скачивания прямо в браузере на любой платформе. Существуют российские качественные аналоги, например от Яндекса.
Будьте внимательны на мобильных устройствах, так как там используются упрощённый функционал даже в официальном приложении от Microsoft, поэтому для просмотра скачивайте PDF-версию. А если нужно редактировать файл, то используйте оригинальный файл.
Файлы такого типа обычно разбиты на страницы, а текст может быть форматированным (жирный, курсив, выбор шрифта, таблицы и т.п.), а также в него можно добавлять изображения. Формат идеально подходит для рефератов, докладов и РПЗ курсовых проектов, которые необходимо распечатать. Кстати перед печатью также сохраняйте файл в PDF, так как принтер может начудить со шрифтами.















