91313 (679860), страница 3

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 3)

Відмічено значний позитивний вплив вищеозначеної методики на функцію асиметричної (нерівномірної) акомодації. Отримані дані представлено в таблиці 3.

Таблиця 3

Значення НТЯЗ в головних меридіанах ока до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму

Значно підвищились діоптрійні значення НТЯЗ в горизонтальному меридіані, у вертикальному меридіані це спостерігалось в меншому ступені. Така тенденція відмічена при всіх видах астигматизму у дітей обох вікових груп.

Проведення одного курсу лікування акомодації в ослабленому горизонтальному меридіані привело до нормалізації положення найближчої точки ясного зору в горизонтальному меридіані в середньому до 10,1 см (9,9 дптр), одночасно відмічено її наближення до ока у вертикальному меридіані – в середньому до 9,0 см (11,1 дптр), що свідчить про позитивний вплив означених тренувань на стан акомодації в цілому.

В результаті лікування у всіх досліджуваних дітей значно покращились також загальні показники функції акомодації. Так, при змішаному астигматизмі у дітей 5-7 років РА збільшився на 3,830,16, РВА – на 3,520,17. У дітей 8-14 років відповідні дані склали: РА збільшився на 3,630,17, РВА – на 3,370,17. При гіперметропічному астигматизмі у дітей 5-7 років РА збільшився на 4,050,29, РВА – на 3,120,20. У дітей 8-14 років відповідні дані склали: РА збільшився на 3,910,24, РВА – на 2,740,23. При міопічному астигматизмі були отримані наступні дані: РА збільшився на 4,360,26, РВА – на 2,610,17 (р<0,05 для всіх показників).

Таким чином, у дітей з прямим астигматизмом встановлено покращення функції акомодації в горизонтальному (ослабленому) меридіані на 46% (на 3,1 дптр), а у вертикальному (більш сильному) меридіані – на 14% (на 1,4 дптр), що свідчить про зменшення різниці показників динамічної рефракції в головних меридіанах ока в 3,7 рази. Відмічено підвищення резервів абсолютної акомодації в середньому на 3,9 дптр (в 3,1 рази) і відносної акомодації в середньому на 3,0 дптр (в 2,2 рази).

Для оцінки ефективності запропонованого лікування досліджувались функції гостроти зору у дітей контрольної групи (хворі з різними видами астигматизму, які користувались тільки окулярною корекцією на протязі певного часу – від 3 місяців до 5 років). Встановлено, що некоригована і коригована ГЗ для далини і зблизька покращились і в результаті використання тільки окулярної корекції. Однак, після проведення одного курсу лікування по розвитку акомодації були отримані значно вищі показники ГЗ. Так, при змішаному астигматизмі після використання окулярної корекції некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,090,03 (на 25,7%), коригована – на 0,080,03 (на 13,6%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,070,03 (на 29,2%), коригована – на 0,090,03 (на 20,9%). Водночас, після додаткового проведення одного курсу лікування цим хворим відповідні показники склали: некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,220,03 (на 50%), коригована – на 0,270,03 (на 40,3%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,270,03 (на 87,1%), коригована – на 0,310,03 (на 59,6%). При гіперметропічному астигматизмі після використання окулярної корекції некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,150,03 (на 35,7%), коригована – на 0,050,02 (на 6,7%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,110,03 (на 35,5%), коригована – на 0,040,03 (на 6,8%). Водночас, після наступного проведення одного курсу лікування цим хворим відповідні показники склали: некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,250,03 (на 43,9%), коригована – на 0,240,03 (на 30,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,330,03 (на 78,6%), коригована – на 0,210,03 (на 33,3%). При простому міопічному астигматизмі після використання окулярної корекції некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,040,04 (на 13,8%), коригована – на 0,030,04 (на 4,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,160,03 (на 66,7%), коригована – на 0,140,04 (на 25%). При цьому покращення некоригованої і коригованої ГЗ для далини не було достовірним (р=0,46, р=0,18). Разом з тим, проведення одного курсу лікування цим хворим привело до підвищення некоригованої ГЗ для далини на 0,230,04 (на 69,7%), коригованої – на 0,210,04 (на 29,6%), некоригованаої ГЗ зблизька – на 0,280,03 (на 70%), коригованої – на 0,240,03 (на 34,3%).

В цілому використання тільки окулярної корекції від 3 місяців до 5 років привело до підвищення гостроти зору для далини та зблизька на 0,03-0,16 (в 1,1-1,7 рази), в середньому на 0,09 (в 1,4 рази), у той час як додаткове проведення тільки одного курсу лікування за допомогою тренування акомодації в ослабленому меридіані в комбінації з окулярною корекцією дозволило підвищити ці показники на 0,21-0,33 (в 1,3-1,9 рази), в середньому на 0,27 (в 1,6 рази).

При аналізі впливу запропонованої методики на функції гостроти зору порівняно з використанням змінних позитивних і негативних сферичних лінз було встановлено, що і при використанні тренування акомодації за допомогою сферичних лінз спостерігалось достовірне покращення показників гостроти зору, однак воно було не таким значним. Так, відносний приріст некоригованої ГЗ для далини після використання змінних сферичних лінз склав 15,4%, а після лікування за допомогою використання запропонованої методики він склав 51,1% (р<0,05). Для коригованої ГЗ для далини відповідні дані склали: 19,4% і 27% (р<0,05). Подібна тенденція спостерігалась і при аналізі ГЗ зблизька. Так, відносний приріст некоригованої ГЗ зблизька після використання змінних сферичних лінз склав 25%, а після лікування за допомогою використання запропонованої методики він становив 77% (р<0,05). Для коригованої ГЗ зблизька відповідні дані склали: 25,5% і 47,5% (р<0,05). Наведені дані свідчать про більшу ефективність використання запропонованої методики у порівнянні з використанням змінних сферичних лінз у дітей з різними видами астигматизму.

Для визначення ефективної тривалості курсу лікування по розвитку акомодації за допомогою змінних позитивних і негативних циліндричних лінз нами було обстежено 30 дітей з різними видами астигматизму. При проведенні курсу лікування всі основні показники ГЗ (некоригована і коригована ГЗ для далини і зблизька) визначались кожні 2 дні. Отримані результати показали, що для досягнення максимального ефекту лікування (отримання максимальних значень некоригованої і коригованої ГЗ для далини і зблизька) достатньо від 8 до 10 днів (в середньому 8,930,19). У віддалений термін від 3 до 12 місяців досягнутий рівень некоригованої гостроти зору зберігся на 78,9 %, коригованої – на 73,4% очей (в середньому у 76% хворих).

В результаті проведення одного курсу лікування постійна оптимальна окулярна корекція змішаного астигматизму була залишена у 68 дітей (74,7%), виявилось можливим ослабити корекцію на 0,5-0,75 дптр у 10 дітей (10,1%). Водночас, 23 дітям (25,3%), внаслідок отримання високих зорових функцій та показників функцій акомодації, було вирішено замінити постійний режим використання корекції на можливість обходитись без окулярів в звичайному житті, але використовувати оптимальну окулярну корекцію астигматизму для зорового навантаження. Для дітей з гіперметропічним астигматизмом відповідні дані склали: постійна оптимальна окулярна корекція була залишена у 35 дітей (56,5%), вдалось ослабити її на 0,5-0,75 дптр у 7 дітей (11,3%), корекція для зорового навантаження була призначена 27 дітям (43,5%). При простому міопічному астигматизмі постійна оптимальна окулярна корекція була залишена у 16 дітей (53,3%), при цьому у 4 дітей (13,3%) вона була ослаблена на 0,5-0,75 дптр. Водночас, 14 дітям (46,7%) замінили постійний режим використання корекції на корекцію тільки для зорового навантаження.

На відміну від багатьох інших авторів, ефективність лікування оцінювалась нами одночасно за кількома показниками: некоригована і коригована ГЗ як для далини, так і зблизька, положення НТЯЗ в головних меридіанах ока, характер меридіональної акомодації (симетрична або асиметрична акомодація), стан гостроти зору залежно від стану меридіональної акомодації, резерви абсолютної і відносної акомодації (РА і РВА). Слід підкреслити, що на такий важливий показник, як ГЗ зблизька, офтальмологи при лікуванні розладів акомодації практично не звертають уваги. Однак, у вік технічного прогресу і масової комп’ютерізації всіх галузей життя суто ця функція органа зору набуває неабиякого значення. Встановлено істотне підвищення некоригованої і коригованої ГЗ як для далини, так і зблизька при різних видах астигматизму в результаті використання модифікованого способу та пристрою, що свідчить про безсумнівну ефективність їх використання у поєднанні з традиційною окулярною корекцією.

Більш високу ефективність лікування за допомогою тренувань акомодації шляхом впливу на ослаблений меридіан при астигматизмі у порівнянні з традиційним лікуванням (окулярна корекція) можна пояснити таким чином. Відомо, що сигнал про розфокусування зображення на сітківці викликає акомодаційний рефлекс, який приводить до дозованого скорочення циліарного м’язу, відповідної зміни рефракції і нейтралізації розфокусування. Контур акомодаційного рефлексу працює постійно, про що свідчать безперервні флуктуації акомодації, відкриті Campbell et al. в 1959 році. Очевидно, при прямому астигматизмі величина ретинального зображення, як правило, збільшується по горизонталі і нечіткість його контурів більше виражена також саме в горизонтальному меридіані (утворюється світлорозсіювання у вигляді овалу).

Якщо акомодаційний механізм працює у різних меридіанах нормально, то зорова система здатна “нейтралізувати” розфокусування не тільки при сферичній, а й при астигматичній рефракції. Можна думати, що це відбувається суто за рахунок нерівномірної акомодації. При лікуванні за допомогою тренувань акомодації шляхом впливу на ослаблений меридіан при прямому змішаному і гіперметропічному астигматизмі переважає саме цей механізм, що сприяє збільшенню акомодаційної амплітуди в ослабленому горизонтальному (або близькому до нього) меридіані, що дозволяє повністю або частково «адаптувати» зорову систему до астигматизму. Можна вважати, що цей же механізм спрацьовує і в процесі еметропізації у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, у яких з перших років життя виявлялись вказані види астигматизму.

Іншим механізмом, який може грати певну роль у зоровому процесі при астигматизмі є кірковий, що забезпечує постійні коливання оптичної установки ока, завдяки яким із сітківкою співпадають то передня, то задня фокальні лінії. Думка про можливість асиметричної (нерівномірної) акомодації підтверджується сучасними даними при анатомічну будову циліарного м’язу і підтримуючого апарату кришталика, а саме сегментарним прикріпленням переднього пояска циннових зв’язок до передньої капсули кришталика (волокна-вожжі, за влучним виразом В.В. Волкова). Якщо в силу тих чи інших причин зорова система не має можливості «адаптуватись» до наявного астигматизму, то тренування акомодації в оптично більш слабкому меридіані допомагає оку “наблизити” означений меридіан до еметропічного, що приводить до “сферизації” астигматичної рефракції і, як наслідок, до підвищення гостроти зору.

Щодо простого міопічного астигматизму, то тренування резервів акомодації в оптично більш слабкому меридіані, на нашу думку, в першу чергу активізує механізм постійних коливань оптичної установки ока, завдяки яким з сітківкою співпадають то передня, то задня фокальні лінії. Додатковими механізмами є, з одного боку, “сферизація” рефракції, а з іншого – включення механізму активної акомодації для далини, в результаті чого підвищується гострота зору.

ВИСНОВКИ

1. Астигматизм – одна з поширених аномалій рефракції, яка зустрічається в середньому в 37% випадків. Окулярна і контактна корекції астигматизму мають певні недоліки: неповна гострота зору в окулярах, довготривала адаптація до них, непереносимість контактної корекції та її пізні ускладнення. При тренуванні акомодаційної здатності, як правило, не враховується стан акомодації в різних меридіанах астигматичного ока. У зв’язку з цим пошук засобів, які покращують адаптацію зорової системи до існуючого астигматизму, є актуальним.

2. Доповнені наукові дані про частоту амбліопії у дітей з прямим астигматизмом, яка склала в середньому 60%. Рефракційна амбліопія не була відмічена у дітей зі змішаним, простим гіперметропічним та простим міопічним астигматизмом відповідно в 22,2%, 51,2% і 45,8% випадків, а нормальна гострота зору без корекції для далини констатована в 5% випадків, що свідчить про наявність природного механізму адаптації до астигматизму.

3. Встановлено, що на 30% очей з досліджуваними видами астигматизму спостерігається секторальне напруження акомодації, яке приводить до зменшення динамічного астигматизму кришталика (в середньому на 0,7 дптр), що являється фактором позитивного впливу на гостроту зору.

4. Показано, що в більшості випадків (на 70% очей) спостерігається секторальне напруження акомодаційної функції, однак з «парадоксальною» зміною динамічної рефракції (збільшенням ступеня астигматизму в середньому на 1,2 дптр), що являється додатковим патогенетичним чинником зниження гостроти зору.

5. Розроблено пристрій для лікування розладів акомодації при астигматизмі з використанням змінних позитивних і негативних циліндричних лінз зростаючої сили у вигляді лінійки з рукояткою і отворами для вставлення лінз з метою впливу на ослаблений меридіан.

6. Використання модифікованого способу і пристрою для лікування розладів акомодації у дітей з прямим астигматизмом сприяє покращенню функції акомодації в горизонтальному (ослабленому) меридіані на 46% (на 3,1 дптр), а у вертикальному (більш сильному) меридіані – на 14% (на 1,4 дптр), що свідчить про зменшення різниці показників динамічної рефракції в головних меридіанах ока в 3,7 рази. Відмічено підвищення резервів абсолютної акомодації в середньому на 3,9 дптр (в 3,1 рази) і відносної акомодації в середньому на 3,0 дптр (в 2,2 рази).

7. Встановлено, що використання тільки окулярної корекції від 3 місяців до 5 років приводить до підвищення гостроти зору в середньому на 0,09 (в 1,4 рази), а наступне проведення тільки одного курсу лікування за допомогою тренування резервів акомодації в ослабленому меридіані в комбінації з окулярною корекцією дозволяє додатково підвищити ці показники на 0,27 (в 1,6 рази).

8. Запропоновано простий, доступний модифікований спосіб ефективного лікування розладів акомодації у дітей з прямим астигматизмом шляхом тренуванням акомодації в ослабленому меридіані, який приводить до збільшення середніх значень гостроти зору для далини в середньому на 0,23 (в 1,5 рази), гостроти зору зблизька – на 0,28 (в 1,7 рази) із збереженням досягнутого ефекту протягом 12 місяців у 76% хворих.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Особливості акомодації у дітей зі змішаним астигматизмом // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2004. – Вип. 22. – С. 59-62. Автором проведено відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, текстове оформлення праці, спільно з науковим керівником сформульовано висновки.

2. Сердюченко В.І., Кужда І.М. Особливості акомодації і їх зв’язок зі станом гостроти зору у дітей і підлітків зі змішаним і гіперметропічним астигматизмом // Офтальмол. журн. – 2005. - № 6 (407). – С. 35-39. Автором проведено відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, текстове оформлення праці, спільно з науковим керівником сформульовано висновки.

3. Кужда І.М. Розлади акомодації у дітей з міопічним астигматизмом та ефективність їх ортоптичного лікування // Офтальмол. журн. - 2006. - № 3 (1). – С. 242-244.

4. Кужда І.М. Результати лікування розладів акомодації у дітей із змішаним астигматизмом // Офтальмол. журн.– 2006. - № 4 (411). – С. 7-10.

5. Кужда І.М. Застосування тренувань акомодаційної здатності в лікуванні розладів акомодації у дітей з гіперметропічним астигматизмом // Архів клінічної медицини. – 2006. - № 1(9). – С. 36-39.

6. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Оцінка ефективності тренувань акомодаційної спроможності в лікуванні розладів акомодації у дітей з різними видами астигматизму // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. - 2007. – Том 143, часть ІІ. – С. 87-92. Автором проведено відбір хворих, клінічне та інструментальне обстеження, статистична обробка та аналіз результатів, текстове оформлення праці; висновки сформульовано разом з науковим керівником.

7. Деклараційний патент України на корисну модель (11) 4732 (19) (UA) // (51) 7 А61F9/00. Пристрій для лікування розладів акомодації при сферичній і астигматичній рефракції // Сердюченко В.І., Дегтярева Н.М., Коновалов В.М., Кужда І.М. Офіційний бюлетень «Промислова власність». – 2005. №2. – С. 5.37. Дисертантом проведено інформаційно-патентний пошук, участь у підготовці і оформленні заявки на патент, проведено клінічну апробацію.

8. Сердюченко В.І., Кужда І.М. Порівняльна оцінка стану некоригованої гостроти зору у дітей різними формами і ступенями астигматизму // ІІ конференція дитячих офтальмологів України “Сучасні технології діагностики та лікування очної патології у дітей”: Тези та лекції. – “КВІЦ”, 2003. – С. 166-168.

9. Кужда І.М. Ефективність тренувань акомодаційної функції у дітей з гіперметропічним астигматизмом // 2 Міжнародна наук. конф. офтальмологів Причорномор’я: Тези. – Одеса, 2004. – С. 180.

10. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Лікування розладів акомодації у дітей зі змішаним астигматизмом // Матер. наук.-практ. конф. “Хірургічне лікування та реабілітація хворих з офтальмологічною патологією”.– К.: КМАПО ім. П.Л. Шупика, 2004. - С. 154-156.

11. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Стан некоригованої гостроти зору залежно від особливостей акомодації у дітей зі змішаним астигматизмом // Міжнар. наук.-практ. конф. лікарів-офтальмологів України “Запобігання сліпоті у дітей в Україні в рамках виконання програми ВООЗ “Зір-2020” з практичним семінаром “Жива хірургія”: Тези та лекції. – К., 2005. - С. 171-174.

12. Сердюченко В.И., Кужда И.Н. Адаптация к смешанному астигматизму у детей и эффективность ортоптического лечения ее нарушений // Сб. трудов конференции «Биомеханика глаза». – М., 2005. – С. 71-73.

13. Serdyuchenko V.I., Viazovsky I.A., Kuzhda I.N.. Investigation of meridional accommodation in children with anomalies of refraction // 29th European Conference on Visual Perception. St Petersburg 20-25 August 2006: Abstracts. Perception. – 2006. – Vol. 35, supplement. – P. 6.

14. Кужда І.М., Сердюченко В.І. Ефективність тренувань акомодаційної здатності в лікуванні розладів акомодації у дітей з гіперметропічним астигматизмом // Наук.-практ. конф. з міжнародною участю “Актуальні проблеми медико-соціальної реабілітації дітей з інвалідизуючою очною патологією”. – К.: “МАКРОС”, 2006. – С. 118-122.

15. Сердюченко В.И., Кужда И.Н. Эффективность нового способа лечения расстройств аккомодации при астигматизме у детей // Сб. трудов юбилейной научно-практической конференции «Федоровские чтения – 2007». – М., 2007. – С. 168-169.

АНОТАЦІЯ

Кужда І.М. Ефективність модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з астигматизмом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.18 – офтальмологія. - Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова АМН України, Одеса, 2008.

В дисертації досліджено значення тренувань акомодаційної здатності в лікуванні розладів акомодації у дітей з різними видами прямого астигматизму (змішаний, простий гіперметропічний, простий міопічний). Встановлено ослаблення акомодації в горизонтальному меридіані при всіх досліджуваних видах астигматизму. Показана наявність асиметричної (нерівномірної) акомодації в головних меридіанах ока у більшості дітей з різними видами астигматизму. Показана значна ефективність лікування розладів акомодації шляхом її тренування в ослабленому меридіані за допомогою модифікованого способу та пристрою при означених видах астигматизму. Використання модифікованого способу лікування розладів акомодації у дітей з прямим астигматизмом було ефективним незалежно від віку і привело до збільшення середніх значень гостроти зору для далини на 0,23 (в 1,5 рази), гостроти зору зблизька – на 0,28 (в 1,7 рази) із збереженням досягнутого ефекту протягом 12 місяців у 76% хворих. Встановлено позитивний вплив вищеозначеного способу також на показники резервів акомодації для далини та зблизька. Показано більшу ефективність застосування даного способу в комплексі з окулярною корекцією у порівнянні з ізольованим використанням тільки окулярної корекції при всіх досліджуваних видах астигматизму.

Ключові слова: рефракція, діти, астигматизм, меридіональна акомодація, гострота зору, лікування.

АННОТАЦИЯ

Кужда И.Н. Эффективность модифицированного способа лечения расстройств аккомодации у детей с астигматизмом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.18 – офтальмология. – Институт глазных болезней и тканевой терапии им. В.П. Филатова АМН Украины, Одесса, 2008.

В диссертации исследовано значение тренировок аккомодационной функции в лечении расстройств аккомодации у детей с различными видами астигматизма (смешанный, простой гиперметропический, простой миопический).

Обследовано 428 детей в возрасте от 5 до 14 лет (835 глаз) з разными видами прямого астигматизма (смешанный, простой гиперметропический, простой миопический). При проведении сравнительной оценки состояния некорригированной остроты зрения у детей с различными видами астигматизма было показано, что снижение остроты зрения не всегда происходит пропорционально увеличению степени астигматизма. Дополнены научные данные о частоте рефракционной амблиопии при исследуемых видах астигматизма, которая составляет в среднем 60%. В то же время, рефракционная амблиопия не отмечалась у детей со смешанным, простым гиперметропическим и простым миопическим астигматизмом соответственно в 22,2%, 51,2% и 45,8% случаев, а нормальная острота зрения без коррекции констатирована в 5% случаев, что свидетельствует о наличии естественного механизма адаптации к астигматизму. Дополнены научные данные о наличии у детей с различными видами астигматизма асимметричной (неравномерной) аккомодации в главных меридианах глаза, которая в большинстве случаев усиливает астигматизм системы и, тем самым, оказывает негативное влияние на зрительные функции. Выделено 3 вида асимметричной аккомодации, которые определяются сопоставлением степени астигматизма с разницей положения ближайшей точки ясного зрения при измерении в главных меридианах глаза.

Показано, что на 30% глаз с исследуемыми видами астигматизма наблюдается секторальное напряжение аккомодации, приводящее к уменьшению динамического астигматизма хрусталика (в среднем на 0,7 дптр), что является фактором положительного влияния на остроту зрения. В то же время, в большинстве случаев (на 70% глаз) наблюдается секторальное напряжение аккомодационной функции, но с «парадоксальным» изменением динамической рефракции (увеличением степени астигматизма в среднем на 1,2 дптр), что является дополнительным патогенетическим фактором снижения остроты зрения.

Учитывая выявленные расстройства аккомодационной функции при указанных видах астигматизма, применялась методика специальных упражнений, направленных на тренировку аккомодации в ослабленном меридиане. Предложено также специальное устройство для проведения лечения, на которое получен патент Украины. Показана значительная эффективность предложенной методики не только для улучшения основных показателей остроты зрения (некорригированная и корригированная острота зрения для дали и близи), но и для повышения аккомодационной способности. Так, использование предложенного модифицированного способа и устройства для лечения расстройств аккомодации путем влияния на ослабленный меридиан приводит к повышению средних значений остроты зрения для дали на 0,23 (в 1,5 раза), остроты зрения для близи – на 0,28 (в 1,7 раза) с сохранением достигнутого эффекта на протяжении 12 месяцев у 76% пациентов. Относительное количество детей с амблиопией уменьшается с 60% до 16%. Отмечено улучшение аккомодационной способности в горизонтальном меридиане в среднем на 4,3 дптр, повышение резервов абсолютной и относительной аккомодации.

При сравнении использования предложенной методики лечения в комбинации с оптимальной очковой коррекцией с изолированным назначением только традиционной очковой коррекции у детей с указанными видами астигматизма установлена значительно большая эффективность использования предложенной методики. Так, установлено, что использование только очковой коррекции от 3 месяцев до 5 лет приводит к повышению остроты зрения в среднем на 0,09 (в 1,4 раза), а последующее проведение только одного курса лечения с помощью тренировок аккомодации в ослабленном меридиане в комбинации с очковой коррекцией позволяет дополнительно повысить эти показатели на 0,27 (в 1,6 раза).

Благодаря повышению зрительных функций в результате лечения была ослаблена коррекция для постоянного ношения у 11% детей, изменен постоянный режим очковой коррекции на непостоянный (использование очков только при выполнении зрительно напряженной работы) у детей со смешанным, простым гиперметропическим и простым миопическим астигматизмом соответственно в 25%, 44% и 47% случаев.

Ключевые слова: рефракция, дети, астигматизм, меридиональная аккомодация, острота зрения, лечение.

SUMMARY

Kuzhda I.M. The effectiveness of modificated method of treatment of accommodative disorders in children with astigmatism. – Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree by speciality 14.01.18 – ophthalmology. – Filatov Institute of Eye Diseases and Tissue Therapy, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Odessa, 2008.

The thesis offers the results of investigation of treatment of accommodative disorders in children with different forms of astigmatism (mixed astigmatism, simple hyperopic astigmatism, simple myopic astigmatism). The reduction of accommodative ability in the horizontal meridian in all forms of astigmatism was determined. The presence of irregular accommodation in the majority cases of different forms of astigmatism and its role upon non-corrected and corrected visual acuity for far and for near was noted. The significant efficiency of treatment of accommodative disorders by its training in the weak meridian by proposed methodic was shown in all investigated forms of astigmatism (mixed astigmatism, simple hyperopic astigmatism, simple myopic astigmatism). The effectiveness of using modificated method of treatment did not depend on age factor. It was noted the increase of average value of the visual acuity for far in 0,23 (by 1,5 times) and the visual acuity for near in 0,28 (by 1,7 times) with the preservation of the achieved efficiency during 12 months in 76% of patients. It was noted the significant positive influence of the proposed methodic not only on visual acuity for far and for near, but also on different common indexes of the accommodation. It was determined the more effectiveness of using the proposed methodic in the combination with the ocular correction comparing with isolated use of the ocular correction only in all forms of astigmatism, that were investigated.

Key words: refraction, children, astigmatism, meridional accommodation, visual acuity, treatment.

Характеристики

Список файлов реферата