91313 (679860), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 176 сторінках комп’ютерного тексту. Складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 2 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків і списку використаних джерел, ілюстрована 15 рисунками, 63 таблицями, які займають 6 окремих сторінок. Список використаних літературних джерел містить 173 найменування і займає 17 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріал та методи досліджень. Всього обстежено 428 дітей віком від 5 до 14 років (835 очей) з різними видами прямого астигматизму (змішаний, простий гіперметропічний, простий міопічний).

Визначались: некоригована і коригована гострота зору (ГЗ) для далини і зблизька, найближча точка ясного зору (НТЯЗ), резерв абсолютної акомодації (РА), резерв відносної акомодації (РВА). Для дослідження особливостей акомодації при астигматизмі використовувалось визначення НТЯЗ в двох головних меридіанах ока за допомогою модифікованої решітчастої діафрагми І.О. Вязовського - В.І. Сердюченко (1985). В подальшому величина різниці діоптрійних значень НТЯЗ в головних меридіанах ока порівнювалась з величиною рогівкового астигматизму, яка визначалась за допомогою офтальмометрії у відповідних вікових групах; оцінювався ступінь впливу симетричної або асиметричної акомодації на стан некоригованої та коригованої гостроти зору (ГЗ) для далини та зблизька.

Отримані результати дослідження меридіональної акомодації по вищевказаній методиці і виявлені у більшості дітей з різними видами астигматизму її розлади дали підставу використання лікувальної методики монокулярних тренувань акомодаційної здатності за допомогою змінних позитивних і негативних циліндричних лінз із збільшенням їх діоптрійності від 0,25 дптр до максимально переносимих лінз. Циліндричні лінзи встановлювались віссю в тому меридіані, який виявив найбільше віддалення НТЯЗ від ока (отже, активна, діюча сила скла була направлена на меридіан з найбільш ослабленою акомодацією). Для зручності проведення лікування методика була модифікована: був запропонований пристрій у вигляді спеціальної лінійки з позитивними і негативними циліндричними скельцями зростаючої сили (Деклараційний патент на корисну модель № 4732 від 15.02.2005 р., Бюл. № 2. Автори: В.І. Сердюченко, Н.М. Дегтярева, В.М. Коновалов, І.М. Кужда).

Одноразово було обстежено 234 дитини (455 очей) віком від 5 до 13 років з різними видами астигматизму для проведення порівняльної оцінки стану некоригованої гостроти зору для далини і зблизька залежно від його виду і ступеня.

Лікування проведено у 183 дітей (на 358 очах) з різними видами прямого астигматизму віком від 5 до 14 років. За видом астигматизму хворі розподілялись таким чином: змішаний астигматизм – 91 дитина (176 очей), простий гіперметропічний астигматизм – 62 дитини (123 ока), простий міопічний астигматизм – 30 дітей (59 очей).

Контрольну групу склали 51 дитина, які до призначення їм лікування користувались тільки окулярною корекцією. З них 21 дитина (42 ока) були зі змішаним астигматизмом, 21 дитина (42 ока) – з простим гіперметропічним астигматизмом і 9 дітей (18 очей) – з простим міопічним астигматизмом.

Для оцінки ефективності запропонованої методики було виділено групу порівняння, яка включала 11 пацієнтів з різними видами астигматизму (22 ока) із застосуванням лікування за допомогою змінних позитивних та негативних сферичних лінз.

Статистичну обробку отриманих результатів проводили за допомогою пакета програм Statistica for Windows 5.5 різними методами залежно від характеру даних, що аналізуються.

Результати досліджень та їх обговорення. Особливості акомодації у дітей з різними видами астигматизму і їх взаємозв’язок зі станом гостроти зору. Дослідження некоригованої гостроти зору для далини і зблизька у дітей з різними видами астигматизму показали, що, хоча зі збільшенням ступеня астигматизму некоригована гострота зору прогресивно знижується, але, водночас, її зниження не завжди відбувається пропорційно збільшенню ступеня астигматизму, що, зокрема, особливо характерно для очей зі змішаним астигматизмом. Встановлено також, що при одному і тому ж ступені астигматизму некоригована гострота зору коливається в досить широких межах, навіть у дітей одного і того ж віку, що обумовлено різним ступенем адаптації до астигматизму. Так, варіабельність некоригованої гостроти зору виражається в наступних даних: від 0,1 до 1,0 при астигматизмі до 2,0 дптр, від 0,1 до 0,8 при астигматизмі 3,0-4,0 дптр, від 0,1 до 0,6 при астигматизмі 5,0-6,0 дптр. Амбліопія рефракційна (гострота зору для далини з оптимальною адекватною корекцією нижче 0,9) була констатована, в середньому, на 60% очей. Водночас, на 22,2% очах при змішаному астигматизмі, 51,2% очах при простому гіперметропічному i на 45,8% при простому міопічному астигматизмі рефракційної амбліопії відмічено не було, а нормальна гострота зору без корекції для далини констатована в 5% випадків

Результати досліджень показали наявність симетричної і асиметричної акомодації при досліджуваних видах астигматизму:

1. Симетрична (рівномірна) акомодація: стан, коли різниця діоптрійних значень НТЯЗ (∆НТЯЗ) в головних меридіанах ока дорівнює ступеневі астигматизму (∆R): ∆НТЯЗ=∆R;

2. Асиметрична (нерівномірна) акомодація:

2 а) стан, коли різниця діоптрійних значень НТЯЗ є меншою, ніж ступінь астигматизму, що може свідчити про часткову «адаптацію» до астигматизму: ∆НТЯЗ<∆R;

2 б) стан, коли різниця діоптрійних значень НТЯЗ є більшою, ніж ступінь астигматизму, що може свідчити про «дезадаптацію» до астигматизму: ∆НТЯЗ>∆R;

2 в) стан, коли НТЯЗ в головних меридіанах мають однакові значення (повна «адаптація» до астигматизму): ∆НТЯЗ=0.

Стан меридіональної акомодації при досліджуваних видах астигматизму представлений в таблиці 1.

Таблиця 1

Характер меридіональної акомодації при досліджуваних видах астигматизму у дітей

Примітка. n – кількість очей.

Отже, отримані результати підтверджують наявність при змішаному, простому гіперметропічному та простому міопічному астигматизмі як симетричної, так і асиметричної (нерівномірної) акомодації. При цьому, в більшості випадків констатований асиметричний характер акомодації в головних меридіанах ока.

Було проведено дослідження акомодаційної функції при різних видах прямого астигматизму в двох головних меридіанах ока у дітей двох основних вікових груп: 5-7 і 8-14 років. Чітко прослідковано значне ослаблення акомодації в горизонтальному меридіані у порівнянні з вертикальним. У дітей зі змішаним астигматизмом отримані наступні середні діоптрійні значення НТЯЗ: 6,30,12 дптр в горизонтальному меридіані і 9,80,09 дптр у вертикальному меридіані у дітей молодшої вікової групи; у дітей старшої вікової групи відповідно 6,90,26 дптр і 10,20,13 дптр. При простому гіперметропічному астигматизмі ці дані склали відповідно: 6,90,22 дптр і 9,90,19 дптр у дітей 5-7 років, 7,40,18 дптр і 9,50,09 дптр у дітей 8-14 років. При простому міопічному астигматизмі були отримані наступні дані: в горизонтальному меридіані 6,30,12 дптр, у вертикальному меридіані - 9,80,09 дптр. Встановлено, що на 30% очей з досліджуваними видами астигматизму спостерігається секторальне напруження акомодації, яке приводить до зменшення динамічного астигматизму кришталика (в середньому на 0,7 дптр), що являється фактором позитивного впливу на гостроту зору. Водночас показано, що в більшості випадків (на 70% очей) спостерігається секторальне напруження акомодаційної функції, однак з «парадоксальною» зміною динамічної рефракції (збільшенням ступеня астигматизму в середньому на 1,2 дптр), що являється додатковим патогенетичним чинником зниження гостроти зору.

Вивчення зв’язку стану нерівномірної акомодації зі станом некоригованої гостроти зору для далини і зблизька показало, що середні показники некоригованої гостроти зору для далини і зблизька при відповідних ступенях астигматизму при асиметричній акомодації, при якій ∆НТЯЗ менше ступеня астигматизму, були достовірно вищі, ніж при стані, коли ∆НТЯЗ більше його ступеня (р0,05).

Ефективність лікування розладів акомодації залежно від виду і типу астигматизму у дітей. Показники гостроти зору до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму подано в таблиці 2.

В результаті проведеного лікування у дітей 5-7 років зі змішаним астигматизмом некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,270,01 (на 69,2%), коригована – на 0,310,01 (на 52,5%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,310,02 (на 119,2%), коригована - на 0,340,02 (на 73,9%). У дітей 8-14 років відповідні дані склали: некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,230,01 (на 48,9%), коригована – на 0,250,01 (на 35,2%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,310,02 (на 93,9%), коригована - на 0,290,02 (на 50,9%).

У дітей з простим гіперметропічним астигматизмом 5-7 років в результаті лікування некоригована ГЗ для далини підвищилась на 0,320,02 (на 66,7%), коригована – на 0,250,02 (на 32,9%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,390,02 (на 118,2%), коригована - на 0,340,02 (на 58,6%). У дітей 8-14 років відповідні дані склали: некоригована ГЗ для далини покращилась на 0,270,02 (на 42,9%), коригована – на 0,210,02 (на 24,4%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,340,02 (на 69,4%), коригована - на 0,260,02 (на 36,6%).

У дітей з простим міопічним астигматизмом в результаті проведеного лікування некоригована ГЗ для далини збільшилась на 0,220,02 (на 48,9%), коригована – на 0,170,02 (на 21,5%), некоригована ГЗ зблизька – на 0,250,02 (на 53,2%), коригована - на 0,190,02 (на 25,3%).

Таблиця 2

Стан гостроти зору до і після лікування у дітей з різними видами астигматизму, (Mm)

Загалом, запроваджений новий метод цілеспрямованого впливу на меридіан з найбільш ослабленою акомодацією у дітей з астигматизмом, який був ефективним незалежно від віку, при проведенні одного курсу лікування привів до збільшення середніх значень некоригованої і коригованої гостроти зору для далини, відповідно, на 0,27 і 0,19 (в 1,6 і 1,3 рази), некоригованої і коригованої гостроти зору зблизька, відповідно, на 0,3 і 0,25 (в 2 і 1,4 рази). В цілому ці дані склали: збільшення середніх значень гостроти зору для далини на 0,23 (в 1,5 рази), гостроти зору зблизька – на 0,28 (в 1,7 рази).

Характеристики

Список файлов реферата