91299 (679851), страница 3
Текст из файла (страница 3)
В результаті експерименту на нефіксованих трупах з моделювання розвитку вторинних кровотеч з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій з'ясувалося, що самий відчутний гемостатичний ефект мав оперативний прийом, який полягає у перев'язуванні основних стовбурів сідничних артерій та їхніх внутрішньотазових анастомозів на боці ураження.
В ході експериментальних досліджень на нефіксованих трупах і безпородних собаках нами було виявлено, що колектор, який поєднує басейни зовнішньої і внутрішньої клубових артерій є основною колатераллю між останніми судинами. Надходження контрастної речовини з басейну зовнішньої клубової в басейн внутрішньої клубової артерії в групі об'єктів дослідження, де колектор піддавався перев'язці, знижувалося у 8 разів відносно показника у групі, в якій ця колатераль не перев'язувалася. У собак, яким виконували двобічне перев'язування внутрішніх клубових артерій і анастомозів справа, що є функціональними аналогами міжклубового колектора людини, в усіх шарах стінок сечового міхура і прямої кишки виявлено виражені склеротичні, дегенеративні і навіть некротичні зміни. Звідси витікає, що при порушенні прохідності зовнішньої або внутрішньої клубової артерії міжклубовий колектор здатний значно компенсувати порушення кровотоку в одному з басейнів даних магістральних артерій.
ВИСНОВКИ
Відповідно до мети роботи в ході морфологічних і експериментальних досліджень отримано нові дані з варіантної анатомії судин і колатералей, які беруть участь у формуванні вторинних кровотеч з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій і запропоновані практичні рекомендації з удосконалення оперативних прийомів, що виконуються при таких пораненнях.
1. Основними анатомічними структурами, які викликають вторинну кровотечу з пошкоджених сідничних артерій, є їхні внутрішньотазові анастомози і артеріальний колектор, що поєднує басейни зовнішньої і внутрішньої клубових артерій.
2. Артеріальний колектор, що поєднує басейни зовнішньої та внутрішньої клубових артерій, виявляється в усіх випадках з обох боків тіла людини, не супроводжується веною і не досягає затульного каналу.
3. Верхня і нижня сідничні артерії мають закономірності формування внутрішньотазових анастомозів: на протязі (2,3±0,4) і (2,1±0,3) см відповідно від місця їх відгалуження. На подальшому протязі внутрішньотазові анастомози відсутні.
4. Двобічне перев'язування артеріального міжклубового колектора у поєднанні з двобічною перев'язкою внутрішніх клубових артерій призводить до дистрофічних, склеротичних, проліферативних процесів, а також до дегенерації і загибелі нервових елементів у органах малого таза.
5. Стандартні методи зупинки кровотеч при пошкодженні основних стовбурів сідничних артерій не можуть надійно забезпечити профілактику вторинних кровотеч.
6. Надійність гемостазу і профілактика вторинних кровотеч з пошкоджених сідничних артерій можуть бути забезпечені шляхом перев'язки їх основних стовбурів з прошивкою внутрішньотазових анастомозів у поєднанні з первинною хірургічною обробкою ділянки сідниці.
7. Парієтальні гілки зовнішньої й внутрішньої клубових артерій утворюють між собою численні колатералі, які необхідно враховувати під час зупинки кровотечі з магістральних артерій малого таза при їх пошкодженні.
8. Нові топографо-анатомічні та експериментальні дані про артеріальний колатеральний кровообіг таза дозволяють удосконалювати оперативні прийоми для зупинки кровотеч з сідничних артерій.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для зупинки кровотечі з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій хірургам загального профілю слід виконувати перев'язування внутрішньої клубової артерії і колектора, що поєднує басейни зовнішньої і внутрішньої клубових артерій на боці ураження.
2. При пораненні магістральних стовбурів верхньої і нижньої сідничних артерій емболізація повинна проводитися на 2,7 см дистальніше за місце їх відгалуження.
3. Кровотеча з основних стовбурів сідничних артерій може бути зупинена судинними хірургами шляхом перев'язування пошкоджених судин і прошивкою їх внутрішньотазових анастомозів.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Зарицкий А.Б. Вариантные особенности топографии основного сосудисто-нервного пучка области бедренного треугольника, значимые при катетеризации бедренной артерии / А.Б. Зарицкий, А.В. Кузьменко, Н.А. Мамедалиев // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2002. – Т. 11, № 3. – С. 249–252. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено статтю, сформульовані висновки).
2. Кузьменко А.В. Анализ оперативных приемов при ранениях ягодичных артерий в эксперименте / А.В. Кузьменкo, А.Б. Зарицкий, Т.В. Семенова // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2005. – Т. 4, № 2. – С. 44–46. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено статтю, сформульовані висновки).
3. Вариантная топография анастомозов париетальных ветвей внутренней подвздошной артерии / А.В. Кузьменко, А.Б. Зарицкий, Т.В. Семенова [и др.] // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2005. – Т. 4, № 3. – С. 12–14. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано й оформлено статтю, сформульовані висновки).
4. Кузьменко А.В. Роль добавочной запирательной артерии в формировании вторичных кровотечений при ранениях ягодичных артерий / А.В. Кузьменко // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2005.– Вип. 9, т. 2. – С. 188–194.
5. Кузьменко А.В. Причины развития и способы профилактики вторичных кровотечений из поврежденных ягодичных артерий / А.В. Кузьменко // Таврический медико-биологический вестник. – 2006. – Т. 9, № 3. – С. 94–96.
6. Кузьменко А.В. Особенности артериального коллатерального кровообращения таза / А.В. Кузьменко // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2007. – Т. 6, № 2. – С. 10–12.
7. Кузьменко А.В. Практическое значение артериального межподвздошного коллектора / А.В. Кузьменко // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2007.– Вип. 11, т. 1. – С. 150–155.
8. Кузьменко А.В. Значение артерий забрюшинного пространства для коллатерального кровообращения таза / А.В. Кузьменко // Питання експериментальної та клінічної медицини. – 2007.– Вип. 11, т. 2. – С. 130–135.
9. Пат. 60535 А Україна, МПК А 61 В 17/00. Спосіб лікування поранень верхньої сідничної артерії / О.Б. Зарицький, О.В. Кузьменко, Н.А. Мамедалієв. – № u 2002119271; заявл. 21.11.02; опубл. 15.10.03, Бюл. № 10. (Особисто виконано статистичну обробку одержаних в експерименті даних, проведено патентно-інформаційне дослідження, оформлено всі необхідні документи для подання в Інститут промислової власності).
10. Пат. 12355 Україна, МПК А 61 В 17/94. Спосіб лікування поранень верхньої і нижньої сідничних артерій / О.В. Кузьменко, Н.А. Мамедалієв, О.Б. Зарицький. – № u 200502224; заявл. 11.03.05; опубл. 15.02.06, Бюл. № 2. (Особисто подана ідея винаходу, проведено патентно-інформаційне дослідження, оформлено всі необхідні документи для подання в Інститут промислової власності).
11. Пат. 12356 Україна, МПК А 61 В 17/94. Спосіб виконання первинної хірургічної обробки при пораненні верхньої і нижньої сідничних артерій / Н.А. Мамедалієв, О.В. Кузьменко, О.Б. Зарицький. – № u 200502225; заявл. 11.03.05; опубл. 15.02.06, Бюл. № 2. (Особисто виконано статистичну обробку одержаних в експерименті даних, проведено патентно-інформаційне дослідження, оформлено всі необхідні документи для подання в Інститут промислової власності).
12. Кузьменко А.В. Обоснование усовершенствования метода остановки кровотечения при ранениях ягодичных артерий / А.В. Кузьменко, А.Г. Кот // Материалы научно-практической конференции с международным участием «Проблемы и перспективы сосудистой хирургии». – Ялта, 2005. – С. 83–85. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено тези, сформульовані висновки).
13. Кузьменко А.В. Экспериментально-морфологическое обоснование тактики хирургического лечения ранений верхней и нижней ягодичных артерий / А.В. Кузьменко // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. – Донецьк, 2005. – С. 20–21.
14. Кузьменко А.В. Коллатеральная межподвздошная артерия как основной коллектор систем внутренней и наружной подвздошных артерий / А.В. Кузьменко, А.Б. Зарицкий, В.В. Пирогов // Клінічна анатомія та оперативна хірургія: Матеріали науково-практичної конференції. – 2006. – Т. 5, № 2. – С. 39. (Особисто проаналізовані дані літератури, написано та оформлено тези, сформульовані висновки).
АНОТАЦІЯ
Кузьменко О.В. Експериментально-морфологічне обґрунтування виникнення вторинних кровотеч з пошкоджених основних стовбурів сідничних артерій. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. – Харківський національний медичний університет МОЗ України. – Харків, 2008.
Дисертація присвячена дослідженню варіантної анатомії артерій та колатералей, які беруть участь у формуванні вторинної кровотечі з ушкоджених основних стовбурів сідничних артерій. За допомогою різних методів дослідження (препарування і морфометрії, гістологічного, експериментального, статистичного) одержані дані щодо внутрішньотазових анастомозів верхньої та нижньої сідничних артерій з урахуванням частоти формування цих колатералей та розмірів їх зовнішніх діаметрів. Уперше виявлено функціональне значення артеріального колектора, який поєднує басейни зовнішньої та внутрішньої клубових артерій. Доповнені та узагальнені дані літератури, які стосуються варіантів формування парієтальних артерій таза людини. Розроблені практичні рекомендації зі зменшення рівня частоти формування вторинних кровотеч з ушкоджених основних стовбурів сідничних артерій.
Ключові слова: артеріальний колатеральний кровообіг таза, верхня і нижня сідничні артерії, анастомози.
АННОТАЦИЯ
Кузьменко А.В. Экспериментально-морфологическое обоснование возникновения вторичных кровотечений из поврежденных основных стволов ягодичных артерий. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.01 – нормальная анатомия. – Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины. – Харьков, 2008.
Исследование выполнено на 84 нефиксированных и 46 фиксированных трупах людей обоего пола в возрасте от 35 до 79 лет. Помимо нефиксированного трупного материала в экспериментах были задействованы 22 беспородные собаки обоего пола в возрасте от 3 до 5 лет. С помощью различных методов исследования (препарирования и морфометрического исследования, гистологического и экспериментальных методов, статистических методов исследования) получены данные по внутритазовым анастомозам верхней и нижней ягодичных артерий, включающие частоту формирования этих коллатералей и размеры их наружных диаметров. Выявлено функциональное значение артериального коллектора, соединяющего бассейны наружной и внутренней подвздошных артерий. Дополнены и уточнены данные литературы о вариантах отхождения пристеночных артерий таза. Разработаны практические рекомендации по снижению уровня частоты формирования вторичных кровотечений из поврежденных основных стволов ягодичных артерий.
Предложен оперативный прием, обеспечивающий профилактику вторичных кровотечений, возникающих при ранении ягодичных артерий, который технически выполним в условиях хирургических отделений общего профиля.
Установлено, что верхняя ягодичная артерия формирует внутритазовые анастомозы на протяжении (2,3±0,4) см от уровня своего отхождения, а нижняя ягодичная – на (2,1±0,3) см соответственно.
Получены новые данные о вариантной анатомии артериального коллектора, соединяющего бассейны наружной и внутренней подвздошных артерий.
В результате проведенного эксперимента на нефиксированных трупах по моделированию развития вторичных кровотечений из поврежденных основных стволов ягодичных артерий выяснилось, что наиболее выраженный гемостатический эффект имел оперативный прием, заключающийся в перевязке основных стволов ягодичных артерий и их внутритазовых анастомозов на стороне поражения.
В ходе экспериментальных исследований на нефиксированных трупах и беспородных собаках было выявлено, что коллектор, соединяющий бассейны наружной и внутренней подвздошных артерий, является основной коллатералью между последними сосудами. Поступление контрастного вещества из бассейна наружной подвздошной в бассейн внутренней подвздошной артерии в группе объектов исследования, где коллектор подвергался перевязке, снижалось в 8 раз относительно даннях в группе, в которой эта коллатераль не перевязывалась. У собак, которым выполняли перевязку с правой стороны внутренней подвздошной артерии и анастомозов, являющихся функциональными аналогами коллектора, во всех слоях стенок мочевого пузыря и прямой кишки отмечались выраженные склеротические, дегенеративные и в ряде случаев некротические изменения.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
