91055 (679657), страница 3
Текст из файла (страница 3)
Отримані в ході проведення дисертаційного дослідження результати свідчать про високу ефективність та доцільність використання системи опосередкованого керування здоров’ям на рівні початкової школи, що включає розробку цілеспрямованих профілактичних заходів для кожного класу (навчального колективу) та оцінки їх ефективності. Вона забезпечує виражене покращання показників стану здоров’я та учнів початкової школи.
Висновки
1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення гігієнічних особливостей і суб’єктивного сприйняття учасниками навчального процесу впливу шкільного середовища на здоров’я дітей в умовах реформування початкової освіти. Це дозволило удосконалити систему профілактики негативного впливу ВШС на здоров’я та якість життя учнів початкової школи.
2. Виявлено негативні зміни в стані здоров’я дітей протягом їх навчання в початковій школі. З першого до четвертого року кількість здорових дітей (1 група здоров’я) зменшилася з 10,8 до 4,5 % (р<0,05), а тих, які мають захворювання (3 група здоров’я), зросла з 35,1 до 43,0 % (р<0,05). Установлено, що лише 35,6 % дітей, стан здоров’я яких залишався стабільним протягом навчання в початковій школі, наприкінці першого класу мали показники функціонування імунної системи відповідно віковим нормам.
3. За час навчання зросла патологічна враженість органів дихання (від 387 до 540 ‰, р<0,01), ендокринної системи (від 285 ‰ до 511 ‰, р<0,001), органа зору та придаткового апарату (від 255 до 460 ‰, р0,05), кістково-м’язової системи (від 270 до 304 ‰, р>0,05), органів травлення (від 307 до 314 ‰, р>0,05) та знизилась – на хвороби системи кровообігу (від 234 до 73 ‰, р<0,01). Зростання загальної патологічної враженості школярів із першого до четвертого класу з 2358 до 2905 ‰ (р<0,01), та її збільшення від 5,7 до 27,1 %, кожного навчального року, і зниження від 5,2 до 12,2 % під час літніх канікул, визначає негативний вплив навчальної діяльності на дітей.
4. Встановлено зниження частки учнів із гармонійним фізичним розвитком протягом навчання з 72,3 до 59,6 % (p<0,05). Збільшення частки дівчат із дисгармонійним розвитком відбулося переважно за рахунок дефіциту маси тіла (p<0,05), а хлопців – надлишку маси тіла (p<0,05), що ілюструє негативний вплив середовища і невідповідність оздоровчих заходів потребам організму.
5. Встановлено критичні періоди адаптації дітей до внутрішньошкільного середовища: для розумової працездатності – другий та перша половина третього року навчання; функціональних можливостей серцево-судинної системи – початок першого та другого, кінець четвертого років навчання; вегетативної регуляції – третій навчальний рік; місцевого імунного захисту – кінець першого, друга половина другого та четвертого років навчання.
6. Визначено, що шкільне середовище на рівні навчального колективу суттєво впливає на патологічну враженість (хвороби органа зору та придаткового апарату, р<0,01; органів травлення, р<0,02; розлади психіки та поведінки, р<0,04); індекс здоров’я (р<0,05); частоту випадків невідвідування занять (р<0,02), фізичний розвиток (ОГК – р<0,001, життєвий індекс – р<0,02; відносну м’язову силу кисті – р<0,001).
7. В межах розробленої моделі управління за результатами проведеного кластерного аналізу виділені санітарно-гігієнічна, соціально-гігієнічна та соціально-психологічна складові, р<0,05, в комплексі факторів шкільного середовища, індикаторами неблагополуччя яких є патологічна ураженість, частота випадків невідвідуваності занять, показник активності регуляторних систем, неспецифічні адаптаційні реакції, коефіцієнт збалансованості місцевого імунітету слизових оболонок ротової порожнини учнів, які навчаються в початковій школі.
8. Розроблено шкали ЯЖПЗ для оцінки санітарно-гігієнічної, соціально-гігієнічної та соціально-психологічної складових шкільного середовища. Встановлено взаємозв’язок шкал із гармонійністю розвитку, групами здоров’я, частотою пропусків занять (р<0,05). Розраховані критичні значення індикаторних шкал ЯЖПЗ, які дозволяють визначити неблагополуччя шкільного середовища за санітарно-гігієнічною (загальна оцінка ЯЖПЗ – нижче 71,8 % (батьки), «фізична діяльність» – нижче за 77,5 % (діти) та 73,1 % (батьки)), соціально-психологічною (загальна оцінка ЯЖПЗ – нижче 77,5 % (вчитель), «емоційна діяльність» – нижче за 75,6 % та «соціальна діяльність (однолітки)» – 71,7 % (діти)), соціально-гігієнічної складовими («шкільна діяльність» – нижче 65,7 % (батьки) і «соціальна діяльність (дорослі)» – нижче 65,6 % (діти)).
9. Розроблено комплекс профілактичних заходів, ефективність яких на рівні класів підтверджується позитивними змінами функціонального стану учнів: зростанням розумової працездатності (рівень стомлення знизився на 15,5 %, р<0,05), більш сталими показниками неспецифічних адаптаційних реакцій (на 15,6 % підвищилася частка дітей, які віднесені до здорових), активності регуляторних систем (зниження середньогрупових оцінок на 20,0 %, р<0,05), збалансованості функціонування системи місцевого імунітету (зниження середньогрупового коефіцієнту збалансованості факторів місцевого імунітету на 47,6 %, р<0,05); ЯЖПЗ, за оцінками учнів (підвищення загальної оцінки на 12,1 %, р<0,05) та вчителів (підвищення загальної оцінки на 10,5 %, р<0,05).
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Даниленко Г.М. Динаміка фізичного розвитку школярів міста Харкова / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – Х. – 2002. – Медицина. – Вип.4, № 546. – С. 86-90. Автором проаналізовано літературу, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, написано статтю.
2. Даниленко Г.М. Порівняльна характеристика фізичного розвитку школярів міста й села / Г.М. Даниленко, Г.В. Яковлєв, С.А. Пашкевич // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – № 7 (2/2). – С. 810-813. Автором проаналізовано літературу, частково проведено статистичну обробку даних, їх аналіз, написано статтю.
3. Особливості стану здоров’я та функціонування регуляторних систем організму молодших школярів в залежності від соціально-психологічної адаптації до навчання / Г.М. Даниленко, С.А. Пашкевич, М.М. Попов, А.М. Яблучанський // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2004. – Вип. 7, № 614. – С. 86-89. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано необхідність виявлення захворювань молодших школярів на донозологічному рівні для своєчасного проведення профілактичних заходів.
4. Вплив соціальних та біологічних факторів на стан здоров’я та адаптацію до умов навчання молодших школярів / Г.М. Даниленко, С.А. Пашкевич, М.М. Попов, А.М. Яблучанський // Гігієна населених місць. – 2004. – Вип. 44. – С. 462-467. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, написано статтю.
5. Пашкевич С.А. Визначення рівня здоров’я першокласників на підставі комплексної оцінки адаптаційних можливостей організму / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна // Вісник ХНУ ім. В.Н. Каразіна. – 2005. – Вип. 10, № 658. – С. 89-94. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, обґрунтовано методичний підхід, який доповнює традиційну методологію визначення груп здоров’я і діагностики захворювань, розширює можливості при оцінці здоров’я дітей молодшого шкільного віку та дає змогу розробити заході щодо його покращання.
6. Пашкевич С.А. Оцінка функціонування серцево-судинної системи молодших школярів за результатами спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму в залежності від дії факторів внутрішньошкільного середовища // Гігієна населених місць. – 2005. – Вип. 46. – С. 382-388.
7. Пашкевич С.А. Якість життя пов’язана зі здоров’ям молодших школярів як критерій ефективності психогігієнічних заходів // Гігієна населених місць. – 2006. – Вип. 47. – С. 422-427.
8. Фізіолого-гігієнічна оцінка впливу режиму дня на неспецифічні адаптаційні реакції у молодших школярів / О.А.Бесєдіна, Г.Н. Даниленко, Л.В. Подрігало, С.А. Пашкевич // Медицина сьогодні і завтра. – 2006. – № 1. – С. 101-105. Автором частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, розроблено прогностичний алгоритм, який дозволяє швидко й ефективно з економічних позицій оцінювати вплив комплексу факторів режиму дня на стан адаптивних реакцій і впроваджувати необхідні профілактично-оздоровчі заходи.
9. Функциональное состояние и качество жизни девочек в условиях реформирования начальной школы / Г.Н. Даниленко, Л.В. Подригало, С.А. Пашкевич,Т.Б. Ефимова, О.Н. Шпак, М.С. Кекина // Гігієна населених місць. – 2007. – Вип. 49. – С. 347-353. Автором проаналізовано літературу, частково проведено набір даних та їх статистичну обробку, узагальнено отримані дані, визначено проблеми впливу внутрішньошкільного середовища на рівні навчального колективу.
10. Методика оцінки якості життя школярів молодших класів: А.с. 22006. Україна / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко. – № 200722173; Заявл. 23.07.07; Реєстр. 12.09.07, Бюл. № 14. – 4 с.
11. Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку школярів: методичні рекомендації / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, О.Ю. Куракса, І.В. Межибецька, І.В. Аверіна, С.А. Пашкевич, Л.В. Подрігало; Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України. – Х., 2002. – 24 с.
12. Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у молодших школярів /Г.Н. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич, Н.В. Шляхова // Інформаційний лист. – № 194. – Київ: Укрпатентінформ МОЗ України, 2005. – 8 с.
13. Спосіб оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям у молодших школярів / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич, Н.В. Шляхова // Інформаційний бюлетень: Додаток до Журналу Академії медичних наук України. – 2006. – Вип. 21. – С. 84.
14. Пашкевич С.А. Взаимосвязь иммунной системы и умственной работоспособности в процессе обучения младших школьников / С.А. Пашкевич, Р.С. Котенко // Вестник РГМУ. – 2003. – № 2 (28). – С. 125.
15. Особливості імунного статусу молодших школярів наприкінці навчального року / С.А. Пашкевич, Г.М. Даниленко, М.М. Попов, Н.В. Шляхова, І.М. Неліна // Перинатологія та педіатрія. – 2003. – №3. – С. 93.
16. Пашкевич С.А. Особенности функционирования регуляторных систем младших школьников в зависимости от успешности обучения / С.А. Пашкевич, А.Н. Яблучанский // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: Материалы международного конгресса. Москва, 12-14 мая 2004 г. – Москва, 2004. – Ч. ІІ. – С. 369-371.
17. Изменения функционирования нервной, сердечно-сосудистой и иммунной систем у младших школьников в течение учебного года / С.А Пашкевич, Г.Н. Даниленко, Н.Н. Попов, Н.В. Шляхова // Новые исследования. – 2004. – № 1-2. – С. 298-299.
18. Особливості імунореактивності молодших школярів на протязі навчального року / Т. Грушка, О. Датченко, К. Саніна, С. Пашкевич, Ю. Філипська, А. Шабанов, А. Яблучанський // 9-й міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених. Тернопіль, 21-22 квітня 2005 р. – Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2005. – С. 227.
19. Даниленко Г.М. Прогнозування типу неспецифічних адаптаційних реакцій у молодших школярів по комплексу факторів режиму дня / Г.М. Даниленко, О.А. Бесєдіна, С.А. Пашкевич // Вплив екопатологічних чинників на стан здоров’я дітей: Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конференції. Тернопіль, 27-29 жовтня 2005 р. – Тернопіль: ТДМУ Укрмедкнига, 2005. – С. 103-104.
20. Динаміка фізичного розвитку дівчаток в початковій школі / О.Ю. Куракса, О.А. Бесєдіна, Г.М. Даниленко, Л.В. Подрігало, С.А. Пашкевич / Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків: Матеріали ІІІ наук.-практ. конференції. Харків, 19-20 жовтня 2005 р. – Х., 2005. – С. 74-76.
21. Використання показників регуляції серцевого ритму молодших школярів у системі моніторингу стану здоров’я дітей у навчальному закладі / Л.В. Подрігало, Г.М. Даниленко, С.А. Пашкевич, Д.П. Перцев // Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку: Матеріали ІV міжнародної наук.-практ. конференції. Чернівці, 28-29 вересня 2006 р. – Чернівці, 2006. – С. 106-107.
22. Пашкевич С.А. Якість життя як складова соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я учнів початкової школи // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матеріали наук.-практ. конференції. Харків, 18-19 жовтня 2006 р. – Х., 2006. – С. 129-131.
23. Використання оцінки стану здоров’я та якості життя пов’язаної зі здоров’ям молодших школярів для розробки медико-профілактичних заходів оптимізації внутрішньошкільного середовища / Г.М. Даниленко, О.М. Шпак, Т.Е. Єфімова, Г.В. Гуторова, Т.В. Меркулова, С.А. Пашкевич // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Збірка тез доповідей наук.- практ. конференції. Київ, 24-25 травня 2007 р. – К., 2007. – Вип. 7. – С.117-118.
АНОТАЦІЯ
Пашкевич С.А. Гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Донецький національний медичний університет ім. М.Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена гігієнічному обґрунтуванню підходів до профілактики негативного впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя та здоров’я молодших школярів. У роботі встановлено динаміку стану здоров’я школярів початкової школи та визначено вплив факторів внутрішньошкільного середовища на рівні навчального колективу. Досліджено якість життя, пов’язану зі здоров’ям, молодших школярів як індикатора впливу факторів шкільного середовища. Обґрунтовано концептуальну модель управління здоров’ям учнів у початковій школі, яка базується на виділенні трьох рівнів – стратегічного, тактичного та оперативного. Розроблено алгоритм керування здоров’ям на оперативному рівні. Впроваджено та оцінено ефективність цілеспрямованих профілактичних заходів з оптимізації дії керованих внутрішньошкільних факторів ризику.
Ключові слова: здоров’я молодших школярів, внутрішньошкільне середовище, якість життя, пов’язана зі здоров’ям.
Пашкевич С.А. Гигиенические особенности влияния внутришкольных факторов на качество жизни и здоровье младших школьников. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная патология. – Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького МЗ Украины, Донецк, 2008.
Диссертация посвящена гигиеническому обоснованию подходов к профилактике негативного влияния внутришкольных факторов на качество жизни и здоровье младших школьников.
При оценке внутришкольной среды начальных школ г. Харькова установлено, что индекс санитарно-гигиенической скрининг характеристики школ не выходил за пределы гигиенического благополучия. Санитарно-гигиенические условия в классах были удовлетворительные, однако желательна санитарно-гигиеническая коррекция. Уровень гигиенического благополучия классов значительно изменялся в пределах одного учебного заведения.
По данным опроса родителей, хронические заболевания имели достоверно больше учеников, чем это регистрировали школьные документы, а уровень функциональных отклонений был выше по данным документации, то есть родители или не знали или не придавали значения функциональным нарушениям в состоянии здоровья их детей. Большинство родителей не знали о возможном неблагоприятном влиянии учебной нагрузки.
Установлены существенные изменения функциональных систем и состояния здоровья младших школьников, обусловленные влиянием как учебного заведения (уровень гигиенического благополучия, организация учебной нагрузки, медпомощи, питания и т.д.) так и внутришкольной среды на уровне учебного коллектива. Достоверно возрастали на протяжении обучения заболевания, обусловленные как биологическими факторами, так и школьными.
За четыре года функциональные системы совершенствовались, однако в течение обучения они имели критические периоды. Отмечалось возрастание уровня умственной работоспособности, как у мальчиков, так и у девочек, при более низком исходном уровне у мальчиков. За 2-й год обучения и первую половину 3-го года существенного прироста показателя не наблюдалось, во второй половине 3-го и первой половине 4-го работоспособность возрастала, к концу 4-го года только у мальчиков происходило ее снижение. Функциональные резервы сердечно-сосудистой системы младших школьников повышались за четырехлетний период. По сравнению с исследованиями предшествующих лет практически в три раза повысилось число детей с патологической реакцией сердечно-сосудистой системы на физическую нагрузку с преобладанием астенических реакций. Наибольшая напряженность регуляторных систем младших школьников по результатам оценки спектрального анализа вариабельности сердечного ритма была на третьем году обучения. Система местной иммунной защиты функционировала в дисбалансе в конце первого, на втором и четвертом годах обучения при более сбалансированных показателях третьего года.
Школьная среда по разному влияла на показатели здоровья учеников разных учебных коллективов, изменения в состоянии здоровья накапливались и проявлялись к концу учебного года. На основании кластерного анализа выделили три группы классов, внутришкольную среду которых характеризовали составляющие – санитарно-гигиеническая, социально-гигиеническая и социально-психологическая.
Выделены основные уровни в рамках комплексного управления здоровьем: оперативный, тактический, стратегический. Для решения задач оперативного управления использовали алгоритм разработки управленческого решения с разработкой комплекса целенаправленных профилактических мероприятий. Для оценки их эффективности применили показатель качества жизни младших школьников. Установлена зависимость оценок уровня качества жизни от гармоничности развития ребенка, группы здоровья и частоты случаев пропусков занятий. Выявлено нарастание влияния внутришкольных факторов на качество жизни, связанное со здоровьем, на уровне класса от начала к концу учебного года, от первого года обучения к третьему, с тенденцией к уменьшению влияния на четвертом году обучения.
Использованный комплекс профилактических мероприятий позволил улучшить функциональное состояние основных функциональных систем организма учеников и повысить оценку качества жизни.
Ключевые слова: здоровье младших школьников, внутришкольная середа, качество жизни, связанное со здоровьем.
Pashkevich S. A. Hygienic peculiarities of influence of intraschool factors on quality of life and health of junior schoolchildren. – А manuscript.
Dissertation for the сandidate of medical sciences degree in specialty 14.02.01 – Hygiene and occupational pathology. – M. Gorky Donetsk national medical university, Donetsk, 2008.
The dissertation is dedicated to substantiation of hygienic approaches to prophylaxis of negative influence of intraschool factors on quality of life and health of junior schoolchildren. The dynamics of health state of schoolchildren of primary school is established in the thesis, as well as the influence of intraschool environment factors at the level of the form. Quality of life health related of junior schoolchildren is studied, as an indicator of influence of school environment. A conceptual model of management for health of pupils of primary school is substantiated, which is based on detailing three levels – strategic, tactic and operative. The algorithm of management for health at the operative level is elaborated. The preventive measures on optimization of effect of guided intraschool factors are introduced and their efficiency is estimated.
Key words: health of the younger schoolchildren, intraschool environment, quality of life health related.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
