91055 (679657), страница 2
Текст из файла (страница 2)
Під наглядом знаходилося 505 учнів початкової школи, із них у динаміці спостережень з першого до четвертого класу було 325 учнів (160 дівчаток та 165 хлопчиків у віці від 6 до 11 років), у тому числі спеціальними методами дослідження охоплено 103 школяра.
Робота проводилася в чотири етапи. На першому етапі у трьох ЗНЗ м. Харкова (школа-ліцей із естетичним нахилом – ЗНЗ1, школа-ліцей із екологічним нахилом – ЗНЗ2 та навчально-виховний комплекс – ЗНЗ3) визначено гігієнічні особливості внутрішньошкільного середовища (ВШС) та його вплив на здоров’я учнів других класів. На другому етапі в ході натурного гігієнічного експерименту в ЗНЗ3 протягом чотирьох років досліджено динаміку здоров’я учнів класів початкової школи в умовах певного ВШС (10 навчальних колективів, початок навчання 2000/2001 та 2001/2002 навчальні роки). Третій етап включав обґрунтування концепції опосередкованого управління здоров’ям учнів на рівні навчального колективу, розробку та впровадження комплексу цілеспрямованих профілактичних заходів (ПЗ), розробку методології оцінки їх ефективності з використанням ЯЖПЗ. На четвертому етапі реалізовано концептуальний підхід до опосередкованого управління здоров’ям школярів на рівні початкової школи. Для визначення ефективності впровадження ПЗ порівнювали зміни у функціональному стані учнів та оцінок ЯЖПЗ після проведення комплексу профілактичних заходів.
Таблиця 1
Основні види, методи та обсяг проведених досліджень
| Методи дослідження | Обсяг |
| Повітряно-тепловий режим | 18 класів (88 вимірювань) |
| Світловий режим (СК, КПО, рівень штучного освітлення) | 18 класів (88 вимірювань) |
| Умови організації навчально-виховного процесу | 10 класів(88 досліджень) |
| Режим організації навчально-виховного процесу (розклад занять) | 48 розкладів |
| Анкетування батьків | 2042 анкети |
| Визначення соціально-психологічної адаптації дитини до школи | 505 учнів (4112 анкет) |
| Хронометражні спостереження | 210 днів (807 уроків) |
| Патологічна ураженість | 505 учнів (2812 обстежень) |
| Оцінка фізичного розвитку | 150 учнів (1280 обстежень) |
| Оцінка «шкільної зрілості» | 150 учнів |
| Оцінка психоемоційного стану за Люшером | 150 учнів (1280 обстежень) |
| Гостра захворюваність з тимчасовою непрацездатністю (за невідвідуваністю занять) | 325 учнів (40 журналів) |
| Вміст імуноглобулинів G, A, M у сироватці крові та слині, секреторний імуноглобулін A та концентрація лізоциму у слині | 103 учня (1648 вимірів) |
| Вміст лімфоцитів, їх субпопуляцій та стан фагоцитарної ланки | 46 учнів (92 виміри) |
| Розумова працездатність | 315 учнів (24780 таблиць) |
| Проба Мартіне | 103 учня (1236 вимірів) |
| Клінічний аналіз крові | 103 учня (412 вимірів) |
| Спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму | 103 учня (1236 вимірів) |
| Оцінка ЯЖПЗ за даними учнів, батьків, вчителів | 325 учнів (9115 анкет) |
Умови навчання і виховання учнів оцінювались у відповідності до ДержСанПіН 5.5.2.008 – 01 “Влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу”. Оцінка розкладу занять та результатів хронометражного спостереження за навчальним процесом на уроці проводились за стандартною методикою (Кучма В.Р., 2005).
Соціально-психологічна адаптація учнів оцінювалася за методикою Олександровської (1983). Основним методом проведення соціально-гігієнічного дослідження було анкетне опитування батьків шляхом спеціально розроблених опитувальників (Даниленко Г.М. та ін., 2005). Санітарно-гігієнічну скринінг-характеристику ЗНЗ та класів проводили за рівнем гігієнічного благополуччя (РГБ) в балах (Даниленко Г.М., 2001). Здоров’я вивчалося за результатами поглибленого медичного огляду спеціалістами ДУ ІОЗДП АМН України, фізичного розвитку, функціонального стану, ступеня резистентності організму, імунного статусу. Функціональний стан центральної нервової системи вивчали за даними розумової працездатності із використанням коректурних таблиць Анфімова, розраховували коефіцієнт стомлення учнів та рівень стомлення класу. Функціональний стан серцево-судинної системи вивчали за пробою Мартіне та за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму (СА ВСР). Оцінка стресорного ефекту дії на організм дитини навколишнього середовища проводилась за показником активності регуляторних систем (ПАРС) (Баевский Р.М., Берсенева А.П., 1997). Програма досліджень імунного статусу школярів передбачала: проведення клінічного аналізу крові, визначення кількісного вмісту Т- та В-лімфоцитів, стану фагоцитарної ланки, імуноглобулінів G, A, M у сироватці крові, вивчення стану місцевого імунітету слизової ротової порожнини за даними вмісту імуноглобулінів G, A, M, секреторного імуноглобуліну А та лізоциму у слині (Пастер Е.У. та ін., 1989; Караулов А.В. та ін. 1999). Тип неспецифічної адаптаційної реакції (НАР) визначали за вмістом лімфоцитів у лейкоцитарній формулі за методикою Л.Х.Гаркаві (2001). ЯЖПЗ молодших школярів оцінювали за власною методикою (АС № 22006).
На різних етапах дослідження залежно від виконуваних завдань використано адекватні математичні методи статистичної обробки даних із застосуванням ліцензійних статистичних пакетів прикладних програм “Statistica 5.5” (Statistica, StatSoft, 1998) MedStat (Лях Ю.Є., Гур’янов В.Г., 2005), що містять алгоритми багатовимірного статистичного аналізу, параметричної і непараметричної статистики. Побудова моделей проводилася в пакеті Statistica Neural Network (StatSoft. Inc., 1999), кластерний аналіз проводився з побудовою нейронних мереж Кохонена (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовувався пакет Excel (“Microsoft Office Professional” BGW7766 269-01611).
Результати дослідження. У ході дослідження було проведено оцінку ВШС ЗНЗ м. Харкова, у яких було відібрано вісім других класів. Індекс їх санітарно-гігієнічної скринінг-характеристики не виходив за межі гігієнічного благополуччя. РГБ класних кімнат складав (80-92) балів, зі значними коливаннями цього показника у межах одного ЗНЗ. Розклад уроків було погоджено із СЕС, однак мали місце зміни затвердженого розкладу та істотні недоліки при його детальному вивченні. Тижневе навчальне навантаження перевищувало нормативне на 1 – 3 години. За даними хронометражу уроків було встановлено, що тільки один із класів мав переважно гігієнічно раціональну організацію уроків. Виділено основні фктори ризику: відсутність контролю пози учня та фізкультхвилинок, велика кількість емоційно індиферентних уроків при їх підвищеній щільності.
Рівні сформованості гігієнічних навичок коливалися від 27,1 до 32,0 балів (при максимальній кількості балів – 40), що свідчить про необхідність їх диференційованої та значної корекції в більшості учнів. Тільки (13,5 ± 2,3) % батьків припускали можливий несприятливий вплив навчальної діяльності, а (14,0 ± 2,4) %, навпаки, вважали, що навчальне навантаження підвищує адаптаційні можливості дітей.
Розумова працездатність учнів вірогідно відрізнялася за кількістю переглянутих знаків, за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою у різних ЗНЗ (р<0,001), за стандартизованою кількістю помилок та тижневою динамікою по класах (р<0,001). Установлено, що донозологічні стани були в (74,2 ± 3,0) % учнів, при чому мала місце висока питома вага дітей із неврологічними скаргами у всіх класах до (22,4 ± 2,9) %, а також велика кількість дітей із неспецифічними соматичними скаргами – (28,5 ± 3,1) %. Було встановлено різницю між розподілом дітей різних класів за частотою донозологічних станів (більш висока частка дітей із перевтомою за критерієм 2 у художньому класі 2в ЗНЗ1, р<0,02; екологічному 2а ЗНЗ2, р<0,05; загальноосвітньому 2а ЗНЗ3, р0,05).
Хронічні захворювання, за твердженнями батьків, мали вірогідно більше учнів (р<0,05), ніж це реєстрували шкільні документи, а патологічна ураженість була, навпаки, вища за даними медичної документації. Тобто батьки не знали або не надавали значення функціональним порушенням у стані здоров’я дітей.
Необхідність координації оздоровчої діяльності усіх учасників навчального процесу загострюється обумовленістю змін у функціональному стані та здоров’ї школярів впливом як навчального закладу (РГБ закладу, організація навчального навантаження, недоліки медичної допомоги, харчування тощо), так і специфічністю системи впливів на рівні навчального колективу (РГБ класу, розклад занять, гігієнічна організація уроку, організація профілактичної роботи з учнями та батьками, психологічний мікроклімат).
Для визначення характеру впливу системи факторів ВШС на рівні навчального колективу досліджено динаміку здоров’я учнів в умовах одного ЗНЗ протягом навчання в початковій школі. Встановлено, що загальна патологічна ураженість обстежених дітей при вступі до школи була на досить високому рівні та вірогідно зростала протягом чотирьох років навчання (рис.1).
Рис. 1. Динаміка патологічної ураженості учнів початкової школи
У структурі патологічної ураженості найбільш поширеними були розлади психіки та поведінки, хвороби органів дихання, кістково-м‘язової системи та сполучної тканини, хвороби органів травлення, ока та придаткового апарату, ендокринні зрушення, хвороби системи кровообігу та нервової системи. Також на високому рівні була патологічна ураженість хворобами системи кровообігу (234 ± 36) ‰, яка вірогідно знижувалася на четвертому році навчання до (73 ± 22) ‰ (р<0,01), що свідчило про функціональне дозрівання серцево-судинної системи у дітей 9-10 років. А ураженість молодших школярів на хвороби нервової системи, навпаки, з (29 ± 14) ‰ на першому році навчання піднялася до (153 ± 31) ‰ на четвертому (р<0,01).
При оцінці гармонійності ФР установлено, що на початку навчального року (72,3 ± 2,4) % першокласників були гармонійно розвинуті, дисгармонійний ФР був у (20,5 ± 2,2) % дітей, різко дисгармонійний – у (7,1 ± 1,3) %. У четвертому класі діти з гармонійним ФР складали (59,6 ± 3,5) % (p0,05).
Практично усі показники здоров’я мали негативні тенденції за період навчального року, більш виражені на першому році навчання, та відновлювалися за період літнього відпочинку.
В цілому за чотири роки навчання відмічалося зростання функціональних можливостей дітей, однак звертає увагу несинхронність їх дозрівання та наявність критичних періодів у формуванні. З’ясовані більш низькі показники розумової працездатності учнів, та більша кількість помилок порівняно з даними інших досліджень (Гребняк Н.П. та ін., 2001; Лапонова Е.Д., 2001), дуже висока частка патологічних реакцій (переважно астенічного типу) за результатами проби Мартине у співставленні з оцінками 90-х років (Гилеп Т.Ю., 1990; Тихвинский С.Б., Хрущев С.В., 1991; Симонова О.И. та ін., 2001).
Протягом молодшої школи відбуваються зміни в структурі груп здоров’я молодших школярів. Так, на початку першого року навчання лише (10,8 ± 3,0) % учнів мали І групу здоров’я, наприкінці молодшої школи вона дорівнювала (4,5 ± 1,1) % (р<0,01). Під час навчання (20,2 ± 2,5) % дітей перейшли з ІІІ до ІІ та І груп здоров’я, тобто відновили його; (35,6 ± 2,5) % дітей мали І та ІІ групи здоров’я протягом усього навчання, (14,9 ± 2,5) % стабільно мали ІІІ групу, (29,3 ± 2,5) % отримали хронічне захворювання під час навчання. Зростання у динаміці частки дітей ІІІ групи здоров’я (р<0,05) дозволяє говорити про негативну динаміку стану здоров’я молодших школярів протягом навчання.
Враховуючи багатофакторність впливу ВШС на здоров’я дітей (Гребняк М.П., 2003; Матвєєва Н.М. та ін., 2003; Кучма В.Р., 2004; Полька Н.С. та ін., 2005) нами проведено кластерний аналіз провідних факторів шкільного середовища (Казаков В.Н., Лях Ю.Е., Гурьянов В.Г. та ін., 2001). Кластеризація проводилася у просторі 18 ознак: рівень гігієнічного благополуччя класу, тижневе навчальне навантаження, гігієнічна раціональність розкладу занять, гігієнічна раціональність організації уроків, рівень сформованості гігієнічних навичок, соціально-психологічна адаптація (за 3 роки навчання). Результати оцінювалися методом розрахунку показника контрастності. На підставі проведеного аналізу за основними характеристиками ВШС 10 досліджуваних класів у динаміці навчання встановлено 3 кластера, які відрізнялися за наступними параметрами. Перша група класів мала нижчий рівень гігієнічного благополуччя, незадовільну організацію навчального процесу, середні рівні соціально-психологічної адаптації та сформованості гігієнічних навичок. Друга характеризувалася низьким рівнем сформованості гігієнічних навичок, третя – низьким рівнем соціально-психологічної адаптації за оцінками вчителів. Тому для комплексної характеристики впливу ВШС пропонується виділити санітарно-гігієнічну, соціально-гігієнічну та соціально-психологічну складові. Створюється можливість опосередкованого управління здоров’ям молодших школярів шляхом цілеспрямованого впливу на ВШС з метою оптимізації функціонального стану організму, що сприяє збереженню здоров’я. Варто виділити три основних рівня в рамках комплексного керування здоров’ям. Оперативне керування передбачає скринінгове дослідження, яке включає в себе контроль показників ВШС та їх відповідність діючим нормативним документам, складових здоров’я (соматична складова та фізичний розвиток, за даними медичного огляду, показники невідвідуваності занять) із визначенням динаміки їх значень. Оперативне керування припускає безпосередню реакцію медико-педагого-психологічного колективу, направлену на регулювання та нормалізацію шкільного середовища, тобто приведення показників у відповідність із розробленими та діючими нормативами керованих факторів ризику. Тактичне керування діагностує причини порушення здоров’я дітей початкової школи, що дає можливість визначити, які граничні значення показників функціонального стану перевищені, і установити, які характеристики ВШС впливають на них. Тактичне керування дозволяє коректувати внутрішньошкільні фактори не за нормативними значеннями, а за результатами аналізу їх впливу на показники функціональних систем. Стратегічне керування – це прогнозування рівня здоров’я учнів початкової школи та розробка заходів із оптимізації ВШС. Його зміст становить розробка цільових профілактичних програм, моделювання й прогнозування, що потребує глибокого аналізу ситуації із застосуванням інформаційних технологій. Це свого роду керування через інформацію, яке є набагато дешевшим, ефективнішим і повинно стати одним із головних завдань роботи державної санітарно-епідеміологічної служби в науково-творчому співробітництві з фахівцями НДІ, вищих медичних та педагогічних закладів.
Для цілеспрямованого впливу на фактори шкільного середовища в початковій школі на рівні навчального колективу (оперативне керування) використовується алгоритм розробки управлінського рішення, у рамках якого нами запропоновані профілактичні заходи по їх корегуванню (табл. 2).
Таблиця 2
Схема профілактичних заходів з оптимізації керованих внутрішньошкільних факторів ризику
| Шкільні фактори ризику | Шляхи усунення факторів ризику | Регламентація контрольних заходів, їх кратність |
| Санітарно-гігієнічна складова | Адміністративний контроль за дотриманням вимог СанПіНу | РГБ не нижче 79 балів; 2 рази на рік |
| Підвищення рівня матеріально-технічної бази ЗНЗ | Згідно з діючими нормативними | |
| Дотримання гігієнічних вимог до складання розкладу уроків, обсягу загального навчального навантаження, домашніх завдань | Контроль відповідності розкладу занять окремих класів затвердженому СЕС, хронометраж уроків; 4 рази на рік | |
| Раціональне чергування навчальної й позанавчальної діяльності школярів | Співвідношення між позанавчальною й навчальною діяльністю по-винне бути 1:5; 1 раз на рік | |
| Підвищення ефективності фізичного виховання, розробка й реалізація режиму підвищеної рухової активності | Додаткова до шкільної фізична активність не менша за 2 та не більша за 5 годин на тиждень; | |
| Соціально-гігієнічна складова | Санітарно-просвітницька робота з батьками і вчителями | Не менше 2 годин на місяць |
| Навчально-виховна система | Контроль організації системи педагогічної роботи: наявність програм, планів, заходів, що проводяться, оцінка їх ефективності за даними анкетування батьків та учнів; 1 раз на рік | |
| Соціально-психологічна складова | Використання методик навчання, адекватних віковим можливостям учнів | Наявність санітарно-гігієнічної |
| Індивідуальний диференційований підхід до навчання | Хронометраж занять, аналіз інформації на педагогічних нарадах; 2 рази на рік | |
| Застосування педагогічних | Психологічні тренінги; постійно | |
| Медико-психолого-педагогічний супровід учнів | Наявність індивідуальної роботи |
З позицій керування здоров’ям постає питання вибору методики оцінки ефективності ПЗ та подальшого коректування результатів. На підставі літературних даних та власних досліджень ЯЖПЗ молодших школярів була обрана для оцінки впливу ВШС та ефективності ПЗ. Однак вік дитини обмежує використання опитувальника тільки для учнів молодшого шкільного віку, тому дані інших учасників освітнього процесу, батьків та вчителів, також важливі для комплексної оцінки та були використані у дослідженні (рис. 2).
Рис. 2. Загальна оцінка ЯЖПЗ учнями початкової школи під час навчання (ЗОЯЖ – загальна оцінка якості життя)
Загальний показник ЯЖПЗ складав (80,4 ± 0,6) % за оцінкою дітей, (74,7 ± 0,8) % за оцінками батьків та (75,6 ± 0,6) % за оцінкою вчителів. Тобто дорослі суттєво нижче оцінювали якість життя дітей (р<0,05). Найбільш високими показники дітей були за шкалами «соціальна діяльність (однолітки)», низькими за шкалами «фізична діяльність» та «емоційна діяльність». Найбільша невідповідність оцінки ЯЖПЗ батьків і дітей була за шкалами – «шкільна діяльність», «емоційна діяльність» та «соціальна діяльність (дорослі)», дітей та вчителів – «соціальна діяльність (однолітки)» та «шкільна діяльність». Ці шкали діти оцінили краще, ніж дорослі.
Було встановлено, що на ЯЖПЗ впливали як показники здоров’я, так і показники ВШС, і таким чином вона може використовуватися для оцінки взаємодії дитини з середовищем та відображенням дії цього середовища на дитину як хвору, так і здорову, а також для оцінки ефективності медико-освітніх технологій та медико-профілактичних заходів.
Було розроблено систему оцінки ефективності ПЗ на підставі визначення рівня ЯЖПЗ учнів початкової школи (рис. 3).
Рис. 3. Оцінка ефективності профілактичних заходів на підставі оцінки якості життя учнів початкової школи
Ефективність впровадження цілеспрямованої системи профілактичних заходів у класах початкової школи підтверджувалась покращенням функціонального стану (розумової працездатності, більш сталим показникам неспецифічних адаптаційних реакцій, показника активності регуляторних систем та збалансованості функціонування системи місцевого імунітету слизових ротової порожнини), патологічної ураженості, фізичного розвитку та відображалось на оцінках ЯЖПЗ учнів та вчителів.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
