60538 (673794), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Пилявці

За той час Хмельницький пробував у Чигирині, — займався організацією козацького війська. До нього напливали великі маси охотників, яких треба було порозділяти в полки та сотні, озброїти, випробувати, ввести у військову дисципліну. До того ж гетьман мусів увійти в переговори з Кримом, із Туреччиною, з Молдовою, з Москвою, щоб приєднати собі їх допомогу, чи нейтральність у дальшій війні. Він вислав посольство й до Варшави, але польський сейм проголосив війну з козаками і польське військо вже збиралося на Волині. З незвичайною енергією гетьман змобілізував свої сили; головний табір був над Масловим Ставом над річкою Росавою, де козаки здавна збиралися в походи. Коло 25 липня 1648 р. українська армія подалася на захід.-Попереду пішов Кривоніс, за ним Ганжа з уманським полком і Іван Гиря з білоцерківським, за ними неспішно йшов сам Хмельницький із головними силами, шляхом на Паволоч, Янушпіль, в околиці Хмільника. Тут у Пилявцях заклав обоз під замком, тут і прийшло до вирішного бою з поляками.

Козацький табір стояв і над річкою Іковою в оборонному місці, серед річок, ставів і боліт; його укріплено окопом і возами, що стояли в шістьох рядах. Довкола був нерівний терен, простягалися яри та балки. На північ, над малою річкою, йшла переправа в напрямі на Костянтинів; тут на греблі козаки повисипали шанці.

Дня 19 вересня коло Костянтинова появилося польське військо, дуже велике, добре озброєне, з величезним обозом. Але однопільного проводу не було, командували три »реґіментарі«, Заславський, Конєцпольський і Остророг — (Хмельницький з погордою прозвав їх »перина, дитина, латина«). Вони не змогли утримати дисципліни й ладу у війську. Поки ще укріпляли табір, передові полки кинулися на козаків. Розгорілася боротьба біля греблі. Тричі наступали поляки, тричі брали греблю, спершу піхота і драгуни, потім кінні полки, але козаки все новими силами відбивали атаки. Так пройшли три дні. Хмельницький спершу тільки відбивався, казали, що чекав більшої татарської-підмоги. Аж 23 вересня 1648 р. він дав наказ, до головного наступу. Наперед пустив татар. їх було небагато, всього 3000. Польська кіннота, не слухаючи команди, кинулася на орду. Почалася безладна боротьба по ярах та балках. Все нові й нові польські корогви летіли в бій, і не можна було їх стримати. Хмельницький використав цю метушню, і козацька артилерія почала сильно обстрілювати греблю. Польське військо ,не витримало обстрілу й чимдуж лишило шанці. Тоді до наступу рушила козацька піхота. Під її напором поляки почали уступати до свого табору. Але. виявилося, що цей табір закладено в такому невигідному місці, що з нього боронитися буде годі. Тоді польські полководці наказали відворот на Костянтинів. Козаки й татари напирали далі, :і тоді серед поляків зчинилася така паніка, що ніяк Не можна було утримати війська в ладі. И>Як прийшов вечір«, писав польський офіцер, »панове реґіментарі й полковники з’їхалися тихцем і ховаючись у темній ночі, зі всієї сили почали втікати. 1 покинули корогви, знаки, гармати, табори і вози численні, що рахуються на сто тисяч. Як кінне військо побачило, що нема старшини, покидало на землю зброю, панцирі, копії, і все пішло врозтіч, видавши на різню піхоту... Всі наші біжать потомлені на всі боки, інші й пішки ідуть, ведучи за собою коні... Бо такий страх, така морока обхопила наших, що втікали чвалом, поки коні могли, казали, що за ними татари йдуть!...« »Взяв ворог табір; у ньому перебувало багато воєнного і столового скарбу, що його з усієї корони понавозили найзнаменитіші панове, вибираючись на війну не так з залізом, як зі сріблом і золотом. Вічний сором, незабутня втрата для поляків.

З-під Пилявець Хмельницький рушив на Галичину. Тут відразу вибухнуло всенародне повстання, почалася боротьба по всіх містечках і селах. Особливо вславився шляхтич із Покуття Семен Височан, що під Отинією зібрав був 15000 війська. Хмельницький спинився під Львовом (9—23 жовтня 1648 р.), але добувати міста не думав, відразу почавши переговори з міщанами за викуп. Дрібну боротьбу під Львовом вели тільки ватаги черні. Дня 15 жовтня 1648 р. Максим Кривоніс добув львівську фортецю, Високий Замок. З-під Львова гетьман швидким походом пішов під Замостя, йому хотілося бути ближче Варшави, де вирішувався вибір польського короля. Коли ж королем обрано Яна Казимира, за яким заявлялися козаки, Хмельницький уклав тимчасове перемир’я, прийняв демаркаційну лінію на Горині і вернувся в Наддніпрянщину. В день Святвечора перед Різдвом він тріумфально в’їхав до Києва.

Характеристики

Список файлов реферата