59817 (673361), страница 2
Текст из файла (страница 2)
На жаль, культурний шар у цих місцях знищений бліндажами під час Великої Вітчизняної війни, і розкопками тут виявлено лише скупчення в безладному стані горілого дерева в більш значній кількості, ніж в інших місцях.
Кліті
Житлові й господарські будівлі Воїня різних конструктивних типів. У дитинці, біля укріплень, зосереджувалися пов’язані з оборонною системою кліті. Недалеко знаходилися відокремлені заглиблені в ґрунт наземні приміщення.
Розкопками, що провадилися на внутрішніх схилах валу, виявлено великі скупчення перепаленої землі, переважно глини, та обгорілого дерева. Шар цей проходив по внутрішньому схилу валу, причому найбільшим він був внизу схилу і поширювався частково на площу, що примикала до валу. Він досягав місцями 0,5 м товщини. Нижче лежав шар вугілля, попелу і обпаленого дерева. Місцями дерево добре зберегло свою форму. Це товсті кругляки (до 20 см), покладені один біля одного щільними рядами, перпендикулярно лінії валу. Під ними іноді вдавалося простежити шар обаполів, покладених вже паралельно лінії валу. Нижче, в шарі завалу, простежувалися деревини від стін приміщень. Ще нижче виявлялися залишки дощок або рівна глиняна обпалена площадка, тобто дерев’яна або глиняна підлога. Все це – залишки клітей, що розташовувалися біля кріпосної стіни дитинця, примикаючи до неї з внутрішньої сторони. Вони дають змогу уявити в загальних рисах конструктивну систему клітей в цілому, а також будову та планування окремих приміщень.
За роки розкопок у всіх частинах дитинця їх було виявлено 52. Але насправді у дитинці древнього Воїня було значно більше клітей. Довжина лінії, що йшла паралельно валу з внутрішнього боку і по якій проходив ряд клітей, становила у тій частині городища, що збереглася, близько 400 м. Довжина однієї кліті разом з інтервалом між двома клітями становила в середньому 4,5 м. Таким чином, всіх клітей по лінії від того місця, де вона обривається руслом Сули на південному сході, до місця, де городище було частково змите старим руслом Сули на півночі, мало бути близько 90. До них треба додати ще кліті, що існували в південній і північній частинах і були знищені водами Сули. Отже, всіх клітей у Воїні було близько сотні.
Більшість розкопаних клітей була залишена ще до загибелі городища і згоріла вже пустими. У них не виявлено речей, що належали мешканцям городища. Нижні вінця клітей, ближчих до терас, були замулені наносами грунту ще до моменту пожежі і згнили, в той час як верхні вінця, не замулені, згоріли. Цікаво, що у шарі мулу простежується значна кількість спадаючих прошарків, які утворилися наносами і відповідають періодам замулення порожніх клітей.
Кліті дитинця древнього Воїня поділяються на два конструктивних типи. Ті, що знаходилися в південній частині і проходили по лінії з сходу на захід, будувалися одночасно з кріпосними стінами-терасами і є їх конструктивною частиною. По лінії оборони будувалися три ряди приміщень-клітей, що утворювалися поділом простору між чотирма поздовжніми паралельними стінами рядом поперечних стін, поставлених на певній відстані. Терасам відводилися два зовнішніх ряди, клітям – третій внутрішній ряд. Для будівництва клітей готувалася площадка. В кількох місцях виявлена вимостка з кісток нижче рівня підлоги. Вона була зроблена, мабуть, для того, щоб перешкодити проникненню вологи в приміщення. Спочатку зводилися стіни клітей, а коли вони досягали висоти валу, лаштувались і стіни терас шляхом накладання вінець на всю систему. Крайня, обернена до середини дитинця поздовжня стіна терас була одночасно і тильною стіною клітей. Кліті і тераси пов’язувалися поперечними стінами, що в багатьох випадках були для них. спільними. Таким чином вся система зводилася на певну висоту. Паралельно терасам копався рів, земля з якого йшла на їх засипку. Тераси засипалися землею всередині та присипалися зовні, збоку рова. Кліті залишалися порожнистими.
Всі кліті в південній частині мали ширину 2,5 м. що дорівнює відстані між поздовжніми стінами. Поперечні стіни будувалися на відстані 1,5 і 3,5 м і, таким чином, поділяли простір між поздовжніми стінами на приміщення розмірами 1,5x2,5 м та 3,5x2,5 м. У деяких приміщеннях відстань між стінами була іншою. Відхилення пояснюються зміщенням деревин від їх первинного положення в результаті зрушень при пожежі, осідання валу тощо. Менші приміщення являли собою лише проміжні інтервали між клітями.
Кліті західної частини дитинця, що проходили з півдня на північ, мали дещо іншу конструкцію. Вони являли собою дерев’яні, поставлені паралельно лінії терас зруби і примикали до них. Кожна кліть ряду була окремою будовою і конструктивно не пов'язувалася ні з іншими зрубами, ні з терасами. Вона могла окремо і самостійно будуватися і перебудовуватися. У багатьох клітях-зрубах західного ряду простежено на засипці терас відбитки деревин від західних тильних стін. Можливо, що тераси тут не мали внутрішньої, оберненої до центра дитинця стіни, а її роль виконували внутрішні, обернені до валу стіни зрубів.
Кліті-зруби за розмірами були майже однакові і мали по лінії вздовж валу від 3 до 3,4 м і в поперечному напрямку від 2,5 до 3 м. Відстань між клітями-зрубами становила 1,1 – 1,2 м. Причому кінці поздовжніх стін виступали за межі поперечних на 20 – 30 см і ніби замикали проміжки між клітями, утворюючи окремі приміщення. Простір між виступаючими за межі поперечних стін кінцями поздовжніх стін, що становив 50–60 см, служив входом до міжклітьових приміщень. Ці приміщення мали підлоги на рівні підлог клітей і використовувалися, певно, також для якихось господарських цілей.
В жодній кліті не простежено віконних і дверних прорізів. Про них ми можемо говорити на підставі логічних міркувань. Лише одна фасадна стіна кліті, обернена всередину дитинця, була відкритою. Через неї у приміщення могло поступати світло. Зрозуміло, що в цій стіні знаходилися вікна. Віконного скла або іншого прозорого матеріалу, що міг бути використаний замість нього, в жодній з клітей не виявлено. Можливо, вікна затулялися матеріалом органічного походження, який не зберігся, наприклад пузирями тварин. Найбільш ймовірно, що двері знаходилися також у стіні, оберненій всередину дитинця. Але не виключено, що вхід міг бути і через міжклітьове приміщення. В цьому випадку двері могли бути в зовнішній стіні міжклітьового приміщення або в боковій поперечній стіні кліті. Щоб потрапити в кліть, людині потрібно було пройти через двері в міжклітьове приміщення, а звідси через двері у боковій стіні в кліть. Проте в тих клітях, де збереглися поперечні стіни на шість-сім вінець і на висоту близько 1 м, в жодному випадку дверних прорізів не помічено. Отже, якщо існували проходи у кліть через міжклітьове приміщення, то не у всіх, а лише, як виняток, у деяких.
У восьми клітях простежено залишки дерев'яної підлоги з дощок, покладених в поздовжньому напрямку на поперечні лежні. В одній кліті на підлозі виявлені тонкі прошарки крейди чи вапна, певно, від побілки стелі й стін.
В кожній з розкопаних клітей на підлозі знаходилася значна кількість печини. Особливо часто вона зустрічалася у правому кутку між зовнішньою поздовжньою і поперечною стінами. Купи печини здебільшого виходили за межі клітей і займали певну площу міжклітьового простору перед поздовжньою стіною. Але в печині не завжди виявлено конструктивні ознаки печі: черінь, фрагменти склепіння тощо. Піч, як відомо, є головною ознакою житла. Отже, чи були кліті житлами, чи лише господарськими приміщеннями – не з’ясовано. Можна припустити, що житлами були не лише ті кліті, де виявлені виразні ознаки печі. Можливо, що і в інших клітях печі існували, але через невідомі причини не збереглися або не були виявлені їх залишки. У кількох клітях знайдені різноманітні речі господарського і побутового призначення. Клітей з певними комплексами речей було вісім. Причому це саме ті кліті, в яких виявлені і залишки дерев’яної підлоги. Ці кліті, певно, також були житлами. Окремі ж використовувалися як складські приміщення. Складськими були, наприклад, кліті 4 та 41, де виявлено по кілька бочок з зерном пшениці, жита і проса тощо. Можна говорити про призначення кліті 36, на підлозі якої знаходилася у великій кількості луска риб. Як про це вже говорилося, риб'яча луска вкривала підлогу кліті суцільним шаром. Це лає підставу вважати, що кліть використовувалася як спеціальне приміщення для зберігання риби. Можливо, в ньому в'ялена або сушена риба зберігалася протягом багатьох років.
Приміщення в центрі дитинця
Для вивчення характеру культурного шару і способу забудови внутрішньої площадки городища між валом і внутрішнім ровом, що заливався водою, і який ми вважаємо гаванню, було закладено кілька траншей і розкопів. Культурний шар на цій площадці виявився дуже значним і насиченим. Товщина його нерівномірна і збільшується в місцях, що наближалися до валу. Біля валу він заглиблювався до 2 м, біля внутрішнього рову – до 50 см. В культурному шарі зустрічалася значна кількість речей – фрагментів кераміки, кісток тварин, металевих речей виробничого і побутового призначення тощо. Причому внизу культурного шару зустрічалися черепки посуду, характерного за формою для X–XI ст., а вверху – переважно черепки посуду XII–XIII ст. їх було більше.
В багатьох місцях виявлено в культурному шарі прошарки з скупченням попелу, вугілля, кусків печини та інших речей. В таких місцях природно вбачати сліди будівель. В деяких місцях простежено, крім цих скупчень і будівельних залишків, ями, що заглиблювалися в материковий ґрунт нижче рівня залягання культурного шару. Ями ці опущені в порівнянні з древнім рівнем поверхні на глибину від 80 см до 1,3 м, ширина їх – від 2 до 3,5 м. Можливо, що ці ями були нижніми частинами заглиблених в ґрунт приміщень. По скупченнях будівельних залишків в культурному шарі і ямах можна твердити, що площа дитинця була густо заселена. У траншеях, що проходили по внутрішній площі дитинця в східній, південній і західних частинах, на кожних 8 – 10 м виявлено залишки будівель наземних та заглиблених в ґрунт конструкцій. Кілька з них було розкрито повністю.
Житло наземної конструкції виявлено в південній частині внутрішньої площі. Контури стін чітко не простежені, але виявлено пляму з інтенсивними вкрапленнями попелу, вугілля і печини. Приблизні розміри житла 6–4 м. На площі простежено п’ять круглих ям, можливо, від стовпів, що входили в конструкцію житла. Проте певної системи в розміщенні цих стовпів встановити не вдалося. В північно-східній частині цієї плями знаходилася піч. Від неї зберігся частково лише черінь. Отже, пляма є слідом наземного житла. На північ від житла знаходилася яма розміром 3–1,1 м і знайдено горщик (біля печі), фрагменти жорен і окремі черепки посуду. Біля житла виявлено значне скупчення рибної луски і знайдено частину сокири (обух).
Житло напівземлянкового типу виявлено в південній частині внутрішньої площадки. Нижня частина заглиблена в ґрунт на 1,2 – 1,3 м від древнього рівня поверхні. Викопане воно в твердому гумусованому піску темно-коричневого кольору, що поступово переходив у рихлий пісок світло-жовтого _кольору. Житло мало майже квадратну форму з сторонами 3.6–3,8 м. Орієнтоване по сторонах світу. Піч знаходилася в північно-західному кутку і була повернена челюстями на схід. Зроблена вона з твердої глини – глею. Стояла на останці ґрунту висотою 7 см. Розмір її 1,1–1 м, ширина челюсті – 40 см. товщина стін 12 см. Стіни печі збереглися на висоту до 20 см. Внутрішня поверхня стін була вигладжена, слідів дерев'яного каркаса не простежено.
Отже, дитинець Воїня був забудований будівлями різних конструктивних типів. Під валом з внутрішнього боку проходила лінія клітей, пов'язаних конструктивно з терасами кріпосної стіни. Біля клітей знаходилися наземні будівлі легкого типу, що складали разом з клітями окремі господарські комплекси. Посередині внутрішньої площі в дитинці розташувалися наземні та заглиблені в ґрунт житла.
Кліті і наземні будівлі, що знаходилися біля клітей та посередині дитинця, існували одночасно, вони і загинули у вогні разом з наземними дерев’яними частинами оборонних споруд. Шар пожарища, який залишився від цих будівель, займає всю площу дитинця і включає в себе, залишки як клітей, так і наземних споруд посередині дитинця. Заглиблене в ґрунт житло-напівземлянка, розкопане на внутрішній площі дитинця, загинуло не в результаті пожежі – тут не виявлено її слідів. Воно, мабуть, було залишене мешканцями раніше, ніж відбулася пожежа, бо шар пожарища перекривав залишки напівземлянки. Але це здогадка; у напівземлянці не було знайдено речей, які б підтвердили це припущення.
Посад
Розкопки на посаді Воїня були сплановані таким чином, щоб вони дали можливість скласти уявлення про характер культурного шару на всій площі. Проводилися розкопки в центрі, в північній, західній, південній і східній частинах, а також на відокремленій площі на північний схід від городища. В цих місцях закладалися розвідкові траншеї, в разі виявлення помітних будівельних залишків, закладалися значні розкопки. Таким чином на посаді було розкрито близько 3000 м2. Завдяки такому плануванню розкопок одержано певні відомості про характер забудови посаду Воїня.
Культурний шар на посаді починається з самої поверхні, де він порушений оранкою, і заглиблюється на 50–100 см відповідно до рельєфу місцевості та інтенсивності життя. Це чорнозем, в якому досить часто трапляються різні культурні залишки – черепки посуду, кістки тварин, вугілля, куски печини, попіл та окремі речі з металу і каменю. Місцями зустрічаються прошарки з особливо значним скупченням культурних залишків. Вони фіксують місця будівель. Внизу культурний шар поступово переходить в гумусовий суглинок, що є материковим шаром. В північній частині посаду, прилеглій до Кривулі, материковим шаром є мертель світлого кольору.
Взагалі культурний шар на посаді насичений менше, ніж на дитинці. Серед культурних залишків найчисленнішими є черепки посуду. Зустрічаються поміж ними черепки ліпного посуду, що належать до роменської культури, а також поодинокі черепки кружального посуду X ст.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
