59598 (673235), страница 2

Просмтор этого файла доступен только зарегистрированным пользователям. Но у нас супер быстрая регистрация: достаточно только электронной почты!

Текст из файла (страница 2)

Практика кооперативного життя невблаганно вимагала від українських селян-гречкосіїв нових уявлень про значення і характер роботи кооператорів-керівників. Інтенсивний розвиток і поширення селянської кооперації досить швидко вносив корекцію в специфіку ставлення кооперованих хліборобів до своїх ватажків, які в очах селянського загалу все менше і менше асоціювалися то з сільським “начальством”, то з представниками лихварсько-крамарського середовища чи просто „панами”. З плином часу у свідомості хліборобів знайшло своє місце уявлення про нову, цілком самостійну категорію людей – кооперативних діячів, що характеризувалися цілком певними ознаками.

Поряд із байдужістю або підозрілим ставленням до кооперативного керівництва, зустрічалися випадки й доброзичливого відношення до його праці. На початку 1912 р. загальні збори Весело-Тернівського кредитного товариства на Катеринославщині висловили подяку голові ради кооперативу В.А.Чуриковичу, якій відмовився від заробітної плати і виконував свої обов’язки на громадських засадах ²⁰. Наведений факт тим цінний, що свідчить про можливість такої оцінки селянами кооператора-керівника, з точки зору якої його робота, по-перше, заслуговує належної матеріальної винагороди, а по-друге, щирої вдячності на моральному рівні і не може бути предметом недовіри, хоч і виконується безоплатно.

Вироблення правильного розуміння діяльності керівних органів кооперативів відбувалося під впливом різних факторів. Зокрема, у споживчому товаристві села Тарасівки Ямпільського повіту на Поділлі ставлення до членів правління змінилося внаслідок роз’яснювальної роботи інструктора Вінницького кооперативного союзу П.Северинчука, після якої загальні збори прийняли рішення: „Назначити правленню 60 крб. жалування, а ревізійній комісії по рублю на члена за кожну ревізію …” ²¹. Пайовики Юрченківського споживчого товариства Волчанського повіту Харківської губернії 26 квітня 1915 р. вперше запровадили оплату праці правлінню (у розмірі 50 крб. на рік на одного члена і 60 коп. добових у відрядженні) внаслідок самостійного висновку про те, що праця у кооперативі на постійній основі відриває керівника від роботи у власному господарстві і тому буде справедливим призначити йому хоч маленьку зарплату ²².

Не останню роль у формуванні ставлення селян до управлінської роботи в кооперативі, очевидно, відігравала й позиція самих кооперативних працівників. Діяльність на керівних посадах вимагала багато часу і енергії, її було важко поєднувати з роботою у власному господарстві чи в інших установах. Керівники-кооператори за певних умов інколи відверто ставили питання про належну грошову винагороду за працю. Так, у 1910 р. правління Дунаївського кредитного товариства Ушицького повіту на Поділлі відмовилося працювати за 75 коп. і стало вимагати за роботу на одному засіданні 1 крб. Загальні збори кооперативу були вимушені погодитися зі своїми керівниками ²³.

Помилкове уявлення про матеріальне збагачення керівників кооперативних товариств, тенденції до безпідставних змін у складі правління та інших органів кооперативів, загальне нерозуміння характеру їх діяльності – ключові проблеми у взаємовідносинах селян зі своїм кооперативним проводом, які значною мірою визначали ефективність діяльності кооперації. Вони були викликані як відсутністю належного рівня кооперативної свідомості, досвіду і навичок роботи на кооперативних засадах, так і екстраполюванням на нову форму організації господарського життя давно випробуваних цінностей та норм поводження. Подолання проблем, пов’язаних із взаємодією кооперованих селян зі своїми керівниками, проходило досить стрімко, як власне й поширення самої селянської кооперації. Зафіксувати певні етапи розвитку уявлення хліборобів про характер діяльності кооперативних діячів, що протікали в межах одних часових просторів в усій масі кооперативного загалу, неможливо. Очевидно, процеси конструктивної співпраці та деструктивних взаємостосунків між селянами і кооперативним керівництвом йшли паралельно і у кожному окремому товаристві правильне уявлення про працю і значення керівників-кооператорів формувалося у різний час, хоча і в межах цілком певного періоду становлення селянської кооперації – на початку ХХ ст.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

1. Стопневич Б. Споживча кооперація на Україні (Спроба історико-статистичного начерку). – Полтава, 1919

2. Височанський П. Начерк розвитку української споживчої кооперації. У 2-х частинах. – Катеринослав, 1925

3. Витанович І. Історія українського кооперативного руху. – Нью-Йорк, 1964

4. Морозов А.Г. Село і гроші. Українська кредитна кооперація доби непу. – Черкаси, 1993

5. Марочко В.І. Українська селянська кооперація. Історико-теоретичний аспект (1861-1929 рр. – К., 1995

6. Половець В.М. Кооперативний рух в Лівобережній Україні (1861-1917 рр.). – Чернігів, 1996

7. Коваль В.І. Історія споживчої кооперації. – Черкаси, 2001

8. Ботушанський О.В. Сільська кооперація на Буковині (80-і роки ХІХ – початок ХХ ст.): Автореф. дис. … канд. іст. наук. – Чернівці, 2001

9. До читачів // Рілля. – 1911. – №14. – С.383

10. Див.: До читачів // Там само. - С.382

11. Див.: Дописи // Засів. – 1911. – №39. – С.614

12. Письма з села // Світова зірниця. – 1911. – №37. – С.11

13. Письма з села // Там само. – 1911. – №25. – С.9-10

14. Корресонденция // Наше дело. – 1910. – №4. – С.14

15. Письма з села // Світова зірниця. – 1911. – №14. – С.10

16. Корреспонденция // Наше дело. – 1910. – №4. – С.15

17. Хроніка // Рілля. – 1913. – №14-15. – С.390

18. Коло кредитового товариства // Там само. – 1913. – №9. – С.246

19. Там само. - С.245

20. По Україні // Рілля. – 1912. –№10. – С.282-283

21. Корреспонденции // Наше дело. – 1912. –№8. – С.15

22. По Україні // Рілля. – 1912. – №10. – С.282-283

23. Еще о кооперативных “недоразумениях” // Хлибороб. – 1915. – №4. – С.191-192

24. Присяжнюк Ю.П. Українське селянство ХІХ – ХХ ст.: еволюція, ментальність, традиціоналізм.– Черкаси, 2002.– С.68-69

25. Корреспонденция // Наше дело. – 1910. – №3. – С.11

26. Весело-Терновское кредитное товарищество (Екатеринославской губ.) // Хлибороб. – 1912. – №8. – С.485

27. Письма з села // Світова зірниця. – 1911. – №14. – С.10

28. Юрченковское об-во потребителей Волчанского уезда // Южно-русский потребитель. – 1915. – №5. – С.22-23

29. Письма з села // Світова зірниця. – 1910. – №13. – С.8-9.

Характеристики

Список файлов реферата