58473 (672592), страница 4
Текст из файла (страница 4)
Загалом нам зрозуміла політика європейських країн відносно Боснії та Герцеговини – період 50 – 70-х рр. ХІХ ст. був періодом занепаду старих та розвитку нових імперій на території тогочасної Європи. У відносно невеликих та слаборозвинених європейських країн не було ніякого шансу та альтернативи побудови власної незалежної держави та її розбудови. Це можна сказати і відносно Боснії та Герцеговини. Австро – Угорщина була незацікавлена мати у себе на кордоні такого сусіда, який в той же час був би під постійним впливом Росії.
Відносно Росії хотілося б зазначити те, що ця країна завжди була зацікавлена у посиленні своїх прерогатив на Балканському півострові, а також завжди виступала захисником православ’я в південно – європейському регіоні і робила все можливе аби відстояти свій вплив. Але вона втратила занадто багато сил у Кримській війні і не могла претендувати на провідну роль у політичній грі на європейській арені, і тому не змогла в повній мірі втрутитися в новий розподіл Європи. Тому доля Боснії та Герцеговини була вирішена не на її користь.
Список використаних джерел та літератури
-
Адо В.И. Берлинский конгресс 1878 г. и помещичье-буржуазное общественное мнение России. //Исторические записки. – М., 1961. – Т. 69
-
Всесвітня історія. Навчальний посібник. – К., 2001
-
Вяземская Е.К. Российская дипломатия и вопрос об автономии Боснии и Герцеговины в 1876 г. // Советское славяноведение. – 1984. - № 1
-
Гросул В.Я. Революционная Россия и освободительное движение на Балканах в 70-х годах ХІХ в.// Новая и новейшая история. – 1978. - №2
-
История дипломатии. – Т.1. – М., 1985
-
История международного рабочего и национально – освободительного движения. – Ч. 1. – М., 1962
-
История Югославии. – Т. 1. - М., 1963
-
Історія західних в південних слов’ян. – К., 2001
-
Карасев В.Г. Сербский революционный демократ Светозар Маркович.// Ученые записки Института славяноведения АН СССР. – М., 1953. – Т. 7
-
Кримський А.Ю. Історія Туреччини. – К., 1996
-
Ленин В.И. Полное собрание сочинений. – М., 1963. – Т. 22
-
Манфред А.З. Внешняя политика Франции 1871-1891. – М., 1952
-
Маркс К. Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 32. – М., 1963
-
Милютин Д.А. Дневник. – М., 1974
-
Нарочницкий А.Л. Балканский кризис 1875-1878 гг. и великие державы. – М., 1975
-
Никитин С.А. Славянские комитеты в России. – М., 1970
-
Новая история. – М., 1985
-
Общественно-политические и культурные связи народов СССР и Югославии. – М., 1957
-
Огарев Н.П. Избранные социально-политические и философские произведения. – М., 1956. – Т. 1
-
Писарев Ю.А. Восстание в Боснии и Герцеговине и европейские державы (1875-1878 гг.) // Новая и новейшая история. – 1976. - №2
-
Россия и национально – освободительная война на Балканах. 1875 – 1878: Сб. документов. – М., 1978
-
Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640-1870). – М., 1990
-
Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и Америки. – М., 1985
-
Страны. Народы. Цивилизации. – М., 2002
-
Турция: история, экономика, политика. – М., 1984
-
Центральная и юго-восточная Европа в новое время. – М., 1974
-
Чуркина И.В. Славянское национально-освободительное движение в ХІХ в. и Россия. – М., 1973
-
Энгельс Ф., Маркс К. Сочинения. – М., 1963. – Т. 22
0 Історія південних та західних слов’ян. – К., 2001
0 Писарев Ю.А. Восстание в Боснии и Герцеговине и европейские державы (1875-1878 гг.) //Новая и новейшая история. – 1976. - №2. – С.48-58.
0 Гросул В.Я. Революционная Россия и освободительное движение на Балканах в 70-х годах XIX в. //Новая и новейшая история . – 1978. - №2. – С. 24-36.
0 Нарочницкий А.Л. Балканский кризис 1875-1878 гг. и великие державы. – М., 1975
0 Вяземский Е.К. Российская дипломатия и вопрос об автономии Боснии и Герцеговины в 1876 г. // Советское славяноведение. – 1984. - №1. – С.23-30.
0 Історія дипломатії. – Т.1. – М., 1959.
0 Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640-1870). – М., 1990
Сборник документов по истории рабочего и социалистического движения стран Европы и Америки. – М., 1985
Россия и национально-освободительная война на Балканах. 1875-1878: Сб. документов. – М., 1978
0 История Югославии. – Т. 1. - М., 1963. – С. 356
0 Кримський А.Ю. Історія Туреччини. – К., 1996. – С. 125.
0 Страны. Народы. Цивилизации. – М., 2002. – С.340
0 История Югославии. – Т. 1. - М., 1963. – С. 599.
0 Турция: история, экономика, политика. – М., 1984. – С. 98.
0 Сборник документов по истории нового времени стран Европы и Америки (1640-1870). – М., 1990. – С. 137.
0 Кримський А.Ю. Історія Туреччини. – К., 1996. – С. 130.
0 Історія західних в південних слов’ян. – К., 2001. – С.575.
0 Центральная и Юго-Восточная Европа в новое время. – М., 1974. – С.216.
0 История Югославии. – Т. 1. - М., 1963. – С. 601.
0 Історія південних та західних слов’ян. – К., 2001. – С. 574.
0 Всесвітня історія. Навчальний посібник. – К., 2001. – С. 234.
0 Страны. Народы. Цивилизации. – М., 2002. – С.346.
0 История Югославии. – Т. 1. - М., 1963. – С. 607.
0 Новая история. – Ч. 1. - М., 1978. – С. 315.
0 Писарев Ю.А. Восстание в Боснии и Герцеговине и европейские державы (1875-1878 гг.) // Новая и новейшая история. – 1976. - №2. – С.48.
0 Писарев Ю.А. Восстание в Боснии и Герцеговине и европейские державы (1875-1878 гг.) // Новая и новейшая история. – 1976. - №2. – С.48.
0 Ленин В.И. Полное собрание сочинений. – М., 1963. – Т. 22. – С.156.
0 Там само. – С. 156.
0 Энгельс Ф., Маркс К. Сочинения. – М., 1963. – Т. 22. – С. 49.
0 История международного рабочего и национально – освободительного движения. – Ч. 1. – М., 1962. – С. 419.
0 Чуркина И.В. Славянское национально-освободительное движение в ХІХ в. и Россия. – М., 1973. – С. 158.
0 Писарев Ю.А. Восстание в Боснии и Герцеговине и европейские державы (1875-1878 гг.) // Новая и новейшая история. – 1976. - №2. – С.50.
0 Карасев В.Г. Сербский революционный демократ Светозар Маркович.// Ученые записки Института славяноведения АН СССР. – М., 1953. – Т. 7. – С. 147.
0 История международного рабочего и национально-освободительного движения. – М., 1962. – С. 459.
0 Вяземская Е.К. Российская дипломатия и вопрос об автономии Боснии и Герцеговины в 1876 г. // Советское славяноведение. – 1984. - № 1. – С. 25.
0 Писарев Ю.А. Восстание в Боснии и Герцеговине и европейские державы (1875-1878 гг.) // Новая и новейшая история. – 1976. - №2. – С.54.
0 Адо В.И. Берлинский конгресс 1878 г. и помещичье-буржуазное общественное мнение России. //Исторические записки. – М., 1961. – Т. 69. – С. 101.
0 Никитин С.А. Славянские комитеты в России. – М., 1970. – С. 271.
0 История дипломатии. – Т.1. – М., 1985. – С. 256.
0 Россия и национально – освободительная война на Балканах. 1875 – 1878: Сб. документов. – М., 1978. – С. 312.
0 Милютин Д.А. Дневник. – М., 1974. – С. 24.
0 Гросул В.Я. Революционная Россия и освободительное движение на Балканах в 70-х годах ХІХ в.// Новая и новейшая история. – 1978. - №2. – С. 64.
0 Огарев Н.П. Избранные социально-политические и философские произведения. – М., 1956. – Т. 1. – С. 539.
0 Гросул В.Я. Революционная Россия и освободительное движение на Балканах в 70-х годах ХІХ в.// Новая и новейшая история. – 1978. - №2. – С. 68.
0 Общественно-политические и культурные связи народов СССР и Югославии. – М., 1957. – С. 157.
0 Маркс К. Энгельс Ф. Сочинения. – Т. 32. – М., 1963. – С. 549.
0 Центральная и юго-восточная Европа в новое время. – М., 1974. – С. 280.
0 Новая история. – М., 1983. – С. 156.
0 Нарочницкий А.Л. Балканский кризис 1875-1878 гг. и великие державы. – М., 1975. – С. 27.
0 История дипломатии. – Т.1. – М., 1985. – С. 257.
0 Манфред А.З. Внешняя политика Франции 1871-1891 . – М., 1952. – С. 152.
![](https://s.studizba.com/z.php?f=/templates/si/i/noavatar.png&w=100&h=100&t=1"){kind=avatar}
